Справа № 738/536/24
№ провадження 2/738/235/2024
РIШЕHHЯ
іменем України
21 травня 2024 року місто Мена Чернігівської області
Менський pайонний суд Чеpнiгiвської області в складі головуючого судді Парфененко О. Я., за участю секpетаpя судового засідання Зубкович Н. Ф., pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Менської міської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
12 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Менської міської ради про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько ОСОБА_2 отримав Сертифікат на право на земельну частку (пай). ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , після смерті якого, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, право на спадщину набула ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) земельного пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства ім. І. Д. Сидоренко місто Мена Менського району Чернігівської області та інше майно. Спадкоємицею за заповітом є позивачка ОСОБА_1 , яка звернулася до Другої луганської міської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) у зв`язку із тим, що спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 заведена П`ятою луганською державною натуральною конторою, яка переміщена до міста Сєвєродонецьк Луганської області, а згодом реорганізована у Другу луганську міську державну нотаріальну контору, але спадкові справи до нотаріальної контори не передавалися та залишилися на території, що непідконтрольна українській владі. Перевірити коло спадкоємців і витребувати спадкову справу для подальшого провадження не має можливості. Позивачці роз`яснено, що вона має право звернутись до суду про визнання права власності на спадщину в судовому порядку. Позивачка, посилаючись на статті 331, 392, 1216, 1218 ЦК України, статті 4, 174-177 ЦПК України, просить визнати за нею право на земельну частку (пай), посвідчене Сертифікатом серії ЧН № 0324104.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.
Позивачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомила.
Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Луганськ померла ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть (арк. с. 17). Спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_3 є - позивачка ОСОБА_1 , що підтверджується Заповітом (арк. с. 19-20).
За життя ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. І. Д. Сидоренко місто Мена Менського району Чернігівської області, розміром 5,22 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки, що підтверджується Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0324104 від 22 квітня 1997 року, до якого внесені зміни у зв`язку із передачею права на земельну частку (пай) 11 квітня 2002 року (арк. с. 12-13).
У Довідці № 9-25-0.3-2772/2-24 від 08 травня 2024 року, виданій Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області зазначено, що у відповідності до Книги реєстрації сертифікатів на право не земельну частку (пай) ОСОБА_3 є власником сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0324104 земельного пайового фонду колишнього КСП ім. Сидоренко місто Мена Менського району Чернігівської області, розміром 5,22 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, виданого на підставі Рішення Менської районної державної адміністрації № 116 від 04 квітня 1997 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 4 від 12 травня 1997 року успадкованого після ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05 квітня 2002 року № 1238; державний акт на право власності на земельну ділянку, в розмірі земельної частки (паю), взамін сертифіката на ім`я ОСОБА_3 , станом на 01 січня 2013 року не видавався.
10 вересня 2003 року ОСОБА_1 звернулася до П`ятої луганської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк. с. 23-24).
Згідно із Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 24 грудня 2003 року та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 20 листопада 2014 року, ОСОБА_1 прийняла спадщину на житловий будинок з належними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташованого на земельній ділянці у АДРЕСА_1 , спадкова справа № 784/03, зареєстровано в реєстрі за № 2-1660 (арк. с. 21-22, 28-29).
Згідно із листом Другої луганської міської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Харків)№ 64/01-66від 09грудня 2021року, ОСОБА_1 роз`яснено,що вона має право звернутися до суду про визнання права власності на спадщину в судовому порядку, оскільки спадкова справащодо майнапомерлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 заведена П`ятоюлуганською державноюнатаріальною конторою,яка переміщенадо містаСєвєродонецьк Луганськоїобласті,а згодомреорганізована уДругу луганськуміську державнунотаріальну контору,проте,ані нотаріальнийархів,ані будь-якіспадкові справидо нотаріальноїконтори непередавалися,та залишилисяна території,що непідконтрольнаукраїнській владі.Перевірити колоспадкоємців івитребувати спадковусправу дляподальшого провадженняне маєможливості (арк. с. 25).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з частиною першою статті4, частиною першою статті5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК України,суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень статтей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень статті 534 ЦК УРСР 1963 року, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно
або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої
обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять,
так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також
державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським
організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства
одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості), згідно з пунктом 5 цього ж указу видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Суд дійшоввисновку задовольнитипозов,визнати за позивачкою право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства ім. І. Д. Сидоренко місто Мена Менського району Чернігівської області, розміром 5,22 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що належало ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0324104, виданого Менською районною державною адміністрацією на підставі рішення від 04 квітня 1997 року № 116, зареєстрованого 12 травня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 4, із змінами, які внесені до сертифіката у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) 11 квітня 2002 року.
На підставі викладеного, керуючись статтею 534 ЦК УРСР1963року, статями 1216, 1218 ЦК України, статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», статтями 200, 263 265, 315, 430 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Менської міської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 правона земельнучастку (пай)у землі,яка перебуваєу колективнійвласності Колективногосільськогосподарського підприємстваім.І.Д.Сидоренко містоМена Менськогорайону Чернігівськоїобласті,розміром 5,22в умовнихкадастрових гектарахбез визначеннямеж цієїчастки внатурі,що належало ОСОБА_3 напідставі Сертифікатуна правона земельнучастку (пай)серії ЧН№ 0324104,виданого Менськоюрайонною державноюадміністрацією напідставі рішеннявід 04квітня 1997року №116,зареєстрованого 12травня 1997року уКнизі реєстраціїсертифікатів направо наземельну частку(пай)за №4, із змінами, які внесені до сертифіката у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) 11 квітня 2002 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Менська міська рада, місцезнаходження місто Мена, вулиця Героїв АТО, 6 Чернігівської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04061777.
Суддя О.Я. Парфененко
Суд | Менський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2024 |
Оприлюднено | 23.05.2024 |
Номер документу | 119166579 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Менський районний суд Чернігівської області
Парфененко О. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні