Рішення

від 21.05.2024 по справі 922/845/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/845/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова, м.Харків (адреса: 61099, м.Харків, вул.Б.Хмельницького, 36-А) в інтересах держави, в особі 1.Харківської міської ради, м.Харків (адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 7); 2. Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, м.Харків (адреса: 61001, м.Харків, вул.Біблика, 26) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Люкс 700", м.Харків (адреса: 61105, м.Харків, вул. Киргизька, 126) про стягнення 195428,37 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

15.03.2024 року до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі: 1. Харківської міської ради 2. Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Люкс 700" на користь Харківської міської ради збитків у сумі 195428,37 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.03.2024 року позовну заяву залишено без руху.

21.03.2024 року Керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова надав до суду заяву про усунення недоліків (вх.№7764).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.03.2024 року відкрито провадження у справі №922/845/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

05.04.2024 року представник позивача-2 надав до суду письмові пояснення щодо позову (вх.№9114), в яких зазначив, що роботи з капітального ремонту будівлі та прилеглої території Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №113 Харківської міської ради Харківської області згідно з умовами договору від 01.09.2021 №113/21кр було виконано в повному обсязі, своєчасно та якісно. Претензій з боку Управління освіти до підрядника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Люкс 700" щодо виконаних робіт за договором відсутні.

Надані документи прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

25.03.2024 року судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61105, м.Харків, вул. Киргизька, 126.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

15.04.2024 року копія ухвали про відкриття провадження у справі була повернута до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

На час винесення рішення у справі судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДРЮО, яка залишилася незмінною.

Крім того, ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено на адресу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Люкс 700" Заболотських О.Г., яка була повернута до суду без вручення, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Слід зазначити, що відповідно до п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" у разі невручення рекомендованого листа, він разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Слід враховувати, що організація власної господарської діяльності забезпечується самим товариством, зокрема щодо призначення відповідальної особи на отримання поштової кореспонденції та подальшим її одержанням. Товариство несе ризики та наслідки, пов`язані з неналежним отримання поштової кореспонденції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.03.2016 №473 веб-порталом Уповноваженого органу визначено інформаційно-телекомунікаційну систему Prozorro за адресою в мережі Інтернет:www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу - Державне підприємство Прозорро (ідентифікаційний код юридичної особи 02426097).

Управлінням освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 02146328, проведено процедуру відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2021-07-26-002168-с) щодо закупівлі послуг з Капітальний ремонт будівлі та благоустрій прилеглої території Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №113 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61007, м.Харків, пр. Архітектора Альошина, буд. 9.

Очікувана вартість закупівлі складала - 3 500 000,00 грн. з ПДВ.

Джерелом фінансування є кошти місцевого бюджету.

Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій, в процедурі закупівлі UA-2021-07-26-002168-с приймало участь два учасника:

- ТОВ ПРАЙД ЛЮКС 700, ІПН 42759363, з остаточною ціновою пропозицією З450160,09 грн з ПДВ;

- ТОВ Пересувна механізована колона-8, ІПН 40523950, з остаточною ціновою пропозицією 3451001,25 грн з ПДВ.

За результатам проведеної процедури закупівлі переможцем визнано ТОВ ПРАЙД ЛЮКС 700, ІПН 42759363, з яким 01.09.2021 року укладено договір підряду №113/21 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. вищевказаного Договору Замовник доручає, а Підрядник у відповідності до умов Договору зобов`язується своїми силами і засобами на власний ризик виконати роботу згідно ДСТУ Б Д. 1.1- 1:2013 Капітальний ремонт будівлі та благоустрій прилеглої території Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №113 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61007, м. Харків, просп. Архітектора Альошина, буд. 9 (код CPV ДК 021: 2015: 45450000-6).

Відповідно до пункту 2.1. Договору договірна ціна робіт, доручених для виконання Підряднику, становить: 3450160,09 грн (три мільйони чотириста п`ятдесят тисяч сто шістдесят гривень 09 коп.).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що договірна ціна може бути переглянута сторонами за наступних умов:

зміна обсягів та складу робіт;

прийняття нових нормативних та законодавчих актів, що впливають на вартість робіт;

істотна відмінність фактичних умов провадження робіт від проектних, передбачити які, при узгодженні договірної ціни не представлялося можливим.

Згідно з п.5.1. Договору Підрядник виконує роботи у відповідності з кошторисно-технічною документацією, будівельними нормами й правилами, графіками виконання робіт.

Відповідно до п. 12.3 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року.

Між Управлінням освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 02146340, та ТОВ ПРАЙД ЛЮКС 700, ІПН 42759363, укладено додаткову угоду до вищевказаного договору, а саме, 30.12.2021 укладено додаткову угоду № 1, якою внесено зміни до суми вказаного Договору.

Так, п.3.18 ДСТУ Б.В.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (далі - Правила), чинних на момент виконання робіт по договору № 113/21 кр від 01.09.2021, передбачено, що кошторис, який визначає вартість виконаних будівельних робіт за період, встановлений у договорі (щомісячно, за етап тощо). Складається за примірною формою № КБ-2в Акт приймання виконаних будівельних робіт та примірною формою № КБ-3 Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Згідно з п. 6.4.2 Правил при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів Акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) і Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3).

Як вказує прокурор, відповідно до актів форми КБ-2в №№ 1/113 від 12.10.21, 2/113 від 20.10.2021, 3 від 01.11.2021, 4/113 від 08.11.2021, 5 від 16.11.2021, 6/113 від 26.11.2021, 7/113 від 10.12.2021, 8/113 від 22.12.2021, 9/113 від 28.12.2021, 10 за грудень 2021, загальна вартість виконаних будівельних робіт складає 3005981,37 грн.

Також, Правилами досягається нормативне визначення вартості будівельних робіт відповідно до кошторисних норм України, які, за п. 3.3 Правил, є сукупністю нормативних показників витрат ресурсів, серед яких:

- трудовитрати при виконанні будівельних робіт;

- час роботи будівельних машин та механізмів;

- будівельні матеріали, вироби та конструкції.

Зазначена сукупність нормативних показників встановлена на прийнятий вимірник будівельних робіт, що виражені в натуральних (фізичних) одиницях виміру (м, м2, кг тощо).

Серед невиробничих витрат застосовано коефіцієнти кошторисного прибутку - 6,8; кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій - 1,23.

Прокурор в позовній заяві зазначає, що при проведенні кошторисних розрахунків встановлено, що при складанні актів приймання виконаних будівельних робіт допущено завищення трудомісткості фактично виконаних будівельних робіт на 1762,67 люд./год.

Також, як вказує прокурор, ТОВ ПРАЙД ЛЮКС 700 внесено недостовірні дані до офіційних документів - актів КБ-2в №№1/113 від 12.10.21, 2/113 від 20.10.2021, 3 від 01.11.2021, 4/113 від 08.11.2021, 5 від 16.11.2021, 6/113 від 26.11.2021, 7/113 від 10.12.2021, 8/113 від 22.12,2021, 9/113 від 28.12.2021, 10 за грудень 2021, на загальну суму 3 005 981,37 грн., а саме, недостовірні відомості щодо обсягів будівельних робіт в частині їх завищення на 1 762 люд./год., що призвело до завищення ціни договору на 195428,37 грн. Вищевказаний документ підписано уповноваженою особою Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради.

В подальшому, Управлінням освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради на підставі вказаних актів форми КБ-2в перераховано на банківський рахунок ТОВ ПРАЙД ЛЮКС 700 НОМЕР_1 , відкритий в АТ УКРСИББАНК, грошові кошти, на загальну суму 3 005 981,37 грн.

До позовної заяви прокурором наданий висновок комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 3668/15666 від 01.06.2023.

Згідно з даним висновком, при складанні актів приймання виконаних будівельних робіт завищено їх нормативну трудомісткість на 1 762,67 люд./год., що призвело до завищення нормативної вартості фактично виконаних будівельних робіт на 195428,37 грн.

Таким чином, прокурор зазначає, що різниця між обсягом робіт, вказаних ТОВ ПРАЙД ЛЮКС 700 у актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №№1/113 від 12.10.21, 2/113 від 20.10.2021, 3 від 01.11.2021, 4/113 від 08.11.2021, 5 від 16.11.2021, 6/113 від 26.11.2021, 7/113 від 10.12.2021, 8/113 від 22.12.2021, 9/113 від 28.02.2021, 10 за грудень 2021, на загальну суму 3 005 981,37 грн. та вартістю фактично виконаних робіт ТОВ ПРАЙД ЛЮКС 700 з капітального ремонту приміщень Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №113 Харківської міської ради, становить 195428,37 грн.

Так, прокурором зазначено, що в результаті неналежного виконання вищевказаних договорів підряду ТОВ ПРАЙД ЛЮКС 700 безпідставно, надлишково отримано бюджетні кошти в сумі 195428,37 грн, чим спричинено державі в особі Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради матеріальну шкоду на вищевказану суму. Вищевказаний факт також підтверджено висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 30.08.2023 за № СЕ-19/121-23/13363-ЕК за результатами проведення судової економічної експертизи.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо підстав для представництва прокурора інтересів держави в господарському суді.

За приписами ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно із ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Як роз`яснив Конституційний Суд України в рішенні № З-рп/99 від 8.04.1999, представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб`єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства, слід зазначити: 1) в чому полягає інтерес держави та 2) нездійснення чи неналежне здійснення захист)' такого інтересу уповноваженим органом.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до статей 6. 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах спочатку був як сторона договору Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, яке уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п.1.1 Положення про Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, затвердженого рішенням І сесії Харківської міської ради 8 скликання від 09.12.2020 № 7/20, Управління утворюється Харківською міською радою та входить до складу Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради.

У зв`язку з викладеним, органом уповноваженим представляти інтереси держави є Харківська міська рада та Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради як сторона договору.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

При цьому прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У даному разі, у позові прокурором зазначено про те, що підставою для представництва інтересів держави прокурором в даному випадку є не здійснення уповноваженим органом - Харківською міською радою та Управлінням освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради захисту інтересів держави, а саме невжиття заходів цивільно-правового характеру щодо відшкодування збитків та примусового повернення бюджетних коштів розміром 195 428,37 грн. В даному випадку встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в порушенні Підрядником вимог законодавства України, умов укладеного Договору та безпідставному отриманні ним 195 428,37 грн, за завищення обсягів робіт.

Разом з тим, Управління та міська рада не здійснюють захист інтересів держави в частині відшкодування наведених матеріальних збитків, оскільки заходів, спрямованих на їх відшкодування, не вжито, відповідний позов до Підрядника про стягнення шкоди до суду не заявлено, у зв`язку з чим кошти до бюджету до цього часу не відшкодовано, що призводить до несвоєчасного надходження коштів до бюджету, тому є правові підстави для пред`явлення прокурором позову до суду на їх захист, в межах його компетенції, відповідно до ст. 131-1 Конституції України.

Так, окружною прокуратурою до Харківської міської ради 16.08.2023 скеровано лист (також додатково 17.08.2023 направлено електронною поштою) щодо інформування окружною прокуратурою про вжиті/заплановані Харківською міською радою заходи реагування цивільно-правового характеру, щодо стягнення з ТОВ «ПРАЙД ЛЮКС 700» збитків, спричинених Харківській міській територіальній громаді, на загальну суму 195428,37 грн, в тому числі, шляхом пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні.

Разом з цим, станом на момент подання позовної заяви до суду, відповіді на вищевказаний лист до Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова не надходило.

Крім цього, аналогічний лист 16.08.2023 окружною прокуратурою направлено до Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, на який 25.08.2023 надійшла відповідь, у якій міститься пропозиція звернутися до Харківської міської ради з даного питання, а будь-які пропозиції щодо ситуації, яка склалась, відсутні.

За таких обставин, бездіяльність адміністрації зі звернення до суду з позовом вказує про не здійснення цим органом захисту інтересів держави та є підставою для представництва прокурором в суді інтересів держави.

Таким чином, надане прокурором до позовної заяви листування свідчить про те, що прокурор поінформував компетентний орган про виявлені порушення, надав йому розумний строк на самостійне вжиття заходів реагування, однак компетентні органи не ініціювали перевірку викладених прокурором обставин щодо наявності чи відсутності збитків, завданих територіальній громаді Харківської міської ради, в рамках виконання договору підряду, що свідчить про бездіяльність компетентного органу.

Отже, враховуючи нездійснення Харківською міською радою заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в цьому випадку належним чином обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в суді.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п.5.1. Договору Підрядник виконує роботи у відповідності з кошторисно-технічною документацією, будівельними нормами й правилами, графіками виконання робіт.

Відповідно до п. 6.4.3 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», які введені в дію з 01.01.2014 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05.07.2013 №293 (далі - ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013), за твердої договірної ціни взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні.

Крім цього, згідно з п. 4.4.1 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405 (далі - ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013), кошторисна вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкцій у прямих витратах визначається на підставі нормативної потреби в них, розрахованої, виходячи з обсягів робіт.

Відповідно до п. 6.3.3 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013 вартість матеріальних ресурсів у складі прямих витрат при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт визначається на підставі виконаних обсягів робіт, нормативних витрат матеріальних ресурсів, визначених за ресурсними елементними кошторисними нормами.

Отже номенклатура матеріалів та їх кількість повинні відповідати застосованим у актах приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2В), ресурсним елементним кошторисним нормам на виконаний обсяг робіт.

Згідно з вимогами ДСТУ Б Д. 1Л-1:2013, що встановлюють основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далі - будівництво), передбачено наступне: Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів. Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва (п.4.1). Ресурсні елементні кошторисні норми призначені для визначення кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних робіт, робіт з монтажу устаткування, ремонтно-будівельних, реставраційно-відновлювальних і пусконалагоджувальних робіт, для визначення прямих витрат у вартості будівництва (п.4.2). Кошторисні норми поділяються на такі види (п.4.3): державні стандарти України (державні кошторисні норми); стандарти організацій України (у тому числі галузеві кошторисні норми); індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми.

Ці норми затверджуються у складі проектної документації на стадіях П та РП з обов`язковим проведенням відповідної експертизи і застосовуються тільки для об`єкта будівництва за даною проектною документацією. Усі кошторисні норми за ступенем укрупнення поділяються на елементні та укрупнені. Прямі витрати у вартості будівництва визначаються за ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013 Решта витрат, які враховуються у вартості будівництва, визначаються розрахунково.

До таких витрат належать (п.4.8.1): загальновиробничі витрати;

витрати на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд або пристосування та використання існуючих та новозбудованих будинків, будівель і споруд сталого типу;

витрати на виконання будівельних робіт у зимовий період; витрати на виконання будівельних робіт у літній період; інші витрати замовника і підрядних будівельних організацій, пов`язані із здійсненням будівництва;

витрати на утримання служби замовника; витрати на підготовку експлуатаційних кадрів;

витрати на проектно-вишукувальні роботи та авторський нагляд; кошторисний прибуток;

адміністративні витрати будівельних організацій; ризики всіх учасників будівництва; витрати, пов`язані з інфляційними процесами.

Виходячи з викладеного, при виконанні робіт не допускається включення до акта приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в вартості матеріальних ресурсів, не використаних під час виконання робіт.

Однак, Підрядником до актів приймання виконаних будівельних робіт включено кількість та вартість матеріальних ресурсів, котрі не використані під час виконання робіт.

Також слід зазначити, що акти приймання виконаних будівельних робіт складені не у відповідності до нормативів України у галузі будівництва.

Дані обставини підтверджуються висновком експертів №3668/15666.

Згідно з висновком експертів первинна звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3 тощо) з капітального ремонту та благоустрою території КЗ "Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №113 Харківської міської ради Харківської області" за адресою м.Харків, проспект А.Альошина,9 за порядком складання і наведеними розрахунками, не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, у частині визначення нормативної трудомісткості фактично виконаних будівельних робіт.

При складанні актів приймання виконаних будівельних робіт допущено завищення трудомісткості фактично виконаних будівельних робіт на 1762,67 люд./год., що призвело до завищення нормативної вартості фактично виконаних будівельних робіт на 195428,37 грн.

Крім того, матеріали справи містять висновок судової економічної експертизи від 30.08.2023 за №СЕ-19/121-23/13363-ЕК.

З даного висновку слідкує, що виключно з урахуванням встановленого у висновку судової будівельно-технічної експертизи №3668/15666 від 01.06.2023 року ННЦ ІСЕ ім. засл.проф. М.С. Бокаріуса, завищення трудомісткості фактично виконаних будівельних робіт на 1762,67 люд/год, що призвело до завищення нормативної вартості фактично виконаних будівельних робіт на 195428,37 грн, в обсязі наданих документів та у межах спеціальних знань експерта економіста, документально підтверджується надлишкова сплата за договором про закупівлю від 01.09.2021 №113/21кр з капітального ремонту будівлі та благоустрою прилеглої території Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №113 Харківської міської ради Харківської області за адресою: Україна, 61007, Харківська обл., м.Харків, проспект Архітектора Альошина,9 в сумі 195428,37 грн.

Суд зазначає, що при вирішенні господарських спорів може бути досліджений висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (з врахуванням правової позиції, зазначеної у постанові ВС у складі колегії суддів КГС від 23 січня 2020 року у справі № 918/36/19). Така ж правова позиція щодо можливості використання в господарському судочинстві висновку експерта, наданого в межах кримінального провадження, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18.

Суд визнає цей доказ належним та допустимим письмовим доказом, що містить інформацію, яка підтверджує факт завищення трудомісткості фактично виконаних будівельних робіт на 1762,67 люд/год, що призвело до завищення нормативної вартості фактично виконаних будівельних робіт на 195428,37 грн. Доказів на спростування цих обставин, відповідачем не подано.

Відповідно ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Тобто, виходячи з системного аналізу змісту ч. 2 ст. 833 ЦК України та статті 322 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов`язків за договором підряду замовник має право вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільних прав, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (ч.3 ст. 22 ЦК України).

За приписами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність (ч.2 ст. 49 ГК України).

Нормами ст. 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 ГК України).

При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість Відповідачу, з урахуванням положень частини 1 статті 883 ЦК України, потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. Про те відповідач належними та допустимими доказами відсутність вини не довів.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За змістом ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з положеннями ст. 614 ЦК України на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення відсутності своєї вини, а розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доводиться кредитором у відповідності до ст.623 ЦК України.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За приписами ч. 1 ст. 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Вказані положення узгоджуються з практикою Верховного Суду, правові висновки у частині відшкодування збитків, завданих вчиненням цивільного правопорушення, викладено у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №916/332/17, в якій також зроблено висновок про те, що критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

При цьому, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Верховний Суд у постанові від 27.08.2020 у справі №916/477/18 про стягнення збитків, у зв`язку з неналежним виконанням будівельних робіт за договором підряду, вказав, що враховуючи наявний у справі висновок судової будівельно-технічної експертизи, встановлено, що роботи, вартість яких позивач просить стягнути із відповідача, виконані неналежним чином та не у повній відповідності з умовами договору, а відтак, наявні підстави для відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договірного зобов`язання.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у справі №927/375/19 від 01.03.2021.

В свою чергу, як вже зазначалося вище, відповідачем внесено до актів виконаних робіт недостовірні відомості щодо обсягів будівельних робіт в частині їх завищення на 1762 люд./год., що призвело до завищення ціни договору на 195428,37грн, що підтверджується висновками експертів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

У постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №923/188/20 зроблено правовий висновок про те, що господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, які було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної.

"Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо.".

Аналогічна позиція була неодноразово викладена Верховним Судом (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.06.2018 у справі №907/651/17, від 08.08.2018 у справі № 907/679/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).

Таким чином, висновок комісійної судової будівельно-технічної експертизи №3668/15666 від 01.06.2023, підтверджений висновком судової економічної експертизи від 30.08.2023 за №СЕ-19/121-23/13363-ЕК, є належним доказом у цій справі.

Враховуючи викладене, в результаті неналежного виконання вищевказаного договору підряду ТОВ «ПРАЙД ЛЮКС 700» безпідставно, надлишково отримано бюджетні кошти в сумі 195428,37 грн, які були вчасно сплачені ТОВ «ПРАЙД ЛЮКС 700» замовником, що спричинило державі в особі Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради та Харківській міській раді матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

На підставі викладеного та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 120, 129, 236-238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Люкс 700" (адреса: 61105, м.Харків, вул. Киргизька, 126; код ЄДРПОУ 04059243) на користь Харківської міської ради (адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243) збитки у сумі 195428,37 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Люкс 700" (адреса: 61105, м.Харків, вул. Киргизька, 126; код ЄДРПОУ 04059243) на користь Харківської обласної прокуратури (адреса: 61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108; банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код банку 820172, банк отримувача: Держказначейська служба України; код класифікації видатків бюджету 0901010) 3028,00 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "21" травня 2024 р.

СуддяК.В. Аріт