Рішення

від 20.05.2024 по справі 212/4724/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/4724/24

2/212/2430/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання Крутиголови В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди. Мотивуючи свою заяву тим, що він працював з 04.07.1991 року по 04.07.2003 рік, з 12.04.2005 року по 12.02.2023 рік в шкідливих умовах на підприємстві відповідача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Звільнений з підприємства 12.09.2023 року з зв`язку з виходом на пенсію, за власним бажанням. Висновком МСЕК від 03.05.2024 року йому вперше встановлено 65% втрати професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням,третю групу інвалідності -БЕЗСТРОКОВО. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він не має змоги вести звичне життя та страдає на захворювання. Вказує на те, що його самопочуття не поліпшується, негативні зміни, які сталися є незворотними. Розмір моральної шкоди оцінює в сумі 400 000 гривень 00 копійок, яку просив стягнути з відповідача.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.05.2024 року позовну заяву прийнято до свого провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами.

Сторона відповідача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙКОМБІНАТ» скористалася правом надання відзиву, у якому представник ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказав, позивач знав про своє право на пільгове пенсійне забезпечення за списком 1, отже вказане дає підстави стверджувати, що позивач був обізнаний, що він зайнятий повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дає йому право вийти на пенсію за віком на пільгових умовах. Тривалий стаж роботи на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів, свідчить про те, що це був власний вибір позивача та після набуття 30 років 05 місяців спеціального стажу на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком 1 продовжувати трудову діяльність в таких умовах з усвідомленням негативного впливу шкідливих факторів на організм. Зазначив, що в акті розслідування причин виникнення професійного захворювання від 25.03.2024 року, зокрема пункт 20 вказаного акту, не вказані особи, які допустили порушення законодавство про охорону праці, що виключає відповідальність підприємства з відшкодування моральної шкоди. Враховують, висновок МСЕК про відсоток втрати професійної працездатності не є підтвердженням факту завдання підприємством моральної шкоди працівнику. Акцентували увагу суду, що розмір моральної шкоди в 400000 гривень не необґрунтованою та безпідставною, такою, що не відповідає засадам розумності та справедливості.

Станом на день розгляду справи 20.05.2024 року відповіді на відзив позивачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ». Звільнений з підприємства 12.09.2023 року відповідно до ст. 38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію, що підтверджується копією трудової книги позивача (а.с. 10-15).

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 25.03.2024 року встановлено причини виникнення професійного захворювання, робота ОСОБА_1 протягом 30 років 05 місяців в цеху в умовах шкідливих факторів, а саме: вібрація загальна: еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 1дБ перевищувала допустимий рівень 60 дБ при гранично допустимому 59 дБ, хімічні фактори: концентрація кремнію діоксину кристалічного за вмісту пилу від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала ГДК в 2,2 -2,3 рази. Особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи: не встановлено (а.с. 16-20).

Відповідно до висновку МСЕК від 03.05.2024 року ОСОБА_1 первинно встановлено 65 % втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням, третю групу інвалідності БЕЗСТРОКОВО ( а.с. 21).

З наведеного вбачається, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки підставою виникнення професійного захворювання у позивача слугувало саме виконання ним трудових обов`язків значний період на підприємстві відповідача , а отже наявні у зв`язку з цим підстави, передбаченіст. ст. 153, 2371 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Статтею 3 Конституції Українивстановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно дост.1167 ЦК України- моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.268 ЦК України відносини з приводу відшкодування моральної шкоди, пов`язаної з ушкодженням здоров`я, випливають з порушення немайнових прав, а тому не мають строку позовної давності. У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці»від14 жовтня 1992 року N 2694-XII державна політика в області охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення незалежних, безпечних умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до статті 153КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частинами 1, 3 статті 13 Закону України«Про охоронупраці» визначено: роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1 КЗпПУкраїни передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП Українивідшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскількистаттею 237-1 КЗпП Україниїм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, встановлених нормативів щодо рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Суд зауважує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Суд відхиляє заперечення відповідача в тій частині, що позивач був попереджений про шкідливі умови праці, а також недоведеність факту завдання моральної шкоди, оскільки судом встановлено наявність у позивача професійного захворювання, що об`єктивно призвело до моральних страждань.

Щодо зазначення ПрАТ "ПІНГЗК" в прохальній частині то суд вважає, що описка, яка не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, часткового визнання позову відповідачем, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності змін його здоров`я, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності - 65 % третю групу інвалідності - БЕЗСТРОКОВО, період роботи у відповідача в умовах впливу шкідливих факторів (30 років 05 місяців), суд вважає необхідним визначити розмір компенсації у сумі 310000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Стосовно питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Позивача згідно п.2 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Частина 1статті 133ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.6 ст.141ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 2 статті 141ЦПК України визначено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави у сумі 3100 гривень.

Керуючись ст.ст.153,2371 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙКОМБІНАТ» провідшкодування моральноїшкоди,заподіяної ушкодженнямздоров`я навиробництві - задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙКОМБІНАТ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 310000 (триста десять тисяч) гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙКОМБІНАТ» на користь держави судовий збір у розмірі 3100 гривень.

В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ»- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», місцезнаходження: 50066, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ:00190977.

Повний текст рішення складено 20.05.2024 року.

Суддя: І. Б. Чайкін