Рішення

від 20.05.2024 по справі 914/212/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 травня 2024 року м. ТернопільСправа № 914/212/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Петрик І.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛІС-АГРО", вул. Зіньківська, буд. 19, офіс 305 А, м. Полтава, Полтавська область, 36009

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТВАН", вул. Садова, 5, с. Шидлівці, Чортківський район, Тернопільська область, 48219

про стягнення 479 731,08 грн

за участі представників

позивача: Петров П.В., довіреність б/н від 18.01.2024.

відповідача: не прибув.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЛІС-АГРО" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТВАН" про стягнення 479 731,08 грн, з яких: 375 789,00 грн основного боргу згідно Договору поставки №2608 ДС від 26.08.2022, 24 652,23 грн інфляційних нарахувань, 68 016,18 грн пені та 11 273,67 грн три проценти річних.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.01.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛІС-АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТВАН" про стягнення заборгованості у розмірі 479 731,08 грн за договором поставки №2608 ДС від 26.08.2022 та додані до неї документи (справа №914/212/24) передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Тернопільської області, оскільки встановлено, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 48219, Тернопільська область, с. Шидлівці, вулиця Садова, будинок, 5.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов Договору поставки №2608 ДС від 26.08.2022, внаслідок чого виникла заявлена до стягнення заборгованість з урахуванням інфляційних нарахувань, пені та трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22 лютого 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛІС-АГРО" №б/н від 22.01.2024 (вх.№107 від 20.02.2024) залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.

27 лютого 2024 року, через систему "Електронний суд", від представника позивача надійшла заява (вх. №1668 ) про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі від 22 лютого 2024 року у цій справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28 лютого 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛІС-АГРО" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у цій справі на 25 березня 2024 року о 10:00 год. Крім того, вказаною ухвалою запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ухвалою суду від 21 березня 2024 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛІС-АГРО" (вх. №2325 від 21.03.2024) про участь представника адвоката Петрова Павла Володимировича, у підготовчому засіданні у справі №914/212/24, призначеному на 25 березня 2024 року о 10:00 год, та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

25 березня 2024 року, враховуючи неявку представника відповідача у підготовче засідання, суд відклав підготовче засідання, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, на 29 квітня 2024 року о 09:30 год., про що присутній представник позивача у судовому засіданні повідомлений у режимі відеоконференції, а відповідачу надіслано відповідну ухвалу.

23 квітня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛІС-АГРО" надійшли додаткові пояснення б/н від 22.04.2024 (вх.№3237) з доказами їх направлення відповідачу.

Враховуючи відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, визначених ч.2 ст. 183 ГПК України, належне повідомлення учасників справи про дату та час його проведення, відсутність заяв по суті справи, що визначені ст. 161 ГПК України, які сторони мали можливість подати суду, а також з метою дотримання строків проведення підготовчого провадження, передбачених ч.3 ст. 177 ГПК України, у підготовчому засіданні 29 квітня 2024 року у відповідності до ст. 185 ГПК України суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20 травня 2024 року о 9:30 год. без постановлення окремого процесуального документа з зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що представник позивача повідомлений у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідачу надіслано відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 20 травня 2024 року взяв участь представник позивача адвокат Петров Павло Володимирович, в режимі відеоконференції та підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, додаткових поясненнях у справі (вх.№3237 від 23.04.2024), та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Додатково, в судовому засіданні 20 травня 2024 року представник позивача повідомив суду про те, що на час розгляду справи в суді заявлена до стягнення заборгованість відповідачем не сплачена.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заяв, клопотань, відзиву на позов від відповідача не надходило.

Частинами 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Слід зазначити, що оскільки у відповідача зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, процесуальні документи у справі (ухвала суду від 28.02.2024 про відкриття провадження, ухвала суду від 25.03.2024 про відкладення підготовчого засідання та ухвала суду від 29.04.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті) надсилались Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТВАН" відповідно до положень ч.5 ст.6 ГПК України (відповідні довідки про доставку електронних листів наявні в матеріалах справи).

Судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення відповідача належним чином про час та місце розгляду справи. При цьому участь представників сторін в судовому засіданні не визнавалася судом обов`язковою, відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Також суд враховує, що відповідно до приписів ч.1 ст.9 ГПК України, статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі, отже відповідач мав можливість ознайомитися з їх змістом.

Частиною 1 ст. 178 ГПК України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копії відзиву та доданих до нього документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст. 178 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання заяв по суті та доказів, необхідних для розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути спір у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Під час розгляду справи судом заслухано позицію представника позивача та досліджено докази, що містяться в матеріалах справи.

20 травня 2024 року справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

26 серпня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТВАН" (як Покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЛІС-АГРО" (Продавець), укладено Договір поставки №2608 ДС, у відповідності до умов якого (п.1.1) Постачальник зобов`язався передати у власність Покупцеві ячмінь (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1. Договору загальна кількість товару, що поставляється за Договором, визначається згідно видаткових накладних.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями в узгоджені сторонами терміни на умовах СРТ (Інкотермс 2020). При цьому сторони погодили, що місцем поставки (місцем передачі товару перевізнику, місцем переходу ризиків та права власності) є адреса, по вказана в товарно-транспортній накладній. Місцем призначення товару (місцем, до якого має бути доставленим товар) є: склад ТОВ "ВЕСТВАН", м. Чернігів, вул. Інструментальна, 20, або вказаної ним особи. Право власності на товар переходить до Покупця в місці поставки товару, в момент завантаження товару на транспортний засіб, що підтверджується датою складання видаткової накладної Постачальником.

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна за 1 (одну) тонну товару в фізичній вазі, відповідно до умов договору складає: 6000,00 (шість тисяч грн 00 коп.) у тому числі ПДВ 14%.

Згідно з п.4.4 Договору, оплата товару Покупцем здійснюється на підставі рахунку-фактури, виписаного Постачальником.

Оплата за товар здійснюється Покупцем у розмірі 86% вартості кожної окремої партії товару протягом 5 банківських днів з моменту передачі товару Покупцю у повному обсязі даної партії товару. Решта оплата товару Покупцем в розмірі 14% здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту реєстрації податкових накладних (п. 4.5. Договору).

Згідно з п.5.3 Договору, у разі прострочення здійснення оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення.

В п.7.1 Договору сторони погодили, що останній набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Як вказує позивач, посилаючись на долучені до матеріалів справи докази, на виконання умов укладеного сторонами договору, ТОВ "ЮЛІС-АГРО" здійснило поставку відповідачу товару на загальну суму 1 340 520,54 грн:

- згідно видаткової накладної №101 від 29.08.2022 у кількості 49,06 т на загальну суму 294 360,12 грн із ПДВ, в т.ч. 36149,49 грн ПДВ; рахунок на оплату №99 від 29.08.2022 на суму 294 360,12 грн із ПДВ;

- згідно видаткової накладної №102 від 02.09.2022 у кількості 73,18 т на загальну суму 439 080,18 грн із ПДВ, в т.ч. 53922,13 грн ПДВ; рахунок на оплату №100 від 02.09.2022 на суму 439 080,18 грн;

- згідно видаткової накладної №116 від 16.09.2022 у кількості 50,86 т на загальну суму 305 160,12 грн із ПДВ, в т.ч. 37475,80 грн ПДВ, рахунок на оплату №114 від 16.09.2022 на суму 305 160,12 грн;

- згідно видаткової накладної №117 від 20.09.2022 у кількості 50,32 т на загальну суму 301 920,12 грн із ПДВ, в т.ч. 37077,91 грн ПДВ, рахунок на оплату №115 від 20.09.2022 на суму 301 920,12 грн.

Проте, відповідач частково сплатив суму свого зобов`язання перед позивачем на загальну суму 964 731,54 грн. Зокрема, сплачено в повному обсязі суму зобов`язання відповідно до рахунку на оплату №99 від 29.08.2022 року на загальну суму 294 360,12 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1582 від 31.08.2022 року на суму 150 000,00 грн, платіжною інструкцією №1584 від 31.08.2022 року на суму 50000,00 грн та платіжною інструкцією №1607 від 21.09.2022 року на суму 94360,13 грн, а також відповідно до рахунку на оплату №100 від 02.09.2022 року на загальну суму 439 080,18 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1594 від 08.09.2022 року на суму 200 000,00 грн та платіжною інструкцією №1606 від 21.09.2022 року на суму 239 080,18 грн.

Однак, сума зобов`язання відповідно до рахунку на оплату №114 від 16.09.2022 року на суму 305 160,12 грн та рахунку на оплату №115 від 20.09.2022 року на суму 301 920,12 грн відповідачем сплачена частково, а саме на загальну суму 231 291,23 грн (згідно платіжних інструкцій №179 від 05.10.2022 та №188 від 17.10.2022).

У зв`язку із вищенаведеними обставинами, позивач звернувся із цим позовом до господарського суду про стягнення заборгованості за отриманий товар та нарахованих сум пені, 3% річних та інфляції, у зв`язку із простроченням платежів.

Оцінивши подані докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково, виходячи з наступних міркувань.

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вказує позивач, ним повністю виконано свої зобов`язання стосовно поставки відповідачу товару, зазначеного у вищевказаних видаткових накладних до Договору. Загальна вартість товару, переданого позивачем у власність відповідачу відповідно до Договору, склала 1 340 520,54 грн із ПДВ.

Проте відповідач за отриманий товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, у зв`язку з чим станом на 17.01.2024, з урахуванням часткової сплати в сумі 231 291,23 грн (згідно платіжних інструкцій №179 від 05.10.2022 на суму 200 000,00 грн та №188 від 17.10.2022), у останнього виникла заборгованість на суму 375 789,00 грн за товар, поставлений згідно видаткової накладної №116 від 16.09.2022 на суму 305 160,12 грн із ПДВ, в т.ч. 37475,80 грн ПДВ (рахунок на оплату №114 від 16.09.2022 на суму 305 160,12 грн) та згідно видаткової накладної №117 від 20.09.2022 на суму 301 920,12 грн із ПДВ, в т.ч. 37077,91 грн ПДВ (рахунок на оплату №115 від 20.09.2022 на суму 301 920,12 грн).

Вказана сума заборгованості також відображена позивачем у Акті звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2022 - 04.12.2023 між ТОВ "ЮЛІС-АГРО" і ТОВ "ВЕСТВАН" за Договором поставки №2608 ДС від 26.08.2022, однак такий відповідачем не підписаний.

При цьому, позивач у додаткових поясненнях у справі (вх.№3237 від 23.04.2024) зазначив, що оскільки сума, сплачена ТОВ "ВЕСТВАН" на виконання умов іншого укладеного між сторонами Договору 0310ДС від 03.10.2022, перевищує суму зобов`язання за вказаним договором, ТОВ "ЮЛІС-АГРО" частково враховано суму на погашення заборгованості за Договором №2608ДС від 26.08.2022 року, а саме 31291,23 грн, що вказано в Акті звірки за вказаним договором. Тобто, кошти, перераховані ТОВ "ВЕСТВАН" відповідно до платіжної інструкції №188 від 17.10.2022 на суму 200 000,00 грн, частково враховані як оплата за Договором 0310ДС від 03.10.2022 на суму 168 708,77 грн, а також частково враховані як оплата за Договором №2608ДС від 26.08.2022 року на суму 31291,23 грн.

Слід зазначити, що видаткові накладні №116 від 16.09.2022 на суму 305 160,12 грн та №117 від 20.09.2022 на суму 301 920,12 грн, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи, містять підписи представників сторін, які скріплені відтисками печаток товариств.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Окрім того, в підтвердження факту поставки товару згідно рахунку на оплату №114 від 16.09.2022 на суму 305 160,12 грн та видаткової накладної №116 від 16.09.2022, долучено копії товарно-транспортних накладних №618 від 15.09.2022 року та №619 від 15.09.2022, копію податкової накладної №21 від 16.09.2022, зареєстрованої 14.10.2022. В підтвердження факту поставки товару згідно рахунку на оплату №115 від 20.09.2022 на суму 301 920,12 грн та видаткової накладної №117 від 20.09.2022, долучено копії товарно-транспортних накладних №630 від 19.09.2022 року та №631 від 19.09.2022, копію податкової накладної №17 від 20.09.2022, зареєстрованої 13.10.2022.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, і відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що на певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка, неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, пунктом 4.5. Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється Покупцем у розмірі 86% вартості кожної окремої партії товару протягом 5 банківських днів з моменту передачі товару Покупцю у повному обсязі даної партії товару. Решта оплата товару Покупцем в розмірі 14% здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту реєстрації податкових накладних.

За твердженнями позивача, заборгованість по рахунку на оплату №114 від 16.09.2022 станом на 17.01.2024 року складає 73 868,89 грн, дата реєстрації податкової накладної відповідно до вказаного рахунку - 14.10.2022.

Враховуючи положення п. 4.5. Договору, повна оплата відповідачем за товар на підставі рахунку на оплату №114 від 16.09.2022 року повинна бути здійснена до 18.10.2022.

Заборгованість по рахунку на оплату №115 від 20.09.2022 станом на 17.01.2024 складає 301 920,12 грн, дата реєстрації податкової накладної відповідно до вказаного рахунку - 13.10.2022.

Враховуючи положення п 4.5. Договору, повна оплата відповідачем за товар на підставі рахунку на оплату №115 від 20.09.2022 року повинна бути здійснена до 17.10.2022.

Відтак неоплачена відповідачем заборгованість за поставлений товар згідно рахунку на оплату №114 від 16.09.2022 року станом на 17.01.2024 року складає 73 868,89 грн, заборгованість по рахунку на оплату №115 від 20.09.2022 року станом на 17.01.2024 року складає 301 920,12 грн, а всього 375 789,00 грн.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частинами 1-3 статті 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про поставку товару відповідачу та наявність заборгованості в сумі 375789,00 грн.

Водночас, відповідач відзиву на позов не подав, викладені у позовній заяві обставини у встановленому порядку не спростував. Матеріали справи не містять доказів в підтвердження відсутності на час розгляду справи заявленої до стягнення заборгованості за Договором поставки №2608 ДС від 26.08.2022 року.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 375 789,00 грн заборгованості за поставлений товар підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та не оспорені відповідачем.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із неналежним виконанням договірних умов, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до ст.625 ЦК України 11 273,67 грн 3% річних (за період з 18.10.2022 по 17.01.2024) та 24 652,23 грн інфляційних втрат (за період з 18.10.2022 по 17.01.2024), нарахованих на суму боргу 375 789,00 грн.

Перевіривши наведені позивачем розрахунки, з урахуванням принципу диспозитивності господарського судочинства та визначеного позивачем періоду нарахування, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача 11 273,67 грн 3% річних та 24 652,23 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу 375 789,00 грн, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає до задоволення.

Щодо стягнення пені, суд відзначає таке.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання також може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі.

Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 у справі №910/2031/16, від 10.04.2018 у справі №916/804/17 та від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.

Водночас, згідно зі статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 4.5. Договору сторони погодили, що оплата за товар здійснюється Покупцем у розмірі 86% вартості кожної окремої партії товару протягом 5 банківських днів з моменту передачі товару Покупцю у повному обсязі даної партії товару. Решта оплата товару Покупцем в розмірі 14% здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту реєстрації податкових накладних.

Отже, виходячи із вказаної умови Договору, за отриманий товар згідно видаткової накладної №116 від 16.09.2022 на загальну суму 305 160,12 грн із ПДВ та згідно рахунку на оплату №114 від 16.09.2022, позивач зобов`язаний був провести розрахунок: 262 437,70 грн (86%) протягом 5 банківських днів з моменту передачі товару Покупцю до 21.09.2022; 42722,42 грн (14%) протягом 3 банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної (14.10.2022) до 17.10.2022.

За отриманий товар згідно видаткової накладної №117 від 20.09.2022 на загальну суму 301 920,12 грн із ПДВ та згідно рахунку на оплату №115 від 20.09.2022, позивач зобов`язаний був провести розрахунок: 259 651,30 грн (86%) протягом 5 банківських днів з моменту передачі товару Покупцю до 25.09.2022; 42268,82 грн (14%) протягом 3 банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної (13.10.2022) до 16.10.2022 включно.

Позивач вважає, що оскільки із цим позовом товариство звернулося (складено позовну заяву для звернення до господарського суду) - 17.01.2024, отже, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, термін нарахування вказаної неустойки (пені) починається з 17.01.2023 року та строком у шість місяців відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України. Таким чином, загальна кількість днів заборгованості за вищевказаним рахунком, враховуючи положення п.1 ч.2 ст.258 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України, за період з 17.01.2023 року по 17.07.2023 року, складає 181 день.

Керуючись положенням п.5.3. Договору, позивачем нараховано відповідачу за порушення термінів оплати товару, згідно рахунку на оплату №114 від 16.09.2022 пеню у розмірі 13368,66 грн (0,1% від простроченої оплати суми - 73,86 грн; кількість днів - 181); за порушення термінів оплати товару згідно рахунку на оплату №115 від 20.09.2022 нараховано пеню у розмірі 54647,52 грн (0,1% від простроченої оплати суми - 301,92 грн; кількість днів - 181).

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 68 016,18 грн пені, нарахованої за період з 17.01.2023 по 17.07.2023, у розмірі визначеному Договором - 0,1% від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення.

Проте, вказані твердження та розрахунки позивача є помилковими, оскільки не узгоджуються із приписами частини 6 статті 232 ГК України, якою визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, сторонами не визначено у договорі іншого строку нарахування штрафних санкцій, як і не врегульовано свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій в інший спосіб (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України).

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2" №211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями), а також постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами та доповненнями) №1236 від 09.12.2020, в Україні встановлено карантин з 12.03.2020.

У зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Також, розділ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України було доповнено пунктом 7, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №651 від 27.06.2023, на всій території України відмінено карантин з 24 год. 00 хв. 30.06.2023, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, карантин на території України діяв у період з 12.03.2020 по 30.06.2023, у зв`язку з чим нарахування пені за порушення відповідачем зобов`язань зі сплати за спірний період по 30.06.2023 є правомірним.

Виходячи із наведеного, здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення суми пені в межах визначеного позивачем періоду, з урахуванням положень ч.6 ст. 232 ГК України (а саме, що перебіг шестимісячного строку нарахування пені починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано), суд вважає обґрунтованим нарахування відповідачу пені за період з 17.01.2023 по 30.06.2023 в сумі 62 005,19 грн, в розмірі 0,1% від простроченої суми заборгованості, отже, позов в цій частині підлягає до задоволення.

До того ж, вказаний розмір пені не перевищує розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

В частині стягнення 6010,99 грн пені позов до задоволення не підлягає, у зв`язку із помилковими розрахунками позивача (невірним визначенням початку та закінчення перебігу строку, визначеного ч.6 ст.232 ГК України).

З урахуванням наведеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТВАН" 375 789,00 грн основного боргу, 24 652,23 грн інфляційних втрат, 11 273,67 грн три проценти річних та 62 005,19 грн пені.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 7105,80 грн.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 178, 183, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТВАН" (вул. Садова, 5, с.Шидлівці, Чортківський район, Тернопільська область, 48219, код ЄДРПОУ 40443293) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛІС-АГРО" (вул. Зіньківська, буд. 19, офіс 305А, м. Полтава, Полтавська область, 36009, код ЄДРПОУ 37959281): 375 789 (триста сімдесят п`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн 00 коп. основного боргу , 24 652 (двадцять чотири тисячі шістсот п`ятдесят дві) грн 23 коп. інфляційних втрат, 11 273 (одинадцять тисяч двісті сімдесят три) грн 67 коп. три проценти річних, 62 005 (шістдесят дві тисячі п`ять) грн 19 коп. пені та 7105 (сім тисяч сто п`ять) грн 80 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Копію рішення направити сторонам у справі відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 21 травня 2024 року.

Суддя Н.В. Охотницька