Рішення

від 21.05.2024 по справі 921/147/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/147/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу № 921/147/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІСС КРОНО»,80400, вул. Ярослава Мудрого, буд.62, м. Кам`янка-Бузька, Львівський район, Львівська область, ідентифікаційний код 31147999;

до відповідача Приватного підприємства "Ялинка України", 47811, вул. Лісова, буд.39, с. Нове село, Підволочиський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 35578530;

про: стягнення заборгованості у розмірі 168 520,05 грн. та судових витрат.

Без повідомлення (виклику) сторін.

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІСС КРОНО» звернувся до суду з позовною заявою № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 11.03.2024 (вх.№173 від 11.03.2024) про стягнення з Приватного підприємства "Ялинка України" заборгованості у розмірі 168 520,05 грн., з яких 112 400,00 грн. заборгованість (попередня оплата), 9 273,80 грн. 3 % річних, 46 846,25 грн. інфляційного збільшення суми боргу (інфляційних втрат).

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору поставки №07/12/21-3 від 07.12.2021, а саме часткову поставку товару та неповернення суми передоплати.

Заперечення відповідача.

Відповідач відзив на позов до матеріалів справи не подав.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідь на відзив позивача.

Позивач відповідь на відзив до матеріалів справи не подавав.

Заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач заперечень на відповідь на відзив до матеріалів справи не подавав.

Рух справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 справу №921/147/24 передано на розгляд судді Хомі С.О.

Ухвалою від 21.03.2024 прийнято позовну заяву № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 11.03.2024 (вх. №173 від 11.03.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІСС КРОНО» до розгляду та відкрито провадження у справі №921/147/24, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Явка сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 921/147/24 від 21.03.2024, надіслана позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «СВІСС КРОНО» та представнику позивача до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд».

Позивачем та представником позивача вищевказана ухвала отримана 22.03.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідачу Приватному підприємству "Ялинка України" 22.03.2024 вищевказана ухвала була надіслана рекомендованою кореспонденцією про вручення поштового відправлення на адресу Приватного підприємства "Ялинка України", а саме: 47811, вул. Лісова, буд.39, с. Нове село, Підволочиський район, Тернопільська область, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана відповідачем 26.03.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників то представники учасників справи не викликались.

Технічна підтримка.

Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) представників учасників справи за наявними у справі матеріалами, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України не проводилося.

Господарський процес.

Згідно ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У відповідності до ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

07.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІСС КРОНО» (позивач, покупець) та Приватним підприємством «Ялинка України» (відповідач, постачальник) було укладено договір поставки № 07/12/21-3.

Згідно пункту 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплачувати його на умовах визначених цим договором.

Згідно пункту 1.2. договору предметом поставки (товаром) є:

Ялинка стовбурова 10 м (хвоя сосна) - 1 шт;

Гірлянда Flash String «Люкс» - 36 шт;

Іграшка «Куля пластикова» (d-150мм) - 50 шт;

Світлодіодна фігура «Ангел з книгою» - 1шт;

Світлодіодна фігура «Ангел з арфою» -1шт;

Консоль «Ангел 1» - 6 шт;

Консоль «Ангел 2» - 7 шт;

Згідно пункту 3.1. договору постачальник поставляє товар в асортименті і в кількості, зазначеній в Додатку №1 Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору.

Згідно пункту 3.2. договору поставка товару здійснюється за домовленістю сторін за адресою: смт. Брошнів-Осада, вул. 22 Січня, 83; м. Кам`янка-Бузька, вул. Я.Мудрого,62.

Згідно пункту 3.3. договору поставка Товару Покупцю здійснюється не раніше ніж через 14 (чотирнадцять) робочих днів з моменту отримання оплати за товар, передбаченої у п.4.3 Договору.

Згідно пункту 3.7. договору факт передачі Товару підтверджується видатковою накладною, підписаною Сторонами.

Згідно пункту 3.8. договору одночасно з передачею Товару Постачальник надає представнику Покупця наступні документи: видаткову накладну на Товар; сертифікат відповідності підприємства-виробника.

Розділом 4 Договору сторони передбачили ціну та порядок розрахунків.

Згідно пункту 4.1. договору товар поставляється Постачальником Покупцю за договірними цінами, погодженими Сторонами шляхом виставлення та оплати рахунку-фактури.

Згідно пункту 4.2. договору загальна сума договору становить 486 150,00 (чотириста вісімдесят шість тисяч сто п?ятдесят грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ 81 025,00 (вісімдесят одна тисяча двадцять п?ять грн. 00 коп.).

Згідно пункту 4.3. договору покупець оплачує 100% вартості товару шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 5 (п?яти) банківських днів з моменту підписання цього договору.

Ціну договору складає вартість поставленого товару згідно з видатковими накладними.

Згідно пункту 4.4. договору ціну договору складає вартість поставленого товару згідно з видатковою накладною та Специфікацією до Договору.

Згідно пункту 4.6. договору зміна ціни на Товар можлива лише за письмовим погодженням Сторін.

Згідно пункту 9.1. договору за недотримання умов даного Договору Сторони несуть відповідальність згідно умов даного Договору та чинного законодавства України.

Згідно пункту 9.2. договору за несвоєчасну оплату за даним Договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє Покупця від сплати основної суми заборгованості.

Згідно пункту 12.1. договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.

Згідно пункту 12.2. договору даний Договір діє до "31|" грудня 2021 року, але у будь-якому випадку до остаточного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Згідно пункту 12.2. договору закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від виконання своїх обов`язків за даним договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

За твердженнями позивача, відповідачем було виставлено рахунок № 75 від 07.12.2021 року на суму 208 800,00 грн.

Також як позивач зазначає та як вбачається з матеріалів справи останнім 08.12.2021 року відповідно до платіжної інструкції № 10 було сплачено суму у розмірі 208 800,00 грн. (призначення платежу опл. за товар зг. рах. № 75, 07.12.2021в т.ч. ПДВ 34 800,00 грн).

Відповідач поставив товар лише частково, на суму 66 900, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною №74 від 07.12.2021.

27.03.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією № 28 про повернення частини передоплати за непоставлений товар на суму 141 900,00 грн.

За твердженнями позивача, сторони усно погодили поступове повернення суми передоплати.

Протягом серпня-грудня 2023 відповідач (Постачальник) здійснював поступове повернення сплачених позивачем (Покупцем) грошових коштів за непоставлений товар:

18.08.2023 5 000,00 грн.

24.08.2023 4 500,00 грн.

06.09.2023 5000,00 грн.

26.09.2023 5000,00 грн.

14.12.2023 5000,00 грн.

27.12.2023 5000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач (Постачальник) повернув 29 500,00 грн зі 141 900 грн.

Проте, як зазначає позивач, станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом, відповідачем не повернуто грошові кошти, перераховані позивачем в якості передоплати, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 112 400,00 грн. У зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 112 400,00 грн основного боргу, 46 846,25 грн інфляційних втрат та 3% річних.

Оцінивши подані позивачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Згідно зі ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 664 Цивільного кодексу України визначено момент виконання обов`язку продавця передати товар та передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1)вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2)надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Згідно зі ст. 665 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки відмови продавця передати товар та передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред`явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно пункту 3.3. договору поставки № 07/12/21-3 поставка Товару Покупцю здійснюється не раніше ніж через 14 (чотирнадцять) робочих днів з моменту отримання оплати за товар, передбаченої у п.4.3 Договору.

Судом встановлено, що оплата за товар здійснена позивачем 08.12.2021 року відповідно до платіжної інструкції № 10 у сумі 208 800,00 грн. (призначення платежу опл. за товар зг.рах. № 75, 07.12.2021) в т.ч. ПДВ 34 800,00 грн).

Судом встановлено, що Відповідач поставив товар лише частково, на суму 66 900, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною №74 від 07.12.2021.

В подальшому відповідачем (Постачальником) повернуто 29 500,00 грн зі 141 900 грн. Неповернутими залишилась сума 112 400, 00 грн заборгованості (попередньої оплати).

В матеріалах справи відсутні докази перерахування відповідачем позивачу суми попередньої оплати в розмірі 112 400, 00 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 112 400, 00 грн. є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

Таким чином, відповідач допустив порушення обов`язку передати товар, а право кредитора на повернення коштів виникло до звернення до суду внаслідок порушення боржником обов`язку передати товар. У відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, частини першої статті 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 29.12.2021 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Великою Палатою Верховного Суду в Постанові від 22.09.2020 року у справі № 918/631/19 сформульований правовий висновок про те, що правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 9 273,80 грн, нарахованих на суму заборгованості за період з 08.12.2021 р. по 07.03.2024.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних є не правильним.

Позивачем неправильно визначено початок періоду виникнення прострочки виконання зобов`язання, оскільки відповідач мав поставити оплачений позивачем товар або повернути отримані кошти у строк до 28.12.2021. Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з 29.12.2021.

Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом (за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій LigaZakon) сума 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за період з 29.12.2021 по 07.03.2024 становить 8 964,90 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В решті позовних вимог в цій частині в задоволенні слід відмовити.

Позивач просить стягнути з відповідача 46 846,25 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 08.12.2021 по 07.03.2024.

Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом (за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій LigaZakon) сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за період з 29.12.2021 по 07.03.2024 становить 46 079 ,98 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на наведене, умови договору, норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з Приватного підприємства "Ялинка України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІСС КРОНО» 112 400,00 грн. заборгованість (попередня оплата), 8 964,90 грн. 3 % річних та 46 079,98 грн. інфляційних втрат.

Судовий збір.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІСС КРОНО» за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. згідно платіжної інструкції № 12709 від 07.03.2024.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені витрати, пов`язані зі сплатою судового збору на суму 3 003,82 грн. на користь позивача.

Витрати на правову допомогу.

Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Ялинка України", 47811, вул. Лісова, буд.39, с. Нове село, Підволочиський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 35578530 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІСС КРОНО»,80400, вул. Ярослава Мудрого, буд.62, м. Кам`янка-Бузька, Львівський район, Львівська область, ідентифікаційний код 31147999:

-112 400,00 грн.- заборгованість (попередня оплата);

-8 964,90 грн. 3 % річних;

-46 079,98 грн. інфляційних втрат.

-3003,82 грн.- судовий збір в повернення сплачених судових витрат.

3.В решті позову -відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Копію рішення надіслати:

-позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «СВІСС КРОНО» до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд»;

-представнику позивача Середенко Анні Сергіївні до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд»;

-відповідачу Приватному підприємству "Ялинка України", 47811, вул. Лісова, буд.39, с. Нове село, Підволочиський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 35578530, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено та підписано: 21 травня 2024 року.

Суддя С.О. Хома