Рішення

від 20.05.2024 по справі 120/12672/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 травня 2024 р. Справа № 120/12672/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берестівка" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

17.08.2023 року СТОВ "Берестівка" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області №9059512/35494613 від 26.06.2023 року та №9059513/35494613 від 26.06.2023 року відмовлено в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.11.2022 року до податкової накладної №3 від 21.10.2022 року та №2 від 10.11.2022 року до податкової накладної №11 від 28.10.2022 року.

На переконання позивача, вказані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки за наявності первинних бухгалтерських документів підстава відмови у реєстрації розрахунків коригування є необґрунтованою. Крім цього, надані позивачем письмові пояснення з копіями первинних документів повністю відображають зміст господарських операцій щодо поставки кукурудзи та повернення надлишково сплачених коштів за договором і були достатніми для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію податкових накладних, у зв`язку з чим, звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 22.08.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.09.2023 року представником Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечив щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема вказав, що за результатом розгляду наданих платником документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податків направлено повідомлення №9042214/3594613 та №9042215/35494613 від 22.06.2023 року про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом розгляду повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, прийнято рішення №9059512/35494613 від 26.06.2023 року та №9059513/35494613 від 26.06.2023 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.11.2022 року до податкової накладної №3 від 21.10.2022 року та №2 від 10.11.2022 року до податкової накладної №11 від 28.10.2022 року у зв`язку із наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства: документально не підтверджено необхідність проведення коригування, а саме: в ОСВ по рахунку 6811 та в акті звірки з покупцем кукурудзи не відображено повернення надлишково сплачених коштів.

Також, представник відповідача вважає, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, представник вважає, що відмовляючи в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, податковий орган діяв на підставі, та в спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Одночасно, 05.09.2023 року представником Державної податкової служби України подано відзив на позовну заяву, у якому останній вказує на законність та обґрунтованість прийнятого комісією регіонального рівня рішення та просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У встановлений судом строк представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що вважає доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

13.10.2023 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розподіл судових витрат, в якому останній просить стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 16000 грн.

17.10.2023 року на адресу суду надійшла заява представника відповідачів про зменшення витрат на правничу допомогу до 4000 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини справи.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Берестівка" (далі по тексту СТОВ "Берестівка") зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.02.2008 року, є платником ПДВ з 003.08.2017 року (номер запису: 1702104500017). Основним видом економічної діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

19.10.2022 року між СТОВ "Берестівка" та ПП "Престиж" укладено договір купівлі-продажу кукурудзи №1910/22, відповідно до умов якого товариство зобов`язується передати у власність покупця, а ПП "Престиж" прийняти та своєчасно оплатити товар.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що якість товару, що передається продавцем, повинна відповідати наступним вимогам: для кукурудзи код УКТ ЗЕД 1005900000 вологість 14%, смітна домішка 2%, зернова домішка 10%. Підтвердженням якості товару є дані лабораторії покупця.

19.10.2022 року СТОВ "Берестівка" здійснено часткову поставку кукурудзи у кількості 205, 96 т. загальною вартістю 633491, 73 грн. Оскільки продукція відвантажувалась 19.10.2022 року, позивачем зареєстровано податкову накладну №6 від 19.10.2022 року на суму 633491, 73 грн., в тому числі ПДВ 77797, 23 грн.

20.10.2022 року СТОВ "Берестівка" здійснено часткову поставку кукурудзи у кількості 279, 12 т. загальною вартістю 923391, 20 грн. Оскільки продукція відвантажувалась 20.10.2022 року, позивачем зареєстровано податкову накладну №7 від 20.10.2022 року на суму 923391, 20 грн., в тому числі ПДВ 113398, 92 грн.

21.10.2022 року ПП "Престиж" здійснило оплату на користь СТОВ "Берестівка" в сумі 6000000 грн., за результатом чого позивачем зареєстровано податкову накладну №3 від 21.10.2022 року на суму 4443117, 07 грн., в тому числі ПДВ 545645, 96 грн.

28.10.2022 року ПП "Престиж" здійснило оплату на користь СТОВ "Берестівка" в сумі 3976000 грн., за результатом чого позивачем зареєстровано податкову накладну №11 від 28.10.2023 року на суму 3976000 грн., в тому числі ПДВ 488280, 70 грн.

Враховуючи, що ПП "Престиж" здійснено оплату на користь СТОВ "Берестівка" в загальній сумі 9976000 грн., а товару поставлено на 5485590, 53 грн., виникла переплата на суму 4490409, 47 грн., яка була повернута ПП "Престиж" двома платежами від 10.11.2022 року.

У зв`язку з поверненням на користь ПП "Престиж" вказаної переплати, позивачем для коригування податкових зобов`язань складено та надіслано на реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.11.2022 року до податкової накладної №3 від 21.10.2022 року та розрахунок коригування №2 від 10.11.2022 року до податкової накладної №11 від 28.10.2022 року, на загальну суму 369407, 98 коп., в тому числі ПДВ 45365,89 коп., яка за допомогою програми електронного документообігу направлена до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанцій від 22.11.2022 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових, розрахунок коригування прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зазначено: "сума компенсації вартості товару/ послуги 1005, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам п. 5 Критеріїв ризикованості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

На виконання вимог квитанцій, 15.06.2023 року позивачем до Головного управління ДПС у Вінницькій області подано пояснення та копії документів щодо розрахунків коригування №1 від 10.11.2022 року до податкової накладної №3 від 21.10.2022 року та розрахунок коригування №2 від 10.11.2022 року до податкової накладної №11 від 28.10.2022 року.

За результатом розгляду наданих позивачем документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податків направлено повідомлення №9042214/3594613 та №9042215/35494613 від 22.06.2023 року про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано надати первинні документи щодо постачання товарів, оскільки документально не підтверджено необхідність коригування на зменшення ціни кукурудзи, зокрема, не надано акт взаєморозрахунків з покупцем, розрахунок фактичної ціни на підставі аналізів, зроблених лабораторією на зерновому складі, лист звернення від покупця щодо необхідності перерахунку, зміни ціни та повернення коштів.

23.06.2023 року позивачем подано повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом розгляду повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, прийнято рішення №9059512/35494613 від 26.06.2023 року та №9059513/35494613 від 26.06.2023 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.11.2022 року до податкової накладної №3 від 21.10.2022 року та №2 від 10.11.2022 року до податкової накладної №11 від 28.10.2022 року у зв`язку із наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства: документально не підтверджено необхідність проведення коригування, а саме: в ОСВ по рахунку 6811 та в акті звірки з покупцем кукурудзи не відображено повернення надлишково сплачених коштів.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, однак його скарги залишено без задоволення, а рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області №9059512/35494613 від 26.06.2023 року та №9059513/35494613 від 26.06.2023 року без змін.

Вищевикладені обставини зумовили позивача звернутись до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 року №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020 року), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзац 2 пункту 25 Порядку №1165).

Так, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.11.2022 року до податкової накладної №3 від 21.10.2022 року та №2 від 10.11.2022 року до податкової накладної №11 від 28.10.2022 року слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 5 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданого отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, над величиною залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зменшеного у 1,5 раза та зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Таким чином, аналіз пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п. 11 Порядку №1165.

Разом із тим, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 5 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 5 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданого отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, над величиною залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги з 01.01.2017 року, зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 01.01.2017 р., зменшеного у 1,5 раза та зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги, що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій.

Із наведеного слідує, що квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.11.2022 року до податкової накладної №3 від 21.10.2022 року та №2 від 10.11.2022 року до податкової накладної №11 від 28.10.2022 року не відповідає вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація розрахунку коригування стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

В той же час, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В даному ж випадку, судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, що підтверджується матеріалами справи.

Разом із тим, рішеннями №9059512/35494613 від 26.06.2023 року та №9059513/35494613 від 26.06.2023 року відмовлено в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.11.2022 року до податкової накладної №3 від 21.10.2022 року та №2 від 10.11.2022 року до податкової накладної №11 від 28.10.2022 року.

При цьому, як свідчить зміст оскаржуваних рішень, підставою для їх прийняття слугувало те, що позивачем надано копії документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено "документально не підтверджено необхідність проведення коригування, а саме: в ОСВ по рахунку 6811 та в акті звірки з покупцем кукурудзи не відображено повернення надлишково сплачених коштів".

Суд зауважує, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Оскаржувані рішення Головного управління ДІІС у Вінницькій області не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, неправомірним є й посилання податкового органу у рішенні про відмову у реєстрації розрахунків коригування кількісних та вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних на "подання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства", без зазначення які саме документи платником податку складені з порушенням законодавства та без оцінки достатності та належності первинних документів, наданих платником податків.

Податковий орган не надав більш детальної інформації, які самі операції в межах здійснення СТОВ "Берестівка" діяльності, спрямованої на виконання прийнятих на себе за укладеними договорами зобов`язань, слід вважати ризиковими, а тому, слід дійти висновку про відсутність в оскаржуваному рішенні контролюючого органу будь-якої мотивації підстав та причин його прийняття.

З наявних матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

В даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень №9059512/35494613 від 26.06.2023 року та №9059513/35494613 від 26.06.2023 року.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.11.2022 року до податкової накладної №3 від 21.10.2022 року та №2 від 10.11.2022 року до податкової накладної №11 від 28.10.2022 року.

Суд зазначає, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників.

Так, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.07.2019 року у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 року у справі №819/330/18, що в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Водночас, суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивач склав спірні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі податкових накладних №9059512/35494613 від 26.06.2023 року та №9059513/35494613 від 26.06.2023 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.11.2022 року до податкової накладної №3 від 21.10.2022 року та №2 від 10.11.2022 року до податкової накладної №11 від 28.10.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.11.2022 року до податкової накладної №3 від 21.10.2022 року та №2 від 10.11.2022 року до податкової накладної №11 від 28.10.2022 року, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

В той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію розрахунків коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.11.2022 року до податкової накладної №3 від 21.10.2022 року та №2 від 10.11.2022 року до податкової накладної №11 від 28.10.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.11.2022 року до податкової накладної №3 від 21.10.2022 року та №2 від 10.11.2022 року до податкової накладної №11 від 28.10.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання їх на реєстрацію - 22.11.2022 року.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 5368 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого структурного підрозділу ДПС та Державної податкової служби України солідарно.

Що стосується відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16000 грн., суд зазначає наступне.

Так, частиною 1 статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 5, 6 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).

Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано договір про надання правової допомоги №5МТА від 09.08.2023 року, замовлення №1 на надання юридичних послуг до договору №5МТА від 09.08.2023 року, акт здачі-прийняття робіт (гадання послуг) №5 від 02.10.2023 року, детальний опис робіт (наданих послуг) за договором про надання правової допомоги №5МТА від 09.08.2023 року, платіжну інструкцію №999 від 10.08.2023 року на суму 16000 гривень.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами). При цьому судом враховано, що дана справа є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглянута судом без проведення судових засідань, у спрощеному позовному провадженні.

Щодо встановлення судом неспівмірності понесених витрат на професійну правничу допомогу, висновки суду узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі 922/1964/21.

Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, враховуючи заперечення відповідача щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає, що витрати на правову допомогу в розмірі 16000 грн., на відшкодування яких у позивача виникло право за результатами розгляду цієї справи, підлягають зменшенню.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що за результатами розгляду цієї справи відшкодування витрат на професійну правничу в сумі 5000 грн. відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9059512/35494613 від 26.06.2023 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.11.2022 року до податкової накладної №3 від 21.10.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.11.2022 року до податкової накладної №3 від 21.10.2022 року датою його подання на реєстрацію - 22.11.2022 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9059513/35494613 від 26.06.2023 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 від 10.11.2022 року до податкової накладної №11 від 28.10.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 10.11.2022 року до податкової накладної №11 від 28.10.2022 року датою його подання на реєстрацію - 22.11.2022 року.

Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берестівка" (вул. Л.Українки, 10, с. Берестівка, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 35494613) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5368 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого структурного підрозділу ДПС (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) солідарно.

Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берестівка" (вул. Л.Українки, 10, с. Берестівка, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 35494613) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого структурного підрозділу ДПС (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) солідарно.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Берестівка" (вул. Л.Українки, 10, с. Берестівка, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 35494613);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений структурний підрозділ ДПС (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150);

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська Площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Дончик Віталій Володимирович