Рішення

від 13.05.2024 по справі 445/361/24

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/361/24

провадження № 2/445/451/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочів Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в :

19.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до Золочівського районного суду із позовною заявою до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно за набувальною давністю.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в АДРЕСА_1 проживала її тітка ОСОБА_2 . Вона була одинока, чоловік помер, дітей у неї не було. 21.09.1997 роцу позивачка одружилась із ОСОБА_3 , оскільки вони не мали окремого житла, то ОСОБА_2 , яка на цей час була вже похилого віку та онкохворою, в березні 2001 року прийняла їх у свій будинок і вони проживали разом як одна сім`я. Її сім`я користувалась всім майном, що належало ОСОБА_2 . Відносини між її сім`єю і ОСОБА_2 . склались дуже добрі, тому 13 листопада 2001 року ОСОБА_2 подарувала їй свій будинок, у якому вони разом проживали до її смерті з березня 2003 року. На підставі вказаного договору дарування вона 24.01.2003 року отримала у Золочівському МБТІ реєстраційне посвідчення на вказаний будинок та зареєструвалась у цьому будинку. ОСОБА_2 працювала в колгоспі і була внесена у списки про надання їй земельної ділянки (паю). Державний акт на право власності на земельну ділянку отримала за неї позивачка 2 квітня 2004 року, тобто вже після її смерті. З часу смерті ОСОБА_2 вона та її сім`я відкрито і безпосередньо користується присадибною ділянкою та земельною ділянкою (паєм) ОСОБА_2 , обробляє та вирощує на присадибній ділянці овочі, здає в оренду і отримує за користування земельною часткою (паєм) відповідну плату. На даний час позивачка не має можливості оформити вищевказаний правочин у нотаріальному порядку, а тому просить визнати за нею право власності на земельні ділянки за набувальною давністю.

В підготовче судове засідання позивачка не з`явилася, однак, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити. Представник відповідача Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутності їх представника, вимоги позову визнає. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до свідоцтва про смерть, вбачається, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно копії договору дарування житлового будинку, вбачається, що 13.11.2001 року, ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно копії реєстраційного посвідчення, вбачається, що житловий будинок від 24.01.2003 року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_1 . За життя ОСОБА_2 проживала разом з позивачкою в будинку АДРЕСА_1 згідно довідки Гологірської сільської ради. Згідно будинкової книги із спадкодавцем в будинку проживали та були зареєстровані 5 осіб, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 . З копії державного акту серії ЛВ № 077886 на право власності на земельну ділянку, вбачається, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Золочівської райдержадміністрації від 16 лютого 2004 року № 50, є власником земельної ділянки загальною площею 2,7747 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території Гологірської сільської ради Золочівського району Львівської області. Дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , спадщину після смерті тітки фактично прийняла, вступила у володіння майном померлої, позивачка добросовісно, безперервно та відкрито володіє та користується земельною ділянкою померлої згідно довідки Гологірської сільської ради. Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно зі ст. 328 ЦК України, визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. В силу ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається. За змістом ч. 1 ст. 344 ЦК України, позивач має довести, окрім відкритості, безперервності і давності володіння нерухомим майном, щодо якого у нього відсутні підстави для володіння і набуття права власності, ще і інші обставини, які мають суттєве значення для справи, зокрема, добросовісність володіння. Ознака добросовісності присутня у тому випадку, коли володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном (постанова Верховного Суду від 27.09.2018 року по справі № 571/1099/16-ц). Отже, для застосування набувальної давності добросовісний набувач має довести, що майно, яким він заволодів, є чужим, тобто належить іншій особі, а у самого добросовісного набувача на момент заволодіння майном були відсутні передбачені законом підстави для набуття власності на нього і він не знав і не міг знати про це. До того ж, таке заволодіння має бути правомірним. Застосування до набувальної давності презумпції добросовісності не відповідає буквальному змісту ст. 344 ЦК, оскільки в силу ч. 5 ст. 12 ЦК презумпція добросовісності діє тоді, коли законом встановлені правові наслідки недобросовісного здійснення особою свого права (частини 1, 3 ст. 388 ЦК), тоді як ст. 344 ЦК вказує на правомірні дії щодо добросовісного заволодіння чужим майном. Таким чином, набувальна давність поширюється на випадки фактичного, без правової підстави володіння чужим майном. Пунктом 11Постанови ПленумуВССУ "Просудову практикув справах про захист права власності та інших речових прав"від 07.02.2014року №5 передбачено, що право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння). Отже, встановлення власника майна є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК України). Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю. Тобто відсутність реєстрації права власності на спірну земельну ділянку не перешкоджає визнанню за позивачкою права власності на неї за набувальною давністю. З врахуванням того, що відповідач позов визнав до проведення підготовчого засідання, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з врахуванням того, що позивачка ОСОБА_1 більше двадцяти років володіє та фактично користується земельною ділянкою, яка знаходиться на території Гологірської сільської ради Золочівського району Львівської області, володіння та користування позивачкою земельною ділянкою є відкритим та безперервним, а тому суд вважає за необхідне, визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7747 га, яка розташована на території Гологірської сільської ради Золочівського району Львівської області згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 077886 від 02.04.2004 року, який виданий вже після смерті ОСОБА_2 . Керуючись ст.ст.76,81,258,259,263,264,265,268 ЦПК України, та ст.ст.16,328,344 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю задовольнити повністю. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності за набувальною давністю, на земельні ділянки площею 2,3561 га - кадастровий номер 4621882600:27:000:0400 та площею 0,4186 га - кадастровий номер 4621882600:27:000:0032, загальною площею 2,7747 га, які знаходяться на території Гологірської сільської ради Золочівського району Львівської області та зазначені в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 077886 від 02.04.2004 року, виданому ОСОБА_2 і які належали їй до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Золочівський районний суд Львівської області. Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Повне судоверішення складено13.05.2024року.

Суддя В. М. Сивак