Рішення

від 30.04.2024 по справі 205/5635/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

30.04.2024 Єдиний унікальний номер 205/5635/23

Єдиний унікальний номер судової справи 205/5635/23

Номер провадження 2/205/980/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30 квітня 2024 року

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Зибалової П.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу №205/5635/23 за позовом Першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , треті особи: Об`єднання фермерів «Привільне», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес», про конфіскацію земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2023 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов Першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , треті особи: Об`єднання фермерів «Привільне», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес», про конфіскацію земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер 451 від 03.12.2019, виданого державним нотаріусом Мангушської державної нотаріальної контори Донецької області Середенко О.А., набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1423986600:03:000:0171, площею 5,0397 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Стародубівської сільської ради Мангушського району Донецької області (на теперішній час Мангушської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області).

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 03.12.2019 за № 34441296 державним нотаріусом Мангушської державної нотаріальної контори Донецької області Середенко О.А. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1343298914239).

23.12.2019 року на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 14.06.2011 року, укладеного між ОФ «Привільне» та ОСОБА_2 , змінено орендодавця ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на орендодавця ОСОБА_1 . Строк дії договору до 14.06.2033 року, з правом пролонгації. Крім того, відповідно до договору від 01.11.2017 року вказана земельна ділянка перебуває у суборенді ТОВ «Гермес». Строк дії договору до 14.06.2026 року.

Як вбачається з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, свідоцтва про право на спадщину за законом та додаткової угоди до договору оренди землі вбачається, що ОСОБА_1 станом на дату набуття права власності на вказану земельну ділянку була громадянкою російської федерації та проживала на території України на підставі посвідки на постійне проживання.

З метою підтвердження зазначених відомостей Маріупольською окружною прокуратурою до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області спрямовано запит від 21.03.2023 № 55/1-1239 ВИХ-23, у відповідь на який Головне управління листом від 17.04.2023 № 1401.2.2-2038/14.1-23 повідомило, що за наявними обліками ГУ ДМС у Донецькій області ОСОБА_1 документована посвідкою на постійне проживання в Україні від 06.10.2021 року.

Крім того, Маріупольською окружною прокуратурою до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області спрямовано запит від 25.04.2023 року № 55/1-1872 ВИХ-23, у відповідь на який Головне управління листом від 26.04.2023 № 1401.2.3-2221/14.3-23 повідомило, що за наявними обліками ГУ ДМС у Донецькій області, згідно з базою даних ЄІАС УМП ДМС України ОСОБА_1 з питань оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, набуття громадянства України не зверталася.

Оскільки ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації та громадянство України ніколи не набувала, набувши право власності на земельну ділянку, повинна була її відчужити протягом року.

На підставі викладеного позивач просить конфіскувати на користь держави земельну ділянку сільськогосподарського призначення громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кадастровим номером 1423986600:03:000:0171 площею 5,0397 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Мангушської селищної територіальної Маріупольського району Донецької області (реєстраційний номер нерухомого майна 1343298914239), шляхом припинення права власності, відомості про яке зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 03.12.2019 за № 34441296, та визнання власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру, а також стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалами Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.06.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі в порядку загального позовного провадження, а також забезпечено позов шляхом накладення заборони на відчуження, зміну цільового призначення, здійснення перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 1423986600:03:000:0171 площею 5,0397 га, яка знаходиться на території Мангушської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1343298914239), власником якої є громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідач не скористалася своїм процесуальним правом на подання відзиву.

Ухвалою суду від 09.01.2024 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від представника Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області Косовенко Є.О. надійшла заява, у якій просила проводити розгляд справи без її участі, позов підтримала, просила задовольнити.

Від прокурора Мангушського відділу Маріупольської окружної прокуратури Дороганя О.В. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася. Про час, день та дату розгляду справи повідомлена належним чином, однак, про причини неявки суд не повідомила.

Представники третіх осіб: Об`єднання фермерів «Привільне» та ТОВ «Гермес» своїх представників у судове засідання не направили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності учасників справи в порядку ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судовогопроцесу задопомогою звукозаписувальноготехнічного засобуне здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, встановив таке.

У ході судового розгляду встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.12.2019 року громадянка російської федерації ОСОБА_1 отримала у спадок земельну ділянку площею 5,0397 га з кадастровим номером 1423986600:03:000:0171, розташовану на території Стародубівської сільської ради Мангушського району Донецької області (а.с.11). Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за ОСОБА_1 03.12.2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1343298914239 (а.с.12-13).

Вказана земельна ділянка перебувала в оренді об`єднання фермерів «Привільне» за договором від 14.06.2011 року, укладеним між спадкодавцем ОСОБА_2 та ОФ «Привільне» (а.с.14-20).

01.11.2017 року між ОФ «Привільне» та ТОВ «Гермес» укладено договір суборенди вказаної земельної ділянки (а.с.21-25).

23.12.2019 року між ОСОБА_1 та ОФ «Привільне» укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 14.06.2011 року, яким змінено орендодавця ОСОБА_2 на ОСОБА_1 (а.с.25).

Згідно з відповіддю Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області від 17.04.2023 на запит Маріупольської окружної прокуратури ОСОБА_1 документована посвідкою на постійне проживання в Україні 06.10.2021 року (а.с.28).

Відповідно до відповіді Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області від 26.04.2023 на запит Маріупольської окружної прокуратури згідно з базою даних ЄІАС УМП ДМС України ОСОБА_1 з питань оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, набуття громадянства України не зверталася (а.с.45).

Листом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 23.03.2023 року повідомлено Маріупольську окружну прокуратуру щодо наявності порушення земельного законодавства ОСОБА_1 , яка є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1423986600:03:000:0171 та є громадянкою російської федерації (а.с.31).

29.05.2023 року Першим заступником керівника Маріупольської окружної прокуратури повідомлено в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про представництво інтересів держави, а саме подання позову до ОСОБА_1 , треті особи: ОФ «Привільне», ТОВ «Гермес», про конфіскацію земельної ділянки з кадастровим номером 1423986600:03:000:0171 на користь держави (а.с.33-36).

Статтями1,2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб. інтересів держави.

Статтею 3 ЦК Українивизначено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановленихКонституцією Українита законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Однією із засад судочинства, регламентованих п. 3 ч. 1ст. 129 Конституції Україниє змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогамист. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На прокуратуру відповідно ст.131-1 Конституції Українипокладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(даліПерший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі законунормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Статтями13,14 Конституції Українивизначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначеноЗК України.

Згідно зіст. 1 ЗК Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (ч. 1ст. 22 ЗК України).

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зіст. 80 ЗК Українивизначено громадян України та юридичних осіб.

Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших нормЗК Українисуб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другоїстатті 81 ЗК Україниможуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно з ч. 3ст. 81 ЗК Україниіноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 5ст. 22 ЗК Українинабуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цьогоКодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Згідно з ч. 4 ст. 81 ЗК Україниземлі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. 2, 4ст. 145 ЗК України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Пунктом 10 частини 1статті 346 ЦК Українивизначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Частиною 5статті 41 Конституції Українивизначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Отже, суд вважає, оскільки відповідач, будучи іноземним громадянином, в порушення вимог ч. 4ст. 81 ЗК України, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з цільовим призначеннямдля ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Маріупольської міської територіальної громади Маріупольського району Донецької області з кадастровим номером 1412300000:02:018:0043 площею 1,7818 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1858005814123), добровільно не відчужив, тому слід конфіскувати вказану вище земельну ділянку шляхом припинення права власності на неї за відповідачем, та визнання права власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Суд зазначає, що такий спосіб захисту, в даному випадку, спрямований на поновлення порушених прав держави та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

ОСОБА_1 з 06.10.2021 року мала посвідку на постійне проживання, отже, відноситься до осіб, які постійно проживають на території України на законних підставах, та мала можливість звернутись до нотаріуса для вчинення відповідних дій з метою відчуження частки земельної ділянки з кадастровим номером 1423986600:03:000:0171, площею 5,0397 га, яка розташована на території Стародубівської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області, однак, цього не зробила.

Враховуючи викладене, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного доказу, зокрема належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 4214,27 грн., які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.13-14,41,129,131-1 Конституції України, ст. ст.1,22,81,145 ЗК України, ст. ст.3,15-16,346 ЦК України, ст. ст.1-2,4,12-13,76-78,81,141,247,258-259,263-266,280,282-284,289,354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , треті особи: Об`єднання фермерів «Привільне», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес», про конфіскацію земельної ділянки - задовольнити.

Конфіскувати на користь держави земельну ділянку сільськогосподарського призначення громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з кадастровим номером 1423986600:03:000:0171 площею 5,0397 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Мангушської селищної територіальної Маріупольського району Донецької області (реєстраційний номер нерухомого майна 1343298914239), шляхом припинення права власності, відомості про яке зареєстровані в Державному реєстрі речових нерухоме майно та їх обтяжень 03.12.2019 за № 34441296, та визнання права власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру (ЄДРПОУ: 39767332, м. Полтава, вул. Уютна, буд. 23).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 4214,27 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.Г. Остапенко