Рішення

від 08.05.2024 по справі 916/966/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/966/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного закладу "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (СПЕЦІАЛЬНИЙ) САНАТОРІЙ "АРКАДІЯ" Міністерства охорони здоров`я України" (код ЄДРПОУ 01982092, 65058, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 40)

до відповідача: Фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

про стягнення 31650,00 грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Позивач Державний заклад "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (СПЕЦІАЛЬНИЙ) САНАТОРІЙ "АРКАДІЯ" Міністерства охорони здоров`я України" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 31650,00 грн.

Ухвалою від 12.03.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

У встановлений господарським судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази.

Ухвалою суду від 25.03.2024 позовну заяву Державного закладу "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (СПЕЦІАЛЬНИЙ) САНАТОРІЙ "АРКАДІЯ" Міністерства охорони здоров`я України" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання; запропоновано сторонам надати заяви по суті справи та вирішено інші процесуальні питання.

У судове засідання 24.04.2024 з`явився представник позивача.

24.04.2024 у судовому засіданні господарський суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 08.05.2024, про що постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати та без оформлення її окремим документом.

В судове засідання 08.05.2024 сторони явку уповноважених представників не забезпечили.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі, направлена відповідачу за адресою, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі, повернулась до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.

Суд враховує, що відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

За наведеного суд констатує, що судом було вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відзив на позовну заяву, будь-які заяви та клопотання від відповідача не надходили.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч.2 ст.178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 08.05.2024 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, постановлено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 29.03.2021 між Державним закладом "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (СПЕЦІАЛЬНИЙ) САНАТОРІЙ "АРКАДІЯ" (далі - покупець) та Фізичною особою-підприємцем Бобіним Ігорем Петровичем (далі - постачальник) укладено Договір поставки №22.

Відповідно до п. 1 п. 2 договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товари по коду ДК 021:2015 - 15610000-7 - продукція борошномельно-круп`яної промисловості (борошно пшеничне вищого гатунку, пластівці вівсяні, крупа рисова) (далі - товар), визначений в асортименті, кількості та за цінами згідно з Додатком № 1 "Специфікація", що додається до договору поставки і є його невід`ємною частиною. Кількість товару, що є предметом договору, може бути скоригована в залежності від виділених асигнувань та нагальних потреб покупця.

За умовами розділу 2 договору, ціни на товар встановлюються в національній валюті України. Валютою договору є гривня України. Сума цього договору складає 39000,00 грн. без ПДВ. Сума договору може змінюватись в залежності від реального фінансування. Фактична сума договору складається з відповідних сум зведених накладних на товар, підписаних покупцем за період дії договору. Ціни на товар можуть змінюватися відповідно до зміни цін виробників, пропорційно до коливань курсів валют, у зв`язку зі змінами середньоринкових цін. Ціни на товар можуть коригуватись у зв`язку зі змінами чинного податкового, митного законодавства України. Зміни цін оформляються Додатковими угодами до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1. - 3.3. договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом семи банківських днів з моменту поставки згідно зведених накладних постачальника, згідно п.1 ст.49 БКУ від 08.07.10 № 2456-VІ. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом семи банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Усі розрахунки за договором проводяться у безготівковій формі.

Згідно з п. 4.1.-4.4. договору, поставка товару за договором здійснюється частинами відповідно до заявок покупця. Постачальник здійснює поставку товару покупцеві протягом двох календарних днів з моменту подання заявки. Постачальник здійснює поставку товару на умовах DDР - ДЗ "ССС АРКАДІЯ" (65058, м. Одеса, вул. Французький бульвар, 40) відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС - 2000. Датою поставки товару є дата, коли товар був переданий у власність покупця в місці поставки, що підтверджується відповідними документами. Зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця у місці поставки та підписання відповідних документів.

Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2021, а частині проведення розрахунків до повного їх здійснення.

Договір підписано уповноваженими представниками обох сторін, підписи скріплені печатками.

Додатком №1 до договору поставки № 22 від 29.03.2021 передбачена специфікація, в якій відображено найменування товару, кількість, одиницю виміру та ціну товару.

11.10.2021 між Державним закладом "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (СПЕЦІАЛЬНИЙ) САНАТОРІЙ "АРКАДІЯ" та Фізичною особою-підприємцем Бобіним Ігорем Петровичем укладено Додаткову угоду №1, в якій, у зв`язку із зменшенням обсягів закупівлі та відповідно пункту 1.2. договору поставки № 22 від 29.03.2021 сторони дійшли згоди про внесення змін до договору, а саме:

1. Постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити згідно коду ДК 021:2015-15610000-7 "Продукція борошномельно -круп`яної промисловості" (борошно пшеничне в/г, пластівці вівсяні, крупа рисова), (далі - товар), визначений в асортименті, кількості та за цінами згідно з Додатком № 2 "Специфікації", що додається до Додаткової угоди № 1 і є його невід`ємною частиною.

2. Пункт 2.3 Договору поставки викласти у наступній редакції: сума цього договору зменшується по коду ДК 021:2015-15610000-7 "Продукція борошномельно-круп`яної промисловості" (борошно пшеничне в/г, пластівці вівсяні, крупа рисова) на 4500 грн., та складає 34500,00 грн. без ПДВ.

3. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2021 і є невід`ємною частиною договору поставки № 22 від 29.03.2021.

Додатком №2 до договору поставки № 22 від 29.03.2021 передбачена специфікація, в якій відображено найменування товару, кількість, одиницю виміру та ціну товару.

20.10.2021 між Державним закладом "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (СПЕЦІАЛЬНИЙ) САНАТОРІЙ "АРКАДІЯ" (далі - покупець) та Фізичною особою-підприємцем Бобіним Ігорем Петровичем (далі - постачальник) укладений договір поставки №89.

Відповідно до п. 1 п. 2 договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товари по коду ДК 021:2015-15610000-7- продукція борошномельно-круп`яної промисловості (пластівці вівсяні, крупа рисова) (далі - товар), визначений в асортименті, кількості та за цінами згідно з Додатком №1 "Специфікація", що додається до договору поставки і є його невід`ємною частиною. Кількість товару, що є предметом договору, може бути скоригована в залежності від виділених асигнувань та нагальних потреб покупця.

За умовами розділу 2 договору, ціни на товар встановлюються в національній валюті України. Валютою договору є гривня України. Сума цього договору складає 6750,00 грн. без ПДВ. Сума договору може змінюватись в залежності від реального фінансування. Фактична сума договору складається з відповідних сум зведених накладних на товар, підписаних покупцем за період дії договору. Ціни на товар можуть змінюватися відповідно до зміни цін виробників, пропорційно до коливань курсів валют, у зв`язку зі змінами середньоринкових цін. Ціни на товар можуть коригуватись у зв`язку зі змінами чинного податкового, митного законодавства України. Зміни цін оформляються Додатковими угодами до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1. - 3.3. договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом семи банківських днів з моменту поставки згідно зведених накладних постачальника, згідно п.1 ст.49 БКУ від 08.07.10 № 2456-VІ. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом семи банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Усі розрахунки за договором проводяться у безготівковій формі.

Згідно з п. 4.1.-4.4. договору, поставка товару за договором здійснюється частинами відповідно до заявок покупця. Постачальник здійснює поставку товару покупцеві протягом двох календарних днів з моменту подання заявки. Постачальник здійснює поставку товару на умовах DDР - ДЗ "ССС АРКАДІЯ" (65058, м. Одеса, вул. Французький бульвар, 40) відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС - 2000. Датою поставки товару є дата, коли товар був переданий у власність покупця в місці поставки, що підтверджується відповідними документами. Зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця у місці поставки та підписання відповідних документів.

Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2021, а частині проведення розрахунків до повного їх здійснення.

Договір підписано уповноваженими представниками обох сторін, підписи скріплені печатками.

Додатком №1 до договору №89 від 20.10.2021 передбачена специфікація, в якій відображено найменування товару, кількість, одиницю виміру та ціну товару.

16.11.2021 між Державним закладом "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (СПЕЦІАЛЬНИЙ) САНАТОРІЙ "АРКАДІЯ" (далі - покупець) та Фізичною особою-підприємцем Бобіним Ігорем Петровичем (далі - постачальник) укладений договір поставки №92.

Відповідно до п. 1 п. 2 договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товари по коду ДК 021:2015-15890000-3- "Продукти харчування та сушені продукти різні" (пельмені курячі промислові) (далі - товар), визначені в асортименті, кількості та за цінами згідно з Додатком №1 "Специфікація", що додається до договору поставки і є його невід`ємною частиною. Кількість товару, що є предметом договору, може бути скоригована в залежності від виділених асигнувань та нагальних потреб покупця.

За умовами розділу 2 договору, ціни на товар встановлюються в національній валюті України. Валютою договору є гривня України. Сума цього договору складає 28860,00 грн. без ПДВ. Сума договору може змінюватись в залежності від реального фінансування. Фактична сума договору складається з відповідних сум зведених накладних на товар, підписаних покупцем за період дії договору. Ціни на товар можуть змінюватися відповідно до зміни цін виробників, пропорційно до коливань курсів валют, у зв`язку зі змінами середньоринкових цін. Ціни на товар можуть коригуватись у зв`язку зі змінами чинного податкового, митного законодавства України. Зміни цін оформляються Додатковими угодами до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1. - 3.3. договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом семи банківських днів з моменту поставки згідно зведених накладних постачальника, згідно п.1 ст.49 БКУ від 08.07.10 № 2456-VІ. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом семи банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Усі розрахунки за договором проводяться у безготівковій формі.

Згідно з п. 4.1.-4.4. договору, поставка товару за договором здійснюється частинами відповідно до заявок покупця. Постачальник здійснює поставку товару покупцеві протягом двох календарних днів з моменту подання заявки. Постачальник здійснює поставку товару на умовах DDР - ДЗ "ССС АРКАДІЯ" (65058, м. Одеса, вул. Французький бульвар, 40) відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС - 2000. Датою поставки товару є дата, коли товар був переданий у власність покупця в місці поставки, що підтверджується відповідними документами. Зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі в момент передачі товару у власність покупця у місці поставки та підписання відповідних документів.

Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків до повного їх здійснення.

Договір підписано уповноваженими представниками обох сторін, підписи скріплені печатками.

Додатком №1 до договору №92 від 16.11.2021 передбачена специфікація, в якій відображено найменування товару, кількість, одиницю виміру та ціну товару.

В матеріалах справи наявні також зведені накладні та платіжні доручення:

- зведена накладна від 05.04.2021 № РН-0000032 на суму 750,00 грн. (за договором поставки № 22 від 29.03.2021);

- платіжне доручення від 08.04.2021 №139 на суму 750,00 грн.;

- зведена накладна від 07.06.2021 № РН-0000101 на суму 3000,00 грн. (за договором поставки № 22 від 29.03.2021);

- платіжне доручення від 09.06.2021 №329 на суму 3000,00 грн.;

- зведена накладна від 05.07.2021 № РН-0000159 на суму 4500,00 грн. (за договором поставки № 22 від 29.03.2021);

- платіжне доручення від 06.07.2021 №436 на суму 4500,00 грн.;

- зведена накладна від 19.07.2021 № РН-0000180 на суму 1500,00 грн. (за договором поставки № 22 від 29.03.2021);

- платіжне доручення від 20.07.2021 №476 на суму 1500,00 грн.;

- зведена накладна від 09.08.2021 № РН-0000213 на суму 4500,00 грн. (за договором поставки № 22 від 29.03.2021);

- платіжне доручення від 10.08.2021 №560 на суму 4500,00 грн.;

- зведена накладна від 25.08.2021 № РН-0000229 на суму 1500,00 грн. (за договором поставки № 22 від 29.03.2021);

- платіжне доручення від 26.08.2021 №612 на суму 1500,00 грн.;

- зведена накладна від 06.09.2021 № РН-0000247 на суму 1500,00 грн. (за договором поставки № 22 від 29.03.2021);

- платіжне доручення від 07.09.2021 №666 на суму 1500,00 грн.;

- зведена накладна від 20.09.2021 № РН-0000261 на суму 1500,00 грн. (за договором поставки № 22 від 29.03.2021);

- платіжне доручення від 21.09.2021 №720 на суму 1500,00 грн.;

- зведена накладна від 04.10.2021 № РН-0000292 на суму 3000,00 грн. (за договором поставки № 22 від 29.03.2021);

- платіжне доручення від 05.10.2021 №792 на суму 3000,00 грн.;

- зведена накладна від 18.10.2021 № РН-0000310 на суму 7500,00 грн. (за договором поставки № 22 від 29.03.2021);

- платіжне доручення від 20.10.2021 №838 на суму 7500,00 грн.;

- зведена накладна від 01.11.2021 № РН-0000330 на суму 3750,00 грн. (за договором поставки № 89 від 20.10.2021);

- платіжне доручення від 03.11.2021 №899 на суму 3750,00 грн.

- зведена накладна від 12.11.2021 № РН-0000338 на суму 5250,00 грн. (за договором поставки № 22 від 29.03.2021);

- платіжне доручення від 16.11.2021 №929 на суму 5250,00 грн.;

- зведена накладна від 12.11.2021 № РН-0000340 на суму 3000,00 грн.; (за договором поставки № 89 від 20.10.2021);

- платіжне доручення від 16.11.2021 №929 на суму 3000,00 грн.;

- зведена накладна від 17.11.2021 № РН-0000342 на суму 28860,00 грн.; (за договором поставки № 92 від 16.11.2021);

- платіжне доручення від 18.11.2021 №948 на суму 28860,00 грн.

10.11.2021 між Державним закладом "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (СПЕЦІАЛЬНИЙ) САНАТОРІЙ "АРКАДІЯ" (далі - поклажодавець) та Фізичною особою-підприємцем Бобіним Ігорем Петровичем (далі - зберігач) укладений договір зберігання №7.

Відповідно до п. 1.1 договору зберігання, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання продукти харчування (далі - продукція).

За умовами п. 1.2. договору, асортимент, кількість продукції, яка передається на відповідальне зберігання, вказується у відповідних актах приймання-передачі, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 1.3 договору, продукція, яка передається поклажодавцем на відповідальне зберігання на протязі дії договору, є власністю поклажодавця. Зберігач не вправі користуватися продукцією, яка передана йому на відповідальне зберігання.

Пунктами 2.1 та 2.2 договору зберігання визначено, що факт передачі продукції на зберігання із зазначенням кількісно-якісних характеристик фіксується актом приймання-передачі, який підписується представниками сторін. Факт повернення продукції поклажодавцю та її кількісно-якісні характеристики фіксуються накладною, яка підписується уповноваженими представниками Сторін.

Відповідно до п. 3.1 договору зберігання, зберігач, враховуючи специфіку продукції, яка передається на зберігання, забезпечує умови для її збереження, що виключають можливість погіршення її якості, дотримуючись при цьому санітарно-технічних, протипожежних норм. До того ж зберігач вживає заходи до відновлення фізичних властивостей продукції.

Згідно з п. 4.1 договору, зберігання продукції є безвідплатним.

За умовами розділу 5 договору зберігання, за невиконання (неналежне виконання) умов даного договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Сторони також відповідають за збитки, які виникли внаслідок неякісного виконання іншою Стороною своїх договірних зобов`язань, у повному розмірі таких збитків. У випадку страти, нестачі, псування (повного або часткового) наданої поклажодавцем продукції, зберігач зобов`язаний відшкодувати поклажодавцю грошові кошти, виходячи з кількості втраченої або зіпсованої продукції по заставній вартості, згідно п. 1.2. Договору. Факт псування, нестачі або втрати (повної, часткової) фіксується відповідним Актом, який підписується поклажодавцем або повноважною особою та зберігачем, у випадку відмови останнього, за участю незацікавленої особи. Вказаний акт є достатньою підставою для відшкодування збитків зберігачем поклажодавцю. У випадку порушення зберігачем термінів повернення продукції, яка знаходиться на зберіганні, згідно даного договору він оплачує поклажодавцю штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно поверненої продукції, за кожний день прострочення повернення.

Відповідно до 8.1 договору, договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання зберігачем своїх зобов`язань за цим договором.

Договір підписано уповноваженими представниками обох сторін, підписи скріплені печатками.

16.11.2021 між Державним закладом "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (СПЕЦІАЛЬНИЙ) САНАТОРІЙ "АРКАДІЯ" та Фізичною особою-підприємцем Бобіним Ігорем Петровичем підписано акт приймання передачі до договору зберігання №7.

За умовами п. 1 акту приймання-передачі, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання наступні продукти харчування, а саме пластівці вівсяні промислові у кількості 275 кг за суму 8250,00 грн. без ПДВ.

16.11.2021 між Державним закладом "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (СПЕЦІАЛЬНИЙ) САНАТОРІЙ "АРКАДІЯ" (далі - поклажодавець) та Фізичною особою-підприємцем Бобіним Ігорем Петровичем (далі - зберігач) укладений договір зберігання №8.

Відповідно до п. 1.1 договору зберігання, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання продукти харчування (далі - продукція).

За умовами п. 1.2. договору, асортимент, кількість продукції, яка передається на відповідальне зберігання, вказується у відповідних актах приймання-передачі, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 1.3 договору, продукція, яка передається поклажодавцем на відповідальне зберігання на протязі дії договору, є власністю поклажодавця. Зберігач не вправі користуватися продукцією, яка передана йому на відповідальне зберігання.

Пунктами 2.1 та 2.2 договору зберігання визначено, що факт передачі продукції на зберігання із зазначенням кількісно-якісних характеристик фіксується актом приймання-передачі, який підписується представниками сторін. Факт повернення продукції поклажодавцю та її кількісно-якісні характеристики фіксуються накладною, яка підписується уповноваженими представниками Сторін.

Відповідно до п. 3.1 договору зберігання, зберігач, враховуючи специфіку продукції, яка передається на зберігання, забезпечує умови для її збереження, що виключають можливість погіршення її якості, дотримуючись при цьому санітарно-технічних, протипожежних норм. До того ж, зберігач вживає заходи до відновлення фізичних властивостей продукції.

Згідно з п. 4.1 договору, зберігання продукції є безвідплатним.

За умовами розділу 5 договору зберігання, за невиконання (неналежне виконання) умов даного договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Сторони також відповідають за збитки, які виникли внаслідок неякісного виконання іншою Стороною своїх договірних зобов`язань, у повному розмірі таких збитків. У випадку страти, нестачі, псування (повного або часткового) наданої поклажодавцем продукції, зберігач зобов`язаний відшкодувати поклажодавцю грошові кошти, виходячи з кількості втраченої або зіпсованої продукції по заставній вартості, згідно п. 1.2. Договору. Факт псування, нестачі або втрати (повної, часткової) фіксується відповідним Актом, який підписується поклажодавцем або повноважною особою та зберігачем, у випадку відмови останнього, за участю незацікавленої особи. Вказаний акт є достатньою підставою для відшкодування збитків зберігачем поклажодавцю. У випадку порушення зберігачем термінів повернення продукції, яка знаходиться на зберіганні згідно даного договору, він оплачує поклажодавцю штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно поверненої продукції, за кожний день прострочення повернення.

Відповідно до 8.1 договору, договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання зберігачем своїх зобов`язань за цим договором.

Договір підписано уповноваженими представниками обох сторін, підписи скріплені печатками.

16.11.2021 між Державним закладом "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (СПЕЦІАЛЬНИЙ) САНАТОРІЙ "АРКАДІЯ" та Фізичною особою-підприємцем Бобіним Ігорем Петровичем підписано акт приймання передачі до договору зберігання № 8.

За умовами п. 1 акту приймання-передачі, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання наступні продукти харчування, а саме пельмені курячі промислові у кількості 222 кг за суму 28860,00 грн. без ПДВ.

В матеріалах справи наявні видаткові накладні (щодо зберагання товару) від 14.02.2022 № РН-0000001 на суму 2730 грн. без ПДВ та від 15.03.2022 № РН -0000006 на суму 2730 грн. без ПДВ.

Таким чином, на підставі наведених договорів на зберіганні у відповідача знаходиться залишок товару на загальну суму 31650,00 грн., а саме - пластівці вівсяні на суму 8250,00 грн., пельмені курячі промислові на суму 23400,00 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, наразі переданий на зберігання товар не повернуто, на усне звернення щодо повернення залишку товарів або еквівалентних грошових коштів за непоставлений позивачу товар відповідно до п.5.2 договорів зберігання було отримано усну відмову, що і зумовило звернення до суду із даним позовом.

Так, за змістом позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 31650,00 грн. заборгованості за договорами зберігання №7 від 10.11.2021 та №8 від 16.11.2021.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладені між сторонами договори зберігання, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст.936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст.938 ЦК України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Згідно ст.942 ЦК України, зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

За умовами ст. 949 ЦК України, зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов`язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.

Згідно ст. 950 ЦК України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Приписами ст.951 ЦК України визначено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Відповідно до ст.953 ЦК України, зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Як зазначено вище, правовідносини сторін щодо зберігання відповідної продукції виникли на підставі договорів зберігання №7 від 10.11.2021 та №8 від 16.11.2021.

Дослідивши умови означених договорів суд констатує, що останні не містять умов щодо строку та порядку повернення продукції поклажодавцю.

В свою чергу, лише в п.2.2 договорів зберігання визначено, що факт повернення продукції поклажодавцю та її кількісно-якісні характеристики фіксуються накладною, яка підписується уповноваженими представниками сторін.

За приписами ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В позовній заяві позивач зазначив, що на усне звернення щодо повернення залишку товарів або еквівалентних грошових коштів за непоставлений товар позивачем від відповідача було отримано усну відмову.

При цьому, в судовому засіданні 24.04.2024 представник позивача зазначив, що уповноважені особи позивача намагались вирішити питання повернення продукції зі зберігання з відповідачем в телефонному режимі, проте зв`язку з останнім не було.

Згідно ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів направлення відповідачу письмової вимоги про повернення товару матеріали справи не містять.

Таким чином, суд констатує, що позивачем не доведено факту звернення до відповідача із вимогою про повернення товару, отже строк виконання зобов`язань відповідача по поверненню продукції зі зберігання є таким, що не настав.

В свою чергу, вимоги позивача полягають у стягнення з відповідача коштів в розмірі вартості переданого на зберігання товару - 31650,00 грн.

Так, відповідно до положень п.п.5.2, 5.3 договорів зберігання, у випадку страти, нестачі, псування (повного або часткового) наданої поклажодавцем продукції, зберігач зобов`язаний відшкодувати поклажодавцю грошові кошти, виходячи з кількості втраченої або зіпсованої продукції по заставній вартості, згідно п. 1.2. Договору. Факт псування, нестачі або втрати (повної, часткової) фіксується відповідним Актом, який підписується поклажодавцем або повноважною особою та зберігачем, у випадку відмови останнього, за участю незацікавленої особи. Вказаний акт є достатньою підставою для відшкодування збитків зберігачем поклажодавцю.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутній Акт псування, нестачі або втрати продукції, переданої на зберігання, складений відповідно до п.5.3 договорів зберігання.

При цьому, наданий до матеріалів справи Акт звірки (зберігання продуктів харчування) станом на 01.01.2024, підписаний директором позивача, не є актом, передбаченим умовами п.5.3 договорів зберігання, до того ж він складений позивачем одноособово.

Отже, суду не надано доказів псування, нестачі або втрати продукції, переданої на зберігання, наслідком чого мала б наступити відповідальність відповідача у вигляді відшкодування позивачу вартості втраченої продукції, переданої на зберігання.

За наведеного суд зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими, документально не доведеними, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

В даному випадку позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права, який відповідає тим, що передбачені законодавством, та забезпечить відновлення порушеного права позивача.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим, нормативно та документально недоведеним, а тому у його задоволенні слід відмовити.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позову, судовий збір в сумі 3028,00 грн. слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. покласти на позивача.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч. ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 17 травня 2024 р.