Ухвала

від 20.05.2024 по справі 920/303/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"20" травня 2024 р. Справа№ 920/303/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Пантелієнка В.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.05.2023 року

у справі №920/303/23 (суддя Соп`яненко О.Ю.)

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-маркет"

про про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.05.2023 року у справі №920/303/23, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сервіс-маркет"; визнано вимоги ГУ ДПС у Сумській області до боржника у розмірі 4 402 623,80 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів, з яких: 26840,00 грн. судового збору та 60 300,00 грн. авансування винагороди арбітражного керуючого включено до першої черги, 9 240,00 грн. єдиного соціального внеску - включено до другої черги, 4 302 123,76 грн. основної податкової заборгованості - включено до третьої черги, 4 120,04 грн. штрафних санкцій - включено до шостої черги реєстру вимог кредиторів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Удовенка Р.П.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.05.2023 року у справі №920/303/23.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Пантелієнко В.О.

Ухвалою суду від 29.04.2024 відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.05.2023 року у справі №920/303/23, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/303/23 за заявою ГУ ДПС у Сумській області до ТОВ "Сервіс-маркет" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

09.05.2024 року супровідним листом Господарського суду Сумської області №920/303/23/170 від 03.05.2024 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 01.05.2024 року по 10.05.2024 року перебував у відпустці, а тому справу фактично передано головуючому судді 13.05.2024 року.

Розглянувши подану апеляційну скаргу та додані до неї документи після виходу з відпустки, суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року (далі - КУзПБ).

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

В силу приписів Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 названого Закону встановлено, що за подання заяви про порушення справи про банкрутство судовий збір становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2.4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство та заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала підготовчого засідання Господарського суду Сумської області від 18.05.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сервіс-маркет", прийнята за наслідками розгляду відповідної заяви ГУ ДПС у Сумській області, за подання якої заявником було сплачено 26 840,00 грн. судового збору згідно платіжного доручення №2196 від 22.12.2022 (2684х10), а відтак за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 40260,00 грн. (26840х150).

Але, апелянтом, в порушення ст. 258 ГПК України, не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

При цьому, в апеляційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке мотивовано наявністю у скаржника 2 групи інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК.

Однак, вказана апелянтом довідка МСЕК в додатках до апеляційної скарги відсутня, про що Північним апеляційним господарським судом складено Акт №920/303/23/09.1-26/144/24 від 23.04.2024.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 в даному випадку подано і підписано апеляційну скаргу у якості голови комісії з припинення боржника, що підтверджується витягом з ЄДР від 04.07.2023 року.

Крім того, згідно з протоколом №1 позачергових зборів учасників ТОВ "Сервіс-маркет" від 02.04.2023 року, копія якого долучена до апеляційної скарги, а також міститься в матеріалах справи, ліквідатором ТОВ "Сервіс-маркет" призначено Пономаренка В.П.; визначено, що рішення в ліквідаційній процедурі приймаються ліквідатором одноособово з усіх питань.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників (частини перша та друга статті 92 ЦК України).

В силу положень ст. 92 ЦК України, дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.

Відповідно до ч.4 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Тобто, саме з 02.04.2023 ОСОБА_1 є тією уповноваженою особою, яка діє від імені та в інтересах ТОВ "Сервіс-маркет".

Судом встановлено, що стороною у справі (боржником) є безпосередньо ТОВ "Сервіс-маркет" як юридична особа, а дії голови ліквідаційної комісії з припинення боржника (ліквідатора) Пономаренка В.П. прирівнюються до службової особи підприємства-боржника, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства.

Тобто, ОСОБА_1 звертається до суду не як фізична особа, права якої порушені, а як уповноважена особа боржника.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , звертаючись до суду з даною апеляційною скаргою, з огляду на предмет спору, діє не у власних інтересах, а в інтересах підприємства-боржника, колегія суддів не вбачає підстав в даному випадку для застосування положень статті 5 Закону України "Про судовий збір" та звільнення останнього від сплати судового збору за подання такої апеляційної скарги.

Інших підстав для звільнення від сплати судового збору скаржником не зазначено.

Окрім того, згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 ГПК України).

Повний текст оскаржуваної ухвали складено та підписано 22.05.2023, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.05.2023 року є 01.06.2023 року.

Скаржник, в свою чергу, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду засобами поштового зв`язку лише 19.04.2024 року, тобто з урахуванням вищенаведених положень законодавства, з пропуском визначеного процесуального строку на апеляційне оскарження більш ніж на 10 місяців.

Одночасно апелянт просив поновити строк для подання апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що викладені в ньому причини не є поважними з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини цього пропуску поважними.

Відповідну заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою.

Відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту положень ст.ст. 119 та 256 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом з своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, наведені норми пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.07.2016 року у справі №Б29/162-10, відповідно до якої одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків. (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

В силу положень ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідні докази повинні подаватись до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії і у випадку подання копії такого доказу, така копія має бути засвідчена належним чином, зокрема, відповідати вимогам п. 5.26 національного стандарту ДСТУ 4163:2020") Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів".

Так, в обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що незважаючи на його клопотання про відкладення підготовчого засідання, ухвалою Господарського суду Сумської області прийнято оскаржувану ухвалу від 18.05.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сервіс-маркет", про що останній дізнався лише 17.04.2024 року, а тому має право клопотати перед судом про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги до 25.04.2024 року.

Розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що викладені в ньому причини та доводи є неповажними з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, відповідно до протоколу №1 позачергових зборів учасників ТОВ "Сервіс-маркет" від 02.04.2023 ліквідатором ТОВ "Сервіс-маркет" призначено Пономаренка В.П.; визначено, що рішення в ліквідаційній процедурі приймаються ліквідатором одноособово з усіх питань.

Тобто, саме з 02.04.2023 року ОСОБА_1 є тією уповноваженою особою, яка діє від імені та в інтересах ТОВ "Сервіс-маркет" і здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.04.2023 прийнято заяву ГУ ДПС у Сумській області про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сервіс-маркет" та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 24.04.2023.

24.04.2023 ліквідатор ТОВ "Сервіс-маркет" Пономаренко В.П. звернувся до суду з клопотанням про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 24.04.2023 року задоволено клопотання боржника та оголошено перерву у справі №920/303/23 до 18.05.2023 року.

Копію вказаної ухвали було направлено 25.04.2023 року на адресу ТОВ "Сервіс-маркет" (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 86) (т.1, арк.с.183) та отримано 28.04.2023 року представником боржника Ємельяненко С.В. за довіреністю, що підтверджується відповідним зворотнім поштовим повідомленням про вручення (т.1, арк.с.184).

Вказане вище свідчить про обізнаність ОСОБА_1 , як ліквідатора боржника, про наявність судової справи №920/303/23 та розгляд відповідної заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сервіс-маркет" у судовому засіданні 18.05.2023 року.

Слід також зазначити, що в судовому засіданні 18.05.2023 року, на якому не був присутній скаржник, було прийнято оскаржувану ухвалу, копію якої направлено 24.05.2023 року на адресу ТОВ "Сервіс-маркет" (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 86) (т.1, арк.с.198) та повернуто на адресу суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку "25.06.2023 за закінченням терміну зберігання" (т.2, арк.с.17-21).

Суд враховує, що необхідною передумовою здійснення стороною права апеляційного оскарження є обізнаність зі змістом рішення (ухвали) суду, що дає можливість заявнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку.

Разом з тим, відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами, мають право знайомитися з матеріалами справи, та зобов`язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

В силу приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Колегія суддів враховує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. зокрема, через , а особливо в даному випадку, коли саме скаржник зацікавлений в оперативному вирішенні питання щодо вчасного подання апеляційної скарги, оскільки саме він не погоджується з ухвалою суду першої інстанції і ставить під сумнів її законність.

Відтак, апелянт мав можливість своєчасно ознайомитись з відповідним судовим рішенням суду першої інстанції з приводу відомої йому справи про банкрутство в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки, як було зазначено вище, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, зокрема, про факт прийняття оскаржуваної ухвали та наявність повного її тексту.

При цьому, з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.05.2023 року у справі №920/303/23 було оприлюднено 23.05.2023 року.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист-вимога розпорядника майна боржника №02-01/351-СМ від 24.05.2023 про надання документів та інформації, а також вимога про організацію та проведення інвентаризації майна боржника, адресовані голові комісії з припинення ТОВ "Сервіс-маркет" ОСОБА_1 , в яких арбітражний керуючий Удовенко Р.П. повідомляє про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сервіс-маркет" ухвалою суду від 18.05.2023 та просить надати відповідні документи і організувати проведення інвентаризації активів та зобов`язань боржника.

Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.07.2023 року арбітражним керуючим Удовенком Р.П. на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції до матеріалів справи долучено лист-відповідь ОСОБА_1 від 12.06.2023 року.

Наведені вище обставини додатково підтверджують обізнаність ОСОБА_1 про прийняття судом 18.05.2023 оскаржуваної наразі ухвали.

Відтак, можливість отримання копії ухвали з часу підписання повного її тексту або ознайомлення з матеріалами справи та подальше подання апеляційної скарги в установлений законом строк залежала виключно від волевиявлення скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.

Скаржник, як учасник провадження у справі, зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (певності), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII) та принцип res judicata, тобто принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

У п. 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Так, у справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

Судова колегія зауважує, що згідно приписів ч. 1 ст. 119 ГПК України суд може поновити пропущений встановлений законом процесуальний строк у разі визнання причини його пропуску поважними.

Однак, маючи доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень апелянт не був позбавлений можливості дізнатись про стан розгляду справи в суді першої інстанції, а також своєчасно ознайомлюватись з відповідними судовими рішеннями місцевого господарського суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

При цьому, скаржником до апеляційної скарги не надано жодних доказів на підтвердження неможливості подати апеляційну скаргу протягом тривалого часу з дати офіційного оприлюднення оскаржуваної ухвали.

Отже, за висновками суду, несвоєчасне оскарження судового акту місцевого господарського суду, з огляду на наведені скаржником доводи, зумовлене не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру.

Таким чином, при зверненні до суду з апеляційною скаргою на судове рішення зі спливом значного періоду часу після його прийняття скаржником не наведено достатніх обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, з якими закон пов`язує можливість відновлення такого строку після спливу значного періоду часу, не зазначено жодних непереборних обставин, які б унеможливили вчинення ним процесуальних дій упродовж цього терміну та не надано доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи викладене, дослідивши подану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції визнав наведені в ній доводи та причини в її обґрунтування, неповажними.

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За викладених вище обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.05.2023 року у справі №920/303/23 підлягає залишенню без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та неповажності причин пропуску такого строку, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 255, 256, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.05.2023 року у справі №920/303/23 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

3. Попередити скаржника про передбачені ч. 4 ст. 174 та ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 її резолютивної частини строк.

4. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

В.О. Пантелієнко