Ухвала

від 16.05.2024 по справі 873/54/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"16" травня 2024 р. Справа№ 873/54/24

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Євсіков О.О.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" адвоката Василя Бонтлаба про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

при розгляді заяви Фермерського господарства «Шанс-4»

про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26.02.2024 у третейській справі № 1/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро»

до 1) Фермерського господарства «Шанс-4»

2) ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором поставки та договором поруки,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

03.05.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» (далі - ТОВ «Нор-Ест Агро», Товариство) адвокат Василь Бонтлаб звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №873/19/24 (далі заява).

У поданій заяві ТОВ «Нор-Ест Агро» просило стягнути з Фермерського господарства «Шанс-4» (далі - ФГ «Шанс-4») 17 100,00 грн витрат на правничу допомогу.

На обґрунтування заявлених вимог Товариство посилається на умови укладеного з адвокатом договору та обсяг наданих адвокатом послуг.

До заяви Товариство долучило (в копіях) договір №11/10/2023 від 11.10.2023 про надання правничої допомоги (далі - договір); акт №23 від 02.05.2024 здачі-приймання правничої допомоги згідно договору; платіжну інструкцію №5782 від 02.05.2023.

У поданій заяві заявник просив здійснити її розгляд за його відсутності.

Дії суду щодо розгляду заяви по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 розгляд заяви призначено на 16.05.2024.

Позиції учасників справи.

Від відповідачів заяв або клопотань щодо поданої Товариством заяви не надійшло.

Обставини справи, встановлені судом.

У березні 2024 року ФГ «Шанс-4» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (далі - Третейський суд) від 26.02.2024 у третейській справі №1/24 за позовом ТОВ «Нор-Ест Агро» до ФГ «Шанс-4», ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором поставки та договором поруки.

ТОВ «Нор-Ест Агро» подало заперечення, у кому просило відмовити у задоволенні поданої ФГ «Шанс-4» заяви. У поданому запереченні Товариство повідомило, що в майбутньому з урахуванням умов договору про надання правової допомоги з АБ «Василя Бонтлаба» понесе витрати на правничу допомогу. ТОВ «Нор-Ест Агро» повідомило умови укладеного з адвокатом договору в частині оплати наданих послуг. Також товариство повідомило, що у випадку настання / понесення судових витрат у справі зобов`язується повідомити про це суд.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 заяву ФГ «Шанс-4» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26.02.2024 у третейській справі №1/24 залишено без задоволення. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26.02.2024 у третейській справі № 1/24 залишено без змін.

06.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява від представника Товариства адвоката Василя Бонтлаба про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №873/19/24.

Обґрунтування та вимоги цієї заяви наведено вище за текстом цієї постанови.

З наданих заявником документів суд встановив таке.

11.10.2023 ТОВ «Нор-Ест Агро» (клієнт) уклало з Адвокатським бюро «Василя Бонтлаба» (Бюро) договір №11/10/2023 про надання правничої допомоги (далі - договір), за умовами п. 1.1, 1.2 якого Бюро зобов`язується здійснити захист, представництво в суді або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правничу допомогу.

Згідно з п. 2.2 договору безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Бонтлаб В.В. на підставі документів, передбачених процесуальним законодавством. Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах.

Відповідно до п. 5.1 договору розмір гонорару, який клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами в акті здачі-приймання виконаної правової допомоги, який є невід`ємною частиною цього Договору і враховує обсяг та складність правової допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання, досвід та кваліфікацію Адвоката, строки, ступінь терміновості виконання правової допомоги та інші суттєві обставини.

Вартість однієї години надання правової допомоги Бюро складає від 1 100,00 грн до 3 500,00 грн (в залежності від різного роду умов та чинників). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу надання правової допомоги в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення надання правової допомоги, котрі пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону (п. 5.1.1).

Вартість участі представника Бюро як безпосередньо у судовому засіданні в приміщенні відповідного суду, так і в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів складає від 1 500,00 грн до 3 500,00 грн (в залежності від різного роду умов та чинників) (п. 5.1.2).

Розмір додаткової оплати (гонорару успіху Адвоката) Бюро за прийняття позитивного для клієнта рішення (повного абр часткового задоволення відповідних вимог клієнта, а також повного або часткового відхиляння протилежних клієнту вимог) іншої зацікавленої сторони в межах певної справи), визначається на рівні від 2 до 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в залежності від різного роду умов та чинників) (п. 5.1.3).

02.05.2024 сторони підписали Акт здачі-приймання правничої допомоги згідно договору, за яким Бюро передає, а клієнт приймає правничу допомогу:

- аналіз заяви ФГ «Шанс» про скасування рішення Третейського суду від 26.02.2024 у справі №1/24 за позовом ТОВ «Нор-Ест Агро» до ФГ «ШАНС-4» та Тумасян А.О. про стягнення заборгованості - 1 година;

- підготовка заперечення щодо заяви ФГ «ШАНС-4» про скасування рішення Третейського суду від 26.02.2024 у справі №1/24; направлення поштою заперечення ФГ «ШАНС-4», ОСОБА_1 та до Північного апеляційного господарського суду - 2,5 години;

- виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі №873/54/24 - 0,5 години;

- участь у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду у справі №873/54/24, яке відбулось 02.05.2024 в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів: підтримання правової позиції, надання пояснень - 2 500,00 грн;

- додаткова оплата (гонорар успіху) - 7 800,00 грн;

У п. 2 акта сторони погодили, що вартість однієї години правничої допомоги Бюро складає 1 700,00 грн, участь у судовому засіданні в режимі відео конференції - 2 500,00 грн, гонорар успіху - 7 800,00 грн.

Загальна вартість наданої правничої допомоги - 17 100,00 грн (п. 3 акта).

02.05.2024 платіжною інструкцією №5782 Товариство сплатило Бюро 17 100,00 грн з призначенням платежу: оплата за надання правничої допомоги згідно акта №23 від 02.05.2024 до договору №11/10/2023 від 11.10.2023.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті ухвали.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що «не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність». У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте існує «гонорару успіху» як форма оплати винагороди адвокату, і визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди, як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд встановив, що ТОВ «Нор-Ест Агро» уклало з Бюро договір про надання правничої допомоги, у якому погодили погодинну ставку оплати за підготовку письмових заяв по суті та фіксований розмір оплати за участь адвоката в судовому засіданні суду, а також гонорар успіху.

Товариство прийняло надані Бюро послуги (заяви по суті, подані суду, та участь у судовому засіданні) та оплатило ці послуги.

Дослідивши надані заявником документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, керуючись ст. ст. 126, 129 ГПК України щодо заявленої до стягнення суми оплати послуг правової допомоги та врахувавши результати розгляду заяви ФГ «Шанс-4», суд вважає, що Товариство довело розмір понесених ним витрат на правничу допомогу у цій справі. Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співмірними з виконаною у суді роботою.

Висновки суду за результатами розгляду заяви.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, заява ТОВ «Нор-Ест Агро» підлягає задоволенню, до стягнення з ФГ «Шанс-4» на користь Товариства підлягає 17 100,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 244, 356 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" адвоката Василя Бонтлаба про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Шанс-4» (63609, Харківська обл., Шевченківський р-н, с. гроза, вул. новоселів, буд. 28, код ЄДРПОУ 33191788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (09800, Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 38953469) 17 100,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.

Додаткова ухвала, якщо вона не буде оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 21.05.2024.

Суддя О.О. Євсіков