Рішення

від 10.05.2024 по справі 136/372/24

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/372/24

провадження № 2/136/76/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2024 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у загальному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області та Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Липовецької міської ради Вінницької області та Турбівської селищної ради Вінницької області (далі - відповідачі), в якому просила:

- визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 2,94 га в умовних кадастрових гектарах із земель КСП "Росія", яка знаходиться за межами населеного пункту с. Журава, Вінницького р-ну, Вінницької обл., відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, зареєстрованого 10.07.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №599 та виданого на підставі рішення Липовецької РДА за №165 від 23.06.1997, якій присвоєно кадастровий номер 0522280600:05:000:0952, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_2 , а після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, серед інших увійшло право на земельну частку (пай) розміром 2,94 га в умовних кадастрових гектарах із земель КСП "Росія", яка знаходиться за межами населеного пункту с. Журава, Вінницької обл., відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, зареєстрованого 10.07.1997 та виданого на підставі рішення Липовецької РДА за №165 від 23.06.1997. Позивач фактично прийняла спадщину матері протягом 6-ти місяців з дня смерті матері, оскільки продовжила обробляти земельну ділянку та доглядати за будинком, а інші спадкоємці ОСОБА_2 з матір`ю не проживали і не заявляли бажання та не вчиняли дій для прийняття спадщини. Однак, коли позивач звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини матері за законом, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Позивач вважає невизнаними її спадкові права, а тому звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 26.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у загальному позовному провадженні з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву. Витребувано спадкову справу ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 26.03.2024 замінено неналежних відповідачів Липовецьку РДА та Вахнівську сільську раду на належних відповідачів Липовецьку міську раду та Турбівську селищну раду. Визначено строк для подання відзиву.

Відповідачі у визначений судом строк відзиву на позов не подали, однак представник Турбівської селищної ради просив про розгляд справи без його участі у судовому засіданні, а при вирішенні справи поклався на розсуд суду. Також про розгляд справи без його участі просив представник Липовецької міської ради і в своїй письмовій заяві не заперечував щодо задоволення позову.

Сторонами не врегульовано спір до судового розгляду.

Ухвалою суду від 25.04.2024 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явилась, а у своїй заяві просила суд про розгляд справи за її відсутності, позов просила задовольнити.

Суд зауважує, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови повідомлення його належним чином про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд проводить розгляд справи у даному судовому засіданні, за наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи фіксацію судового засідання.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть (а.с. 33). Згідно свідоцтва про народження позивача, ОСОБА_2 доводиться їй матір`ю (а.с. 9), але надалі позивач змінила прізвище з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 " у зв`язку з укладенням шлюбу (а.с.10). Як вбачається з довідки про склад спадкоємців ОСОБА_2 , спадкоємцями першої черги, крім її дочки - позивача, були дочки: ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а вже його спадкоємцями є ОСОБА_9 та ОСОБА_9 (а.с. 18). З матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 вбачається, що за життя 04.09.1995 вона заповіла ОСОБА_5 , свій житловий будинок з господарськими будівлями (а.с.40), однак свідчень прийняття такої спадщину за заповітом у визначений законом строк не виявлено. Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, зареєстрованого 10.07.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №599, на підставі рішення Липовецької РДА за №165 від 23.06.1997 на ім`я ОСОБА_2 надано право на земельну частку (пай) розміром 2,94 га в умовних кадастрових гектарах із земель КСП "Росія", яка знаходиться за межами населеного пункту с. Журава, Вінницької обл. (а.с. 12), а випискою із книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) підтверджується видання вказаного сертифікату на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 13), також це підтверджено довідкою, виданою Вахнівською сільською радою від 16.12.2019 (а.с. 14). Згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 24.04.2023 за №1516/475-23 державний акт ОСОБА_2 взамін сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, не видавався (а.с. 17). Згідно довідок, виданих виконавчим комітетом Вахнівської сільської ради від 30.07.2020 вбачається, що померла ОСОБА_2 на день своєї смерті була зареєстрована та постійно проживала по АДРЕСА_1 , а за вказаною адресою інші особи не були зареєстровані й не проживали (а.с.15), натомість протягом 6-ти місяців з дня смерті ОСОБА_2 саме позивач фактично прийняла її спадщину, а саме у березні-квітні проводила поточний ремонт будинку, у травні-липні обробляла її земельну ділянку (а.с. 16). Коли позивач звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини матері за законом на право на земельну частку (пай) розміром 2,94 га в умовних кадастрових гектарах із земель КСП "Росія", відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, зареєстрованого 10.07.1997 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, про що вказано у постанові нотаріуса (а.с. 123).

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Оскільки матір позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому правовідносини з приводу спадкування її майна регулюються нормами ЦК УРСР.

У відповідності до 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Як визначено в ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За загальними приписами ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Суд встановив, що з матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 вбачається, що за життя 04.09.1995 вона заповіла ОСОБА_5 , свій житловий будинок з господарськими будівлями, однак свідчень прийняття такої спадщину за заповітом у визначений законом строк не виявлено.

В силу приписів ст. 553 ЦК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (ст. 549 цього Кодексу).

Крім того, згідно зі ст. 554 ЦК УРСР В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (ст. 528 і 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

Разом з тим, згідно ст. 537 ЦК УРСР частина майна, що залишилась не заповіданою, розподіляється між спадкоємцями за законом, закликаними до спадкоємства в порядку ст.ст. 529-533 цього Кодексу.

Суд встановив, що згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, зареєстрованого 10.07.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №599, на підставі рішення Липовецької РДА за №165 від 23.06.1997 на ім`я ОСОБА_2 надано право на земельну частку (пай) розміром 2,94 га в умовних кадастрових гектарах із земель КСП "Росія", яка знаходиться за межами населеного пункту с. Журава, Вінницької обл. Згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 24.04.2023 за №1516/475-23 державний акт ОСОБА_2 взамін сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, не видавався.

Відповідно до п. 11 згаданої постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР.

Згідно з п. 2 згаданого Указу Президента України право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського товариства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених у п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 про те, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Позивач як спадкоємець першої черги за законом на майно своєї матері ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини матері за законом на право на земельну частку (пай) розміром 2,94 га в умовних кадастрових гектарах із земель КСП "Росія", відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, зареєстрованого 10.07.1997.

Суд встановив, що згідно довідок, виданих виконавчим комітетом Вахнівської сільської ради від 30.07.2020 вбачається, що померла ОСОБА_2 на день своєї смерті була зареєстрована та постійно проживала по АДРЕСА_1 , а за вказаною адресою інші особи не були зареєстровані й не проживали, натомість протягом 6-ти місяців з дня смерті ОСОБА_2 саме позивач фактично прийняла її спадщину, а саме у березні-квітні проводила поточний ремонт будинку, у травні-липні обробляла її земельну ділянку.

Суд встановив, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на ім`я якої було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, зареєстрований 10.07.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №599, на підставі рішення Липовецької РДА за №165 від 23.06.1997, розміром 2,94 га в умовних кадастрових гектарах із земель КСП "Росія", яка знаходиться за межами населеного пункту с. Журава, Вінницької обл., її спадщину в силу п. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, прийняла єдина дочка - позивач, яка згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, будучи спадкоємцем першої черги за законом, мала на неї право. При цьому, факт прийняття такої спадщини іншими спадкоємцями ОСОБА_2 не виявлено. Натомість позивачу, при зверненні до нотаріуса з метою оформлення спадщини матері, було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Суд зауважує, що в силу вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Суд вважає, що наявність порушених прав позивача є очевидною, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що нею обраний.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач, і які не оспорює відповідач, а в сукупності на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Однак суд зауважує, що оскільки земельна частка (пай), про яку йдеться у сертифікаті серії НОМЕР_2, розміщена за межами населеного пункту с. Журава, Вінницького р-ну, Вінницької обл., а тому саме до Турбівської селищної ради Вінницької області може бути пред`явлений позов про визнання за позивачем права на земельну частку (пай). Згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовна вимога, пред`явлено до Турбівської селищної ради Вінницької області про визнання за позивачем права на земельну частку (пай) розміром 2,94 га в умовних кадастрових гектарах із земель КСП "Росія", яка знаходиться за межами населеного пункту с. Журава, Вінницького р-ну, Вінницької обл., відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, зареєстрованого 10.07.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №599 та виданого на підставі рішення Липовецької РДА за №165 від 23.06.1997, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню. В іншій частині позову, що стосується позовної вимоги пред`явленої до Липовецької міської ради - відмовити.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04325957) та Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 42, смт Турбів, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04326230) про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 2,94 га в умовних кадастрових гектарах із земель КСП "Росія", яка знаходиться за межами населеного пункту с. Журава, Вінницького р-ну, Вінницької обл., відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, зареєстрованого 10.07.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №599 та виданого на підставі рішення Липовецької РДА за №165 від 23.06.1997, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО