ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/175/24
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клас-Резорт», м. Львів
про стягнення 269 974 грн. 48 коп.
Представники сторін:
позивача Зікрата М.М.;
відповідача не з`явився.
Обставини справи:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідача 269 974,48 грн. заборгованості, з яких 26 670,48 грн. борг зі сплати орендної плати за користування державним нерухомим майном та 243 304,00 грн. понесені державою збитки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання по сплаті орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 781 від 16.03.2009 року та завдав збитків орендованому майну.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в засідання суду не з`явився, про причини неявки не повідомив суд належним чином, вимоги суду викладені в ухвалах від 07.02.2024 та 06.03.2024 року не виконав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
УСТАНОВИВ:
16.03.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клас-Резорт» (Орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 781, відповідно до п. 1.1. умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене майно, що належить до державної власності, а саме: літні будинки літера 1, літера 3, літера 6, літера 8, літера 9, літера 11, літера 15, літера 18, літера 20, літера 21, літера 24, літера 26, літера 29, літера 31, літера 35, літера 38, літера 39, літера 41, літера 54, літера 55, літера 57, літера 58, літера 58, літера 60, літера 61, літера 62, літера 63, літера 64, літера 65 (загальною кількістю 28 штук), що розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби, вартість яких визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на « 31» грудня 2008 року і становить 95 846 грн. 00 коп. (без ПДВ).
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди січень 2009 р. 1198 (одну тисячу сто дев`яносто вісім) грн. 08 коп. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць (п.п. 3.1., 3.3. договору).
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 17.03.2010 р. п. 3.1. договору викладений в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ на базовий місяць оренди січень 2009 р. 1 437,69 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством».
Додатковим договором № 2 від 14.02.2018 р. п. 3.1. договору викладений в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ на базовий місяць оренди жовтень 2017 р. 4 830,00 грн.».
Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця із врахуванням індексу інфляції: 100 % орендної плати перераховується до державного бюджету України.
Даний договір укладено строком на 2 роки та 11 місяців, що діє з 16 березня 2009 р. до 16 лютого 2012 року включно (п. 10.1 договору).
Додатковим договором № 2 від 14.02.2018 р. сторони домовились, що термін дії договору оренди продовжено на 2 роки 11 місяців до 16.11.2020 року.
На виконання умов договору оренди, позивач передав відповідачу у тимчасове користування нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби для розміщення літніх будиночків, що підтверджується актом приймання-передачі державного майна № 1 від 16.03.2009 року.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання по сплаті орендної плати належним чином не виконував, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 26 670 грн. 48 коп., яка підтверджується довідкою про стан надходження орендної плати станом на 09.01.2024 р.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі, у строки, встановлені у договорі.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 26 670 грн. 48 коп. є обґрунтованими, а тому підлягають судом задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача завдані державі збитки в розмірі 243 304 грн. 00 коп. у зв"язку із втратою орендованого майна.
В обґрунтування нарахованих збитків позивач посилається на те, що ним було проведено оцінку збитків на підставі зведеного акту інвентаризації майна від 31.03.2021 року.
Відповідно до висновку про оцінку збитків, які завдано державі в особі Регіонального відділенням Фонду державного майна України по Київській області відділення у зв`язку з втратою майна згідно переліку, яке було передано в орендне користування ТОВ «Клас-Резорт» відповідно до договору оренди №781 від 16.03.2009 року, а саме: літні будинки літера 1, літера 3, літера 6, літера 8, літера 9, літера 11, літера 15, літера 18, літера 20. літера 21, літера 24, літера 26, літера 29, літера 31, літера 35, літера 38, літера 39, літера 41, літера 54, літера 55, літера 57, літера 58, літера 58, літера 60, літера 61, літера 62, літера 63, літера 64, літера 65 (загальною кількістю 28 штук), що розташовані за адресою Київська область. Броварський район, с. Погреби, розмір збитків становить 243 304,00 грн.
Відповідно до п. 5.4. договору орендар зобов`язується забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами і правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.
Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей унормовано Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.1996 року.
Пунктом 2 Порядку встановлено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб`єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Методика оцінки, майна затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003 року «Про затвердження оцінки майна».
У відповідності до пункту 1 Методики, остання застосовується для проведення оцінки об`єктів права державної та комунальної власності, майна суб`єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі у випадках, коли такі об`єкти є об`єктами господарських, цивільних та інших правовідносин, крім випадків оренди та концесії об`єктів державної та комунальної власності, а також відчуження майна згідно із Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», а також для проведення оцінки об`єктів, що повертаються у державну або комунальну власність (зокрема за рішенням суду), для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб`єкту господарювання з державною часткою (часткою комунального майна) в статутному (складеному) капіталі, у разі встановлення фактів розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.
Позивачем до позовної заяви додано звіт про оцінку збитків завданих державі від 31.03.2021 року, який проведено ТОВ «Ів Груп» та рецензовано начальником управління оціночної діяльності, IT підтримки та комунікацій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях Степановою Н.В. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №2529 від 07.09.2001 року) та затверджено наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській №521 від 06.06.2021 року.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
Згідно із ч. 3 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України, передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
З наведеного випливає, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь- якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також взявши до уваги наявність вини відповідача у завданні збитків державі та безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача (втрати об`єктів оренди), що призвело до порушення інтересів держави та понесеними державою збитками у вигляді втрати орендованого майна, розмір завданих державі в особі Регіонального відділення збитків становить 243 304,00 грн. без ПДВ, а тому позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, у зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 238-240 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клас-Резорт» (79016, м. Львів, вул. Замкнена, буд. 3, кв. 2, код 35286745) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 50, код 43173325) 26 670 (двадцять шість тисяч шістсот сімдесят) грн. 48 коп. основного боргу, 243 304 (двісті сорок три тисячі триста чотири) грн. 00 коп. збитків та 4 049 (чотири тисячі сорок дев`ять) грн. 62 коп. судового збору.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 21.05.2024 року.
Суддя Л.Я. Мальована
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2024 |
Оприлюднено | 23.05.2024 |
Номер документу | 119167240 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо оренди |
Господарське
Господарський суд Київської області
Мальована Л.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні