Рішення

від 21.05.2024 по справі 910/3281/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2024Справа № 910/3281/24

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/3281/24

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Далі»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

18 березня 2024 року до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 15.03.2024 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Далі» (відповідач) про стягнення штрафу за порушення строків поставки товару в розмірі 52 852,50 грн. (п`ятдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят дві гривні 50 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за договором № П/НХ-23772/НЮ від 12.10.2023 року в частині своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення за порушення строків поставки товару штраф у розмірі 52 852,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/3281/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, вищевказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Далі» 19.03.2024 року о 17:56.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду вважається врученою Товариству з обмеженою відповідальністю «Далі» 20.03.2024 року.

Тобто, строк для подання відзиву на позовну заяву до 04.04.2024 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2023 року між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Далі» (надалі - відповідач, постачальник) укладено договір № П/НХ-23772/НЮ (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах договору.

Відповідно до пунктів 1.2., 1.3. договору найменування товару: Код 021:2015:09210000-4 - Мастильні засоби (оливи мастильні). Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у специфікації № 1 (додаток 1) до цього договору.

Згідно з п. 1.5. договору постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності та не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого законодавством України.

За умовами п. 4.2. договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 7 (семи) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки товару - м. Харків. Право власності на товар переходить до пркупця з дати поставки товару.

В пункті 4.5. договору визначено, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів:

- на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);

- вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис;

- шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому договорі) скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару або видаткової накладної (п. 4.6. договору).

Згідно з пунктом 6.3. договору його загальна ціна становить 293 625,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% 58 725,00 грн., всього з ПДВ 352 350,00 грн.

Відповідно до п. 8.3.1. договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору 14.12.2023 року позивач направив на визначену у договорі електронну адресу постачальника (dali17@ukr.net) рознарядку від 14.12.2023 року № НГ-37/1697 на поставку оливи для двохтактних двигунів у кількості 3000 л на загальну суму 352 350,00 грн. Вантажоодержувач: виробничий підрозділ «Харківський головний матеріально-технічний склад», 61080, м. Харків, вул. Південнопроектна, 2а.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань поставку товару не здійснив.

Внаслідок порушення взятих на себе зобов`язань, позивач направив на адресу відповідача претензію № НЮ-06-07/1 від 17.01.2024 року, в якій повідомив, що у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання, відповідачу нарахований штраф у розмірі 52 852,50 грн.

У відповідь на претензію відповідач листом від 01.02.2024 року № 1715 повідомив позивача, що продукція, яка мала бути поставлена, виробляється на заводі Avista Oil Deutschiand GmbH в Німеччині. Замовлення на виготовлення та поставку продукції компанією в 2023 році приймалися до 22 листопада. З 01.12.2023 року виробництво та відвантаження готової продукції із заводу Avista Oil Deutschiand GmbH припиняється в зв`язку з регламентним технічним обслуговуванням обладнання. Оскільки заявка надійшла 15.12.2023 року відповідач не мав можливості зробити замовлення на виготовлення продукції, отримати готовий товар та вчасно його поставити. За вказаних обставин відповідач просив повідомити про необхідність здійснити поставку товару або звільнити відповідача від виконання договору.

Спір у справі виник у зв`язку із тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідач згідно поданої позивачем рознарядки, у строк, встановлений у рознарядці, товар не поставив, внаслідок чого позивач нарахував на підставі п. 9.3.1. договору штраф у розмірі 52 852,50 грн., згідно із розрахунком: 352 350,00 грн. (вартість непоставленої в строк за рознарядкою партії товару) х 15% (розмір штрафу) = 52 852,50 грн

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що 14.12.2023 року позивачем на електронну пошту відповідача, яка вказана в договорі dali17@ukr.net направлено рознарядку від 14.12.2023 року № НГ-37/1697, в якій позивач просив поставити товар на загальну суму 352 350,00 грн., на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи скріншот з електронної пошти покупця, який підтверджує направлення на електронну адресу постачальника зазначеної рознарядки як це передбачено умовами п. 4.5. договору.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань поставку товару не здійснив.

Факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором щодо своєчасної поставки товару належним чином доведений та підтверджений матеріалами справи.

Водночас, відповідач не спростував наведених у позові обставин щодо не поставки товару у строк, встановлений у пункті 4.2. договору.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

В п. 9.3.1. договору визначено, що при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2. цього договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, відповідає положенням чинного законодавства та умовам договору, відтак сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 52 852,50 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Далі» (ідентифікаційний код 32308776, адреса: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 33-Б, приміщення Н/П № 27) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) в особі регіональної філії «Південна залізниця» (ідентифікаційний код 40081216, адреса: 61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 7) грошові кошти: штраф - 52 852,50 грн. (п`ятдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят дві гривні 50 копійок) та судовий збір - 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 21.05.2024р.

Суддя О.В. Котков