Рішення

від 08.05.2024 по справі 917/2031/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2024 Справа № 917/2031/23

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Темп", вул.Каштанова, 9-Б, м.Обухів, Київська область, 08700

до Фермерського господарства «Агроцентр-2019», вул. Матросова,22, с. Пустовари, Полтавський район, Полтавська область

про розірвання договору та стягнення грошових коштів

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Темп" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фермерського господарства «Агроцентр-2019», в якому просить суд:

1 Розірвати Договір № 94-Т/22 купівлі-продажу, укладений 18 листопада 2022 року між ТОВ "Компанія "Агро-Темп" та Фермерським господарством «Агроцентр-2019».

2. Стягнути з Фермерського господарства «Агроцентр-2019» нараховані штрафні санкції за порушення зобов"язань за Договором №94-Т/22 від 18.11.2022 в сумі 1 885 885,39грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.11.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 19.12.2023.

18.12.2023 за вхід. № 16255 від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач у відзиві на позов просить суд задовольнити позовні вимоги в частині розірвання договору № 94-Т/22 купівлі-продажу від 18.11.2022, в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 885 885,39грн. - просить суд відмовити.

25.12.2023 за вхід. № 16634 від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.02.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 08.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

18 листопада 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АГРО-ТЕМП» (далі Продавець) та Фермерським господарством «АГРОЦЕНТР - 2019» (далі Покупець) було укладено Договір №94-Т/22 (далі Договір), що за своєю правовою природою є договором купівлі продажу сільськогосподарської техніки.

Відповідно до умов Договору Продавець взяв на себе зобов`язання передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку, а саме Мобільну зерносушарку Mecmar D 24/175 T2, (далі по тексту Товар), а Покупець зобов`язався прийняти Товар та сплатити за нього відповідну грошову суму згідно умов даного Договору.

Відповідно до пункту 12.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін, його скріплення печатками Сторін і діє до 18.11.2023 року, а в частині виконання Сторонами зобов`язань, що виникли в період дії цього Договору й випливають із його - до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Вартість Товару та порядок визначення валютного еквіваленту кожного платежу та перерахунку ціни (вартості) Товару в національну валюту узгоджені Сторонами у 2 Розділі Договору:

« 2.1. Вартість (ціна) Товару за цим Договором встановлюється в національній валюті, на день укладення договору складає за згодою 3 604 192,00 грн. (Три мільйони шістсот чотири тисячі сто дев`яносто дві гривні 00 копійок), в тому числі ПДВ 20 % - 600 698,67 грн. (Шістсот тисяч шістсот дев`яносто вісім гривень 67 копійок), яка на день укладення Договору, відповідно до середнього обмінного курсу, еквівалентна 94 400,00 (Дев`яносто чотири тисячі чотириста євро 00 центів).

2.2. Курс євро до національної валюти на день укладення Договору складає 38,18 грн. за 1 євро, відповідно до середнього обмінного курсу, встановленому п. 2.3.1 даного Договору.

2.3. Сторони домовились про наступні правила визначення валютного еквіваленту кожного платежу та перерахунку ціни (вартості) Товару в національну валюту:

2.3.1. Середній обмінний курс євро для цілей цього Договору розуміється курс продажу (котировок на продаж) євро на момент закриття у відповідний день торгів на міжбанківському валютному ринку України. Сторони погоджуються, що достатнім доказом значення середнього обмінного курсу є надані Продавцю дані веб-ресурсу www.minfin.com.ua.

2.3.2. Грошовий еквівалент ціни Товару в євро визначається за середнім обмінним курсом євро на робочий день, що передує дню здійснення оплати. Якщо у день, що середній курс продажу євро зміниться порівняно з середнім курсом продажу євро, який передував дню підписання цього Договору, то сума у гривнях, що підлягає сплаті Покупцем на виконання ним зобов`язань за цим Договором, визначається шляхом перерахунку відповідно до середнього курсу продажу євро який передує дню фактичного здійснення платежу Покупцем, але не нижче ніж вказано в п.2.2.

2.4. В ціну включена вартість тари, упаковки та маркування.». Відповідно до умов розділу 4 Договору, Покупець узяв на себе наступні зобов`язання:

Згідно з п. 3.1 договору право власності на товар переходить від відповідача до позивача після повної оплати ціни (вартості) товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача. У разі несвоєчасної та/або неповної оплати ціни (вартості) товару після виконання зобов`язань розділу 4 та оплати штрафних санкцій.

Пунктом 3.1.1 договору передбачено, що документом, який є підставою для передачі товару у власність є видаткова накладна, яку виписує відповідач на ім`я позивача після повної оплати.

Відповідно до п. 3.1.2 договору одержання товару відбувається після виконання умов розділу 4 цього договору, у разі одержання представником - після подання належним чином оформленого доручення. Передача товару здійснюється комісією у складі уповноважених представників відповідача і позивача. У випадку часткової оплати товару на кожну передачу оформляється окрема податкова накладна на товар.

Згідно з п. 3.2 договору момент отримання товару, засвідчення його належної якості, відсутності видимих дефектів, пошкоджень, належну кількість та комплектність товару, а також виконання умов договору оформлюється актом прийому-передачі та/або видатковою накладною, що складається після виконання позивачем умов оплати, передбачених у цьому договорі та засвідчується підписами і завіряється печатками сторін.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що відповідач повідомляє позивача про день та час поставки товару (за допомогою електронної пошти, факсимільного зв`язку тощо). При умові виконання розділу 4 цього договору відповідач передає позивачу товар не пізніше 23 січня 2023 року.

Відповідно до п. 3.4 договору умови поставки товар поставляється за рахунок відповідача за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Пустовари.

4.1 Покупець зобов`язується сплатити 16 % від загальної суми Товару за курсо Євро до національної валюти, розрахованим відповідно до умов, встановлених п. 2.2. даного Договору, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на рахунок Продавця, в строк до 18 листопада 2022 р.

4.2 Покупець зобов`язується сплатити 24 % від загальної суми Товару за курсом Євро до національної валюти, розрахованим відповідно до умов, встановлених п. 2.2. даного Договору, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на рахунок Продавця, в строк до 02 грудня 2022 р.

4.3 Покупець зобов`язується сплатити 50 % від загальної суми Товару за курсом Євро до національної валюти, розрахованим відповідно до умов, встановлених п. 2.2. даного Договору, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на рахунок Продавця, в строк до 13 січня 2023 р.

4.4 Покупець зобов`язується сплатити 10 % від загальної суми Товару за курсо Євро до національної валюти, розрахованим відповідно до умов, встановлених п. 2.2. даного Договору, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на рахунок Продавця, в строк до 23 січня 2023 р.»

Згідно з п. 4.5 договору сплатою за товар вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що продовження строків платежів може бути здійснено лише на підставі додаткової угоди до договору.

Відповідно до п. 8.1 договору відповідач зобов`язався: своєчасно поставити товар згідно умов цього договору; повідомити (за допомогою засобів зв`язку) позивача про дату отримання ним товару.

Згідно з п. 8.2 договору відповідач має право: на своєчасну оплату товару відповідно до умов цього договору; на відшкодування штрафних санкцій, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 8.3 договору позивач зобов`язався своєчасно прийняти товар та провести оплату згідно умов оплати цього договору. При перерахуванні коштів обов`язково вказувати в платіжному дорученні на оплату, назву товару, номер і дату рахунку до цього договору.

Згідно з п. 8.4 договору позивач має право: на одержання товару відповідно до умов цього договору; на відшкодування штрафних санкцій, передбачених цим договором.

Як зазначає позивач, фактично Покупцем сплачено: 21.11.2022 сплачено 80 000,00 грн. та 520 000,00 грн., що становить еквівалент 15 715,04 євро або 16,65 % від загальної суми Товару, 05.12.2022 оплачено 426 000,00 грн. та 430 000,00 грн., що становить еквівалент 22 136,02 євро або 23,45 % від загальної суми Товару,

Договірні зобов`язання Покупця по своєчасній оплаті Товару порушено: прострочено оплату передбачену у п.4.1 Договору та оплату передбачену у п.4.2 Договору на 3 календарних дні в кожному випадку.

Всього Покупцем сплачено 40,1 % від загальної суми Товару. Договірні зобов`язання Покупця по своєчасній оплаті Товару передбачені у пунктах 4.3.-4.4. Договору (50 % від загальної суми Товару в строк до 13 січня 2023 р. та 10 % від загальної суми Товару в строк до 23 січня 2023 р.) не виконано.

Заборгованість Покупця перед Продавцем за основним зобов`язанням по Договору становить 59,9% від загальної суми Товару, або 56 548,94 Євро.

Умовами п.11.3 Договору узгоджено відповідальність Покупця:

« 11.3.1. За несвоєчасну оплату Товару, Покупець несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни Товару, за кожен день такого прострочення до повного виконання зобов`язання та 30% річних від простроченої суми.

11.3.2. У випадку порушення умов даного договору з боку Покупця, в частині своєчасної оплати ціни (вартості) Товару згідно умов цього Договору, більш як на 10-ть (десять) календарних днів, крім пені Покупець сплачує на користь Продавця штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасної оплати, крім того Продавець має право в односторонньому позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії встановити на майбутнє фінансові гарантії належного виконання зобов`язань Покупця за цим Договором (оперативно-господарські санкції), зокрема: змінити порядок оплати Товару, та/або змінити строки поставки Товару».

Так, посилаючись на неналежне виконання своїх зобов"язань за Договором, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 845 239,47грн. за період з 24.01.2023 по 09.11.2023, 538 881,96 грн. - 30% річних та 452 165,32грн. - штраф, які і заявив до стягнення.

Крім того, посилаючись на п.11,8, яким встановлено, що «У разі невиконання Покупцем умов цього Договору Продавець має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору в повному обсязі та вимагати відшкодування Покупцем завданих збитків. В такому разі Договір є відповідно розірваним з моменту отримання покупцем від Продавця письмового повідомлення про розірвання цього Договору.», позивач просить суд розірвати Договір № 94-Т/22 купівлі-продажу, укладений 18 листопада 2022 року між ТОВ "Компанія "Агро-Темп" та Фермерським господарством «Агроцентр-2019».

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, припис ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, договором № 94-Т/22 від 18.11.2022 чітко визначено товар, що підлягає поставці (мобільна зерносушарка Mecmar D 24/175 Т2), його вартість (п. 2.1 договору), умови оплати (розділ 4 договору), строки та умови поставки (розділ 3 договору), а також відповідальність сторін (розділ 11 договору).

У зв"язку з невиконанням ТОВ "Компанія "Агро-Темп" своїх договірних зобов`язань щодо поставки товару, Фермерське господарство «Агроцентр-2019» звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з ТОВ "Компанія "Агро-Темп"заборгованості за договором № 94-Т/22 від 18.11.2022 у розмірі 1 593 043, 50 грн, з яких: 1 456 000, 00 грн основного боргу, 119 671, 23 грн пені, 7 180, 27 грн 3 % річних та 10 192, 00 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2023 по справі № 911/893/23 залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 позов Фермерського господарства «Агроцентр-2019» задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» на користь Фермерського господарства «Агроцентр-2019» 1 456 000грн 00коп основного боргу, З 350грн79коп 3 % річних, 21 890грн 26коп судового збору та 41 223грн 47коп витрат на професійну правничу допомогу. В частині стягнення 119 671, 23грн пені, 3 829, 4грн 3 % річних та 10 192, 00грн інфляційних втрат відмовлено.

Так, у рішенні встановлені наступні обставини:

Фермерським господарством «Агроцентр-2019» на виконання умов договору № 94- Т/22 від 18.11.2022 було перераховано продавцю 1 456 000, 00грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 18 від 21.11.2022 на суму 80 000, 00грн, платіжним дорученням № 92 від 21.11.2022 на суму 520 000, 00грн, платіжною інструкцією № 20 від 05.12.2022 на суму 426 000, 00грн, платіжним дорученням № 96 від 05.12.2022 на суму 430 000, 00 грн.

Відповідач 13.01.2023 звернувся до позивача з листом б/н б/д, у якому просив підтвердити фізичну та юридичну можливість повного виконання взятих на себе зобов`язань по договору № 94-Т/22 від 18.11.2022, а також вказати конкретні строки поставки товару; у разі ж неможливості проведення поставки товару за договором, просив позивача надати свої пропозиції по врегулюванню цього питання.

У відповідь продавець повідомив (лист вих. № 2701-23/09 від 27.01.2023), що відповідно до останньої отриманої інформації від представника заводу-виробника Месmar Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» як партнеру анульовано всі здійснені та частково передплачені замовлення на зерносушарки, скасовано дилерство та припинено контрактні відносини, без пояснень або обґрунтування причин, а тому поставка зерносушарки виробництва Месmar, модель О 24/175 Т2 неможлива. Разом з тим, позивач зазначав, що готовий запропонувати відповідачу мобільну зерносушарку іншого виробництва, яка має аналогічні характеристики, а у разі відхилення такої пропозиції повернути відповідачу перераховані за договором № 94-Т/22 від 18.11.2022 кошти, у зв`язку з чим позивачем запропоновано попередньо доступний графік повернення сплачених за договором № 94-Т/22 від 18.11.2022 коштів.

17.02.2023 відповідач звернувся до позивача з претензією б/н б/д, у якій зазначив, що приймає пропозицію позивача щодо повернення сплачених за договором № 94-Т/22 від 18.11.2022 коштів, але на інших умовах та із врахуванням вимог чинного в Україні законодавства, а тому, керуючись статтями 526,530,612,625 Цивільного кодексу України, відповідач просив позивача негайно в найкоротший термін, але не пізніше 7-ми днів від моменту пред`явлення вимоги, провести повернення передплачених по договору № 94-Т/22 від 18.11.2022 коштів в повному обсязі в загальній сумі 1 456 000, 00 грн.

У відповідь на вищевказану претензію відповідача позивач зазначив (лист вих. № 1703-23/09 від 17.03.2023) таке: невиконання позивачем зобов`язань за договором № 94- Т/22 від 18.11.2022 сталося з непередбачуваних та незалежних від нього обставин, що потрапляють під ознаки форс-мажорних обставин; постачальник замовленого товару завод-виробник Месmar так і не вирішив питання щодо повернення на адресу позивача, отриманих переплат, що ускладнює ситуацію; позивач підтверджує факт отримання від відповідача грошових коштів на загальну суму 1 456 000, 00грн та факт неможливості виконання, передбачених договором № 94-Т/22 від 18.11.2022, зобов`язань з поставки через виникнення форс-мажорних для нього обставин.

Як вже згадувалося вище, договором № 94-Т/22 від 18.11.2022 чітко визначено товар, що підлягає поставці (мобільна зерносушарка Mecmar D 24/175 Т2), його вартість (п. 2.1 договору), умови оплати (розділ 4 договору), строки та умови поставки (розділ 3 договору), а також відповідальність сторін (розділ 11 договору).

Так, умовами розділу 4 договору, а саме пунктами 4.1 4.4 договору, передбачено такий порядок здійснення покупцем оплати товару:

- покупець зобов`язався сплатити 16 % від загальної суми товару за курсом Євро до національної валюти, розрахованим відповідно до умов, встановлених п. 2.2 даного договору, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на рахунок відповідача, в строк до 18 листопада 2022 року (п. 4.1 договору);

- покупець зобов`язався сплатити 24 % від загальної суми товару за курсом Євро до національної валюти, розрахованим відповідно до умов, встановлених п. 2.2 даного договору, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на рахунок відповідача, в строк до 02 грудня 2022 року (п. 4.2 договору);

- покупець зобов`язався сплатити 50 % від загальної суми товару за курсом Євро до національної валюти, розрахованим відповідно до умов, встановлених п. 2.2 даного договору, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на рахунок відповідача, в строк до 13 січня 2023 року (п. 4.3 договору);

- покупець зобов`язався сплатити 10 % від загальної суми товару за курсом Євро до національної валюти, розрахованим відповідно до умов, встановлених п. 2.2 даного договору, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на рахунок відповідача, в строк до 23 січня 2023 року (п. 4.4 договору).

Разом з тим, у матеріалах справи наявний рахунок на оплату № 162 від 18.11.2022 на суму 600 000, 00 грн, що виставлявся відповідачем позивачу для оплати 16 % від загальної суми товару згідно договору № 94-Т/22 від 18.11.2022. Даний рахунок дійсний до оплати до 21.11.2022. Інших рахунків сторонами до матеріалів справи не надано та про їх існування не повідомлено.

Позивачем, в свою чергу, сплачено:

- 21.11.2022 позивачем сплачено 600 000, 00 грн з призначенням платежу «за зерносушарку згідно рахунку № 162 від 18.11.2022», що становить близько 16,65 % від загальної суми товару з урахуванням ПДВ;

- 05.12.2022 позивачем сплачено 856 000, 00 грн з призначенням платежу «за зерносушарку згідно рахунку № 162 від 18.11.2022», що становить близько 23,75 % від загальної суми товару з урахуванням ПДВ.

Всього позивачем сплачено згідно договору № 94-Т/22 від 18.11.2022 кошти у розмірі 1 456 000, 00 грн, тобто близько 40,4 % від загальної суми товару з урахуванням ПДВ, платіж у розмірі 600 000, 00 грн здійснено в межах визначеної рахунком № 162 від 18.11.2022 дати оплати.

Водночас, суд звертає увагу, що у разі порушення позивачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати вартості товару, договором № 94-Т/22 від 18.11.2022 передбачено відповідальність, зокрема пунктами 11.3, 11.4, 11.5, 11.8 вказаного договору, яку відповідач може застосувати до позивача.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.1.2 договору право власності на товар переходить від відповідача до позивача після повної оплати ціни (вартості) товару, у разі несвоєчасної та/або неповної оплати ціни (вартості) товару після виконання зобов`язань розділу 4 та оплати штрафних санкцій, одержання товару відбувається після виконання умов розділу 4 цього договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що відповідач повідомляє позивача про день та час поставки товару (за допомогою електронної пошти, факсимільного зв`язку тощо). При умові виконання розділу 4 цього договору відповідач передає позивачу товар не пізніше 23 січня 2023 року.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що відповідач був зобов`язаний поставити позивачу товар 23.01.2023 лише при умові виконання позивачем розділу 4 цього договору, одержання позивачем товару та перехід права власності на товар відбувається також при умові виконання позивачем розділу 4 цього договору, тобто при умові сплати 100 % загальної суми товару в строк до 23.01.2023, а у разі необхідності і штрафних санкцій.

За таких обставин, оскільки позивачем не виконано в повному обсязі розділ 4 договору № 94-Т/22 від 18.11.2022, то суд вважає, що строк поставки товару, встановлений п. 3.3 договору, не настав.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що він не може здійснити поставку, визначеного договором № 94-Т/22 від 18.11.2022, товару, оскільки завод-виробник такого товару анулював відповідачу всі здійсненні замовлення та припинив з ним контрактні відносини, про що також було повідомлено позивача листом вих. № 2701-23/09 від 27.01.2023, у якому, крім іншого, пропонувалося позивачу поставити товар з аналогічними характеристиками, проте іншого виробництва, а у разі відмови наведено графік повернення сплачених позивачем коштів у розмірі 1 456 000, 00 грн.

Отже, з 27.01.2023 сторонам вже було достеменно відомо про неможливість здійснення відповідачем поставки, визначеного договором № 94-Т/22 від 18.11.2022, товару позивачу, а тому твердження відповідача про те, що поставка визначеного товару не відбулася у зв`язку з порушенням позивачем договірних зобов`язань по оплаті товару спростовується матеріалами справи.

Так, у зв`язку з повідомленням відповідачем позивача (лист вих. № 2701-23/09 від 27.01.2023) щодо неможливості здійснення поставки, визначеного договором № 94-Т/22 від 18.11.2022, товару, позивач 17.02.2023 звернувся до відповідача з листом - претензією б/н б/д, у якому відмовився від поставки товару з аналогічними характеристиками, проте іншого виробництва та просив відповідача негайно в найкоротший термін, але не пізніше 7-ми днів від моменту пред`явлення вимоги, провести повернення передплачених по договору № 94-Т/22 від 18.11.2022 коштів в повному обсязі в загальній сумі 1 456 000, 00 грн.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або; адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Ці правила також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17.

Отже, позивач не здійснив поставку, визначеного договором № 94-Т/22 від 18.11.2022, товару, не через порушення відповідачем договірних зобов`язань по оплаті товару, а тому що завод-виробник такого товару анулював позивачу всі здійсненні замовлення та припинив з ним контрактні відносини, що не заперечувалося останнім під час розгляду справи №911/893/23.

Дії сторін з виставлення рахунку та внесення погодженої попередньої оплати відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ГК України, ст. 202 ЦК України свідчать про схвалення сторонами правочину, що створило для них взаємні цивільні права та обов`язки.

Беручи до уваги той факт, що при перерахуванні коштів відповідно до умов пункту 8.3.1. Договору покупець зобов`язаний обов`язково вказувати в платіжному дорученні на оплату, назву Товару, номер і дату Рахунку до цього Договору, відповідач не отримав рахунки на оплату суми що залишилася, ні до 13.01.2023, ні до 23.01.2023, як це передбачено зазначеними вище пунктами в договорі, через що останній не зміг виконати своє зобов`язання по оплаті суми товару, що залишилася. А тому твердження позивача про те, що поставка визначеного товару не відбулася у зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань з оплати товару, не відповідають дійсності.

Окрім того, позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу і отримання останнім зазначених рахунків на оплату, з врахуванням обмінного курсу Євро відповідно до п.4.3. і п.4.4. Договору.

Крім того, згідно з вимогами ст.ст. 612, 613 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Так за умовами пункту 3.3. Договору продавець повідомляє покупцю про день та час поставки товару (за допомогою електронної пошти, факсимільного зв`язку, тощо).

Листом № 2701-23/09 від 27.01.2023 підтверджується, що відповідач був поінформований про неготовність позивача поставити саме той товар, про який домовлялися сторони.

Враховуючи вищевикладене, та докази прострочення позивача, прострочення відповідачем спірного зобов`язання з оплати товару до 13.01.2023 та до 23.01.2023 не настало.

Статтею 538 Цивільного кодексу України якою встановлено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Таким чином, коли позивач повідомив відповідача про неможливість поставки договореного товару та не виставив рахунки, відповідач припинив виконання своїх обов`язків з оплати згідно договору № 94-Т/22 від 18.11.2022.

Отже, в порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, позивач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару відповідачу. Також, позивачем не були виставлені рахунки з актуальною ціною за курсом Євро до національної валюти, на підставі яких відповідач мав би можливість остаточно розрахуватись за товар, а тому строк (термін) виконання боржником обов`язку щодо оплати не настав, як і право вимоги такого виконання.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Отже, позивач не зміг виконати умови договору належним чином та вчасно поставити товар, не через прострочку платежів чи несплату загальної вартості товару відповідачем, а через анулювання заводом-виробником Месmar всіх здійснених та частково передплачених замовлень на зерносушарки та через скасування статусу дилера і припинення контрактних відносин з ТОВ «Компанія Агро-Темп» у 2023 році, починаючи з 1 січня, в зв`язку з чим, поставка зерносушарки виробництва Месmar, модель Р 24/175 Т2 стала неможливою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а тому в позові про стягнення 1 885 885,39грн. слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про розірвання Договору № 94-Т/22 купівлі-продажу, що укладений 18 листопада 2022 року між ТОВ "Компанія "Агро-Темп" та Фермерським господарством «Агроцентр-2019», відповідач не заперечує та зазначає, що сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли за Договором та між ними будь-які договірні відносини припинилися, а тому просить суд розірвати спірний договір.

З огляду на визнання позову відповідачем в цій частині, суд задовольняє вимогу позивача про розірвання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачем частково позову до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за позовною вимогою про розірвання договору, що становить 1342,00 грн.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, відповідачем долучено копію договору про надання правничої допомоги № 13/03 від 13.03.2023, укладеного між Фермерським господарством «Агроцентр-2019» та Адвокатським бюро «Василя Кочерги», додаток № 3 від 23.11.2023 до договору про надання правової допомоги від 13.03.2023, Акт приймання наданих послуг від 19.12.2023 за договором № 13/03 від 13.03.2023, Акт наданих послуг № 10 від 23.11.2023 за договором № 13/03 від 13.03.2023, рахунок на оплату № 10 від 23.11.023, платіжну інструкцію № 186 від 24.11.2023 на суму 19000,00грн, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія КС № 9942/10 на ім`я Кочерги Віри Миколаївни, Ордер АІ № 1368238 від 22.03.2023 виданий Адвокатським бюро «Василя Кочерги», про надання правової допомоги Фермерському господарству «Агроцентр-2019 адвокатом Кочергою Вірою Миколаївною, на підставі договору про надання правничої допомоги № 13/03 від 13.03.2023, у всіх судах, Акт приймання наданих послуг від 07.02.2024 за договором № 13/03 від 13.03.2023, Акт приймання наданих послуг від 18.04.2024 за договором № 13/03 від 13.03.2023, Акт надання послуг № 3 від 08.02.2024, рахунок на оплату №3 від 08.02.2024, платіжну інструкцію № 252 від 08.02.2024 на суму 5000,00грн,

Судом встановлено, що вищезазначені документи стосуються надання правничої допомоги та представництва інтересів Фермерського господарства «Агроцентр-2019» Адвокатським бюро «Василя Кочерги» з питань, які виникли із взаємовідносин Фермерського господарства «Агроцентр-2019» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп»

Згідно з ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, як і заперечень проти вимоги відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, від відповідача до суду не надходило.

Отже, дослідивши наданні відповідачем докази щодо витрат на професійну правничу допомогу в їх сукупності, враховуючи відсутність заперечень позивача щодо них, зважаючи на те, що надання адвокатом Адвокатського бюро «Василя Кочерги» відповідних послуг підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про доведеність вказаних судових витрат та, керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає їх на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238,240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати Договір № 94-Т/22 купівлі-продажу, укладений 18 листопада 2022 року між ТОВ "Компанія "Агро-Темп" ( код ЄДРПОУ 36348755) та Фермерським господарством «Агроцентр-2019» (код ЄДРПОУ 42737355)

3. Стягнути з Фермерського господарства «Агроцентр-2019» ( вул. Матросова,22, с. Пустовари, Полтавський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 42737355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Темп" ( вул.Каштанова, 9-Б, м.Обухів, Київська область, 08700, код ЄДРПОУ 36348755) 1342,00грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Темп" ( вул.Каштанова, 9-Б, м.Обухів, Київська область, 08700, код ЄДРПОУ 36348755) 1342,00грн. судового збору за подання позову, сплаченого квитанцією №53565797 від 15.11.2023.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Темп" (вул.Каштанова, 9-Б, м.Обухів, Київська область, 08700, код ЄДРПОУ 36348755) на користь Фермерського господарства «Агроцентр-2019» ( вул. Матросова,22, с. Пустовари, Полтавський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 42737355) 24000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили

5. В іншій частині позову відмовити

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 20.05.2024

Суддя Кльопов І.Г.