Справа № 757/480/24-ц
Провадження № 2/161/2385/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІМК Трейд» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІМК Трейд» про стягнення грошових коштів,невиплачених при звільненні.
Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва від 11 січня 2024 року постановлено передати дану справу за підсудністю на розгляддо Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Ухвалою від 01 квітня 2024 року прийняти до провадження дану цивільну справу та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) сторін.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у період з 13 лютого 2023 року по 03 березня 2023 року позивач знаходився у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІМК Трейд».Під час знаходження у трудових відносинах з вказаним товариством, позивачу була нарахована,але не виплачена заробітна плата у розмірі 27000 грн., з яких 22500 грн. оплата послуг водія, 4500 грн. добові. Вказана сума відповідає усній домовленості між позивачем та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІМК Трейд» ОСОБА_2 . Хоча цивільно-правовим договором обумовлена вартість виконаних робіт у розмірі 2000 грн. На підтвердження факту виконаних робіт позивач покликається на товарно-транспортні накладні № 519121 від 17.02.2023 року та № 250220023/18 від 25.02.2024 року. 03 березня 2023 року трудові відносини були розірвані, оскільки позивач дізнався про наявну велику заборгованість директора підприємства перед різними кредиторами.Вказує, що неодноразово звертався до товариства з вимогами щодо виплати йому заборгованості по заробітній платі, однак заробітна плата так і не виплачена.
Враховуючи вищевикладене та з посиланням на ч.1 ст.115 КЗпП просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІМК Трейд» на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 27000 грн., з яких 22500 грн. оплата послуг водія, 4500 грн. добові.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, 22 квітня 2024 року на електронну пошту суду від нього надійшла заява,в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності.
Представник відповідач аТзОВ «Торговий дім ІМК Трейд» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату,час, місце розгляду справи. Адресоване відповідачу поштове відправлення повернулось на адресу суду неврученим адресату з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно дост. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.
Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи, незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.
Відтак, враховуючи положенняст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судом встановлено, що 13 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІМК Трейд» (замовник) та ОСОБА_1 ( виконевець) укладено цивільно-правовий договір.
Відповідно до п.1.1. виконавець зобов`язується надати замовнику послуги (виконати роботу) водія транспортного засобу замовника в обсязі і на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги (виконані роботи).
Пунктом 1.2 договору визначено, що виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт),але за дорученням/погодженням із замовником.
Відповідно до п.1.3 факт надання відповідних послуг (виконання робіт) з боку виконавця засвідчуватиметься актами прийому наданих послуг (виконання робіт). Згідно п.1.5 акт прийому наданих послуг (виконаної роботи) сторони підписують після надання послуг (виконання робіт). Він є невід`ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.4.1 вартість послуг (виконання робіт) за цивільно-правовим Договором становить 2000 грн. в т.ч. ПДВ. Пунктом 4.2 визначено, що вартість послуг (виконання робіт),яка визначена в п.4.1 даного договору,сплачується замовником протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання сторонами акту прийому наданих послуг (виконаної роботи).
За змістом даного цивільно-правового договору він не є трудовим договором, а є цивільно-правовою угодою згідно положеньЦК України, тому всі відносини між сторонами не підпадають під сферу регулюванняКЗпП.
Формулюючи зміст позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі.
Відповідно дост. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.
Відповідно до ч. 1ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зіст. 24 КЗпП Українитрудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи, предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
Відповідно до ч. 1ст. 837 ЦК Україниза договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Таким чином, основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
За трудовим договором працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
При цьому за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її конкретні результати, на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.
Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.
Аналогічний висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 486/836/17.
Судом установлено, що трудовий договір з позивачем не укладався, заробітна плата йому як працівнику за трудовим договором не нараховувалася, його правовідносини з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІМК Трейд» були урегульовані цивільно-правовим договором від 13 лютого 2023 року,за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги (виконати роботу) водія транспортного засобу замовника в обсязі і на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги (виконані роботи).
Крім того, договором визначено умови сплати винагороди виконавцю,а саме, вартість послуг (виконання робіт) за цивільно-правовим Договором становить 2000 грн. в т.ч. ПДВ.
Згідно зіст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК Українивизначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до частин 1-4ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1ст. 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Уст. 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормамист. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
З наданого позивачем цивільно-правового договору від 13 лютого 2023 року вбачається, що він не є трудовим договором, оскільки його предметом є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт, а не виконання роботи з визначеної професії.
Позивачем не надано доказів та навіть не зазначено про їх наявність у позові на підтвердження зарахування його до штату товариства, внесення запису до трудової книжки та видачі розпорядчого документу про прийом його на роботу на певну посаду чи про звільнення з роботи.
Відповідно до п. 1.3. цивільно-правового договору факт надання відповідних послуг (виконання робіт) з боку виконавця засвідчуватиметься актами прийому наданих послуг (виконання робіт). Згідно п.1.5 акт прийому наданих послуг (виконаної роботи) сторони підписують після надання послуг (виконання робіт). Він є невід`ємною частиною даного договору.
У порушення вказаного пункту договору позивачем на підтвердження факту надання ним відповідних послуг (робіт) жодних актів прийому наданих послуг (виконання роботи) суду не надано.
Так, за своїм змістом укладений договір був цивільно-правовими з наведених вище підстав. Оплата за надані послуги позивачу повинна була проводитися на підставі актів виконаних робіт.
Вимога щодо стягнення заборгованості по заробітній платі не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки позивач надавав послуги відповідачу за цивільно-правовим договором, оплата, за яким проводилася згідно акту прийому наданих послуг (виконаної роботи),який підписується обома сторонами.
Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на те, що під час судового розгляду не здобуто жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів факту виконання виконавцем та прийняття замовником виконаної роботи, за яку відповідач не сплатив позивачу винагороду, позивачем не надано доказів на підтвердження надання ним будь-яких послуг на виконання укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІМК Трейд» цивільно-правового договору від 13 лютого 2023 року суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті заробітної плати задоволенню не підлягає.
Суд вважає, що у такому випадку у позивача відсутнє порушене, невизнане або оспорюване право, свобода чи законний інтерес з боку відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІМК Трейд» про стягнення грошових коштів,невиплачених при звільненні - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту рішення - 17 травня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.М. Філюк
Суд | Луцький міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2024 |
Оприлюднено | 23.05.2024 |
Номер документу | 119168747 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Луцький міськрайонний суд Волинської області
Філюк Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні