ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" травня 2024 р. Справа№ 911/1284/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Гончарова С.А.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 21.05.2024 у справі №911/1284/23 (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Бучанської міської ради
на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023, повний текст якого складений 19.12.2023,
у справі № 911/1284/23 (суддя Шевчук Н.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт ЛТД»
до Бучанської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Обслуговуючий кооператив «Житлово - будівельний кооператив «Кампа-Парк»
про визнання укладеною додаткової угоди
ВСТАНОВИВ:
Позов заявлено про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 10.08.2015 у запропонованій позивачем редакції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було виконано всі вимоги Закону України «Про оренду землі» для поновлення орендних правовідносин, а саме:
- позивач належно виконував свої обов`язки за договором;
- позивач повідомив орендодавця (відповідача) про намір поновити договірні відносини на новий строк більше ніж за два місяці до закінчення строку дії спірного договору та додав до вказаного повідомлення проект відповідної додаткової угоди, проте останній хоча і не підписав таку угоду, однак і проти поновлення договору не заперечив;
- так як позивач продовжує користуватись земельною ділянкою, вказане, з огляду на положення ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», є підставою для поновлення спірного договору оренди землі № 69/13 від 3012.2013 на новий строк на тих самих умовах.
Відповідач проти позову заперечив, пославшись на те, що:
- повідомлення позивача про поновлення договору оренди на новий строк до відповідача не надходило;
- відповідачем 14.11.2019 прийнято рішення №4161-68-VІІ «Про розірвання договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Комфорт ЛТД»», про що позивач був повідомлений, що це свідчить про відсутність у позивача наміру продовжувати орендні відносини.
Позивач, в свою чергу, вважає, що вказане рішення про розірвання договору не може вважатись рішенням про відсутність згоди Бучанської міської ради на поновлення договору.
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/1284/23 позов задоволений повністю. Ухвалено вважати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 10.08.2015, укладеного між Бучанською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфорт ЛТД» у відповідній редакції.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що:
- позивач своєчасно у визначеному спірним договором оренди та статтею 33 Закону України «Про оренду землі» порядку не пізніше ніж за два місяці до спливу строку вказаного договору оренди 20.05.2020 звернувся до відповідача з повідомленням про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, до якого додав проект договору оренди земельної землі, що підтверджується описом вкладення до цінного листа;
- докази розгляду цього повідомлення відповідачем відсутні, при чому, всупереч приписам ст. 33 Закону України «Про оренду землі», відповідач не повідомив позивача ні про наявність заперечень щодо поновлення спірного договору і не уклав з позивачем додаткову угоду до вказаного договору;
- посилання відповідача на те, що ним не було отримано повідомлення позивача не підтверджене належними доказами;
- позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку спірного договору оренди;
- докази направлення відповідачем протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні спірного договору оренди земельної ділянки від 10.08.2015 відсутні;
- рішення Бучанської міської ради №4161-68-VІІ «Про розірвання договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Комфорт ЛТД»» та звернення до суду з позовом до позивача про розірвання спірного договору оренди, який, як вказано у рішенні від 13.02.2023 у справі №911/82/20, ухвалою цього суду від 12.12.2022 залишений без розгляду за заявою Бучанської міської ради, не може вважатися запереченням відповідача щодо поновлення договору оренди у розумінні ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Бучанська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/1284/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення є незаконним і необгрунтованим, оскільки воно ухвалено при не з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставина справи.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:
- позивачем були допущені численні порушення умов спірного договору, а саме, порушено: п. 6.2 договору - проведена вирубка зелених насаджень без отримання відповідного погодження; п. 9.1 - ненадання орендарем доступу до переданої в оренду земельної ділянки для контролю за додержанням орендарем умов договору та цільовим використанням земельної ділянки, з огляду на що Бучанською міською радою прийнято рішення від 14.11.2019 № 4161-68-УП «Про розірвання договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Комфорт ЛТД», про що позивача було повідомлено;
- отже, відповідач, як орган місцевого самоврядування та як власник спірної земельної ділянки, повідомив про свій намір не продовжувати договірні відносини з позивачем щодо оренди землі, більше того, заявив про дострокове розірвання договірних відносин, оскільки: у відповідності до ч. 2 ст. 74 Регламенту Бучанської міської ради VIII скликання, затвердженого рішенням Бучанської міської ради від 02.12.2020 № 17-2-УШ, прийняте рішення було опубліковане на офіційному веб-сайті Бучанської міської ради; під час розгляду справи Господарським судом Київської області про дострокове розірвання договірних відносин з ТОВ «Комфорт ЛТД» (справа № 911/82/20) закінчувався термін дії спірного договору оренди землі. Інформацію про припинення договору було належним чином зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- відповідач не отримував лист-повідомлення від 20.05.2020 про поновлення договору оренди та суборенди, що підтверджується копією відповіді від 25.10.2022 № 12.1-15/1115 начальника управління організаційно-документального забезпечення Бучанської міської ради. Крім цього, в матеріалах справи міститься відповідь АТ «Укрпошта» щодо пересилання поштового відправлення № 08053001864933, у якому АТ «Укрпошта» повідомило, що «... Укрпошта проводить перевірку та надає інформацію/копії документів щодо пересилання поштових відправлень за наявності ШКІ (тринадцятизначного номера) поштового відправлення....... Враховуючи вимоги пунктів 121-124, 128 Правил, інформація в автоматизованій системі Укрпошти зберігається протягом шести місяців та протягом шести місяців Укрпошта здійснює перевірку та надає інформацію/копії документів щодо пересилання та вручення поштових відправлень. Зважаючи, що на день надання відповіді: пройшло понад шість місяців з дня ймовірного приймання 20.05.2020 відправлення № 08053001864933; зазначено не коректний номер відправлення № 08053001864933, оскільки має чотирнадцять, а не тринадцять символів, як це передбачено вимогами вищевказаних Правил; виявлено розбіжність інформації на бланку квитанції ф. 1 та опису вкладення в частині найменування відділення поштового зв`язку місця приймання, провести перевірку та надати Вам інформацію про приймання/неприймання, вручення/невручення відправлення не надається можливим.». Вказане свідчить про явно сфальсифікований документ, який, за словами позивача, начебто підтверджує направлення листа від 20.05.2020 на адресу відповідача;
- доказом припинення орендних відносин є те, що позивач перестав сплачувати орендну плату, що підтверджується довідкою від 24.05.2023 №01-15/02- 128.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024, справу № 911/1284/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Михальська Ю.Б., Шаптала Є.Ю...
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у Господарського суду Київської області витребувано матеріали справи № 911/1284/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 911/1284/23.
Також 16.01.2024 від скаржника надійшло клопотання, до якого, зокрема, додані докази сплати судового збору.
24.01.2024 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 задоволено клопотання Бучанської міської ради про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/1284/23 та поновлено апелянту вказаний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Бучанської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/1284/23, зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/1284/23 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, розгляд апеляційної скарги призначено на 19.02.2024 о 9:45 год.
Станом на 19.02.2024 суддя Яковлєв М.Л. перебував у відпустці, у зв`язку з чим розгляд справи не відбувся.
Крім того, 20.02.2024 суддя Шаптала Є.Ю., який не є головуючим суддею, перебував у відпустці, а з 21.02.2024 він перебуває на лікарняному. У зв`язку з цим розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений наступний склад колегії суддів: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя, судді - Михальська Ю.Б., Гончаров С.А..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 апеляційну скаргу Бучанської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/1284/23 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Михальська Ю.Б., Гончаров С.А., розгляд апеляційної скарги призначено на 19.03.2024 о 10:00 год.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.04.2024 о 09:30 год., сторони зобов`язано в строк до 02.04.2024 надати суду письмові пояснення із доданням відповідних доказів на підтвердження або спростовування доводів сторін, щодо наявності або відсутності порушень позивачем умов спірного договору або письмові пояснення в разі неможливості надати вказані пояснення та документи повністю або в частині.
02.04.2024 до суду від позивача на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 надійшли письмові пояснення із доданням відповідних доказів.
У період із 08.04.2024 по 12.04.2024 суддя Яковлєв М.Л. перебував у відпустці, а суддя Михальська Ю.Б. перебувала у відрядженні, у зв`язку з чим розгляд справи не відбувся.
15.04.2024 суддя Яковлєв М.Л. повернувся із відпустки, а суддя Михальська Ю.Б. - із відрядження.
Разом з тим, суддя Гончаров С.А., який не є головуючим суддею, з 31.03.2024 по 26.04.2024 перебуває у відпустці. У зв`язку з цим розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1587/24 від 15.04.2024 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений наступний склад колегії суддів: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя, судді - Михальська Ю.Б., Шаптала Є.Ю..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу Бучанської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/1284/23 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Михальська Ю.Б., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги призначено на 21.05.2024 на 10:00 год.
У зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1880/24 від 16.05.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1284/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 апеляційну скаргу Бучанської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/1284/23 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.
Оскільки позивачем додаткові докази були подані саме на виконання вимог ухвал суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за доцільне, для забезпечення сторонами рівних прав під час судового розгляду, розглядати справу по суті з врахуванням всіх доданих позивачем в суді апеляційної інстанції доказів.
Станом на 21.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.
Третя особа в судове засідання представників не направив.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, з наступних підстав.
Рішенням Бучанської міської ради №2374-74-VІ від 30.07.2015 «Про розгляд звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт ЛТД»», за результатами розгляду звернення позивача, серед іншого, затверджена технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 2,6885га кадастровий номер 3210945300:01:040:0049 для будівництва та обслуговування спортивного тенісного клубу та житлової забудови на дві земельні ділянки, а саме на земельну ділянку площею 0,6743 га кадастровий номер 3210800000:01:040:0115 по вул. Лісова, 1-Б, та земельну ділянку площею 2,0112 га кадастровий номер 3210800000:01:040:0116 по вул. Лісова, 1-А в м.Буча, вирішено надати вказані земельні ділянки в оренду відповідачу та укласти відповідні договори оренди, погоджено відповідачу передачу цих земельних ділянок в суборенду третій особі.
Відповідно до цього рішення відповідачем та позивачем:
- 10.08.2015 укладений договір оренди земельної ділянки, в п.п. 1.1, 1.2 якого сторонами погоджено, що орендодавець передає, а орендар приймає у платне строкове користування земельну ділянку, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Буча, яка розташована за адресою: місто Буча, вулиця Лісова, 1-а, площею 6 743 кв.м, кадастровий номер 3210800000:01:040:0115, для будівництва та обслуговування спортивного тенісного клубу та житлової забудови;
- 10.08.2015 укладений договір оренди земельної ділянки (далі Договір), в п.п. 1.1, 1.2 якого сторонами погоджено, що орендодавець передає, а орендар приймає у платне строкове користування земельну ділянку, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Буча, яка розташована за адресою: місто Буча, вулиця Лісова, 1-а, площею 20 112 кв.м, кадастровий номер 3210800000:01:040:0116, для будівництва та обслуговування спортивного тенісного клубу та житлової забудови.
Земельні ділянки відповідачем позивачу передані, що сторонами не заперечується і підтверджується відповідними актами прийому-передачі земельної ділянки від 10.08.2015.
Договір укладений на п`ять років та набирає чинності з дати його державної реєстрації (пункт 3.1 Договору).
Згідно з п. 3.3 Договору по закінченню терміну дії договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі орендар повинен повідомити письмово орендодавця про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначає про те, що він належно виконував свої обов`язки за договором та своєчасно повідомив відповідача про намір поновити договірні відносини на новий строк більше ніж за два місяці до закінчення строку дії Договору, додав до вказаного повідомлення проект відповідної додаткової угоди, проте останній хоча і не підписав таку угоду, однак і проти поновлення договору не заперечив.
На підтвердження звернення до відповідача з відповідним повідомленням до матеріалів справи позивачем долучено лист-повідомлення від 20.05.2020 та докази його направлення відповідачу (опис вкладення у цінний лист та квитанція № 16). До вказаного листа позивачем були додані проекти договорів оренди земельних ділянок за кадастровим номером 3210800000:01:040:0115 та за кадастровим номером 3210800000:01:040:0116.
Позивач зазначає про те, що, оскільки відповідач, хоча і не підписав договір оренди щодо спірної земельної ділянки, але і проти поновлення договору не заперечив, позивач продовжує користуватись земельною ділянкою. Вказане, з огляду на положення ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», є підставою для поновлення Договору на новий строк на тих самих умовах.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, з підстав, які детально наведені вище.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлені Земельним кодексом України (далі ЗК України) та Законом України «Про оренду землі».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 05.12.2019, внесені зміни до Закону України «Про оренду землі», зокрема доповнено розділ IX «Перехідні положення» абзацами третім і четвертим такого змісту:
«Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».
Враховуючи те, що Договір укладений 10.08.2015, до спірних правовідносин положення статті 126-1 Земельного кодексу України не застосовуються, а поновлення Договору слід здійснювати на умовах, визначених цим договором, за правилами, чинними на момент його укладення.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 906/400/21 та від 16.03.2023 у справі № 910/194/22.
За змістом положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 33 Закону України «Про оренду землі», в редакції, яка діяла станом на 10.08.2015 (дата укладення Договору - примітка суду), передбачено, що:
Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
В свою чергу порядок поновлення договору оренди землі визначений ст. 33 Закону України «Про оренду землі» за змістом якої:
- орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (ч. 2);
- до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3);
- при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4);
- орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5);
- у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).
- додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8).
- відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9).
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 наведено правову позицію щодо порядку поновлення договору оренди землі за ст. 33 Закону України «Про оренду землі» до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», згідно з якою:
- стаття 33 Закону України «Про оренду землі», тут і далі до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», мала назву «Поновлення договору оренди землі», тобто була цілком присвячена процедурам такого поновлення. Проте вони за змістом приписів указаної статті відрізнялися від тих, які пропонують застосувати позивач і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. Так, згідно з частиною першою цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Таке формулювання зазначеного припису у сукупності з назвою ст. 33 Закону України «Про оренду землі» й іншими її приписами не підтверджує доводи позивача та висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про те, що лише частина шоста цієї статті визначала правила поновлення договору оренди землі, які виключали необхідність вчинення активних дій орендарем. Конструкція ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк;
- орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої ст. 33 Закону України «Про оренду землі»). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»);
- отже, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар;
- Велика Палата Верховного Суду зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі;
- орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»);
- у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»;
- частини п`ята та шоста ст. 33 Закону України «Про оренду землі» встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:
1) За загальним правилом, викладеним у ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду;
2) Спеціальне правило, викладене у ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.
Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18);
- при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»);
- додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»);
- як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18);
- єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у ч.ч. 3, 5-8, 11 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.
Отже, для встановлення наявності підстав для задоволення позовних вимог у цій справі та укладення додаткової угоди до Договору в порядку визначеному ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» суду слід встановити чи дотримано всіх наступних умов:
- позивач належно виконує його обов`язки за Договором;
- позивач не пізніше ніж за два місяці до спливу строку Договору письмово повідомив орендодавця про намір продовжити його дію та додав до вказаного листа-повідомлення проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі;
- позивач продовжує користуватись спірною земельною ділянкою;
- відповідач упродовж місяця після закінчення строку Договору письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні Договору.
Колегія суддів зауважує на тому, що виходячи з положень чинного законодавства всі вказані умови мають бути дотримані, а відсутність будь-якої з них виключає можливість поновлення Договору у порядку ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
Щодо посилань відповідача на неналежне виконання позивачем умов Договору, слід зазначити таке.
Відповідач твердить про те, що позивачем були допущені численні порушення умов спірного договору, а саме, порушено: п.6.2 Договору - проведена вирубка зелених насаджень без отримання відповідного погодження; п. 9.1 Договору - ненадання орендарем доступу до переданої в оренду земельної ділянки для контролю за додержанням орендарем умов договору та цільовим використанням земельної ділянки, з огляду на що Бучанською міською радою прийнято рішення від 14.11.2019 № 4161-68-УП «Про розірвання договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Комфорт ЛТД», про що позивача було повідомлено.
Щодо вказаного слід зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 74 України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, відповідно до приписів чинного законодавства саме на відповідача покладений обов`язок належними та допустимими доказами довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, тобто у даному випадку саме відповідач повинен довести, що позивачем були допущені порушення умов Договору, а саме, порушено: п.6.2 Договору - проведена вирубка зелених насаджень без отримання відповідного погодження; п. 9.1 Договору - ненадання орендарем доступу до переданої в оренду земельної ділянки для контролю за додержанням орендарем умов договору та цільовим використанням земельної ділянки, проте належних та допустимих доказів вказаного відповідач до матеріалів справи не надав.
Колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що саме лише прийняття ним рішення від 14.11.2019 № 4161-68-УП «Про розірвання договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Комфорт ЛТД» не може свідчити про наявність відповідних порушень.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 сторони зобов`язано в строк до 02.04.2024 надати суду письмові пояснення із доданням відповідних доказів на підтвердження або спростовування доводів сторін, щодо наявності або відсутності порушень позивачем умов спірного договору або письмові пояснення в разі неможливості надати вказані пояснення та документи повністю або в частині.
Відповідачем вимоги ухвали від 19.03.2024 виконані не були, пояснень та доказів подано до суду не було.
Водночас з знадних позивачем на виконання вимог ухвали суду документів вбачається, що актом Державної екологічної інспекції Столичного округу від 29.10.2018 встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3210800000:01:040:0116 проведено рубку сироростучих дерев невідомими особами, відповідачем зазначено про те, що дозволу на рубку не надавалось.
Колегія суддів зазначає про те, що вказаним актом не підтверджено, що вирубку дерев здійснив саме позивач, а відтак вказане не може свідчити про неналежне виконання ним умов Договору.
Твердження відповідача про ненадання позивачем доступу до переданої в оренду земельної ділянки для контролю за додержанням орендарем умов договору та цільовим використанням земельної ділянки також не підтверджено належними доказами, так як зміст актів про неможливість огляду земельної ділянки від 27.03.2019, від 11.11.2019 та від 12.11.2019 свідчить про те, що відповідачем позивача не було попереджено про огляд земельної ділянки.
При цьому, як вірно зауважено позивачем, зміст наданих актів свідчить про те, що перевірки проводились не з метою контролю за додержанням позивачем умов Договору та цільовим використанням земельної ділянки, а з огляду на звернення ГО «Еко-Буча». При цьому те, що такі акти містять посилання на п. 9.1 Договору таких висновків не спростовує.
В свою чергу до матеріалів справи не додано копій відповідного звернення ГО «Еко-Буча».
Те, що позивач перестав сплачувати орендну плату після закінчення строку дії Договору, не може бути визнано підставою для непоновлення строку його дії, так як вказане не може свідчить про те, що позивач неналежно виконував його обов`язки за Договором у періоді дії останнього.
Щодо отримання відповідачем лист-повідомлення від 20.05.2020, слід зазначити наступне.
Відповідач твердить про те, що він не отримував лист-повідомлення від 20.05.2020, що підтверджується копією відповіді від 25.10.2022 № 12.1-15/1115 начальника управління організаційно-документального забезпечення Бучанської міської ради.
На підтвердження доказів направлення відповідачу вказаного листа до матеріалів справи додані копії опису вкладення у цінний лист, та квитанції № 16.
Порядок поштового відправлення кореспонденції встановлений Правилами надання послуг поштового зв`язку (далі Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку».
За змістом п. 2 Правил:
- адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці;
- одержувач - адресат або особа, уповноважена ним на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом;
- приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в оформленні поштового відправлення, поштового переказу, що подаються для пересилання.
Згідно з п. 17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Внутрішні реєстровані поштові відправлення, крім поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладень, подаються для пересилання у відкритому або закритому вигляді. У разі виникнення сумніву у працівника оператора поштового зв`язку щодо наявності у поштовому відправленні, яке подається для пересилання, заборонених для пересилання вкладень, відправник повинен подати відправлення у відкритому вигляді. У разі відмови відправника подати відправлення для пересилання у відкритому вигляді оператор відмовляє в пересиланні такого відправлення. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відправником відкритими для перевірки їх вкладення (п. 47 Правил).
Наданий позивачем опис вкладення у цінний лист містить відбиток штампу поштового відділення, що свідчить про те, що оператором перевірено вміст поштового відправлення та прийнято відправлення до пересилання.
При цьому те, що у наданій позивачем квитанції № 16 зазначено не коректний номер відправлення № 08053001864933, оскільки має чотирнадцять, а не тринадцять символів, як це передбачено вимогами Правил, а також виявлено розбіжність інформації на бланку квитанції ф. 1 та опису вкладення в частині найменування відділення поштового зв`язку місця приймання, про що зазначено у листі АТ «Укрпошта» вказаних вище висновків не спростовує.
Слід зауважити і на тому, що відповідальним за заповнення квитанції є саме оператор поштового зв`язку, а відтак на позивача не може бути покладена відповідальність за невірне її заповнення.
Твердження відповідача про те, що позивачем надано явно сфальсифікований документ, який начебто підтверджує направлення листа від 20.05.2020 на адресу відповідача, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вони не підтверджені доказами, а є лише припущеннями апелянта.
З опису вкладення у цінний лист слідує, що кореспонденцію направлено за адресою: 08092, м. Буча, вул. Електриків, 12, тобто за адресою, яка є адресою відповідача.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2021 у справі № 910/9359/20 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, позивачем належним чином у встановлені Договором та законодавством строки було повідомлено орендодавця про намір продовжити дію Договору та додано до вказаного листа-повідомлення проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
В свою чергу чинне законодавство не ставить у залежність наявність підстав для поновлення договору оренди у відповідність з отриманням або неотриманням орендарем вказаного повідомлення.
Щодо повідомлення відповідачем після закінчення строку Договору про заперечення у поновленні Договору слід зазначити наступне.
Відповідач вважає, що таке повідомлення фактично відбулось шляхом прийняття рішення від 14.11.2019 № 4161-68-УП «Про розірвання договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Комфорт ЛТД», яке було опубліковане на офіційному веб-сайті Бучанської міської ради. Крім того таке повідомлення, за твердженням відповідача, відбулось під час розгляду справи Господарським судом Київської області про дострокове розірвання договірних відносин з ТОВ «Комфорт ЛТД» (справа № 911/82/20).
Колегія суддів вважає що, як прийняття рішення від 14.11.2019 № 4161-68-УП «Про розірвання договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Комфорт ЛТД», так і подання відповідного позову до суду не може вважатися письмовою відповіддю на пропозицію про продовження строку Договору в розумінні чинного законодавства, адже вказані дії за часом бути вчинені раніше, ніж орендар звернувся з письмовою пропозицією про продовження дії Договору.
Таким доказом не може бути і те, що інформацію про припинення договору було належним чином зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що до закінчення строку дії Договору позивач повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення Договору на новий строк, а також додав проект додаткової угоди до листа-повідомлення, у той час як орендодавець в установленому порядку не розглянув по суті адресованих йому звернень та письмово не повідомив позивача про відмову в поновленні договору оренди.
При цьому позивач після закінчення строку дії Договору оренди продовжує користуватись вказаною земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва (багатоквартирний житловий будинок).
За обставин, що склались колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій справі у повному обсязі.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/1284/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Бучанської міської ради задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Бучанської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/1284/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/1284/23 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/1284/23.
4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
5. Матеріали справи № 911/1284/23 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 21.05.2024
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді Є.Ю. Шаптала
С.А. Гончаров
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2024 |
Оприлюднено | 24.05.2024 |
Номер документу | 119164394 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Укладення договорів (правочинів) оренди |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Яковлєв М.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні