Рішення

від 15.05.2024 по справі 914/3087/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2024 Справа № 914/3087/23

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент.код НОМЕР_1 )

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «КУТАН» (49049, м.Дніпро, пров.Добровольців, 17, офіс 4; ідент.код 44792491),

Третя особа (на стороні Відповідача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Покровське 1» (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, 11, офіс 89; ідент.код 39672199), -

про: стягнення грошових коштів у сумі 85000,00 грн.

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мацейко А.Ю.

Представники:

Позивача: Ленько Р.І. Ордер ВО №1021253 від 01.09.2023;

Відповідача: Остапенко К.І. Ордер АР №1149370 від 15.11.2023;

Третьої особи: не прибув.

Процесуальні дії вчинено Cудом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Виходячи з обставин, зазначених у частині третій ст. 238 ГПК України, -

Суд встановив:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано Позовну заяву з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «КУТАН» боргу в сумі 85000,00 грн, що виник у зв`язку з невиконанням Відповідачем грошового зобов`язання (з оплати вартості перевезення), передбаченого умовами Договору-заявки №138 від 30-31.05.2023.

Також Позивачем подано Відповідь на відзив.

Позивач, обґрунтовуючи позов, зазначив, зокрема, такі обставини:

-на підставі Договору-заявки №138 від 30.10.2018 Позивач, на замовлення Відповідача, здійснив перевезення вантажу із Польщі у м.Львів;

-завантаження товару на автотранспорт Позивача відбулось 30-31.05.2023 (у місті Змислово, Польща);

-Вантажоодержувач товару ТзОВ «Покровське 1»;

-ціна перевезення 85000,00грн;

-перевезення вантажу підтверджується міжнародною Товарно-транспортною накладною (СМR);

-05.07.2023 Відповідачу надіслано Претензію з вимогою про оплату вартості перевезення, яку не виконано;

-у Позовній заяві помилково зазначено (і помилково додано) невідповідний Договір-заявку, так як фактично укладенню належного Договору-заявки №138 від 30-31.05.2023 передувало укладення ще кількох Договорів-заявок з різними пунктами завантаження та вантажем, які Відповідач неодноразово змінював.

Відповідачем подано Відзив з обґрунтуванням безпідставності позову, у якому, зокрема, зазначено:

-Договір-заявка №138 не укладався Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «КУТАН»;

-на примірнику Договору-заявки №138, наданому Позивачем, відсутній підпис керівника ТзОВ «Компанія «Кутан»;

-у реквізитах Договору-заявки зазначено невідповідне найменування Товариства;

-Договір-заявку №138 «сфабриковано»;

-Товариство «Компанія «Кутан» не мало правових підстав для укладення Договору-заявки №138, так як доставка товару здійснювалась на умовах СРТ/Україна, м.Дніпро, тому, згідно з Інкотермс-2010, витрати на перевезення вантажу ніс Продавець товару Компанія «ARBAT TRADE SP.Z.О.» (Польща);

-умови доставки (СРТ) зазначено: у п.3.1 Контракту, в Інвойсі (ЕХ/98/05/2023), який вказано у СМR (гр.5) як супровідний (на товар) документ, у електронній Митній декларації (гр.20);

-витрати Продавця на перевезення товару входять у вартість цього товару (який придбано Відповідачем);

-після розмитнення товару Позивач доставив його до пункту розвантаження (за ствердженням представника Відповідача у місті Дніпро).

Представник Позивача, надаючи пояснення, зазначив:

-Перевізник не брав участі в оформленні СМR;

-у СМR місце розвантаження м.Львів;

-доставку вантажу здійснено у м.Львів;

-Договір-заявку №138 укладено засобами електронного зв`язку без електронного цифрового підпису, так як наявною була довіра до Замовника.

Представником Відповідача, обґрунтовуючи безпідставність позову, зазначено:

-у Товариства «Компанія «Кутан» відсутнім був обов`язок з укладення договору на перевезення, так як, згідно з умовами п.3.1 Контракту №02/23 від 01.03.2023 (укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Кутан» як Покупцем та Компанією «ARBAT TRADE SP.Z.О.» як Продавцем), поставка товару здійснювалась на умовах СРТ і оплату перевезення здійснював Продавець;

-в умовах п.3.5 Контракту помилково зазначено, що Продавець зобов`язаний зробити завантаження «автотранспорту, уповноваженого Покупцем перевізника», так як доставка товару здійснювалась на умовах СРТ (п.3.1 Контракту);

-у СМR наявні лише печатки Продавця і Перевізника (Позивача), а печатка Товариства «Компанія «Кутан» - відсутня;

-у Договорі-заявці Вантажоодержувачем зазначено ТзОВ Покровське 1», а в СМR (п.2) ТзОВ «Компанія «Кутан»;

-у Договорі-заявці неповне найменування Відповідача;

-причина наявності двох Інвойсів ЕХ/98/05/2023 з різними датами (29.05.2023 та 30.05.2023) та різною вартістю вантажу - не досліджувалась;

- СМR не оформляється Покупцем товару (Відповідачем);

-доставку товару (зазначеного у СМR) здійснено, але у місто Дніпро;

-у Товариства «Компанія «Кутан» обов`язок з оплати вартості перевезення не виникав (за умовами Контракту такий обов`язок лежав на Продавці).

Суд, Ухвалою від 01.02.2024, залучив до участі у справі Третю особу, якою жодних заяв (клопотань) не подано.

Судом, Ухвалою від 15.05.2024, відмовлено у задоволенні Клопотання Позивача про залучення до участі у справі (як третьої особи) Продавця товару (іноземного суб`єкта підприємницької діяльності).

Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження.

У ході дослідження обставин справи та поданих доказів, - Суд встановив:

Позивачем, на підтвердження обставин, якими обґрунтовано позовну вимогу, надано Договір-заявку №138 на перевезення вантажу, який, за ствердженням представника Позивача, укладено засобом електронного зв`язку.

Зазначений Договір-заявка №138, усупереч вимогам статей 5 (ч.1), 6 (ч.3) Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», не підписано електронними цифровими підписами Сторін, що, згідно з нормами ч.2 ст.207 та ч.2 ст.909 ЦК України, унеможливлює визнання факту укладення такого Договору.

Отже, договір на перевезення у письмовій формі не укладався (Відповідач заперечує факт укладення, а Договір-заявка не містить ЕЦП Сторін).

Відсутність письмового правочину стосовно перевезення спірного вантажу зумовлює недоведеність факту наявності домовленості Сторін стосовно перевезення, що унеможливлює задоволення позову про стягнення вартості перевезення.

Оскільки допустимий доказ наявності домовленості Сторін стосовно перевезення відсутній, тому, навіть у випадку наявності інших доказів стосовно можливої домовленості Сторін про перевезення, відсутнім буде допустимий доказ стосовно двостороннього погодження вартості (ціни) послуг з перевезення, що унеможливлює стягнення «боргу за перевезення».

Враховуючи зазначене, відсутні підстави для вирішення даного спору на підставі норм ст.79 ГПК України (стосовно вірогідності доказів).

Отже, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Додатковими підставами для відмови у задоволенні позову є й такі обставини:

1)Позивачем зазначено про наявність кількох Договорів-заявок №138 (без ЕЦП) з різними даними, так як неодноразово змінювались місця навантаження і розвантаження.

Зазначені обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо добросовісної поведінки Учасників перевезення.

2)Укладення Договору-заявки суперечить умові п.3.1 Контракту (укладеного Відповідачем з Продавцем товару іноземним суб`єктом підприємницької діяльності), так як нею передбачено поставку на умовах СРТ (згідно з Інкотермс-2010).

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс-2010, поставка на умовах СРТ передбачає, що витрати на перевезення (до місця призначення) покладаються на Продавця товару.

Тому, згідно з умовами п.3.1 Контракту, обов`язок з оплати перевезення лежав на Продавці, що зумовлювало відсутність у Відповідача (Покупця товару) необхідності укладення договору на перевезення із обов`язком оплати його вартості.

Якщо припустити, що Відповідач, згідно з умовами п.3.5 Контракту, визначив (уповноважив) особу перевізника, то навіть у такому випадку у нього не виникало обов`язку з оплати вартості перевезення та укладення договору на перевезення.

3)Згідно з умовами п.1 Контракту, Інвойс (у якому зазначається номенклатура та вартість товару) є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з умовами п.3.1 Контракту, в Інвойсах ЕХ/98/05/2023 (поданих Відповідачем) зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ до м.Дніпро (Україна).

Інвойс, як супровідний на товар документ, зазначений у міжнародній Товарно-транспортній накладній (СМR).

Розбіжність місця розвантаження, яке зазначено у СМR (м.Львів) та Інвойсі (м.Дніпро), не змінює особу, на якій лежить обов`язок з оплати вартості перевезення.

Також важливо, що умовами Контракту не передбачено виникнення у певної третьої особи (у тому числі ФОП ОСОБА_1 ) зобов`язання щодо здійснення перевезення товару (на замовлення Продавця або Покупця).

Проте, для правильного вирішення спору в даній справі визначальним є факт відсутності двостороннього договору стосовно перевезення вантажу та визначення вартості такого перевезення, що зумовлює наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Інші обставини, про які зазначено Сторонами, не входять у предмет доказування, тому встановленню не підлягають (ч.2 ст.76 ГПК України).

Згідно з нормою п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, наявні підстави для покладення на Позивача витрат на судовий збір, понесених у даній справі.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України,-

Суд вирішив:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне рішення складено 21.05.2024.

СуддяСтороженко О.Ф.