Постанова

від 20.05.2024 по справі 911/3406/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р. Справа№ 911/3406/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

розглянувши апеляційні скарги Приватного підприємства "Маяк-Агро" на рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2023 у справі №911/3406/21 (суддя Карпечкін Т.П.) за позовом Приватного підприємства "Маяк-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаком групп" про стягнення 68 792,41 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Маяк-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаком групп" про стягнення 68 792,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.11.2023 у справі №911/3406/21 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи наведене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення та за наявності яких можливо було б стверджувати про те, що відповідачем завдано збитків позивачу. Суд врахував, що відповідач вжив усіх належних від нього заходів для своєчасної реєстрації податкових накладних, однак їх реєстрація не була здійснена не з вини відповідача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з двома ідентичними апеляційними скаргами, в яких просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на надання позивачем належних доказів на підтвердження наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Приватного підприємства "Маяк-Агро" на рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2023 у справі №911/3406/21; об`єднано вказані скарги в одне провадження; роз`яснено учасникам, що апеляційні скарги будуть розглянуті без повідомлення учасників справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

26.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтаком групп" (постачальник) та Приватним підприємством "Маяк-Агро" (покупець) укладено Договір поставки № 12 Пк (далі Договір) відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов`язання поставити та передати у власність позивачу товар кукурудзу (ДСТУ 4525:2006) на умовах DАР адреса: Київська обл., Васильківський р-н., с. Крушинка, вул. Колгоспна, 11. Загальна кількість товару 111 метричних тонн (+/- 10 %).

Кількість Товару визначається згідно товарно-транспортних накладних, та відповідно відображаються в видаткових накладних (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна товару 4 929,00 грн. за 1 метричну тонну, в тому числі ПДВ 821,50 грн.

Згідно з п. 5.1. Договору покупець сплачує 80% вартості поставленого Товару на розрахунковий рахунок Постачалтника, зазначений в Договорі, протягом 5 банківських днів з моменту - передачі товарно-транспортної накладної, інші 20% після реєстрації податкової накладної.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторін від виконання своїх зобов`язань передбачених цим Договором, які не були виконані на момент його припинення, а також не звільняє сторони від відповідальності за невиконання таких зобов`язань (п. 9.1 та п. 9.2 Договору).

Як зазначає позивач на виконання умов Договору відповідачем протягом червня 2018 року поставлено позивачу товар кукурудзу на загальну суму 547 119,00 грн., у тому числі ПДВ 91 186,50 грн., що підтверджується видатковими накладними від 28.06.2018 року № 7 на загальну суму 134 364,54 грн., у тому числі ПДВ 22 394,09 грн., 29.06.2018 року № 8 на загальну суму 2707 99,26 грн., у тому числі ПДВ 45 133,21 грн. та 30.06.2018 року № 9 на загальну суму 141 955,20 грн, у тому числі ПДВ 23 659,20 грн. (копії наявні в матеріалах справи).

Перевезення товару здійснювалось за допомогою автомобільного вантажного транспорту з оформленням товарно-транспортних накладних.

На виконання господарського зобов`язання перед Приватним підприємством "Маяк-Агро" відповідачем виписано податкові накладні від 29.06.2018 року № 8 на загальну суму 270 799,26 грн., у тому числі ПДВ 45 133,21 грн. та 29.06.2018 року №9 на загальну суму 141 955,20 грн., у тому числі ПДВ 23 659,20 грн.

Оплату за придбаний товар здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки відповідача у загальному розмірі 547 119,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Позивач вважає, що ним перераховано відповідачу надлишкові кошти відповідно до Договору у сумі 68 792,41 грн.

Позивач направив відповідачу претензію вих. № 7 від 29.05.2019 року в якій просив повернути надлишкові кошти в сумі 68 792,41 грн.

Як вбачається з відповіді на претензию відповідач зазначив, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 320/5372/18 за позовом щодо визнання противоправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.07.2018 року №858615/37995230 та від 25.07.2018 року № 858616/37995230; рішень комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 13.08.2018 року №24116/37995230/2 та № 24117/37995230/2; зобов`язати відповідача зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаком групп" від 29.06.2018 року № 8 та від 30.06.2018 року № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій №1 податкові накладні № 8 від 29.06.2018 року та № 9 від 30.06.2018 року прийнято, але реєстрацію їх зупинено. ТОВ "Альтаком групп" направило на адресу ДФС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним, ресстрація яких зупинена. ТОВ "Альтаком групп" надало усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковим накладним № 8 від 29.06.2018 року та № 9 від 30.06.2018 року, однак, комісія ДФС прийняла спірні рішення від 25.07.2018 року, якими було відмовлено у реєстрації вищевказаних податкових накладних, у зв`язку з чим ТОВ "Альтаком групп" звернулося до суду про оскарження вказаних рішень.

Таким чином відповідач вважає, що ним здійснюються всі передбачені законодавством способи для реалізації позивачем свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних позивач звернувся з даним позовом до суду просив стягнути з відповідача надлишкові кошти в сумі 68 792,41 грн.

Місцевий господарський суд вірно встановив, що фактично позивач звернувся до суду з позовом про стягнення збитків в сумі 68 792,41 грн. завданих внаслідок невиконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкових накладних № 8 від 29.06.2018 року та № 9 від 30.06.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату виникнення податкових зобов`язань, що позбавило позивача включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 68 792,41 грн., а не як зазначає позивач про стягнення надлишково сплачених коштів.

Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст.611 ЦК є порушення зобов`язання.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг. Тому, з огляду на положення ст.201 ПК, саме на ТОВ "Альтаком групп" (як постачальника за Договором) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 03.12.2018 у справі №908/76/18.

Хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21).

Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтаком групп" зверталось до Київського окружного адміністративного суд з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі комісія), від 25.07.2018 року № 858615/37995230 та 25.07.2018 року № 858616/37995230;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 13.08.2018 року № 24116/37995230/2 та 13.08.2018 року № 24117/37995230/2;

- зобов`язати відповідача зареєструвати податкові накладні від 29.06.2018 року № 8 та 30.06.2018 року № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Київського окружного адміністративного суд від 04.02.2021 року у справі № 320/5372/18, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 25.07.2018 року № 858615/37995230 та 25.07.2018 року № 858616/37995230. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 29.06.2018 року № 8 та 30.06.2018 року № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У вказаній справі № 320/5372/18 судом встановлено наступне.

У липні 2018 року складені за наслідками виконання власного господарського зобов`язання перед Приватним підприємством "Маяк-Агро" податкові накладні від 29.06.2018 № 8 та 30.06.2018 № 9 направлено позивачем до контролюючого органу для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

12.07.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтаком групп" отримано квитанції № 9143604639 та № 9143599968, зі змісту яких вбачається, що наведені вище податкові накладні доставлено до Державної фіскальної служби України, прийнято контролюючим органом, проте їх реєстрацію зупинено з підстав відповідності цих податкових накладних вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу також запропоновано надати контролюючому органу пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу позивачем направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, від 24.07.2018 № 1, до якого приєднано ряд первинної документації на підтвердження реальності здійснення господарської операції, за результатами виконання якої складено податкові накладні від 29.06.2018 № 8 та 30.06.2018 № 9, а саме: договорів, рахунків на оплату, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.

25.07.2018 рішеннями комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №858615/37995230 та № 858616/37995230 відмовлено позивачу у реєстрації наведених вище податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків.

Отримавши наведені вище рішення, позивач скористався наданим йому статтею 56 Податкового кодексу України правом на їх оскарження в адміністративному порядку шляхом подання скарг до Державної фіскальної служби України.

Рішеннями комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 13.08.2018 № 24116/37995230/2 та 13.08.2018 № 24117/37995230/2 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 25.07.2018 № 858615/37995230 та 25.07.2018 №858616/37995230 без змін.

Не погоджуючись із наведеними вище рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

У вказаній справі судом встановлено порушення податковим органом законодавства під час прийняття рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, що призвело до протиправності рішення про відмову в їх реєстрації.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на те, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції набрало законної сили рішення Київського окружного адміністративного суд від 04.02.2021 року у справі № 320/5372/18, яким визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 25.07.2018 року №858615/37995230 та 25.07.2018 року № 858616/37995230 та зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 29.06.2018 року № 8 та 30.06.2018 року № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про не доведення позивачем протиправної поведінки та вини відповідача, що полягає у порушенні правил складання та реєстрації податкових накладних, яке має бути доведено та підтверджено належними та допустимими доказами.

За таких обставин, враховуючи не доведення позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: збитків, протиправної поведінки відповідача, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками й вини відповідача, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача коштів у сумі 68 792,41 грн.

Доводи скаржника про надання позивачем належних доказів на підтвердження наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення спростовуються вищевикладеним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ґрунтується на встановлених обставинах і оцінених доказах та повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, а тому відповідно підстави для задоволення вимог апеляційних скарг відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційних скарг відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Приватного підприємства "Маяк-Агро" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2023 у справі №911/3406/21 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на їх заявника - позивача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 20.05.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко