Вирок

від 06.02.2012 по справі 1-50/12

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-50/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 року Прилуцький міськрайсуд Чернігівської області в складі : головуючого - судді ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуках справу про обвинувачення за ч.1ст.122 КК України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,українця, гр.-на України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, має 2 неповнолітніх дітей, інваліда 3 групи від загального захворювання ,судимого за вироками Прилуцького районного суду від: 1) 09.112001р.за ст.ст.140ч.3(1960 рік),75(2001 рік) КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням протягом 2-річного іспитового строку та штрафом в 1000 грн., 2) 15.05.2002 р. за ст.ст.185 ч.3, 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі та штрафом в розмірі 1000 грн., звільнився за постановою Крюківського райсуду м.Кременчука Полтавської області від 10.12.2004 р. умовно-достроково на 11 місяців 26 днів позбавлення волі ( штраф не сплачений по даний час),

ВСТАНОВИВ:

Близько 14 години 26.06.2011р. поблизу будинку АДРЕСА_2 на грунті неприязних стосунків підсудний ОСОБА_4 кількома ударами руки заподіяв потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалості розладу здоров`я терміном більше 21дня закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, ангулярний перелом тіла нижньої щелепи зліва, перелом лівої променевої кістки (висновок судмедексперта на а.с. 53-54).

На досудовому та в судовому слідстві підсудний ОСОБА_4 визнав себе винним за пред`явленим обвинуваченням, повністю підтвердив наведені вище обставини та пояснив скоєне виниклою сваркою зі своїм знайомим ОСОБА_5 , в процесі якої він побив останнього, згодом помирився з ним та відшкодував йому 2200 грн., що підтверджується письмовою заявою останнього від 11.01.2012 р. (а.с.22).

За таких обставин в порядку ч.3 ст.299 КПК України, роз`яснивши її зміст підсудному, суд вважає необхідним обмежитися сукупністю досліджених вище доказів, яка дає правові підстави для кваліфікації умисних дій підсудного за ч.1 ст.122 КК України як умисне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але спричинили тривалий розлад здоровя.

Призначаючи вид та міру покарання, необхідно врахувати характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, як злочину середньої тяжкості, дані про особу ОСОБА_4 , який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є інвалідом 3 групи ( як хворий на туберкульоз легенів), що за місцем свого проживання він характеризується позитивно ( а.с.35, 43, 44), що помякшуючими його покарання обставинами є добровільне відшкодування матеріальних збитків потерпілому та запевнення суду в бездоганності свого життя в майбутньому, а обтяжуючою рецидив злочинів, оскільки він має дві не зняті та не погашені судимості за умисні злочини. Тому суд вважає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений у санкції інкримінованого закону, але відповідно до ст.ст.75, 76 КК України допускає можливість звільнення його від такого покарання з випробуванням протягом однорічного іспитового строку.

На підставі ст.ст.22, 1166 ЦК України суд вважає необхідним задовольнити позов Прилуцького міжрайонного прокурора про стягнення з підсудного ОСОБА_4 3955,42 грн. витрат, понесених Прилуцькою місьлікарнею на лікування потерпілого ОСОБА_5 в цьому медзакладі з 26 червня по 21 липня 2011 року саме від тих тілесних ушкоджень, які були заподіяні йому підсудним ( а.с. 24, 25), чого не заперечував у суді і останній та що суд вважає доведеним.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 за ч.1 ст.122 КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1(один) рік.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання за цим вироком, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину, не виїзджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу територіальної кримінально-виконавчої інспекції, повідомлятиме її про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятиметься для реєстрації в цей орган.

До набрання чинності даним вироком запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити попереднім підписку про невиїзд.

Позов Прилуцького міжрайпрокурора задовольнити, і стягнути із засудженого ОСОБА_4 в користь КЛПЗ «Прилуцька центральна міська лікарня»3955 грн. 42 коп. витрат, понесених цим медзакладом на лікування потерпілого ОСОБА_5 з 26 червня по 21 липня 2011 року.

На вирок протягом 15 діб з моменту його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайсуд.

Суддя ОСОБА_6 .