Ухвала

від 20.05.2024 по справі 309/1882/24

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/1882/24

Провадження № 2-о/309/145/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Орос Я.В.

за участю секретаря: Гаклик Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст цивільну справу за заявою ОСОБА_1 де зацікавлена особа Горінчівська сільська рада про встановлення факту належності правовстановлюючих документів ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом з заявою де зацікавлена особа Горінчівська сільська рада про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

У своїй заяві заявник поросить суд встановити факт неправильного внесення відомостей до заповіту, а саме номеру будинку, який складений ОСОБА_2 , та який посвідчений секретарем Монастирецької сільської ради.

В судове засідання заявник не з`явився, у своїй заяві просив суд провести розгляд справи у його відсутність.

В судове засідання представник Горінчівської сільської ради не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказана заява підлягає до залишення без розгляду виходячи із наступного.

Ухвалою Хустського районного суду від 9 квітня 2024 року відкрито провадження у даній справі у порядку окремого провадження.

Частиною 1 статті 256 ЦПК України визначено перелік фактів, що можуть бути встановлені судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 6 статті 1254 ЦК України визначено, що скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.

Як вбачається з матеріалів, долучених до заяви , заповіт від імені ОСОБА_3 був складений у 2020 році, сам заповідач помер у 2022 році, однак у зазначений період будь-які зміни до заповіту останнім не вносились.

Відповідно до вимог ст.. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснено після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст.. 213 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 213 ЦК України, якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм діючого законодавства не вбачається, що встановлення факту неправильності запису у заповіті та його тлумачення є вимогою, яка підлягає розгляду в порядку окремого провадження як встановлення факту, що має юридичне значення.

Встановлення такого факту, як факт неправильності запису у заповіті, діючим законодавством не передбачено.

Відповідно до абзацу 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Оскільки з заяви ОСОБА_1 фактично вбачається спір про право, суд вважає, що підстав для розгляду даної заяви в порядку окремого провадження немає.

Згідно із ч. 4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

З урахуванням вищевикладеного та вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про необхідність залишення даної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 257, 354, 355 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 де зацікавлена особа Горінчівська сільська рада про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.