Рішення

від 13.05.2024 по справі 910/2974/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.05.2024Справа № 910/2974/24 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» (вул. Назарівська, буд. 13, літ.А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 32767289)

до Фізичної особи-підприємця Тимошенко Олександри Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 140 440,62 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Тимошенко Олександри Василівни про стягнення 140 440,62 грн., у тому числі: 66382,69 грн. - заборгованість з орендної плати та відшкодування комунальних витрат, 19 000,00 грн. - штраф відповідно до п. 5.5. Договору, 19 000,00 грн. - неустойка відповідно до п.5.7 Договору, 29 914,35 грн. - інфляційні втрати, 6143,58 грн. - 3% річних та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором оренди нерухомого майна № 8 від 01.10.2019 відповідач в обумовлений договором строк у повному обсязі не сплатив орендну плату та не відшкодував комунальні витрати, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2974/24. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 13.03.2024 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві та яка відповідає Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03127, м. Київ, вул. вул. Героїв Оборони, буд. 7, кв. 58.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Вказана ухвала не була вручена відповідачу, оскільки відправлення з трек-номером №0600255701794 повернуто на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2024 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» (далі-позивач, орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Тимошенко Олександрою Василівною (далі-відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 8 від 01.10.2019, відповідно до якого Позивач передав, а Відповідач прийняв в тимчасове платне користування на умовах оренди торгівельний павільйон у прохідному тунелі пасажирського вокзального комплексу на станції Дарниця в м. Києві (група приміщень №7 блок «Д» приміщення №1), загальною площею 28,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Привокзальна, 3. Майно передається орендарю для продажу продуктів харчування, тютюнових виробів та алкогольних напоїв.

Факт отримання відповідачем в тимчасове платне користування майна у прохідному тунелі пасажирського вокзального комплексу на станції Дарниця в м. Києві (група приміщень №7 блок «Д» приміщення №1) загальною площею 28,2 кв.м., за адресою: м. Київ. вул. Привокзальна, 3 підтверджується наявним у справі актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 01.10.2019.

Частиною 6 ст. 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Згідно п.3.1 договору Орендар за користування орендованим майном сплачує Орендодавцю орендну плату в сумі 19 000,00 грн. за місяць оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (у разі дефляції застосовувати коефіцієнт рівний 1) за поточний місяць.

Відповідно до п.3.4 Орендар щомісяця, окремо від орендної плати, оплачує Орендодавцю витрати по комунальному утриманню орендованого Майна (електроенергія, водопостачання та водовідведення, опалення, газопостачання, вивіз сміття, телефонний зв`язок тощо) на підставі виставлених Орендодавцем рахунків-фактур.

За умовами пункту 3.5 Договору Орендар здійснює перерахування орендної плати до 20 числа місяця, який передує розрахунковому, (у разі неможливості, своєчасного отримання рахунку-фактури, Орендар сплачує орендну плату у розмірі не меншому ніж за попередній місяць) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця, що вказаний в цьому Договорі, або, в разі зміни рахунку - на інший рахунок, який своєчасно та належним чином повідомлений Орендодавцем. Орендар відшкодовує Орендодавцю витрати по комунальному утриманню орендованого майна протягом трьох банківських днів з дня отримання відповідного рахунку-фактури, але не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п.3,6.2 усі рахунки-фактури передаються Орендарю поштовим зв`язком або нарочно під розпис за адресою вказаною в Договорі або за адресою знаходження орендованого Майна (отримання під розпис особою, яка здійснює торгівлю за адресою орендованого майна або виконує інші роботи за цією адресою), або електронною поштою, зазначеною в реквізитах цього Договору (у такому випадку оригінали рахунків-фактур направляється на адресу зазначену в даному Договорі).

В матеріалах справи містяться акти надання послуг № 1031 від 31.10.2019 на суму 10 419, 35 грн., №1176 від 30.11.2019 на суму 19 019, 00 грн., №1263 від 31.12.2019 на суму 19 019, 00 грн., № 1282 від 31.01.2020 на суму 19 057,04 грн., № 1368 від 29.02.2020 на суму 19 057,04 грн., № 1515 від 31.03.2020 на суму 15 491, 53 грн., №1496 від 30.06.2020 на суму 19 401, 91 грн., №1497 від 30.06.2020 на суму 9 604, 75 грн., №1498 від 30.06.2020 на суму 9 681, 59 грн., №1514 від 30.06.2020 на суму 3 717,97 грн., №1540 від 31.07.2020 на суму 19 000,00 грн., №1565 від 31.08.2020 на суму 19 000,00 грн., №1611 від 30.09.2020 на суму 19 000,00 грн., №1627 від 31.10.2020 на суму 19 000,00 грн., №1654 від 30.11.2020 на суму 19 000,00 грн., №992 від 31.10.2019 на суму 195,05 грн., №1158 від 30.11.2019 на суму 2 004,59 грн., №1219 від 31.12.2019 на суму 4 954,28 грн., №1344 від 29.02.2020 на суму 3 974,88 грн., №1414 від 31.03.2020 на суму 3 026,69 грн., №1495 від 30.06.2020 на суму 3 824,46 грн., №1544 від 31.08.2020 на суму 4 617,72 грн., №1572 від 30.09.2020 на суму 1 994,08 грн., №1674 від 30.11.2020 на суму 3 004,79 грн., складені позивачем. Зі сторони відповідача акти надання послуг за договором № 8 не підписані.

З матеріалів справи слідує, що позивачем направлялись на адресу відповідача акти.

Однак відповідач акти не підписав та не повернув один примірник позивачеві, при цьому, не надав позивачу мотивовану відмову від підписання таких актів.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг, як зі сторони замовника, так і виконавця, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема, не підписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21).

Відповідно до пункту 4.1.2. Договору орендар зобов`язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату, відшкодувати витрати по комунальному утриманню орендованого Майна у відповідності до умов Договору.

Згідно з пунктом 3.7 Договору зобов`язання Орендаря зі сплати орендної плати та витрат по комунальному утриманню орендованого Майна, забезпечуються у вигляді гарантійного платежу у розмірі 25 000 грн, який вноситься Орендарем на поточний рахунок Орендодавця протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання цього Договору (без окремо виставленого рахунку-фактури).

Відповідач, всупереч умов договору оренди нерухомого майна № 8 від 01.10.2019 у повному обсязі не сплатив орендну плату та вартість комунальних витрат за період з вересня 2020 року та листопад 2020 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 55 149,81 грн. з орендної плати та 11 232,88 грн. заборгованість за комунальні витрати.

Договір відповідно до п.6.1 набуває чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками та підписання Акта приймання-передачі Майна і діє протягом 12 місяців з моменту підписання цього Договору, а в разі передачі Майна у інший час - з моменту підписання Акта приймання-передачі Майна. Договір зберігає свою чинність до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, в тому числі в частині сплати Орендарем орендної плати та інших платежів за Договором. Строк дії даного договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди.

Позивач, 26.02.2020 надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості та припинення строку дії договору.

Пунктом 2.3 Договору передбачено у разі припинення/закінчення або дострокового розірвання цього Договору, Майно повертається Орендарем Орендодавцю. Орендар повертає Майно Орендодавцю аналогічно в порядку, встановленому при передачі Майна Орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту приймання(повернення)-передачі Майна.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Доказів підписання акту повернення майна позивачу матеріали справи не містять та суду не надано.

Відповідно до п.2.4 Договору Орендна плата та витрати по комунальному утриманню орендованого Майна сплачуються Орендарем по день фактичної передачі Майна Орендодавцеві за Актом приймання (повернення) - передачі Майна.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості, які залишилися ним без відповіді та задоволення.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, ураховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов`язку зі здійснення орендної плати та комунальних платежів.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 66 382,69 грн. - заборгованості з орендної плати та комунальних витрат.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд №910/12604/18 від 01.10.2019).

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати основного боргу, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними.

Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 29 914,35 грн. - інфляційні втрати та 6143,58 грн. - 3% річних.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно п.5.7 Договору, в разі порушення Орендарем строку повернення орендованого Майна Орендодавець має право вимагати сплати Орендарем неустойки у розмірі подвійної плати за оренду Майна за весь час прострочення передачі орендованого майна за актом приймання (повернення)- передачі Орендодавцю.

Окрім того, пунктом 5.5 Договору передбачено, у випадку прострочення строків орендної плати вказаної в п. 3.2. та п.3.5 цього Договору, більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, Орендодавець має право, окрім пені, передбаченої п.5.4 цього Договору, стягнути штраф у розмірі 100 % від суми орендної плати визначеної п.3.1. Договору.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 року в справі № 917/194/18, від 19.09.2019 року в справі № 904/5770/18 та інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року в справі № 910/12876/19.

Враховуючи, що відповідач у визначені договором строки не повернув орендоване майно та порушив строки внесення орендної плати більш ніж на тридцять календарних днів, позовні вимоги про стягнення 19 000,00 грн. - штрафу та 19 000,00 грн. - неустойки є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Згідно частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правових (правничих) послуг № 02/01/2024, укладений адвокатом Ільчук Олександрою Сергіївною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес», рахунок №20/02/2024 від 20.02.2024, акт №1 до договору від 20.02.2024 та квитанція до прибуткового касового ордеру від 20.02.2024 на суму 25 000, 00 грн.

Між Позивачем (далі - Клієнт) та адвокатом Ільчук Олександрою Сергіївною (далі- Адвокат) 02 січня 2024 року укладено договір про надання правових (правничих) послуг №02/01/2024.

Відповідно до п. 4.1 Договору про надання правових (правничих) послуг від 02 січня 2024 року № 02/01/2024 послуги Адвоката за цим Договором визначаються Сторонами додатковою угодою.

Згідно Додаткової угоди № 2 від 01.02.2024 до Договору про надання правових (правничих) послуг № 02/01/2024 Клієнт доручив Адвокату надання правової (правничої) допомоги у підготовці та подачі позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство Експрес» про стягнення заборгованості за договором за договором оренди нерухомого майна № 8 від 01.10.2019 укладеного між ТОВ «Агентство «Експрес» та ФОП Тимошенко О.В., інфляційних втрат, 3% річних та судових витрат до Відповідача.

Згідно акту акт №1 від 20.02.2024 до договору про надання правових (правничих) послуг №02/01/2024, адвокатом Ільчук Олександрою Сергіївною надані послуги за договором, а клієнтом прийняті юридичні послуги. Вартість послуг за цим актом становить 25 000,00 грн.

Зазначений акт № 1 від 20.02.2024 підписаний сторонами без заперечень.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Встановивши обставини, викладені у ч. 5 ст. 129 та ч. 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - задоволення позовних вимог та відсутність клопотання відповідача, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 25 000,00 грн.

Керуючись статтями 74, 76, 126, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тимошенко Олександри Василівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 13, літ.А, код ЄДРПОУ 32767289) 66 382 (шістдесят шість тисяч триста вісімдесят дві) грн. 69 коп. - заборгованості з орендної плати та відшкодування комунальних витрат, 19 000 (дев`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. - штрафу, 19 000 (дев`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. - неустойки, 29 914 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн. 35 коп. - інфляційні втрати, 6 143 (шість тисяч сто сорок три) грн. 58 коп. - 3% річних, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору та 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. - витрати на правову допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА