Вирок

від 20.05.2024 по справі 309/1384/24

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/1384/24

Провадження № 1-кп/309/83/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 28.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023140160000394, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нижнє Селище, Хустського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, працює на посаді майстра лісу Горінчівського лісництва ДП «Хустське ЛДГ», не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2023 року близько 23 години 15 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Golf» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 республіки « НОМЕР_2 » та рухаючись по вул. Львівська в м. Хуст, Закарпатської області від вул. Слов`янська в напрямку с. Іза, Хустського району, поблизу будинку № 156, діючи необережно, грубо порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: п. 12.3, які виразилися в тому, що він, маючи технічну можливість об`єктивно оцінити дорожні умови та обстановку, не застосував своєчасно екстрене гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху, тим самим не уникнув наїзду на пішохода ОСОБА_7 , який наближався по проїзній частині смуги його руху. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень пішохід ОСОБА_7 загинув.

Своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, якими визначено:

п. 1.10 ПДР - «небезпека для руху» - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку; «безпечна швидкість» - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах;

п. 12.3 ПДР - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

Внаслідок вищевказаних порушень Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_4 , своїми необережними протиправними діями, які знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, спричинив пішоходу ОСОБА_7 , зокрема, крововиливу під м`яку мозкову оболонку; дрібнокрапкові крововиливи в речовину головного мозку; переломів кісток склепіння та основи черепу; відкритого перелому кісток правої гомілки; забійні рани: верхньої третини правого стегна по зовнішній поверхні, нижньої третини правого стегна по передній поверхні, верхньої третини правої гомілки по передньо внутрішній поверхні; множинні садна.

Вищевказані тілесні ушкодження згідно висновку судово - медичної експертизи характерні для ДТП і могли виникнути в момент ДТП, яке мало місце - 27 серпня 2023 року. Отриманням ОСОБА_7 тілесних ушкоджень у вигляді крововиливів під м`які покриви голови, під м`яку мозкову оболонку, дрібнокрапкові крововиливи в речовину головного мозку, переломів кісток склепіння та основи черепу, відкритого перелому кісток правої гомілки, що стало безпосередньою причиною настання його смерті внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення та не оспорював фактичних обставин, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, суду дав показання, що 27 серпня 2023 року близько 23 години 15 хвилин керуючи автомобілем «Volkswagen Golf» та рухаючись по вул. Львівська в м. Хуст в напрямку с. Іза допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який фактично вибіг на проїзну частині смуги його руху, одразу після вказаної події викликав швидку допомогу.

У вчиненому щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки щодо дотримання ПДР України, просив суворо його не карати, при призначенні покарання застосувати ст. 75 КК України та не позбавляти права керування транспортними засобами, пояснив, що працює майстром лісу, відтак можливість керування транспортним засобом йому необхідна для належного виконання своїх посадових обов`язків, крім того, його дружина вагітна, на обліку перебуває у м.Хуст, відтак є потреба у керуванні автомобілем.

Потерпіла ОСОБА_6 вказала, що жодних претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має, обвинувачений в повному обсязі відшкодував завдані їй збитки, встановив за власні кошти надгробний пам`ятник, просила останнього суворо не карати, не призначати покарання пов`язане з реальним позбавленням волі, а також не застосовувати до обвинуваченого покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких ніким не оспорюються, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів і дані про особу винного.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, та добровільне відшкодування завданого збитку, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді, складеної Хустським РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області, беручи до уваги зібрану інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення та низьку ймовірність небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства можливе та не становить небезпеку для суспільства.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, однак не судимий, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, повністю відшкодував потерпілій ОСОБА_6 завдані збитки, вчинене ним кримінальне правопорушення є необережним, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, офіційно працевлаштований, одружений, тому суд, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його критичного відношення до скоєного та беззаперечного визнання своєї вини, повному відшкодуванні завданих збитків, думки потерпілої, яка просила обвинуваченого суворо не карати, наявності пом`якшуючих покарання обставин та відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також приймаючи до уваги принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на певний строк, без позбавлення права керувати транспортними засобами, із застосуванням ст.75 КК України та покладенням обов`язків, визначених ст.76 КК України.

Не призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 додаткове покарання, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд враховує характер та обсяг допущених порушень Правил дорожнього руху, негативне ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, те, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, не притягувався, вчинений ним злочин відноситься до категорії необережних, беззаперечно визнав свою вину, щиро розкаявся, висловлює жаль з приводу вчиненого, повністю відшкодував завдані потерпілому моральні і матеріальні збитки, не є злісним порушником Правил дорожнього руху, доказів, які б підтверджували притягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, до матеріалів справи прокурором не надано, вчинене кримінальне правопорушення не спричинено зухвалими навмисними діями, направленими проти конкретної особи, не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не перебуває на обліках у лікарів психіатра та нарколога, офіційно працює, характеризується виключно позитивно, думку потерпілого, який жодних претензій не має, просив суворо обвинуваченого не карати та не позбавляти права керувати транспортними засобами, а також бере до уваги, що право керування транспортними засобами йому необхідне як для професійної так і для повсякденної діяльності, тому вважає за можливе не застосовувати у даному випадку додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

На думку суду обрана міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений на майно, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України скасувати.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженню, а саме витрати за проведення судової інженерно - транспортної експертизи №СЕ-19/107- 23/8408-ІТ від 30.10.203 становить 1434 грн., судової інженерно - транспортної експертизи №СЕ-19/107-24/2153-ІТ від 22.02.2024 становить 2271,84 грн. судової інженерно - транспортної експертизи №СЕ-19/107-24/2151-ІТ від 23.02.2024 становить 2271,84 грн., у загальному розмірі 5977,68 грн. необхідно стягнути з ОСОБА_4 на підставі ч.2 ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався, підстави для обрання до набрання вироком суду законної сили запобіжного заходу обвинуваченому відсутні, будь-які клопотання з цього приводу стороною обвинувачення не заявлялися.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання, у виді позбавлення волі, з випробуванням, якщо він протягом 2 (два) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 04.09.2023, а саме на: автомобіль Volkswagen Golf", державний номерний знак НОМЕР_1 республіки " НОМЕР_2 ", VIN - № НОМЕР_3 , яким користується гр. ОСОБА_4 скасувати повністю.

Речові докази:

- автомобіль «Volkswagen Golf", державний номерний знак НОМЕР_1 республіки " НОМЕР_2 ", VIN - № НОМЕР_3 , яким користується гр. ОСОБА_4 , повернути останньому;

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Ужгород, Слов`янська набережна, 25, ЄДРПОУ 25575144) на рахунок IBAN НОМЕР_4 , витрати за проведення інженерно-транспортних експертиз від 30.10.2023 №СЕ-19/107-22/8408-ІТ, від 22.02.2024 №СЕ-19/107-24/2153-ІТ, від 23.02.2024 №СЕ-19/107-24/2151-ІТ, у загальній сумі 5977, 68 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хустський районний суд Закарпатської області.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Хустського

районногосуду ОСОБА_1