Ухвала

від 21.05.2024 по справі 914/1281/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.05.2024 р. Справа№ 914/1281/24

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Полісся», с. Людвище, Тернопільська область

до відповідача Фермерського господарства «Боровиця», м. Львів, Львівська область

про стягнення заборгованості у розмірі 3198254,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Полісся» до відповідача Фермерського господарства «Боровиця» про стягнення заборгованості у розмірі 3198254,89 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2024, справу №914/1281/24 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність її повернення заявнику, виходячи з наступного.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, зокрема, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Частиною 6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Частинами 1 та 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Як установлено судом, позовна заява від імені ТОВ «Мрія Фармінг Полісся» підписана представником позивача адвокатом Капустинською Наталією Петрівною, на підтвердження повноважень якої надано ордер від 07.05.2024 серії ВО№1076516.

Відповідно до ордера від 07.05.2024 серії ВО№1076516 адвоката Капустинська Н.П. уповноважена на надання правової допомоги ТОВ «Мрія Фармінг Полісся» на підставі договору про надання правової допомоги №1 від 08.04.2024 у Господарському суді Львівської області.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 2 Положення про ордер про надання правничої (правової) допомоги (далі Положення), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (з наступними змінами), ордер на надання правової допомоги письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (п. 3 Положення).

Згідно з п. 4 Положення ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Пунктом 9 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, передбачено, що Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (п. 11 Положення).

У свою чергу за змістом пункту 12 Положення імперативно визначено, що ордер містить реквізити, зокрема, згідно пункту 12.10. Положення: підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).

Так, позовна заява подана через систему «Електронний суд» представником позивача адвокатом - Капустинською Н.П..

На підтвердження своїх повноважень до позовної заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги, у графі «Адвокат» відсутній підпис адвоката.

Таким чином, такий ордер не є документом, що може підтверджувати право адвоката на підписання заяви від імені позивача та представництво його інтересів у суді, а відтак вказаний ордер не відповідає тій формі ордеру, яка визначена Положенням №41.

Правова позиція, щодо того, що обов`язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат») висловлена в ухвалах Верховного Суду від 26.01.2023 року у справі №450/605/22, від 07.02.2023 року у справі №466/77/22, якими закрито касаційне провадження, а також в постановах Верховного Суду від 22.12.2022 року у справі №450/569/22 та від 07.02.2023 року у справі №466/487/22.

Отже, суд дійшов висновку про те, що власноручний підпис адвоката, є обов`язковим реквізитом ордеру при зверненні до суду індивідуально.

У контексті наведеного суд звертає увагу заявника на те, що згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі №914/2772/16; від 21.03.2018 у справі №914/2771/16).

Звернення до суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Згідно ухвали Верховного Суду від 13.06.2023 року у справі №140/513/23 визначено, що такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.

При цьому, суд зважає на висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28.05.1985 року у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» та від 13.02.2001 року у справі «Кромбах проти Франції», в яких суд наголосив на тому, що держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

Крім того, у рішеннях від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Суд дійшов висновку, що до позовної заяви не додано достатніх і необхідних документів, які б підтверджували повноваження адвоката - Капустинської Н.П. через відсутність власноручного підпису на ордері від 07.05.2024 року серії ВО№1076516, а відповідно і на право підпису процесуальних документів, які подаються до суду.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути вказану позовну заяву позивачу.

При цьому, слід зауважити, що у зв`язку із зверненням ТОВ «Мрія Фармінг Полісся» із позовною заявою про стягнення заборгованості шляхом її формування в системі «Електронний суд», суд не здійснює фактичне повернення заявнику відповідної заяви.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Полісся» до відповідача Фермерського господарства «Боровиця» про стягнення заборгованості у розмірі 3198254,89 грн - повернути позивачу.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 254-257 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.