Ухвала

від 07.02.2012 по справі 2-а-16/12

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-16/12

У Х В А Л А

07 лютого 2012 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі головуючого судді Зарічної Л.А.,

при секретарі Тищенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання неправомірною бездіяльності командира військової частини та зобов`язання сплатити грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2010 рік, -

В С Т А Н О В И В :

26 грудня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, який був отриманий судом 11 січня 2012 року , про визнання неправомірною бездіяльності командира в/ч НОМЕР_1 та зобов`язання здійснити виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2010 рік. У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що 27.10.2010 року ним був поданий рапорт на ім`я командира військової частини із проханням клопотати про виплату йому вказаної допомоги. Проте, такого наказу командиром до дня його звільнення у грудні 2010 року винесено не було. Із витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 15.12.2010 року він дізнався, що визначена допомога за 2010 рік, в супереч Постанові Кабінету Міністрів України №1294 та наказу Міністра Оборони України №260 від 11.06.2008 року, йому не виплачена, що і стало безпосередньою причиною звернення до суду із відповідним позовом.

Зважаючи на ті обставини, що саме з поважних причин він не мав можливості у визначений КАС України строк звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, ОСОБА_1 просив суд поновити процесуальний строк звернення до адміністративного суду.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та при цьому зазначив, що дійсно дізнався про порушення своїх прав у грудні 2010 року, коли отримав витяг із наказу про виключення зі списків особового складу частини у зв`язку зі звільненням, але оскільки відповідний рапорт був ним написаний ще під час проходження служби - у жовтні 2010 року, він надіявся на добровільну виплату відповідачем вказаної допомоги, а тому протягом всього цього часу чекав відповіді від Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, оскільки повідомлення до даного часу йому так і не надійшло. Крім того, зважаючи на те, що протягом березнягрудня місяців 2011 року він періодично звертався за медичною допомогою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де проходив як амбулаторне, так і стаціонарне лікування, вважає пропущений строк звернення до суду з поважних причин та просить його поновити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив як проти основних позовних вимог, так і проти поновлення строку звернення до суду за захистом позивачем своїх прав. При цьому представник відповідача вважає, що у позивача було достатньо часу для звернення до суду із позовною заявою, а зважаючи на п.5 ст.99 КАС, яким визначено строк звернення до суду з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів і встановлюється місячний строк, а позивачем не надано відповідних доказів підтвердження поважності пропуску такого.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні докази по справі суд приходить до наступного висновку:

Саме ст.99 КАС України визначає строк, в межах якого позивач має право звернутися до суду із адміністративним позовом за захистом прав, свобод та інтересів особи. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про їх порушення.

Як із поданої позовної заяви, так і підтвердження в судовому засіданні позивач вказав, що дізнався про порушення своїх прав, коли отримав витяг із наказу 15 грудня 2010 року та лист командира в/ч НОМЕР_1 12 травня 2011 року, яким повторно повідомлено про відмову у виплаті матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Із наявного в матеріалах справи поштового конверту вбачається, що позовна заява направлена до суду 26 грудня 2011 року, тобто по збігу визначеного ст.99 КАС України строку.

Відповідно до ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї документів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Дослідивши наявні докази, які подані позивачем на підтвердження поважності пропуску звернення до суду у визначений законом строк, а саме довідку з ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вбачає, що наявні захворювання у позивача мали не постійних, а періодичний характер, та відсутні відомості про амбулаторний чи стаціонарний курс лікування позивача. Крім того, із вказаної довідки вбачаються значні проміжки між лікуванням, протягом яких він мав можливість звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а тому суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та вважає за необхідне залишити дану позовну заяву без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.99,100 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання неправомірною бездіяльності командира військової частини та зобов`язання сплатити грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2010 рік- залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання протягом 5 днів з дня її проголошення апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд.

Суддя Зарічна Л.А.