Рішення

від 20.05.2024 по справі 160/30259/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 рокуСправа №160/30259/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗИНОПЛАСТ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗИНОПЛАСТ" (далі Підприємство) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2023 року №0286040712 в частині застосування штрафу у сумі 347 694, 93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскарженого рішення, як такого, що прийнято без з`ясування усіх фактичних обставин справи, зокрема того, що на період підписання контракту діяли норми, які встановлювали граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів 365 календарних днів, тоді як положення пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» № 18 від 24 лютого 2022 року, яким встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у 180 календарних днів, яким керувався відповідач під час його прийняття є несприятливими для Підприємства у цьому випадку. Зауважує, що оскільки існують дві норми, закріплені актами одного і того самого органу та мають однакову юридичну силу, що встановлюють різні строки, а тому має бути застосована норма, яка є більш прийнятною для платника податку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 26.02.2024 року позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.05.2024 року продовжено розгляд справи.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зазначає, що починаючи з 05.04.2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 днів та позивачем означені строки порушені, у зв`язку з чим й була розрахована пеня за оскарженим рішенням. Зауважує, що від Підприємства документального підтвердження несвоєчасного виконання умов контракту, як-от: форс-мажорні обставини та/або висновок Міністерства економіки України, не надходили.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що Головним управління ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємство з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24.12.2021 року №24-12-21 за період з 24.12.2021 року по 14.07.2023 року, за результатом якої складено акт від 02.08.2023 № 2765/04-36-07-12/34611042.

Перевіркою встановлено порушення позивачем частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24.12.2021 року №24-12-21 за період з 24.12.2021 року по 14.07.2023 року.

Суть порушень полягало у тому, що протягом перевіряємого періоду відбулось несвоєчасного надходження валютної виручки від нерезидента KRM-Trade sp.z.o.o. (Польща) за відвантажений товар на поточний рахунок Підприємства при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24.12.2021 року №24-12-21 за період з 24.12.2021 року по 14.07.2023 року із порушенням граничних термінів надходження коштів від 4 до 18 днів.

Не погодившись із означеними висновками Акту, позивач подав заперечення, в яких вказав, що норми Постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» № 18 від 24 лютого 2022 року щодо встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту 180 днів не можуть розповсюджуватися на правовідносини щодо строків розрахунків за валютними операціями, які виникли до набрання її чинності та станом на момент укладання зовнішньоекономічного контракту від 24.12.2021 року №24-12-21 становили 365 днів.

Відповідачем означенні розцінені як такі, що не спростовують висновків Акту

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.10.2023 року №0286040712, яким Підприємству застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов`язань та за порушення вимог валютного законодавства на з суму 347 694, 93 грн.

При вирішені спору суд виходить із того, що згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Спірні правовідносини врегульовані Законом № 2473, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі Інструкція).Статтею 13 Закону № 2473, визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти належать зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до приписів підпункту 1 пункту 7 Інструкції, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України належать митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), -за операціями з експорту товарів. Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності) (пункт 8 Інструкції).

Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частиною третьою статті 3 Закону № 2473, визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473, передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що порушення резидентом строків розрахунків тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», за зовнішньоекономічним Контрактом від 24.12.2021 №24-12-21, укладеного із KRM-Tradesp.z.o.o. (Польща), а саме: протягом перевіряємого періоду відбулось несвоєчасного надходження валютної виручки від нерезидента KRM-Trade sp.z.o.o. (Польща) за відвантажений товар на поточний рахунок Підприємства при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24.12.2021 року №24-12-21 за період з 24.12.2021 року по 14.07.2023 року із порушенням граничних термінів надходження коштів від 4 до 18 днів

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що оскільки відповідно до п. 21 розділу II Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» № 5 від 02 січня 2019 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів, тому за поставкою у спірних правовідносинах, що виникли у 2021 році такі строки ще не настали, а тому відсутнє порушення в цій частині.

Позивач наголошує на тому, що положення пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» № 18 від 24 лютого 2022 року, яким встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у 180 календарних днів та які застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року не можуть бути застосовані у даному випадку, оскільки існують дві норми, закріплені актами одного і того самого органу та мають однакову юридичну силу, що встановлюють різні строки, а тому має бути застосована норма, яка є більш прийнятною для платника податку.

Перевіряючи обґрунтованість вказаних доводів позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 6, 7, 7-1, 15, 28, 30, 33, 44, 45, 46, 48, 56, 71 Закону України "Про Національний банк України", статті 99 Конституції України, статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону України "Про валюту і валютні операції", Правління Національного банку України постановою № 5 від 02.01.2019 року, затвердило "Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" (далі-Положення № 5).

Згідно із пунктом 21 розділу II Положення № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 12, 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", з метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Правління Національного банку України постановою від 02.01.2019 року № 7, затвердив "Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів" (далі-Інструкція № 7).

Пунктом 2 Інструкції № 7 встановлено, що вимоги цієї Інструкції поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які Національним банком встановлені граничні строки розрахунків, з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки та мінімальних граничних сум операцій, на які поширюються встановлені Національним банком граничні строки розрахунків.

Згідно із підпунктом 4 пункту 2 Інструкції № 7, день виникнення порушення-перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.

Відлік установлених Нацбанком граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів банк розпочинає з дати оформлення митних декларацій типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів (пункт 7 розділу ІІ Інструкції № 7).

Відповідно до ч.3 ст.13 Закону №2473-VIII встановлено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", (далі Постанова № 18), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Із змісту наведених правових норм, слідує, що Національний банк України, використовуючи своє право, передбачено Законом № 2473-VIII, відповідно до пункту 21 розділу II Положення № 5, встановив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які становлять 365 календарних днів та обраховуються із дати проведення експортної/імпортної операції.

Разом із тим, Національний банк України у разі виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такий захід захисту- встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а саме: в період запровадження воєнного стану, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно із пунктом 14-2 Постанови № 18 становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п.14.2. Постанови №18, яким визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року, а тому доводи позивача в цій частині суд вважає необґрунтованими.

Посилання позивача на практику Верховного Суду суд не приймає до уваги, оскільки вона не є релевантною до спірних правовідносин.

Суд також враховує, що відповідно до ч.4 ст.13 Закону №2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Згідно п.4 Розділу І Інструкції №7 перевищення граничних строків розрахунків дозволяється на підставі висновку.

Порядок №104 визначає механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі висновки), перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду.

Відповідно до п.1 Порядку №104 дія цього Порядку поширюється на всіх резидентів незалежно від форми власності.

Згідно абз.7 п.2 Порядку №104 Мінекономіки видається висновок за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме - під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

Суд зазначає, що протягом розгляду справи позивач не надав доказів того, що він отримував у Центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, висновки щодо продовження граничних строків розрахунків, за операцією з імпорту товару за договором поставки від 24.12.2021 року №24-12-21.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.73-76 КАС України).

Статтею 76 КАС України визначено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законами України.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗИНОПЛАСТ" відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна