Ухвала

від 21.05.2024 по справі 910/3308/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.05.2024Справа № 910/3308/24Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНЕРДЖІ ЛТД"

до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ"

про стягнення 167415,35 грн

без виклику (повідомлення) представників учасників процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНЕРДЖІ ЛТД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про стягнення заборгованості у сумі 167415,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №200/01/20 від 13.02.2020 в частині оплати електричної енергії виробленої продавцем за "зеленим тарифом".

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.03.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/3308/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

09.04.2024 від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву.

17.05.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/4439/23.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Так, відповідно до ч.3 ст.12 Господарського процесуального кодексу України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні

Відповідно до частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із ч. 6 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Дослідивши матеріали справи, керуючись приписами ч. 6 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи обставини, якими позивач та відповідач обґрунтовують свої вимоги та заперечення, з метою повного та всебічного встановлення обставин даної справи, суд дійшов висновку про необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/3308/24, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі з огляду на таке.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену в у січні-березні 2022 року електричну енергію.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що під час дії воєнного стану, введеного на території України з 24.02.2022, розрахунки з оплати електричної енергії за договором № 200/01/20 від 13.02.2020 мають здійснюватися з врахуванням положень наказів Міністерства енергетики України, зокрема, наказу від 28.03.2022 №140 та наказу від 15.06.2022 №206.

Так, судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 30.04.2024 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу №910/4439/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоенерджи Дніпро" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення коштів, предметом спору у якій, серед іншого, є вимоги про стягнення заборгованості за продану у лютому-липні 2022 року електроенергію за "зеленим" тарифом.

Передаючи справу №910/4439/23 на розгляд об`єднаній палаті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів в ухвалі від 30.04.2024, зазначила, зокрема, таке.

В ході здійснення касаційного провадження у справі №910/4439/23 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду установлено, що Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, ухваленій у подібних правовідносинах, викладав висновок щодо питання застосування положень Наказів №140, №206, зокрема, у відносинах між ДП "Гарантований покупець" та виробником електричної енергії при здійсненні розрахунків за "зеленим" тарифом в умовах особливого періоду (воєнного стану).

Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 у справі №910/6185/23 вказав, що з 05.07.2022 року Наказ №140 втратив чинність, натомість набув чинності Наказ №206, та погодився з висновками судів про те, що положення Наказу №206 не змінюють і не припиняють обов`язок ДП "Гарантований покупець" здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства, Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок №641) та Типового договору, затвердженого НКРЕКП. Звідси, залишив без змін судові рішення про стягнення з Підприємства заборгованості за період: жовтень 2021 року, січень - серпень 2022 року, 3 % річних та інфляційних втрат.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22.

Колегія суддів також наголосила, що Верховний Суд під час розгляду подібної справи №910/14417/22 застосував позицію, яка розрізняє підхід до розподілу грошових коштів за сплату вартості придбаної електроенергії за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом за період до та після введення воєнного стану в Україні.

Так, в ухвалі Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №910/14417/22 викладено висновок про те, що з урахуванням тих обставин, що укладений між сторонами спору Договір, укладено з метою забезпечення стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел, колегія суддів вважає, що висновок Верховного Суду у наведених вище постановах, що стосується визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у період до введення воєнного стану в України та до прийняття Міністерством енергетики України Наказів №140 та №206 не може однаково застосовуватися у спірних правовідносинах які виникли під час дії воєнного стану в Україні (особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" (далі - Закону №2019-VIII).

Колегія суддів зазначила, що ситуації у справі № 910/14417/22 та у справах №910/6185/23, №910/9100/22 свідчать про наявність протилежних підходів до застосування актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі (Наказів № 140, № 206), до правовідносин купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану в Україні, що в свою чергу свідчить про відсутність єдності судової практики з цього питання.

Колегія суддів не погоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі №910/9100/22 щодо застосування положень ч. 8 ст. 16 Закону № 2019-VIII, п. 10.4 Порядку №641, Наказу №206, оскільки, на думку колегії суддів, положення Наказів № 140, №206 змінюють порядок розрахунків за придбану електричну енергію за Договором, укладеним з виробником електричної енергії за "зеленим" тарифом на час дії особливого періоду. При цьому, доведення ДП "Гарантований покупець" відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, не має значення для визначення строків та порядку розрахунків, оскільки вони (строки та порядок) врегульовані положеннями Наказів №140, №206.

Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.05.2024, зокрема, прийнято до розгляду справу №910/4439/23 за касаційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 та призначено її розгляд у судове засідання.

За змістом ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є, зокрема, справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (ч.1 ст.36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

З огляду на те, що правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/4439/23 матиме суттєве значення для вирішення цієї справи, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, а також необхідність забезпечення реалізації закріпленого в п.4 ч.4 ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принципу єдності судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №910/3308/24 відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до прийняття відповідного рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/4439/23.

Судом враховано, що рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку про зупинення провадження у справі № 910/3308/24 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 910/4439/23.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись ст. 227, 229, 233 - 235, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Перейти до розгляду справи №910/3308/24 за правилами загального позовного провадження.

2. Клопотання Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про зупинення провадження у справі №910/3308/24 - задовольнити.

3. Зупинити провадження у справі №910/3308/24 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/4439/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст ухвали складено та підписано: 21.05.2024.

Суддя С. О. Турчин