Рішення

від 21.05.2024 по справі 910/3195/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2024Справа № 910/3195/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коувел Україна», Чернівецька обл., Вижнівський р-н, смт. Берегомет

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євангеліон», м. Київ

про стягнення 30 612,48 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коувел Україна» (далі - ТзОВ «Коувел Україна»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євангеліон» (далі - ТзОВ «Євангеліон»/відповідач) про стягнення 30 612,48 грн - штрафу.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.03.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.05.2024 через систему «Електронний суд» позивач подав заяву про стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

ТзОВ «Євангеліон» відзиву на позовну заяву не надало, при цьому, було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, однак, 09.04.2024 до суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 18.03.2024 з відміткою АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коувел Україна» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євангеліон» (далі - постачальник) укладено договір поставки №2509/2023, відповідно до якого постачальник зобов`язався протягом усього терміну дії даного договору поставляти та передавати у власність покупця визначений у розділі 2 товар, а покупець зобов`язався приймати та оплачувати його по факту поставки.

Згідно із п. 6.10. договору, коли покупець втратив право на податковий кредит, постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі суми податку на додану вартість.

Цей договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2023, однак у будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань за ним (п. 7.1. договору).

На виконання умов цього договору відповідачем поставлено, а позивачем прийнято згідно із видатковою накладною №71 від 02.10.2023 товар на загальну суму 183 674,88 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 30 612,48 грн.

02.10.2023 позивачем здійснено оплату за поставлений товар у розмірі 183 674,88 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №420.

З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2023 відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкову накладну №71 від 02.10.2021 (код форми J1201015) на суму 183 674,88 грн.

Разом із тим, реєстрацію податкової накладної №71 від 02.10.2023 (код форми J1201015) зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), зокрема зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 4407, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку) та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14.12.2023 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату штрафу, передбаченого п. 6.10 договору у розмірі 30 612,48 грн.

Відповідач цю вимогу отримав 15.12.2023, проте кошти не сплатив, відповіді також не надав.

Отже, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення з відповідача 30 612,48 грн - штрафу у розмірі суми податку на додану вартість на підставі п. 6.10. договору поставки №2505/2023 від 25.09.2023.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №2509/2023 від 25.09.2023, відповідно до якого відповідач поставив, а позивач прийняв та оплатив товар на загальну суму 183 674,88 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 30 612,48 грн.

Судом також встановлено, що відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкову накладну №71 від 02.10.2021 (код форми J1201015) на суму 183 674,88 грн, проте реєстрацію цієї податкової накладної зупинено на підставі п. п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), зокрема зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 4407, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку) та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, сторони у п. 6.10. договору погодили, що коли покупець втратив право на податковий кредит, постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі суми податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 201.1, абзаців першого, другого пункту 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку на додану вартість зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, встановлюючи відповідальність постачальника у вигляді штрафу у розмірі суми податку на додану вартість, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію позивачу негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов`язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості позивачем у зв`язку з цим отримати податковий кредит.

Тобто, передбачена пунктом 6.10. договору відповідальність продавця не пов`язана з виконанням ним своїх зобов`язань щодо поставки товару, оскільки виникає в разі невиконання продавцем приписів податкового законодавства.

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із частиною другою статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною першою статті 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Отже, невиконання відповідачем зобов`язання, яке виникає не перед контрагентом за договором поставки, а з податкових правовідносин, не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції, яка може наставати по факту порушення стороною умов поставки або, маючи компенсаційну природу, по факту настання реальних негативних наслідків у іншої сторони.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №917/799/17.

Крім того, відповідно до висновку у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №904/5949/18, за своєю правовою природою зобов`язання зі здійснення реєстрації податкової накладної є податковим, яке регулюється нормами податкового законодавства та за порушення якого нормами Податкового кодексу України передбачена окрема відповідальність, а тому, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (нездійснення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних) не є правопорушенням у сфері господарювання та відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 ГК України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

За вказаних обставин, з урахуванням висновків у наведених вище постановах Верховного Суду, суд встановив, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, що має наслідком відмову у задоволенні позову.

Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Коувел Україна» відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук