Рішення

від 21.05.2024 по справі 910/1997/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2024 м. КиївСправа № 910/1997/24

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП";

до: державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА";

про: стягнення 115.561,45 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА" (далі - відповідач) про стягнення 115.561,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором купівлі-продажу (поставки) від 28.01.2022 № УЗ-22-01/2, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 115.561,45 грн., з яких: 80.640,00 грн. - основна заборгованість, 20.436,16 грн. - пеня, 3.751,02 грн. - 3 % річних та 10.734,27 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1997/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням настання форс-мажорних обставин у вигляді військової агресії.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу (поставки) від 28.01.2022 № УЗ-22-01/2 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується по Договору поставити відповідачу товари, зазначені в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору (далі - Специфікації), або в заявці у разі поставки товару до укладання Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору, зокрема, визначено, що відповідач згідно рахунку в рамках Специфікації проводить платіж, умови оплати зазначаються в кожній Специфікації або в заявці у разі поставки товару до укладання цього Договору окремо.

Положеннями пункту 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань по Договору щодо оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного (простроченого) зобов`язання, вираженого в гривнях за кожний день прострочення, у встановленому законом порядку.

Специфікацією № 1 до Договору зазначено:

- найменування: "Батарея "ZEW";

- сума: 80.640,00 грн. (з ПДВ);

- умови оплати: 100 % оплата протягом 10 днів після поставки та проходження вхідного контролю на підприємстві відповідача, після підписання видаткової накладної та Договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивачем здійснено поставку товару на користь відповідача на загальну суму 80.640,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 21.06.2022 № РН-00000009, яка підписана сторонами, скріплена відбитками їх печаток та наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Проте, вартість поставленого товару відповідачем не сплачена що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 80.640,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 20.436,16 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3.751,02 грн. та інфляційних втрат в сумі 10.734,27 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором в сумі 80.640,00 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 80.640,00 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання суд зазначає наступне.

Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а нарахування господарської санкції у вигляді пені здійснюється за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 20.104,77 грн., за наступним розрахунком суду, який здійснений в заявлений позивачем період, враховуючи приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, а саме:

Видаткова накладнаСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення (грн.)від 21.06.2022 № РН-0000000980.640,0006.07.2022 - 03.01.202318225 %20.104,77Загальна сума пені 20.104,77 Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3.751,02 грн. та інфляційних втрат в сумі 10.734,27 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Твердження відповідача викладені у відзиві на позов судом відхилені, оскільки саме посилання відповідача на введення воєнного стану в країні без подання до суду доказів неможливості здійснення своєчасного виконання грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору Договором не може слугувати підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання такого зобов`язання.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА" (Україна, 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 94, ідентифікаційний код: 01128297) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП" (Україна, 01103, м. Київ, вулиця Професора Підвисоцького, будинок 6в, ідентифікаційний код: 40080921) основну заборгованість в сумі 80.640 (вісімдесят тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп., пеню в сумі 20.104 (двадцять тисяч сто чотири) грн. 77 коп., 3 % річних в сумі 3.751 (три тисячі сімсот п`ятдесят одна) грн. 02 коп., інфляційні втрати в сумі 10.734 (десять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 27 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3.028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац