Рішення

від 20.05.2024 по справі 914/3721/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2024 Справа № 914/3721/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, за участю секретаря судового засідання Марти Пришляк, розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Львівське автотранспортне підприємство - 14630", м. Львів,

про стягнення безпідставно збережених кошті,

представники сторін

від позивача: Гузюк Н.І.;

відповідач: не з?явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Львівської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Львівське автотранспортне підприємство - 14630" про стягнення безпідставно збережених кошті.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

25.03.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд по суті.

В судове засідання 20.05.2024 з`явився представник позивача, відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи та прийняття рішення судом 20.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач звертається з позовною заявою до відповідача про стягнення 206 792,15 грн безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності в період з 01.08.2020 по 08.03.2023.

Позиція відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, пояснень по суті спору не подав, позовних вимог не спростував, належним чином повідомлений про розгляд справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Земельна ділянка кадастровий номер 4610137500:04:004:0010 площею 0,2562 га належить територіальній громаді м. Львова, є комунальною власністю, за період з 01.08.2020 по 08.03.2023 не була об`єктом договору про передачу її у власність або надання у користування (оренду) фізичним чи юридичним особам (копія витягу з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку в матеріалах справи).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001199202023 від 23.06.2023, дата державної реєстрації земельної ділянки - 22.01.2007.

Ухвалою Львівської міської ради № 847 від 20.05.2021 Публічному акціонерному товариству «Львівське автотранспортне підприємство 14630» надано дозвіл на виготовлення технічної документації, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Городницькій, 47.

Ухвалою Львівської міської ради № 3010 від 09.03.2023 Публічному акціонерному товариству «Львівське автотранспортне підприємство 14630» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надано земельну ділянку по вул. Городоцькій, 47.

04.04.2023 між Львівською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Львівське автотранспортне підприємство 14630» укладено договір №20861 про відшкодування втрат від недоотримання коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство - 14630» земельною ділянкою по вул. Городоцькій, 47 (кадастровий номер 4610137500:04:004:0010) за період з 09.03.2023 по 09.04.2023.

04.04.2023 між Львівською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Львівське автотранспортне підприємство 14630» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:04:004:0010 по вул. Городоцькій, 47.

Згідно з інформацією з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.07.2023 №НВ 4600538942023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:04:004:0010 становить 3 249 999,48 грн.

Позовні вимоги враховують період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 01.08.2020 по 08.03.2023. Сума заборгованості відповідно до проведеного розрахунку становить 212 319,07 грн.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Львівській області №1.8-24624-24 від 04.08.2023 за період з 01.08.2020 по 08.03.2023 ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство 14630» сплатило за користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610137500:04:004:0010 5 526,92 грн плати за землю.

Матеріали справи містять акт обстеження №8 від 20.10.2022 на підтвердження факту використання земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:04:00:0010 ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство 14630».

З урахуванням часткової оплати до стягнення заявлено суму в розмірі 206 792,15 грн.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси і континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності, згідно статті 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Статтями 7, 140, 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, функціонування якого гарантується державою, є рухоме і нерухоме майно, доходи міських бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно з ст. ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України, до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України та п. 14.1.147. ст.14 Податкового кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження відбулось за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондиційних зобов`язань наявність вини набувача (зберігача) майна не є необхідною обставиною. Визначальним є наявність факту неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість, не є заходом відповідальності. Набувач має обов`язок повернути майно, яке він безпідставно набув (зберігав), або його вартість.

Кваліфікація спірних правовідносин, як зобов`язань у зв`язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування норм, передбачених ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України та правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

Такі висновки суду відповідають висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, у постановах Верховного Суду від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки у м. Львові, без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею її власнику. Такими діями відповідач порушив право позивача (власника земельної ділянки) на отримання вказаних коштів. Це право позивача підлягає захисту в судовому порядку на підставі ст. 1212 Цивільного Кодексу України.

Відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб, не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов, як і фактичний добросовісний землекористувач.

Зважаючи на доводи позивача, а також практику вирішення подібних спорів Верховним Судом, для вирішення спору суду необхідно встановити такі обставини справи: формування земельної ділянки, фактичне, без правових підстав користування відповідачем земельними ділянками, правильність нарахування.

Щодо формування земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (постанова Верховного Суду від 05 серпня 2022 року у справі № 922/2060/20). Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021р. у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021р. у справі № 922/3463/19.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001199202023 від 23.06.2023, дата державної реєстрації земельної ділянки - 22.01.2007.

Відтак, земельну ділянку сформовано з 22.01.2007.

Щодо користування відповідачем земельними ділянками без правових підстав.

Відповідач не є постійним землекористувачем чи користувачем земельними ділянками на підставі договору. Такий висновок грунтується на тому, що відповідач не надав первинних документів, на підставі яких у нього виникло таке право користування (наприклад, акту про право постійного користування чи договору оренди).

Щодо розміру безпідставно збережених коштів за період з 01.08.2020 до 08.03.2023.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового Кодексу України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено приписами підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України.

Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково. Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини 3 статті 23 цього Закону, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Суд враховує, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18).

При цьому, чинне законодавство не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, формування такого здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (вказаний правовий висновок викладено у постанові ВС від 29.05.2020р. у справі №922/2843/19).

Згідно з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 03.07.2023 №НВ-4600538942023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:04:004:0010 становить 3 249 999,48 грн.

Разом з тим, при здійсненні розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, позивачем враховано розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період 2020 2023 роки.

Відповідно до пункту 7.5.1 Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №1995 від 25.05.2017, річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за винятком земельних ділянок, використання яких вказано у пунктах 7.6-7.16 цього порядку.

Сума недоотриманих коштів з урахуванням часткової оплати становить 206 792,15 грн. Здійснивши перерахунок розміру орендної плати згідно з заявленим позивачем періодом, суд встановив, що позивачем правильно здійснено відповідні нарахування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак, підлягають до задоволення.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №338 від 09.10.2023 на суму 3 101,88 грн.

Представник позивача за вх. №13296/24 від 17.05.2024 подав клопотання про зміну назви юридичної особи Департаменту містобудування Львівської міської ради (ЄДРПОУ 34857473) на Департамент природних ресурсів, будівництва та розвитку громад (ЄДРПОУ 34857473). Змінилась лише назва, код в ЄДРПОУ залишився без змін.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство - 14630» (49019, м. Львів, вул. Городницька, 47, ЄДРПОУ 03114744) на користь Львівської міської ради (Код ЄДРПОУ 04055896, юридична адреса пл. Ринок, 1, м. Львів) суму безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер 4610137500:04:004:0010 за період з 01.08.2020 по 08.03.2023 без правовстановлюючих документів у розмірі 206 792,15 грн (двісті шість тисяч сімсот дев`яносто дві гривень п`ятнадцять копійок).

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство - 14630» (49019, м. Львів, вул. Городницька, 47, ЄДРПОУ 03114744) на користь Департамент природних ресурсів, будівництва та розвитку громад (ЄДРПОУ 34857473, юридична адреса пл. Ринок, 1, м. Львів) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 101,88 грн ( три тисячі сто одна гривня вісімдесят вісім копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21.05.2024.

СуддяГорецька З.В.