Рішення

від 14.05.2024 по справі 133/1568/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/417/24

Справа №133/1568/23

РІШЕННЯ

Іменем України

14 травня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Таран Н.Г.

секретаря судового засідання: Довгань Г.А.

за участі:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: адвоката Кучер Г.М.

відповідача: ОСОБА_2

представника відповідача: адвоката Грибової І.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: орган опіки та піклування Глуховецької селищної ради Вінницької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Козтинського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - орган опіки та піклування Глуховецької селищної ради Вінницької області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20.06.2023 цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - орган опіки та піклування Глуховецької селищної ради Вінницької області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за підсудністю передана на розгляд до Деснянського районного суду м. Києва Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що позивач є рідною бабусею ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та матір`ю відповідача 1 ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Відповідач 1, 23.09.2006 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 (далі відповідач 2), однак 2015 року даний шлюб було розірвано. Під час шлюбу народилися двоє доньок: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком дітей відповідно до свідоцтва про народження записаний ОСОБА_4 , а матір`ю ОСОБА_7 . Причиною звернення до суду стала байдужість відповідачів до долі та інтересів їх дітей, відповідачі повністю свмоусунулись від утримання та виховання дітей. З 2015 року по даний час діти (онуки позивача) проживають з позивачем та повністю перебувають на її утриманні, про що свідчить копія довідки Глуховецької селищної ради № 1-569 від 06.12.2022. Матір та батько дітей не цікавляться ними, не надають коштів на їх утримання та систематично протягом тривалого часу залишають своє місце проживання. Починаючи з 2015 року по даний час, відповідачі жодного разу не навідали своїх доньок, не зустрічалися з ними, не цікавляться їх здоров`ям, поведінкою, розвитком, інтересами, матеріальним забезпеченням. Виховання та утримання дітей у повній мірі лягло на позивача. Відповідач 1 давно проживає за новою адресою та створила нову сім`ю. Крім того, відповідно до акту обстеження умов проживання з вказівкою стосовно осіб, які проживають за даною адресою від 06.12.2022, вказано, що умови проживання ОСОБА_1 разом із дітьми адовільні, проживає в добрих умовах: теплом та продуктами харчування забезпечено. В будинку постійно проживають діти. Їх навчанням та здоров`ям опікується ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (дідусь), які створили умови для проживання та повноцінного розвитку внучат). Комісія у складі старости Корнійчук Г.О. , головного спеціаліста загального відділу Глуховецької сільради, Дорощук Г.П. , та інспектора загального відділу Попсуй Л.В. провела перевірку та встановила, що для виховання та розвитку дітей створені усі необхідні умови. Батько та мати дітей життям дітей не цікавляться, участі у вихованні та догляду за дітьми не беруть, їх фізичним, духовним та моральним розвитком не займаються, не виявляють бажання спілкуватись з дітьми, що підтверджується довідками Непедівського ліцею Глуховецької селищної ради № 01-16/105 від 23.11.2022, № 01-16/106 від 23.11.2022. Діти знаходяться на повному утриманні позивача. Будь які відомості про працевлаштування відповідачів у позивачки відсутні, оскільки жодних коштів від відповідачів позивач не отримує, а доглядає та піклується про своїх онуків сама. Крім того, на підтвердження факту того, що вихованням та доглядом дітей займається позивач, додано довідку з КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Глуховецької селищної ради» від 05.12.2022. про те, що на щорічні профілактичні огляди щеплення дітей приводила бабуся. В червні 2022 позивач з дитиною Софія пройшли обстеження та їй було встановлена слабка розумова відсталість та отримала другу групу інвалідності. На думку позивачки, нехтування батьківськими обов`язками з боку батька та матері принижує гідність дитини в подальшому може привести до негативних наслідків у житті дитини як з моральної так і з правової точки зору, тому з метою повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дітей, позивач вважає за необхідне вирішити питання про позбавлення відповідачів батьківських прав. На підставі наведеного просить задовольнити позов.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2023 відкрито провадження по справі, розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовльнити в повному обсязі. Позивачка повідомила, що звернулась до суду з даним позовом вимушено, оскільки виникла необхідність вирішувати питання старшій онуці із вступом до ВНЗ, а меншій оформити інвалідність. Вона неодноразово зверталась до відповідачки з даного приводу, але донька не вчиняє жодних дій щодо своїх дітей, не приїжає, не опікується ними, не цікавиться дітьми взагалі, матеріально не допомагає, а навпаки просить кошти на своє проживання.

ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник позовні вимоги не визнали та просили в задоволенні позовних вимог відмовити, надала відзив суду та пояснила, що вважає позовні вимоги неогрунтованими і безпідставними, а тому відхиляє їх у повному обсязі по наступним обставинам: п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і грунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. В постанові від 21.08.2019 по справі № 661/4038/17 Верховний Суд виклав наступну позицію: Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у вийняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Відповідач 1 любить своїх дітей і бажає приймати участь у спілкуванні з ними та їх вихованні. У зв`язку із складною життєвою ситуацією, яка склалася у відповідача 1 в2015 році після розлучення з відповідачем 2, вона була змушена залишити дітей своїй матері (позивачу), і поїхати на заробітки, проти чого вона не заперечувала. Зараз відповідач 1 проживає у м. Києві разом з ОСОБА_2 , з яким вона уклала офіційний шлюб. Її чоловік не заперечує проти проживання дітей відповідача 1 з ними і участі у їх вихованні. Відповідач 1 з чоловіком декілька разів приїжджали до своєї матері (позивачки) з метою налагодити стосунки з діточками, однак матір (позивачка) налаштовує дітей проти неї і її чоловіка, різними способами перешкоджає їхньому спілкуванню.

ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що бажає якимось чином налагодити відносини з дітьми та можливо забрати їх до себе спільно проживати. Не заперечувала, що вона привезла обох доньок до мами десь у 2013 році та залишила, а сама поїхала до Києва шукати роботу, однак до цього часу ще не знайшла роботу. З дітьми не проживає бо постійно шукає роботу. Протягом року перебування справи в провадженні суду - дітей навідувала 1 раз.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суду повідомила, що їй відомо, що судом розглядається справа про позбавлення батьківських прав батьків. Вважає, що як батька так і матір необхідно позбавити батьківських прав, оскільки вони їх з сестрою покинули і навіть не навідують. Мати за 10 років приїхала до них один раз в 2023 році з новим чоловіком пізно ввечері, вранці поїхали гуляти в центр села, гуляли до вечора, потім приїхали взяли їжу і поїхали до Києва. Мати навіть не приготувала їжу і дома нічого не допомагала по господарству. За весь час, що вона із сестрою проживає у бабусі - мати 1 раз привітала її з Днем Народження. Не бажає спілкуватись у даний час з батьками.

Представник третьої особи - орган опіки та піклування Глуховецької селищної ради Вінницької області в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за її відсутності, в той же час на адресу суду надали рішення Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області від 30.08.2023 № 126 «Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відносно малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши наявні письмові докази, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом установлено, що позивач є рідною бабусею ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та матір`ю відповідача 1 ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідач 1, 23.09.2006 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 (далі відповідач 2), однак 2015 року даний шлюб було розірвано.

Під час шлюбу відповідачів народилися двоє доньок: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком дітей відповідно до свідоцтва про народження записаний ОСОБА_4 , а матір`ю ОСОБА_7 .

З 2015 року по даний час діти проживають з позивачем та повністю перебувають на її утриманні, про що свідчить копія довідки Глуховецької селищної ради № 1-569 від 06.12.2022 року. Матір та батько дітей не цікавляться ними, не надають коштів на їх утримання та систематично протягом тривалого часу залишають своє місце проживання. Починаючи з 2015 року по даний час, відповідачі жодного разу не навідали своїх доньок, не зустрічалися з ними, не цікавляться їх здоров`ям, поведінкою, розвитком, інтересами, матеріальним забезпеченням. Виховання та утримання дітей у повній мірі лягло на позивача.

Відповідач 1 давно проживає за новою адресою та створила нову сім`ю., що нею не заперечувалось в судовому засіданні.

Крім того, відповідно до акту обстеження умов проживання з вказівкою стосовно осіб, які проживають за даною адресою від 06.12.2022, вказано, що умови проживання ОСОБА_1 разом із дітьми задовільні, проживає в добрих умовах: теплом та продуктами харчування забезпечено. В будинку постійно проживають діти. Їх навчанням та здоров`ям опікується ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (дідусь), які створили умови для проживання та повноцінного розвитку внучат). Комісія у складі старости Корнійчук Г.О. , головного спеціаліста загального відділу Глуховецької сільради, Дорощук Г.П. , та інспектора загального відділу Попсуй Л.В. провели перевірку та встановили, що для виховання та розвитку дітей створені усі необхідні умови. Батько та мати дітей життям дітей не цікавляться, участі у вихованні та догляду за дітьми не беруть, їх фізичним, духовним та моральним розвитком не займаються, не виявляють бажання спілкуватись з дітьми, що підтверджується довідками Непедівського ліцею Глуховецької селищної ради № 01-16/105 від 23.11.2022, № 01-16/106 від 23.11.2022.

Довідкою з КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Глуховецької селищної ради» від 05.12.2022. про те, що на щорічні профілактичні огляди щеплення дітей приводила бабуся. В червні 2022 позивач з дитиною Софією пройшли обстеження та їй було встановлена слабка розумова відсталість.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, лю6ові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину.

Статтею 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та и людської гідності; батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини; відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства; ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 164 Сімейного Кодексу України, батько (мати) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він (вона) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти. Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. В пункті 16 даної Постанови зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. А тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку в особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікую і відповідальністю своїх батьків, і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Статтею 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Конвенції Про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради № 789-XII від 27 лютого 1991 року встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Виходячи із вищевказаного та керуючись ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, ст. 164 Сімейного Кодексу України, враховуючи інтереси малолітньої дитини, а також у зв`язку з тим, що батьки дітей протягом тривалого часу свідомо самоусунулися від виконання батьківських обов`язків орган опіки та піклування Глуховецької селищної ради Вінницької області вважає за доцільне позбавити, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оцінюючи надані позивачем докази, які досліджені в судовому засіданні, суд приходить до переконання, що позивачем доведений той факт, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 самоусунулися від виконання батьківських обов`язків протягом тривалого часу і за час розгляду справи в суді своєї поведінки не змінили, продовжують ухилятись від цього обов`язку, суд вважає, що в інтересах дітей, необхідно позбавити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 батьківських прав відносно їх малолітніх доньок - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

При цьому суд вважає доведеною ту обставину, що саме позбавлення батьківських прав відповідачів віносно їх дітей є необхідним для захисту прав дітей, оскільки навіть під час розгляду справи звернення до відповідачки щодо необхідності пройти медичні обстеження та лікування меншої доньки - залишились проігнорованими відповідачем, що не може свідчити про її бажання налагодити відносини із дітьми та не свідчить про її небайдужість до дітей.

Разом з тим, статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Вказаний обов`язок щодо утримання дитини покладений на обох батьків та є однаковим для них.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Приписами статті 182 СК України установлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Судом установлено, що відповідачі є працездатним, ними не надано суду доказів наявності в них на утриманні інших неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків та наявності інших обставини, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів.

Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи, встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для неповнолітніх дітей відповідного віку, приймаючи до уваги положення ст. 182 СК України, суд приходить до переконання, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має становити 1/3 частку з усіх видів заробітку (доходів) відповідачів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення із 15 травня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: орган опіки та піклування Глуховецької селищної ради Вінницької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно дітей - доньок: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 частини усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 травня 2023 року та до досягнення старшою донькою повноліття, після досягнення старшою донькою повноліття, аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 травня 2023 року та до досягнення старшою донькою повноліття, після досягнення старшою донькою повноліття, аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в частці з кожного на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. в частині позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по справі в частині позовних вимог про стягнення аліментів по 1073,60 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

Відповідачі: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, місце проживання: АДРЕСА_2 );

ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ),

третя особа: орган опіки та піклування Глуховецької селищної ради Вінницької області (код ЄДРПОУ 44023514, місцезнаходження: 22130, Вінницька область, смт Глухівці, вул. Шкільна, 41)

Повний текст рішення складено 21.05.2024 року.

Суддя: Н.Г.Таран