Вирок

від 13.05.2024 по справі 756/12517/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13.05.2024 Справа № 756/12517/21

Унікальний № 756/12517/21

Провадження № 1-кп/756/481/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченої: ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

провівши судове засідання в залі Оболонського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шепетівка, Хмельницької обл., громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10.12.2019, у невстановлений час, ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні Оболонської районної філії зайнятості, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Петра Панча, 7-Б, подала письмову заяву про вирішення питання її працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У вказаній заяві ОСОБА_4 зазначено, що остання не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів. Під час прийому вказаної заяви 10.12.2019, у приміщенні Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Петра Панча, 7-Б, ОСОБА_4 провідним фахівцем з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості ОСОБА_5 було роз?яснено вимоги Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та ознайомлено останню з правами та обов?язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг. Так, пунктом 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі зайнятості особи.

Відповідно до вимог ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» та п. 5 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 за N? 198, на підставі заяви про надання (поновлення) статусу безробітного від 09.07.2020, наказом N? HT191210 від 10.12.2019, ОСОБА_4 надано статус безробітного з 10.12.2019, тобто з моменту звернення до служби зайнятості. Відповідно до вимог ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» страхування на випадок безробіття», на підставі заяви про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю від 10.12.2019 року, ОСОБА_4 призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 17.12.2019 року. В подальшому встановлено, що ОСОБА_4 , з 01.12.2019 уклала договір N?2390/19 про надання послуг із ТОВ «СТАРЛАЙТ ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 33475515) та, відповідно, у період з 01.12.2019 по 20.12.2019 року перебувала у відносинах цивільно-правового характеру з ТОВ «СТАРЛАЙТ ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 33475515), від якого отримував дохід. В цей час, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, незаконного збагачення за рахунок коштів державного бюджету. Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , в супереч вимогам п.2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» умисно не відвідувала Оболонську районну філію Київського міського центру зайнятості та порушуючи вимоги п.4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення», ввела в оману посадових осіб Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості, оскільки не проінформувала їх протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону, про те, що з 01.12.2019 року вона перебуває у відносинах цивільно-правового характеру з «СТАРЛАЙТ ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 33475515) та надавала послуги в порядку та на умовах договору, за що їй нарахована винагорода. В подальшому, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що вона є зайнятою особою, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, який виразився в умисному неповідомленні (не інформуванні) співробітників Оболонського РІЗ в місті Києві про факт перебування у відносинах цивільно-правового характеру з ТОВ «СТАРЛАЙТ ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 33475515), безпідставно одержала виплати допомоги по безробіттю з 17.12.2019 по 31.12.2091 року в розмірі 4 068 грн. 38 коп.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 незаконно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, отримала допомогу у сумі 4 068 грн. 38 коп., тим самим заволоділа коштами Державного бюджету України, чим завдала збитків державі на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_4 , усвідомлюючи що вона отримувала грошові кошти від виконання робіт та надання послуг відповідно до договору від 01.12.2019 з ТОВ «СТАРЛАЙТ ПРОДАКШН» та те, що вона перебуває у статусі безробітного та отримує виплати матеріального забезпечення, що є грубим порушенням, у останньої виник злочинний умисел заволодіти грошовими коштами Державного бюджету України, за наступних обставин. Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману, з метою незаконного збагачення за рахунок коштів державного бюджету, у період з 01.01.2020 по 31.01.2020 року ОСОБА_4 в супереч вимогам п.2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» умисно не відвідував Оболонську районну філію Київського міського центру зайнятості та порушуючи вимоги п.2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення», ввела в оману посадових осіб Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості, оскільки не проінформував їх протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону, про те, що вона з 01.12.2019 року перебувала у відносинах цивільно-правового характеру з ТОВ «СТАРЛАЙТ ПРОДАКШН» (код СДРПОУ33475515) уклавши договір про надання послуг та надала послуги в порядку та на умовах договору, за що їй останній нарахована винагорода. В подальшому, ОСОБА_4 , діючи з метою повторного неповідомлення (не інформування) співробітників Оболонського РЦЗ в місті Києві про факт перебування у відносинах цивільно-правового характеру з ТОВ «СТАРЛАЙТ ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 33475515), безпідставно одержала виплати допомоги по безробіттю з 01.01.2020 по 31.01.2020 року в розмірі 8 408 грн. 00 коп.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 повторно, незаконно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, отримала допомогу у сумі 8 408 грн. 00 коп., тим самим заволодів коштами Державного бюджету України, чим завдав збитків державі на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_4 , усвідомлюючи що вона отримувала грошові кошти від виконання робіт та надання послуг відповідно до договору з ТОВ «СТАРЛАЙТ ПРОДАКШН» та те, що вона перебуває у статусі безробітного та отримує виплати матеріального забезпечення, що є грубим порушенням, у останньої Державного бюджету України, за наступних обставин. Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману, з метою незаконного збагачення за рахунок коштів державного бюджету, у період з 01.02.2020 по 05.02.2020 року ОСОБА_4 в супереч вимогам п.2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» умисно не відвідував Оболонську районну філію Київського міського центру зайнятості та порушуючи вимоги п.4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення», ввів в оману посадових осіб Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості, оскільки не проінформував їх протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону, про те, що вона з 01.12.2019 року перебувала у відносинах цивільно-правового характеру з ТОВ «СТАРЛАЙТ ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ33475515) уклавши договір про надання послуг та надала послуги в порядку та на умовах договору, за що їй останній нарахована винагорода, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення». В подальшому, ОСОБА_4 , діючи з метою повторного заволодіння чужим майном, шляхом обману, внаслідок умисного неповідомлення (не інформування) співробітників Оболонського РЦЗ в місті Києві про факт перебування у відносинах цивільно-правового характеру з 10В «СТАРЛАЙТ ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 33475515), безпідставно одержала виплати допомоги по безробіттю з 01.01.2020 по 31.01.2020 року в розмірі 1 449 грн. 65 коп.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 повторно, незаконно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, отримала допомогу у сумі 1 449 грн. 65 коп., тим самим заволодів коштами Державного бюджету України, чим завдав збитків державі на вказану суму.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнала повністю та підтвердила обставини, вчинених нею кримінальних правопорушень, детально вказавши на обставини та механізм вчиненого, що викладені у вироці вище. Фактичних обставин справи не оспорювала, у скоєному щиро кається.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності її позиції немає; останній роз`яснено, що у такому випадку, вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України КК України повністю доведена.

ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.

Щодо призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 за ч.1 ст.190 КК України, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальний правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачено основне покарання у виді обмеження волі на строк не більше трьох років.

Згідно ст. 49 КК України (зі змінами внесеними Законом № 2617-VIIІ від 22.11.2018 та Законом № 720-ІХ від 17.06.2020), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі та п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.

Враховуючи те, що з дня вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, минуло більше трьох років, при цьому перебіг давності не зупинявся і не переривався, тому вона підлягає звільненню від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

Водночас, відповідно до приписів ч. 6 ст. 368 КПК України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, як вбачається з положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, зокрема, ст. 74 КПК України, який викладено у постанові від 18.06.2020 у справі № 756/6876/19 (провадження № 51-5464км19) системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання (ч. ч. 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), «звільнення від відбування покарання» ( ст. ст. 75, 79, 104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення, як виду примусових заходів в цілому. Таким чином, суд, приймаючи рішення про звільнення від покарання, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині та звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку, що ухвалюючи вирок у даному кримінальному провадженні, визнає обвинувачену ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та керуючись ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільняє її від покарання без визначення його виду і розміру.

Крім того, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у повторному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України, відповідно до положень Загальної частини цього кодексу, дотримуючись положень статті 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачена покаявся.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченій, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні ОСОБА_4 виду та міри покарання суд враховує дні, що характеризують особу обвинуваченої, її відношення до вчиненого, що обвинувачена раніше не судима, а тому суд вважає за необхідне обрати останній покарання у виді обмеження волі.

Крім того, вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_4 міри покарання, суд, відповідно до ст. 50 КК України, бере до уваги те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів та те, що покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Разом з тим, враховуючи, ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, характер та наслідки вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, ті обставини, що за місцем проживання обвинувачена характеризується позитивно, не перебуває на обліках у лікаря психіатра та перебуває на обліку у лікаря нарколога, тому виходячи з принципів розумності, гуманізму та справедливості, суд вважає, можливим виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, і тому вважає правильним звільнити від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України. При цьому, на думку суду, призначення ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України є необхідним і достатнім для виправлення останньої та попередження вчинення нових злочинів.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з визначенням іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції), повідомляти уповноважений орган з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції) про зміну місця проживання, роботи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту отримання його копії.

Суддя ОСОБА_1