Рішення

від 21.05.2024 по справі 910/2243/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2024Справа №910/2243/24

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Броварський завод залізобетонних конструкцій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми"

про стягнення боргу у розмірі 322 167,98 грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Приватне акціонерне товариство "Броварський завод залізобетонних конструкцій" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" про стягнення боргу у розмірі 322 167,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Броварський завод залізобетонних конструкцій" вказує, що ним на виконання своїх зобов`язань за Договором №03/06-п про виготовлення та поставку товару від 03.06.2020 у червні-листопаді 2020 року було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" товар загальною вартістю 1 692 167,98 грн, в той час як відповідачем було виконано свій обов`язок з оплати товару частково - сплачено кошти у загальному розмірі 1 370 000,00 грн, у зв`язку з чим в останнього виник борг у розмірі 322 167,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 відкрито провадження у справі №910/2243/24; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Вказана ухвала суду від 28.02.2024 була надіслана відповідачу 01.03.2024 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03150, м. Київ, вул. Ямська, буд. 41, офіс 211), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Однак поштове відправлення №0600252709778 не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 21.03.2024 із відміткою на довідці відділення поштового від 15.03.2024 "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 83 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" або реєстрованого поштового відправлення з позначкою "Адміністративна послуга" такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення (п. 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009).

Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою "повернута відправнику за закінченням терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки відповідача у формі бездіяльності щодо її належного отримання.

Окрім того, судом враховано, що 18.10.2023 набув чинності Закон України №3200-IX, яким з метою запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями було внесено зміни в тому числі в Господарський процесуальний кодекс України.

Так, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Із системного аналізу положень господарського процесуального закону вбачається, що чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов`язує юридичних осіб зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог - фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.

Проте, як станом на дату відкриття провадження у справі №910/2243/24, так і станом на дату розгляду даної справи по суті Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" не виконало свого обов`язку з реєстрації свого електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, що в свою чергу також мало своїм наслідком фактичне не отримання відповідачем ухвали суду від 28.02.2024.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

З огляду на наведене, на думку суду, у даній справі у відповідача було більш ніж достатньо часу (понад 60 днів до дати розгляду даного спору по суті) для надання відзиву на позов, проте Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористалось, а відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

03.06.2020 між Приватним акціонерним товариством "Броварський завод залізобетонних конструкцій" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" (покупець) укладено Договір №03/06-п про виготовлення та поставку товарів (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов`язується передати (поставити) у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов`язується прийняти та оплатити залізобетонні вироби, бетон та інші будівельні вироби та матеріали. Асортимент, кількість та ціна товару обумовлюються в специфікації та/або рахунку на оплату товару, що підписується постачальником та видається покупцеві. Специфікація підписана сторонами є невід`ємним додатком до Договору.

Згідно п. 1.3 Договору право власності на товар від постачальника до покупця переходить в момент передачі та підписання видаткової накладної при відвантаженні товару покупцю у місці поставки згідно п. 1.4 Договору, або повного розрахунку з боку покупця.

Доставка товару покупцю здійснюється власними силами, або засобами постачальника за домовленістю сторін, обумовлюються в специфікації та/або рахунку на оплату товару. Місцезнаходження доставки товару: 04210, Україна, м. Київ; проспект Героїв Сталінграду, 44 А (п. 1.4 Договору).

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем у формі попередньої оплати замовленої партії товару в порядку та строки погоджені між сторонами, в письмовій формі згідно підписаного додатку до договору "Про строки розрахунків за товар та строки поставки товару".

Загальна кількість товару, що поставляється за умовами Договору складається із кількості товару, зазначеного у специфікаціях до даного Договору та/або видаткових накладних, підписаних сторонами (п. 2.10 Договору).

У пункті 3.1 Договору постачальник зобов`язався виготовити та передати (поставити) якісно та комплектно виготовлений товар покупцю згідно з умовами даного Договору. Граничний строк поставки товару згідно додатка до договору "Про строки розрахунків за товар та строки поставки товару". А у п. 3.7 Договору покупець зобов`язався здійснити оплату за товар у строки та порядку, передбачені даним Договором та додатками до нього.

Цей договір набуває чинності з часу підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до моменту їх повного завершення (п. 7.1 Договору).

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що первинні документи, зокрема, але не виключно, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, які оформлюються на виконання цього Договору, підписуються особами, на підтвердження повноважень яких покупцем надано довіреність. Якщо покупцем не надано довіреності на підтвердження повноважень осіб, які мають право на підписання первинних документів від покупця, первинні документи від покупця підписуються виключно його керівником. Якщо первинний документ, який повернувся від покупця, підписаний іншою особою (не керівником) і без довіреності, вважається, що первинний документ підписаний уповноваженою особою і поставки за даним первинним документом схвалені керівником покупця.

Наявність печатки покупця на первинних документах, зокрема, але не виключно, на видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, які повернулись до постачальника, свідчить про відсутність будь-яких заперечень покупця до виконання постачальником своїх зобов`язань та схвалення керівником покупця здійснених за такими видатковими накладними поставок (п. 7.4 Договору).

У пункті 7.5 Договору сторонами було погоджено, що постачальник не несе відповідальності за неналежне оформлення первинних документів з боку покупця, зокрема, щодо не заповнення обов`язкових реквізитів від покупця. Такі порушення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" з боку покупця не впливають на дійсність первинних документів за умови належного виконання постачальником своїх зобов`язань, що підтверджується, зокрема, але не виключно, декларуванням останнім податкових зобов`язань.

У Специфікації №1 до Договору сторонами було погоджено виготовлення та постачання Приватним акціонерним товариством "Броварський завод залізобетонних конструкцій" Товариству з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" на адресу: 04210, Україна, м. Київ; проспект Героїв Сталінграду, 44 А, товару у кількості 157 шт. загальною вартістю 1 563 707,98 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що відповідачем частково було оплачено товар, поставлений Приватним акціонерним товариством "Броварський завод залізобетонних конструкцій" за вказаним Договором, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" боргу у розмірі 322 167,98 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З аналізу положень ст.ст. 655, 656, 712, 837 Цивільного кодексу України вбачається, що однією із відмінностей підряду від купівлі-продажу/поставки є фізичне існування товару, який підлягає передачі одержувачу у особи, яка передає річ чи інших осіб.

Необхідність виготовлення об`єкта на замовлення та за завданням одержувача є притаманною рисою підряду та дозволяє відрізнити такий правочин від правочину купівлі-продажу чи поставки.

Судом встановлено, що згідно п. 3.1 Договору Приватне акціонерне товариство "Броварський завод залізобетонних конструкцій" зобов`язалось виготовити та передати (поставити) якісно та комплектно виготовлений товар Товариству з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми".

Наявність дієслова "виготовити" виключає наявність у позивача станом на дату укладення сторонами Договору та Специфікації №1 визначеного в останній товару, а відтак між сторонами склалися правовідносини підряду.

Частинами 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України).

Так, за умовами Договору та Специфікації Приватне акціонерне товариство "Броварський завод залізобетонних конструкцій" повинне було виготовити та поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" товар (залізобетонні вироби) у кількості 157 шт. загальною вартістю 1 563 707,98 грн.

На виконання своїх зобов`язань за Договором Приватним акціонерним товариством "Броварський завод залізобетонних конструкцій" у період з липня по листопад 2020 року було виготовлено та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" товар загальною вартістю 1 692 167,98 грн, а саме:

- за видатковою накладною №1760 від 10.07.2020 на суму 47 773,09 грн;

- за видатковою накладною №2055 від 15.07.2020 на суму 42 415,09 грн;

- за видатковою накладною №2263 від 31.07.2020 на суму 80 438,29 грн;

- за видатковою накладною №2267 від 31.07.2020 на суму 72 283,09 грн;

- за видатковою накладною №2289 від 03.08.2020 на суму 77 566,69 грн;

- за видатковою накладною №2336 від 05.08.2020 на суму 68 888,29 грн;

- за видатковою накладною №2338 від 05.08.2020 на суму 63 841,09 грн;

- за видатковою накладною №2344 від 06.08.2020 на суму 62 736,00 грн;

- за видатковою накладною №2345 від 06.08.2020 на суму 62 736,00 грн;

- за видатковою накладною №2389 від 10.08.2020 на суму 64 747,09 грн;

- за видатковою накладною №2399 від 11.08.2020 на суму 32 851,09 грн;

- за видатковою накладною №2404 від 11.08.2020 на суму 13 543,09 грн;

- за видатковою накладною №2863 від 04.09.2020 на суму 73 849,09 грн;

- за видатковою накладною №2879 від 04.09.2020 на суму 43 033,09 грн;

- за видатковою накладною №2895 від 07.09.2020 на суму 42 637,09 грн;

- за видатковою накладною №2908 від 08.09.2020 на суму 76 921,09 грн;

- за видатковою накладною №2911 від 08.09.2020 на суму 80 809,09 грн;

- за видатковою накладною №2919 від 09.09.2020 на суму 41 131,09 грн;

- за видатковою накладною №3097 від 09.09.2020 на суму 41 899,09 грн;

- за видатковою накладною №3159 від 14.09.2020 на суму 36 247,09 грн;

- за видатковою накладною №3216 від 15.09.2020 на суму 54 199,09 грн;

- за видатковою накладною №3271 від 16.09.2020 на суму 41 437,09 грн;

- за видатковою накладною №3272 від 16.09.2020 на суму 38 773,09 грн;

- за видатковою накладною №3389 від 22.09.2020 на суму 50 401,09 грн;

- за видатковою накладною №3394 від 22.09.2020 на суму 61 560,00 грн;

- за видатковою накладною №3411 від 23.09.2020 на суму 55 248,00 грн;

- за видатковою накладною №3677 від 08.10.2020 на суму 55 836,00 грн;

- за видатковою накладною №3680 від 08.10.2020 на суму 61 392,00 грн;

- за видатковою накладною №4404 від 11.11.2020 на суму 30 516,00 грн;

- за видатковою накладною №4411 від 11.11.2020 на суму 31 992,00 грн;

- за видатковою накладною №4579 від 27.11.2020 на суму 17 394,00 грн;

- за видатковою накладною №4587 від 27.11.2020 на суму 33 150,00 грн;

- за видатковою накладною №4588 від 27.11.2020 на суму 33 924,00 грн.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін.

При цьому, судом враховано, що первісно Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" було прийнято за видатковою накладною №2338 від 05.08.2020 (підписана представником відповідача, проте міститься помітка про повернення частини товару) товар на суму 79 633,09 грн, однак повернуто частину товару на суму 15 792,00 грн, у зв`язку з чим Приватним акціонерним товариством "Броварський завод залізобетонних конструкцій" було сформовано видаткову накладну №2338 від 05.08.2020 на суму 63 941,09 грн (не підписана представником відповідача). Аналогічна ситуація має місце із постачанням товару за видатковою накладною №2404 від 11.08.2020 - первісно відповідачем прийнято товар на суму 55 663,09 грн, але повернуто частину товару на суму 42 120,00 грн, у зв`язку з чим позивачем сформовано видаткову накладну №2404 від 11.08.2020 на суму 13 543,09 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується виготовлення та поставка позивачем відповідачу товару загальною вартістю 1 692 167,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Позивач стверджує, а у суду відсутні підстави для обґрунтованих сумнівів у таких твердженнях, що Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" на виконання своїх зобов`язань за Договором було перераховано Приватному акціонерному товариству "Броварський завод залізобетонних конструкцій" 09.06.2020 кошти у розмірі 500 000,00 грн, 23.07.2020 - кошти у розмірі 500 000,00 грн, 07.10.2020 - кошти у розмірі 220 000,00 грн, 07.12.2020 - кошти у розмірі 150 000,00 грн, а загалом 1 370 000,00 грн.

Позивачем не надано доказів погодження сторонами сплати замовником попередньої оплати та/або погодження строку оплати виконаних робіт, відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, у відповідності до яких якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що позивач 18.03.2021 звернувся до відповідача з претензією вих. №19 від 16.03.2021, в якій вимагав оплатити борг за поставлений товар у розмірі 322 167,98 грн. Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0315071781071, дана претензія була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" 22.03.2021.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" зобов`язане було повністю оплатити виконані Приватним акціонерним товариством "Броварський завод залізобетонних конструкцій" роботи у строк до 29.03.2021 включно.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" свого грошового зобов`язання за Договором в повному обсязі матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено свої грошові зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" виник борг перед Приватним акціонерним товариством "Броварський завод залізобетонних конструкцій" у розмірі 322 167,98 грн (1 692 167,98 грн загальної вартості виготовлених та поставлених товарів - 1 370 000,00 грн сплачених відповідачем коштів).

За таких обставин позов Приватного акціонерного товариства "Броварський завод залізобетонних конструкцій" підлягає задоволенню повністю, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" підлягає стягненню боргу розмірі 322 167,98 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позову повністю.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Броварський завод залізобетонних конструкцій" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Архісистеми" (03150, м. Київ, вул. Ямська, буд. 41, офіс 211; ідентифікаційний код 42050195) на користь Приватного акціонерного товариства "Броварський завод залізобетонних конструкцій" (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 26-В; ідентифікаційний код 01273711) борг у розмірі 322 167 (триста двадцять дві тисячі сто шістдесят сім) грн 98 коп. та судовий збір у розмірі 4 832 (чотири тисячі вісімсот тридцять дві) грн 52 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.05.2024.

Суддя Р.В. Бойко