Рішення

від 26.04.2024 по справі 450/91/22

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/91/22 Провадження № 2/450/657/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

з участю: представника відповідача Львівської обласної державної адміністрації Смотрич Д.В., представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області до Львівської обласної державної адміністрації, Львівської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Львівського міського нотаріаьного округу Пшенична Уляна Вікторівна, державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського раойну Львівської області Тузяк Павло Тарасович

про (предмет позову):

1.скасувати державну реєстрацію земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), кадастровий номер 4623610100:04:001:0005,

2. скасувати державну реєстрацію земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), кадастровий номер 4623610100:04:001:0007,

3. скасувати державну реєстрацію земельної ділянки для розміщення та експлуатації

основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), кадастровий номер 4623610100:04:001:0008,

4. визнати нечинним розпорядження Львівської обласної державної адміністрації «Про затвердження проекту землеустрою» № 453/0/5-18 від 14.05.2018 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Пустомитівської міської ради Львівської області, для індивідуального будівництва ОСОБА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 462361000:04:001:0005),

5. визнати нечинним розпорядження Львівської обласної державної адміністрації «Про затвердження проекту землеустрою» № 456/0/5-18 від 14.05.2018 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Пустомитівської міської ради Львівської області, для індивідуального будівництва ОСОБА_4 (кадастровий номер земельної ділянки № 4623610100:04:001:0007),

6. визнати нечинним розпорядження Львівської обласної державної адміністрації «Про затвердження проекту землеустрою» № 455/0/5-18 від 14.05.2018 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Пустомитівської міської ради Львівської області, для індивідуального будівництва ОСОБА_3 (кадастровий земельної ділянки № 4623610100:04:001:0008),

7. визнати незаконним та скасувати розпорядження Пустомитівської районної державної адміністрації № 414 від 23.05.2018 року «Про передачу у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту»,

8. визнати незаконним та скасувати розпорядження Пустомитівської районної державної адміністрації № 411 від 23.05.2018 року «Про передачу у власність гр. ОСОБА_4 земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту»,

9. визнати незаконним та скасувати розпорядження Пустомитівської районної державної адміністрації № 412 від 23.05.2018 року «Про передачу у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту»,

10. скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пшеничної Уляни Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу) від 12.03.2019 року, індексний номер: 45909081,

Розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відкритий на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пшеничної Уляни Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 12.03.2019 року, індексний номер: 45909081, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783781046236, номер запису про право власності 30650714 закрити,

Право власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку, кадастровий номер 4623610100:04:001:0005, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783781046236, номер запису про право власності 30650714 припинити,

11. скасувати рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка Павла Тарасовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу) від 02.12.2019 року, індексний номер: 49974016,

Розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відкритий на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 02.12.2019 року, індексний номер: 49974016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1975551746236, номер запису про право власності 34419378 закрити,

Право власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на земельну ділянку, кадастровий номер 4623610100:04:001:0007, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1975551746236, номер запису про право власності 34419378 - припинити.

12. скасувати рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка Павла Тарасовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу) від 28.11.2019 року, індексний номер: 49920781,

Розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відкритий на підставі рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка Павла Тарасовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 28.11.2019 року, індексний номер: 49920781, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1973039046236, номер запису про право власності 34371321 закрити,

Право власності ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на земельну ділянку, кадастровий номер 4623610100:04:001:0008, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1973039046236, номер запису про право власності 34371321 припинити,

підстава позову (позиція позивача): згідно рішення Пустомитівської міської ради «Про планування території села Наварія» від 03.03.2015 року № 1715 Державним інститутом проектування міст «Містопроект» розроблено Генеральний план с. Наварія. Даним генеральним планом передбачено розширення меж с. Наварія шляхом включення в адміністративні межі села частин земель Пустомитівської міської ради резервний фонд), в східному та північно-західному напрямках, включаючи території садівничих товариств та озеро Наварія. Рішенням Пустомитівської міської ради від 21.03.2017 року № 505 зазначений генеральний план був затверджений. Таким чином розроблений, погоджений з державними органами в особі Львівської обласної державної адміністрації та громадськістю і затверджений Генеральний план с Наварія набрав чинності з 21.03.2017 року. Після розроблення та затвердження генерального плану с. Наварія, в процесі розробки проекту зміни меж цього населеного пункту, розпорядженнями голови Львівської обласної державної адміністрації № 1219/0/5-17 від 11.12.2017 та 121/0/5-18 від 09.02.2018 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва на території, яка згідно вже діючого генерального плану передбачалась до включення в межі с. Наварія.

Львівська обласнадержавна адміністраціяпри прийняттіоскаржуваних розпоряджень№ 1219/0/5-17від 11.12.2017та №121/0/5-18від 09.02.2018про наданнядозволу нарозроблення проектівземлеустрою щодовідведення земельнихділянок підіндивідуальне дачнебудівництво повиннабула керуватисявимогами чинногоГенерального планус.Наварія,який наданняземельних ділянокдля індивідуальногодачного будівництвана ційтериторії недопускає.Враховуючи вищенаведене земельні ділянки були сформовані в порушення вимог Генерального плану с. Наварія та норм чинного земельного та містобудівного законодавства, а тому державна реєстрація таких земельних ділянок підлягає скасуванню.

Повноваження щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва згідно норм Земельного кодексу України належали Пустомитівській районній державній адміністрації, а тому, Львівська обласна державна адміністрація не мала жодних законних повноважень затверджувати розроблені відповідачами проекти відведення. Проекти відведення вищенаведених земельних ділянок розроблені на підставі тих самих розпоряджень Львівської ОДА та при їх розробці повинні були бути враховані одні і тіж норми генерального плану. Недотримання вимог генерального плану с. Наварія призвело до непраовмірності відведення усіх земельних ділянок.

позиція відповідача 1 Львівської обласної державної адміністрації: згідно відзиву на позовну заяву у задоволенні позовних вимог просить відмовити, оскільки як вбачається з позову, основні доводи позивача щодо прийняття суб`єктами владних повноважень незаконних рішень про передачу у власність фізичним особам земельних ділянок, зводяться до того, що дані земельні ділянки на момент їхньої передачі увійшли в межі села Наварія згідно містобудівної документації котра була прийнята органами місцевого самоврядування.

Розпорядженнями Львівської ОДА від 11.12.2017 №1219/0/5-17 та від 09.02.2018 121/0/5-18 членам Громадської організації «Ветеранська спілка воїнів АТО» та зокрема відповідачам було надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва, які перебувають у межах земельної ділянки, площею 206,4 га, землекористувачем якої є на сьогодні ЛМКП «Львівтеплоенерго». Дане розпорядження Львівської ОДА на сьогодні є чинним та нескасованим. 22.12.2017 року Пустомитівська районна рада Львівської області прийняла рішення № 422 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) межі села Наварія Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області», яким включила в межі с. Наварія земельні ділянки державної власності, дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення яких були надані Львівською обласною державною адміністрацією членам Громадської організації «ВЕТЕРАНСЬКА СПІЛКА ВОЇНІВ АТО», що призвело до порушення їх прав та інтересів. Крім того, при прийнятті вказаного рішення Пустомитівська районна рада Львівської області, включивши землі державної власності в межі населеного пункту - с. Наварії вийшла за межі наданих повноважень, що було встановлено постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року у справі № 813/2655/18 котра набрала законної сили.

Разом з тим, судом було встановлено, що включення в межі с. Наварія земель, що перебувають у державній власності та розташовані за межами населеного пункту, є можливим виключно за наявності рішення Львівської обласної державної адміністрації про передачу земельної ділянки у комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки, що є підставою для реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Оскільки такого рішення не було щодо розпорядження землями державної власності, які були включені спірним рішенням в меж с. Наварія Львівською обласною державною адміністрацією та акту прийманняпередачі таких земельних ділянок, судом задоволено частково позов, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Пустомитівської районної ради Львівської області № 422 від 22.12.2017 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) межі села Наварія Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області» в частині включення в межі села Наварія земельних ділянок загальною площею 9,20 га, на які розпорядженнями голови Львівської обласної державної адміністрації № 1219/0/5-17 від 11.12.2017 та 121/0/5-18 від 09.02.2018 членам Громадської організації «ВЕТЕРАНСЬКА СПІЛКА ВОЇНІВ АТО» було надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва громадянам згідно з додатком.

Відтак, земельні ділянки котрі є предметом судового розгляду у даній справі були виключені з меж села Наварія, що свідчить про відсутність повноважень у Пустомитівської міської ради на розпорядження ними.

Позивачем пропущено строки звернення до суду, оскільки розпорядження Львівської ОДА були видані 14.05.2018 року і в цей же день оприлюдненні на офіційному сайті, а позивач звернувся з позовом 09.12.2021 року, а відтак пропустив трьох річний строк звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник відповідача Львівської обласної державної адміністрації Смотрич Д.В., заявлені позовні вимоги заперечив та просив у таких відмовити.

позиція відповідача 2 Львівської районної державної адміністрації: представник у судове засідання не з`явився.

позиція відповідача 3 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області: згідно відзиву на позовну заяву, заявлені позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими. Вимоги позивача щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 4623610100:04:001:0005, 4623610100:04:001:0007, 4623610100:04:001:0008 та доводи, викладені у позовній заяві щодо останнього є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Варто зазначити, що позовні вимоги про скасування державних реєстрацій земельних ділянок, які передані у власність, до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області є похідними та залежать від задоволення основних позовних вимог. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позиція відповідача 4 ОСОБА_1 : згідно письмових пояснень позовні вимоги вважає необгрунтованими, оскільки розпорядженням Голови ЛОДА № 1219/0/5-17 від 11.12.2017 членам ГО «Ветеранська спілка воїнів АТО», зокрема, і ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва, яка перебуває у межах земельної ділянки площею 206, 4 га, землекористувачем якої є ЛМКП «Львівтеплоенерго». До цього часу відповідне розпорядження є чинним та таке не скасовувалося у судовому порядку. 22.12.2017 Пустомитівська районна рада Львівської області прийняла рішення № 422 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) межі села Наварія Пустомитівського району Львівської області», яким включено в межі с. Наварія земельні ділянки державної власності. Саме на ці ділянки ЛОДА відповідачам-членам ГО «Ветеранська спілка воїнів АТО» було надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення ділянок у власність, що, безумовно, порушило їх права. Варто зазначити, що при прийнятті вказаного рішення Пустомитівська районна рада Львівської області, включивши землі державної власності в межі с. Наварія, вийшла за межі своїх повноважень. Вказаний факт встановлено постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року у справі № 813/2655/18, яка набрала законної сили.

Земельні ділянки щодо яких Позивачем заявлено вимоги щодо скасування їх державної реєстрації, були виключені з меж с. Наварія, а тому у Пустомитівської міської ради відсутні повноваження на розпорядження такими ділянками. Варто звернути увагу на те, що судами при розгляді справ було встановлено, що спірні земельні ділянки є землями державної власності і станом на день прийняття спірного рішення та на час звернення Позивача до суду з даним позовом не передавалися у комунальну власність, чим спростовуються доводи Позивача, викладені у позовній заяві. Отже, оскільки розпорядження землями державної власності здійснюється місцевими державними адміністраціями, до яких належить і ЛОДА, якою ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою та згодом затверджено такий, останній, будучи громадянином України, членом ГО «Ветеранська спілка воїнів АТО», реалізуючи при цьому своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, передбачене чинним законодавством України, законно отримав у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером № 4623610100:04:001:0005.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в задоовленні позовних вимог просила відмовити.

Позиція відповідача 5 ОСОБА_3 : у судове засідання не з`явилася.

Позиція відповідача 6 ОСОБА_4 : у судове засідання не з`явилася.

Третя особа ,яка незаявляє самостійнихвимог Львівськеміське комунальнепідприємство: представник в судове засідання не з`явився.

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог приватнийнотаріус Львівськогоміського нотаріальногоокругу ПшеничнаУляна Вікторівна: в судове засідання не з`явилася.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяк Павло Тарасович: в судове засідання не з`явився.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно рішення Пустомитівської міської ради «Про планування території села Наварія» від 03.03.2015 року № 1715 Державним інститутом проектування міст «Містопроект» розроблено Генеральний план с. Наварія. Даним генеральним планом передбачено розширення меж с. Наварія шляхом включення в адміністративні межі села частин земель Пустомитівської міської ради резервний фонд), в східному та північно-західному напрямках, включаючи території садівничих товариств та озеро Наварія.

Рішенням Пустомитівської міської ради від 21.03.2017 року № 505 Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план села Наварія Пустомитівського району Львівської області» затверджено містобудівну документацію «Генеральний план села Наварія Пустомитівського району Львівської області».

Після розроблення та затвердження генерального плану с. Наварія, в процесі розробки проекту зміни меж цього населеного пункту, розпорядженнями голови Львівської обласної державної адміністрації № 1219/0/5-17 від 11.12.2017 та 121/0/5-18 від 09.02.2018 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного за на території, яка згідно вже діючого генерального плану передбачалась до включення в межі с. Наварія. Вищевказані земельні ділянки були у користуванні ТЕЦ-1 ЛОКП «Львівтеплоенерго». Дане розпорядження Львівської ОДА на момент розгляду справи є чинним та не скасованим.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основний Закон України у статтях 13, 14, також, визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, передбаченому законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ним Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Питання, пов`язані з повноваженнями органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, врегульовані статтею 122 ЗК України, за правилами частини п`ятої якої, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. Повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин визначені й статтею 17 ЗК України, згідно з пунктом а) частини першої якої до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Вказані законодавчі приписи перекликаються з положеннями Закону України від 09.04.1999 №586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон №586-XIV), відповідно до преамбули якого цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

У розумінні статті 1 Закону №586-XIV (місцеві державні адміністрації та їх місце в системі органів виконавчої влади) виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. Обсяг повноважень в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля наведено й у статті 21 Закону №586-XIV, яка наділяє місцеві державні адміністрації правом розпоряджається землями державної власності відповідно до закону (пункт 2 частини першої цієї статті).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовано ст. 118 Земельного Кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Згідно із ч. 7 статті 118 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абзац 2 ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України).

Ч. 7 ст. 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 186-1 Земельного Кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно до частин 9-11 ст. 118 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Із зазначених норм процесуального закону слідує, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу позову.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації № 453/0/5-18 від І4.05.2018 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Пустомитівської міської ради Львівської області, для індивідуального дачного будівництва ОСОБА_1 кадастровий номер земельної ділянки 4623610100:04:001:0005).

Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації № 456/0/5-18 від .4.05.2018 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Пустомитівської міської ради Львівської області, для індивідуального дачного будівництва ОСОБА_4 кадастровий номер земельної ділянки 4623610100:04:001:0007).

Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації № 455/0/5-18 від .4.05.2018 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Пустомитівської міської ради Львівської області, для індивідуального дачного будівництва ОСОБА_3 кадастровий номер земельної ділянки 4623610100:04:001:0008).

Також зазначеними розпорядженнями Львівська ОДА вилучила земельні ділянки із користування ТЕЦ-1 ЛОКП «Львівтеплоенерго» та перевела їх до земель рекреаційного призначення; доручила звернутись вищезазначеним особами до Пустомитівської РДА із клопотанням про передачу у власність вказаних земельних ділянок.

23 травня 2018 року Пустомитівська РДА прийняла розпорядження за номерами 411, 412, 414, якими: передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 4623610100:04:001:0005; передано ОСОБА_4 у власність земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 4623610100:04:001:0007; передано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 4623610100:04:001:0008.

Окрім того, згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Статтею 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується зокрема цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.

Згідно ст. 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначені земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають реєстрації в Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.

Згідно ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

Згідно ст.16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Статтею 24 цього Закону визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

22.12.2017 Пустомитівська районна рада Львівської області прийняла рішення № 422 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) межі села Наварія Пустомитівського району Львівської області», яким включено в межі с. Наварія земельні ділянки державної власності. Саме на ці ділянки ЛОДА відповідачам-членам ГО «Ветеранська спілка воїнів АТО» було надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення ділянок у власність, що, безумовно, порушило їх права. Варто зазначити, що при прийнятті вказаного рішення Пустомитівська районна рада Львівської області, включивши землі державної власності в межі с. Наварія, вийшла за межі своїх повноважень. Вказаний факт встановлено постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 у справі № 813/2655/18, яка набрала законної сили 02.10.2019 року.

При цьому,Львівським окружнимадміністративним судому справі № 813/2655/18 було встановлено, що включення в межі с. Наварія земель, що перебувають у державній власності та розташовані за межами населеного пункту, є можливим виключно за наявності рішення Львівської обласної державної адміністрації про передачу земельної ділянки у комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки, що є підставою для реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Оскільки такого рішення не було щодо розпорядження землями державної власності, які були включені спірним рішенням в меж с. Наварія Львівською обласною державною адміністрацією та акту приймання-передачі таких земельних ділянок, судом задоволено частково позов, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Пустомитівської районної ради Львівської області № 422 від 22.12.2017 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) межі села Наварія Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області» в частині включення в межі села Наварія земельних ділянок загальною площею 9,20 га, на які розпорядженнями голови Львівської обласної державної адміністрації № 1219/0/5-17 від 11.12.2017 та 121/0/5-18 від 09.02.2018 членам Громадської організації «Ветеранська спілка воїнів АТО» було надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва громадянам згідно з додатком.

Таким чином, земельні ділянки щодо яких позивачем заявлено вимоги щодо скасування їх державної реєстрації, були виключені з меж с. Наварія, а тому у Пустомитівської міської ради відсутні повноваження на розпорядження такими ділянками.

Варто звернути увагу на те, що судами при розгляді справ було встановлено, що спірні земельні ділянки є землями державної власності і станом на день прийняття спірного рішення та на час звернення Позивача до суду з даним позовом не передавалися у комунальну власність, чим спростовуються доводи Позивача, викладені у позовній заяві.

Отже, оскільки розпорядження землями державної власності здійснюється місцевими державними адміністраціями, до яких належить і ЛОДА, якою відповідачам надано дозвіл на розробку проекту землеустрою та згодом затверджено такий, останні, будучи громадянами України, членами ГО «Ветеранська спілка воїнів АТО», реалізуючи при цьому своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, передбачене чинним законодавством України, законно отримали у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером № 4623610100:04:001:0005, № 4623610100:04:001:0007, № 4623610100:04:001:0008.

Саме в межах процедури реалізації права на землю членами Громадської організації «Ветеранська спілка воїнів АТО» та на підставі повноважень, визначених названими правовими нормами законодавства, Львівська ОДА видала розпорядження, якими надала дозвіл на розробку відповідних проектів землеустрою, а потім як наслідок затверджувала їх. Видані головою Львівської ОДА розпорядження незаконними та (або) нечинними не визнавались, не скасовані, а тому є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами, як це передбачено частиною другою статті 6 Закону №586- XIV.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Право на справедливий суд та доступ до правосуддя визначено також у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.50).

Відповідно до ст. 124, 129 Конституції України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 1, 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4 ст. 77 ЦПК України).

Частина 1 ст.81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову суд враховує, що обставини на які покликається позивач на підтвердження своїх позовних вимог не знайшли свого підтвердження у представлених суду доказах, разом з тим такі, не можуть слугувати підставою для визнання нечинним: розпорядження Львівської обласної державної адміністрації «Про затвердження проекту землеустрою» № 453/0/5-18 від 14.05.2018 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Пустомитівської міської ради Львівської області, для індивідуального будівництва ОСОБА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 462361000:04:001:0005); розпорядження Львівської обласної державної адміністрації «Про затвердження проекту землеустрою» № 456/0/5-18 від 14.05.2018 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Пустомитівської міської ради Львівської області, для індивідуального будівництва ОСОБА_4 (кадастровий номер земельної ділянки № 4623610100:04:001:0007); розпорядження Львівської обласної державної адміністрації «Про затвердження проекту землеустрою» № 455/0/5-18 від 14.05.2018 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Пустомитівської міської ради Львівської області, для індивідуального будівництва ОСОБА_3 (кадастровий земельної ділянки № 4623610100:04:001:0008).

З огляду на вищезазначене, вимоги позивача щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 4623610100:04:001:0005, 4623610100:04:001:0007, 4623610100:04:001:0008 та доводи, викладені у позовній заяві щодо останнього є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Варто зазначити, що позовні вимоги про скасування державних реєстрацій земельних ділянок, які передані у власність, до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області є похідними та залежать від задоволення основних позовних вимог.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суду не доведено, що оскаржуваними рішеннями відповідача було порушено право власності позивача, оскільки набуття такого судом не встановлено, а тому відмовляючи у задоволенні позову суд зазначає, що доводи позивача про порушення її прав, свобод чи інтересів є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірними розпорядженнями Львівської обласної державної адміністрації за № 453/0/5-18 від 14.05.2018 року, 456/0/5-18 від 14.05.2018 року, 455/0/5-18 від 14.05.2018 року на її конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси та свідчать про незгоду позивача з вказаними рішеннями, без належного на те обґрунтування, що не є тотожним порушенню права чи інтересу, а протилежного суду не доведено.

Що стосується клопотання представника відповідача Львівської обласної державної адміністрації Смотрич Д.В., представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , щодо спливу строку позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом, суд приходить до наступного висновку.

Стаття 256 ЦК Українивизначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред`явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).

Визначення початку перебігу позовної давності міститься у статті 261 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Крім того, виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Наведена правова позиція відображена в Постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №445/25/16.

Таким чином, відмова в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону.

В судовому засіданні не встановлено підстав вважати, що спірні розпорядження Львівської обласної державної адміністрації за № 453/0/5-18 від 14.05.2018 року, 456/0/5-18 від 14.05.2018 року, 455/0/5-18 від 14.05.2018 року, впливає на права та інтереси позивача, а відтак, в задоволенні позову слід відмовити по суті.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відтак, суд не знаходить за можливе давати оцінку іншим доводам сторони позивача, оскільки такі не впливають на вирішення спору по суті.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов`язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. П. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих ним повноважень судом створені належні умови для надання сторонами доказів, заявлення клопотань витребування додаткових доказів.

ВСУ у справі за № 6-2469цс16 висловлена така правова позиція: пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»). Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи по захист свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ст.16 ЦК, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду по захист наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від цього вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Таким чином, виходячи із суті та змісту заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження у представлених суду доказах, враховуючи визначений позивачем об`єкт та предмет спору, а тому оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12,13,89,259,264,265 ЦПК України,

ухвалив:

у задоволенні позовних вимог Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області до Львівської обласної державної адміністрації, Львівської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про (предмет позову):

1. скасувати державну реєстрацію земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), кадастровий номер 4623610100:04:001:0005,

2. скасувати державну реєстрацію земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), кадастровий номер 4623610100:04:001:0007,

3. скасувати державну реєстрацію земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), кадастровий номер 4623610100:04:001:0008,

4. визнати нечинним розпорядження Львівської обласної державної адміністрації «Про затвердження проекту землеустрою» № 453/0/5-18 від 14.05.2018 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Пустомитівської міської ради Львівської області, для індивідуального будівництва ОСОБА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 462361000:04:001:0005),

5. визнати нечинним розпорядження Львівської обласної державної адміністрації «Про затвердження проекту землеустрою» № 456/0/5-18 від 14.05.2018 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Пустомитівської міської ради Львівської області, для індивідуального будівництва ОСОБА_4 (кадастровий номер земельної ділянки № 4623610100:04:001:0007),

6. визнати нечинним розпорядження Львівської обласної державної адміністрації «Про затвердження проекту землеустрою» № 455/0/5-18 від 14.05.2018 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Пустомитівської міської ради Львівської області, для індивідуального будівництва ОСОБА_3 (кадастровий земельної ділянки № 4623610100:04:001:0008),

7. визнати незаконним та скасувати розпорядження Пустомитівської районної державної адміністрації № 414 від 23.05.2018 року «Про передачу у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту»,

8. визнати незаконним та скасувати розпорядження Пустомитівської районної державної адміністрації № 411 від 23.05.2018 року «Про передачу у власність гр. ОСОБА_4 земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту»,

9. визнати незаконним та скасувати розпорядження Пустомитівської районної державної адміністрації № 412 від 23.05.2018 року «Про передачу у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту»,

10. скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пшеничної Уляни Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу) від 12.03.2019 року, індексний номер: 45909081,

Розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відкритий на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пшеничної Уляни Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 12.03.2019 року, індексний номер: 45909081, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783781046236, номер запису про право власності 30650714 закрити,

Право власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку, кадастровий номер 4623610100:04:001:0005, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783781046236, номер запису про право власності 30650714 припинити,

11. скасувати рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка Павла Тарасовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу) від 02.12.2019 року, індексний номер: 49974016,

Розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відкритий на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 02.12.2019 року, індексний номер: 49974016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1975551746236, номер запису про право власності 34419378 закрити,

Право власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на земельну ділянку, кадастровий номер 4623610100:04:001:0007, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1975551746236, номер запису про право власності 34419378 припинити,

12. скасувати рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка Павла Тарасовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу) від 28.11.2019 року, індексний номер: 49920781,

Розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відкритий на підставі рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка Павла Тарасовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 28.11.2019 року, індексний номер: 49920781, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1973039046236, номер запису про право власності 34371321 закрити,

Право власності ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на земельну ділянку, кадастровий номер 4623610100:04:001:0008, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1973039046236, номер запису про право власності 34371321 припинити, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 03.05.2024 року.

Учасники справи: Пустомитівська міська рада Львівської області, ЄДРПОУ 04372187, м. Пустомити, вул. Грушевського, 46; Львівська обласна державна адміністрація, ЄДРПОУ 00022562, м. Львів, вул. Винниченка, 18; Львівська районна державна адміністрація, ЄДРПОУ 44046683, м. Львів, вул. Винниченка, 18; Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ЄДРПОУ 39769942, м. Львів, пр. Чорновола, 4; ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 ; Львівське міське комунальне підприємство, ЄДРПОУ 05506460, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1; Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Пшенична Уляна Вікторівна, м. Львів, вул. Паркова, 4; Державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяк Павло Тарасович, с. Солонка, вул. Центральна, 3 Львівська область.

СуддяЄ. О. Данилів