Рішення

від 20.05.2024 по справі 902/302/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2024 р.Cправа № 902/302/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)

до: Барської міської ради (майдан Святого Миколая, 18, м. Бар, Жмеринський район, Вінницька область, 23000)

про стягнення 101500 грн,

В С Т А Н О В И В :

Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" подано позов до Барської міської ради про стягнення 101500 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором №2832/482 на виконання землевпорядних робіт від 27.08.2019 в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" заявлено до стягнення з Барської міської ради 101500 грн основного боргу.

Ухвалою суду від 20.03.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/302/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказану ухвалу доставлено 20.03.2024 до Електронних кабінетів ЄСІТС обох сторін, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

27.08.2019 між Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (Виконавець, позивач) та Барською міською об`єднаною територіальною громадою (Замовник, відповідач) укладено Договір №2832/482 на виконання землевпорядних робіт (Договір), предметом якого (п. 1.1. Договору) є Проект землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту м.Бар на території Барської міської об`єднаної територіальної громади Барського району Вінницької області.

Відповідно до п. 1.2. Договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець бере на себе зобов`язання виконати зазначені в п.1.1. цього Договору землевпорядні роботи, а Замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт (технічну документацію) і сплатити Виконавцеві вартість виконаних робіт.

Згідно із п. 2.1. Договору загальна вартість робіт за цим договором становить: 145000 грн. (Сто сорок п`ять тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 24166,67 грн. (Двадцять чотири тисячі сто шістдесят шість гривень 67 копійок).

За умовами п. 4.5. Договору сторони домовились, якщо Замовник протягом 10 календарних днів відмовляється прийняти роботи та підписати Акт або не з`являється (ухиляється) для прийняття роботи та підписання Акта, роботи вважаються виконаними належним чином.

Згідно із п. 8.1. Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Додатками до Договору є: Протокол погодження договірної ціни, Кошторис на проектні (вишукувальні) роботи та Завдання на виконання робіт.

У позовній заяві позивач стверджує, що технічна документація із землеустрою відповідачем прийнята без зауважень і застережень, однак підписаний Акт виконаних робіт Барська міська рада Державному підприємству "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" не повернула.

Згідно із Витягом з Державного земельного кадастру про земельні ділянки в межах території адміністративно-територіальних одиниць від 22.11.2022 було внесено відомості про земельні ділянки в межах адміністративно-територіальної одиниці м. Бар до Державного земельного кадастру загальною площею 1387,7003 га., що відповідає площі населеного пункту визначеного у Завданні на виконання робіт (додаток до Договору).

Як підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача (а.с. 9-10), 06.09.2019 Барська міська рада сплатила Державному підприємству "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" 43500 грн авансового внеску за Договором №2832/482 від 27.09.2019 в розмірі 30% за проект землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту м.Бар на території Барської міської ради.

Несплата решти вартості виконаних за Договором робіт слугувала підставою для звернення Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" із відповідним позовом до суду про стягнення з Барської міської ради 101500 грн.

Слід також зазначити, що позивач 25.09.2023 звертався до відповідача у досудовому порядку із претензією про оплату 101500 грн, однак реагування Барської міської ради на таку претензію матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями Цивільного кодексу України про підряд, враховуючи укладений Договір №2832/482 на виконання землевпорядних робіт від 27.08.2019.

Згідно із чч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Спір у справі виник з підстав несплати відповідачем вартості виконаних робіт за Договором в сумі 101500 грн. Водночас за умовами п. 4.5. Договору сторони домовились, якщо Замовник протягом 10 календарних днів відмовляється прийняти роботи та підписати Акт або не з`являється (ухиляється) для прийняття роботи та підписання Акта, роботи вважаються виконаними належним чином. Тобто, обов`язок прийняття робіт в будь-якому випадку покладається на відповідача.

Поряд з цим Закон пов`язує виникнення зобов`язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення зобов`язального правовідношення. Наявність підписаного замовником акту приймання-передачі робіт не позбавляє його права заперечувати щодо обсягу та вартості виконаної роботи. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 916/446/16, від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18 та підтримана у постанові від 04.11.2021 у справі № 910/18084/20.

За відсутності у матеріалах справи обопільно підписаного Акту виконаних робіт, суд враховує фактичне отримання відповідачем матеріального результату Договору - технічної документації, оскільки Витягом з Державного земельного кадастру про земельні ділянки в межах території адміністративно-територіальних одиниць від 22.11.2022 було внесено відомості про земельні ділянки в межах адміністративно-територіальної одиниці м. Бар до Державного земельного кадастру загальною площею 1387,7003 га., що відповідає площі населеного пункту визначеного у Завданні на виконання робіт (додаток до Договору).

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи, що Договором не передбачено строку оплати Замовником виконаних робіт, грошове зобов`язання відповідача зі сплати решти вартості виконаних робіт в сумі 101500 грн (145000 грн - 43500 грн = 101500 грн, де: 145000 грн - загальна вартість робіт за Договором; 43500 грн - авансовий платіж) є простроченим за спливом семиденного строку від дня пред`явлення претензії від 25.09.2023.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. При цьому відповідачем не подано до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог чи доказів погашення заборгованості.

Згідно із приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до положень ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова ВС КГС від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, зокрема, у рішенні від 23.08. 2016 у справі "Дж.К. і інші проти Швеції" ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей"… Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, на підставі вищевикладеного, з урахуванням положень ст. 79 ГПК України, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Барської міської ради (майдан Святого Миколая, 18, м. Бар, Жмеринський район, Вінницька область, 23000, код ЄДРПОУ 04051017) на користь Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 00692127) 101500 грн - основного боргу та 3028 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 20 травня 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.