Справа № 758/5491/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2024 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом Комунального підприємства «Галицьке Подільського району міста Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, -
ВСТАНОВИЛА:
Комунальне підприємство «Галицьке Подільського району міста Києва» звернулось до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Статтею 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесу особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до п. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно до ч. 3 ст. 62 ЦПК України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.
Взаємовідносини між довірителем та представником мають договірний характер.
Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Директор, у разі вчинення правочину юридичною особою, виступає в такому разі не як фізична особа, а як орган юридичної особи, тобто є її частиною. На це звернув увагу Касаційний цивільний суд у постанові від 27.04.2022 року № 761/1062/21. У постанові ВС від 16.02.2022 року у справі № 554/7761/20 зроблено висновок, що: «дієздатністю юридичної особи, як і особи фізичної, є її здатність набувати для себе цивільні права та здійснювати їх, а також набувати та виконувати цивільні обов`язки. Одна якщо для фізичної особи це є природними діями, які вона виконує власне сама, то юридична особа в силу того, що вона є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, набуває прав та обов`язків через, зокрема, свої органи управління.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами само представництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Тобто, процесуальний закон визначає, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (ст. 60 ЦПК України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у ч. ч. 1, 4 ст. 62 ЦПК України.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Так, з позовної заяви вбачається, що вона підписана Денисюк Вікторією , повноваження якої підтверджуються копією довіреності, натомість доказів, що остання є працівником підприємства або адвокатом до позовної заяви не додано.
Суд вважає за необхідне додати, що згідно з висновком викладеним у постанові ВП ВС, особи, які представляють юридичну особу за довіреністю та виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, діють від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі № 910/23346/16).
Отже, процесуальний документ може бути поданий та/або підписаний як безпосередньо особою, яка подає заяву, так і її представником. У разі, якщо довіреність підпису керівник юридичної особи (директор) повноваження останнього підтверджуються статутом, протоколом загальних зборів засновників (учасників), наказом про призначення на посаду та випискою з Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб підприємців. Такий перелік документів підтверджує 2 факти: особа дійсно є керівником юридичної особи, і в неї відсутні обмеження повноважень щодо представництва у суді.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
На підставі викладеного, враховуючи, що вказану позовну заяву подано особою, якою не підтверджено процесуальної дієздатності, суддя вважає за необхідне повернути позовну заяву.
На підставі викладеного та керуючись ст. 58, 185 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИЛА:
Позовну заяву Комунального підприємства «Галицьке Подільського району міста Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги повернути позивачеві.
Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Леся БУДЗАН
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2024 |
Оприлюднено | 24.05.2024 |
Номер документу | 119171800 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Будзан Л. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні