Постанова

від 14.09.2006 по справі 13436-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

13436-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.09.2006Справа №2-19/13436-2006А

За позовом –Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя, м. Сімферополь.

До відповідача – ВАТ “Республіканська оптово-роздрібна база “Крим”, м. Сімферополь.

Про стягнення 4670,58 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Сидельова І.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Нікуліна О.Ю., ю/к, довіреність № 4123/01-5 від 17.10.2005р.

Від відповідача  – Сатамова Н.І., ю/к, довіреність № 104 від 01.11.2005р.

Суть спору:

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 4670,58 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повинен сплатити суму недоїмки по страховим внескам.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

У процесі розгляду справи позивач не змінював та не уточнював позовних вимог.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) провадження по справі здійснювалося відповідно до вимог вказаного кодексу.

Позивач та відповідач  відмовились від послуг перекладача.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350), ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням представників сторін вони давли пояснення по справі на російській мові.

Відповідно до п.2-1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) та клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.                                                               

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) перед початком слухання справи представникам позивача та відповідача були роз'яснені права, передбачені ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) та вручені пам'ятки про права та обов'язки сторін.

Розглянув матеріали справи,  суд –

В С Т А Н О В И В :

Згідно із ст.58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (від 09.07.2003 р. № 1058 із змінами та доповненнями), п.1.1 Положення про управління пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (затверджено наказом Пенсійного фонду від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції від 21.05.2002 року за № 442/6730), пенсійний фонд, управління  Пенсійного  фонду  України  (далі - Фонд)  у районах,  містах і районах у містах є органом,  який  здійснює  керівництво та управління  солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в  повному  обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням  коштів Пенсійного  фонду, вирішує питання,  пов'язані з веденням  обліку  пенсійних  активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно із ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (від 09.07.2003 р. № 1058 із змінами та доповненнями) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне   пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування відповідно до цього Закону.

Згідно із ст.14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (від 09.07.2003 р. № 1058 із змінами та доповненнями) страхувальниками відповідно до цього закону є підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент), які використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

ВАТ “Республіканська оптово-роздрібна база “Крим”, м. Сімферополь зареєстровано у якості юридичної особи, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи  (а.с. 16).

Відповідачу були  направлені вимоги № Ю-570 від 10.05.2006 року про сплату недоїмки у сумі 2541,92 грн.; № Ю-638 від 07.06.2006р. року про сплату недоїмки у сумі 1750,60 грн.  (а.с. 13-14).

Сторони в засіданні суду надали акт звірки взаємних розрахунків № 27 від 13.09.2006р., згідно  якому  визнають заборгованість у розмірі 4085,84 грн., оскільки частково сплатили суму заборгованості. ( а.с. 17).

Згідно із ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (від 09.07.2003 р. № 1058 із змінами та доповненнями) у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Територіальні органи Пенсійного фонду за  формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти  робочих  днів  із  дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального  органу Пенсійного фонду про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але не сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної  виконавчої   служби. У зазначених випадках орган Пенсійного  фонду  також має право звернутися до суду чи господарського  суду  з  позовом  про   стягнення недоїмки.  

Згідно з ч.7 п.1 ст.64 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (від 09.07.2003 р. № 1058 із змінами та доповненнями) виконавча дирекція Пенсійного  фонду та її територіальні органи мають право стягувати  з  платників  страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідач не надав доказів, які б свідчили про те, що він сплатив вказану суму або оскаржив вимоги про сплату фінансових санкцій, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

·          Адміністративний позов задовольнити.

·          Стягнути з ВАТ “Республіканська оптово-роздрібна база “Крим”, м. Сімферополь (АР Крим, м. Сімферополь, пров. Бокуна, 32, р/р 2600701002280 КР ФАО “Кредітбанк”, МФО 324913, ЄДРПОУ 20733153) на користь Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя, м. Сімферополь (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Леніна, 17, р/р 25607010048701 в КРУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 324805, ЄДРПОУ  22300458) грн. 4085,84 грн. фінансових санкцій.

·          Постанову направити сторонам замовленою кореспонденцією.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова проголошена у судовому засіданні 14.09.2006 року у 10 год. 50 хв.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.