Рішення

від 29.04.2024 по справі 160/849/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року Справа № 160/849/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. за участю секретаря судового засіданняЯлтанець К.В. за участю: представника позивача представника відповідача Куцевола Д.В. Гудкова А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0334070406 від 16.11.2023 про донарахування Приватному акціонерному товариству «Дніпропетровський агрегатний завод» штрафних санкцій з ПДВ в сумі 6879060,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, оформленого актом перевірки від 16.10.2023 р. №37118/04-36-04-06/14311614, дійшов висновків щодо реєстрації ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» податкових накладних з порушенням строків, передбачених п.201.10 ст.201 ПK України, що стало підставою для накладення на позивача штрафу згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України та, відповідно, винесення податкового повідомлення-рішення №0334070406 від 16.11.2023 року. Так, позивачем наголошується, що контролюючим органом проведено невідповідний ситуації вид перевірки, а саме - камеральну, в той час, як мала проводитись документальна, а застосування до нього штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладених, складених за період листопад 2019 року - жовтень 2023 року є протиправним, враховуючи, що камеральна перевірка дотримання ним зазначених строків була здійснена відповідачем в жовтні 2023 р., що є порушенням приписів підпункту 76.3 пункту 76 ПК України та пункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Крім того, Законом №2876-ІХ від 12.01.2023 внесено зміни до розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України та підрозділ 2 доповнено пунктами 89 та 90, згідно із якими збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної, залежно від дня її складення, та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Проте, незважаючи на те, що в Законі №2876-ІХ зазначено «тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні…», тобто починаючи з 24.02.2022, відповідачем в прийнятому податковому повідомленні-рішенні застосовані інші штрафні санкції, тобто без урахування диференціювання відсотків, визначених Законом №2876-ІХ. За таких обставин, спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви, що відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, із зазначенням відомостей щодо наявності/відсутності у позивача та відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі); доказів надсилання позивачем іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів від 08.01.2024 року, у відповідності до положень ч. 9 ст. 44 КАС України;

На виконання вимог ухвали суду від 12.01.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Наумова В.Г., 29.01.2024 року надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням відомостей щодо наявності у позивача та відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Крім того, 29.01.2024 року на адресу суду від представника позивача Наумова В.Г. надійшло клопотання про долучення доказів направлення відповідачу уточненої позовної заяви та доданих до неї документів, у відповідності до положень ч. 9 ст. 44 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/849/24, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 26 лютого 2024 року об 11:00 год.

19.02.2024 року за допомогою засобів електронного зв`язку до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

19.02.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації Позивачем податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201. За результатами перевірки, відповідно до вимог п. 86.2 ст. 86 ПК Україні складено акт камеральної перевірки від 16.10.2023 р. №37118/04-36-04-06/14311614 щодо порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Так відповідачем наголошується, що нормами податкового законодавства не передбачено обмежень у проведенні камеральних перевірок за аналогією з нормою п. 78.2 ст.78 ПК України, якою заборонено контролюючим органам проводити документальні позапланові перевірки з питань, що вже були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. Отже камеральною перевіркою предметом перевірки якої є, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, з урахуванням положень ст. 102 ПК України, може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН. З огляду на зазначене, контролюючим органом саме камеральну перевірку проведено у відповідності до вимог податкового законодавства. Також визначені п.п.89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України строки реєстрації в ЄРПН, штрафи за їх порушення, застосовуються до податкових накладних, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючи з 16.01.2023р.), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. Розмір штрафів, що визначені п.90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, застосовуються за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого п.89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, із датою складання, починаючи з 16.01.2023р., у свою чергу, порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15.01.2023р. включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу У розмірах, встановлених п.120-1.1 ст.120-1 ПК України. В розглядуваному випадку оформлення податкових накладних стосуються періоду до набрання чинності (08.02.2023р.) Законом України № 2876-ІХ від 12.01.2023р. «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування». При цьому, реєстрація спірних податкових накладних, що відображені в акті перевірки, не проводилася із дотриманням строків, визначених п.89 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, оскільки граничний термін реєстрації таких не припадав на період з дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ. За таких умов підстав для застосування змін, внесених згідно Закону України № 2876- ІХ від 12.01.2023р. «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», які набрали чинності з 08.02.2023р. - немає. На момент винесення податкового повідомлення-рішення набули чинності (з 08.02.2023р.) зміни, внесені Законом України № 2876-ІХ від 12.01.2023р. до ПК України в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Водночас, норми ст.120-1 ПК України також є діючими, через що порушень вимог п.11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зі сторони податкового органу не допущено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року клопотання представника позивача адвоката Куцевола Дмитра Валентиновича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/849/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено.

У підготовчому судовому засіданні 26.02.2024 року було оголошено перерву до 25.03.2024 року об 11:00 год.

21.03.2024 року за допомогою засобів електронного зв`язку до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

22.03.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач підтримав позицію заявлену ним у власному відзиві на позовну заяву та додатково зауважено, що починаючи з 2 червня 2022 року було поновлено право контролюючого органу проводити камеральні перевірки з питань дотримання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних. Зі змісту Акту про результати камеральної перевірки №37118/04-36-04-06/14311614 від 16.10.2023, контролюючим органом перевіркою охоплено своєчасність реєстрації податкових накладних з граничним терміном реєстрації в такі періоди: листопад, грудень 2021 року; січень, лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2023 року. Розрахунок терміну, за якого контролюючий орган мав право на проведення камеральної перевірки, зробимо на прикладі найбільш ранньої податкової накладної № 44 (порядковий номер в Акті - №1) з датою складання 11.11.2019 року, граничний термін реєстрації - 30.11.2019 року, фактична дата реєстрації - 13.07.2022 року. Таким чином, точкою відліку, при проведенні розрахунку терміну 1095 днів на прикладі податкової накладної №44 від 11.11.2019 є 14.07.2022 року. Камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» проведено 16.10.2023 року, про що складено відповідний Акт. Отже кількість сплинувших днів між цими датами становить 460 днів, що в рамках 1095-денного строку на проведення камеральної перевірки. Оскільки решта податкових накладних, перелічених в Акті камеральної перевірки, складені та зареєстровані в ЄРПН значно пізніше, ситуація буде аналогічною, тільки з ще меншою кількістю днів, які пройшли з моменту вчинення податкового правопорушення до моменту проведення камеральної перевірки, а тому необхідності в проведенні розрахунку для решти податкових накладних немає.

25.03.2024 року справу було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на навчанні, що підтверджується довідкою від 25.03.2024 № 348, яка міститься в матеріалах справи.

Підготовче судове засідання було відкладено на 01.04.2024 на 10:00 год.

01.04.2024 року за допомогою засобів електронного зв`язку до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

У підготовчому судовому засіданні 01.04.2024 року судом поставлено на розгляд питання щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті. Крім того, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги в м. Дніпрі запропоновано сторонам вирішення цього питання у письмовому провадженні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу №160/849/24 до судового розгляду по суті на 15 квітня 2024 року об 11:00 год.

12.04.2024 року за допомогою засобів електронного зв`язку до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 15.04.2024 року було оголошено перерву до 29.04.2024 року о 14.00 год.

29.04.2024 року за допомогою засобів електронного зв`язку до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Представник позивача у судовому засіданні 29.04.2024 року пред`явлений позов підтримав у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.04.2024 року пред`явлений позов не визнав та, посилаючись на викладені у відзиві на позовну заяву та в додаткових поясненнях доводи, просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод» (код ЄДРПОУ 14311614) зареєстровано 16.08.1996, про що 25.01.2005 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1 224 120 0000 006974, перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Правобережна ДПІ (Чечеловський р-н м.Дніпра). Основним видом економічної діяльності ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» є: Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання (код КВЕД 30.30).

ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі п.п.20.1.4, ст.20 розділу І, п. 75.1. ст.75 розділу ІІ Податкового кодексу України, в порядку визначеному п. 76.2 ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» (код 14311614) з питання дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (дані ЄРПН).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.10.2023 р. №37118/04-36-04-06/14311614, відповідно до висновків якого зафіксовано встановлені під час перевірки допущені ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» порушення граничних строків реєстрації 1483 податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідальність передбачена:

- абз. 1 п.1201.1, статті 1201 розділу ІІ Податкового кодексу України (порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН). Загальна сума штрафу становить 6366214,49 грн.;

- п. 90 підрозд. 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених п. 89 підрозд. 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Загальна сума штрафу становить 512845,98 грн.;

На підставі вищевказаного акта камеральної перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0334070406 від 16.11.2023, яким до ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» (код 14311614) застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених ст 201 Податкового кодексу України та згідно з п.120-1.1, статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 6879060,47 грн.

Незгода позивача з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «форми «Н» №0334070406 від 16.11.2023 стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами.

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами підпунктів 62.1.2, 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Приписами статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Відповідно до пункту 69.2 статті 69 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та статті 76.3 ПК України (в редакції на час здійснення камеральної перевірки) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються крім, зокрема, камеральних перевірок. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 днів).

Таким чином суд доходить висновку про те, що камеральна перевірка позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних за період з листопада 2019 по вересень 2023 року проведена відповідачем у встановлені пунктом 76.3 статті 76 ПК України строки та порядку, визначеному статтею 76 цього ж Кодексу.ю натомість, позивач помилкового тлумачить положення до пункту 69.2 статті 69 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, вважаючи, що законодавець дозволив проведення камеральних перевірок лише в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за п.120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Разом із тим, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Виходячи з наведених норм у взаємозв`язку з обставинами справи судом встановлено, що позивачем дійсно порушено передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України граничні терміни реєстрації податкових накладних, що не заперечується й самим позивачем.

Суд зазначає, що у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Таким чином, суд вважає, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не для встановлення застосовності вказаної норми ПК України у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Водночас, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних починаючи з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, проте за період до 01 березня 2020 року такі штрафні санкції підлягають застосуванню.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 10.12.2021 у справі № 420/10367/20.

Однак, Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022 р., внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до 27.05.2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Суд зауважує, що наведене вбачається передусім з буквального тлумачення абз. 17 п. 69.2. підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, оскільки у відповідній нормі права законодавцем за змістом вказано, що в умовах воєнного стану мораторій на застосування штрафних санкцій, встановлений в зв`язку з дією карантину, не застосовується, тобто у спірних правовідносинах ця норма права є спеціальною, при цьому вона є нормою права прийнятою пізніше. Окрім цього суд зауважує, що спірна податкова накладна датована майже через пів року від внесення змін в законодавстві, що вказує на відсутність в юридичній ситуації позивача обставин непередбачуваності.

З 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 06.02.2024 року у справі №160/10740/23.

Судом у цій справі, на основі дослідження акту перевірки, встановлено, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК в частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, дата складання яких припадає на період з листопада 2019 по вересень 2023 року і реєстрація яких була здійснена у період з грудня 2021 по 13.10.2023.

Суд наголошує, що дійсно частина зазначених в акті перевірки податкових накладних були складені у період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак, реєстрація таких накладних була здійснена вже у період дії Закону № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (наявне інше нормативне обґрунтування).

У свою чергу, граничні терміни реєстрації жодної із зазначених у акті перевірки податкових накладних не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення у редакції Закону № 2260-ІХ.

Суд зазначає, що особливістю операцій із реєстрації податкових накладних є їх тривалість у часі, а тому у даному випадку необхідно враховувати плинність та змінюваність законодавства, адже відправною точкою для притягнення до відповідальність платників податків за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України є саме дата здійснення реєстрації податкових накладних, а не дата їх складання.

При цьому, суд звертає увагу, що при здійсненні правозастосування, суд має комплексно та системно застосовувати законодавство, враховуючи при цьому мету (ціль) та завдання того чи іншого нормативно-правового акту.

Вносячи Законом № 2260-ІХ зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» законодавець переслідує мету унормування саме особливостей операцій із реєстрації податкових накладних, що є тривалими у часі, а надто за умови попередньої дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину.

Отже, підсумовуючи наведене вище, суд дійшов до висновку, що ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» порушило терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за що починаючи з 27.05.2022 року підлягало притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Згідно пункту 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

З 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон № 2876-ІХ), який опубліковано у газеті «Голос України» від 07.02.2023 року № 26.

Законом України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120-1. 1 статті 120-1 Кодексу.

Пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, визначено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

При цьому згідно п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого саме пунктом 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних, а до спірних правовідносин ці норми, як вказано вище, не застосовуються.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 06.02.2024 року у справі №160/10740/23.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23 та від 30.01.2024 року у справі № 280/4484/23.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вже зазначалось, судом встановлено, що у період з 11 листопада 2019 по 15 вересня 2023 року позивачем складено 1483 податкові накладні, реєстрація яких була здійснена у Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 14.12.2021 по 13.10.2023, тобто з порушенням строку, визначеного п. 201.1 ст. 201 ПК України, що також не заперечується і самим позивачем.

Крім того, Актом від 16.10.2023 р. №37118/04-36-04-06/14311614, зокрема, було передбачено, що відповідальність за допущені ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» порушення граничних строків реєстрації 1483 податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачена:

- абз. 1 п.1201.1, статті 1201 розділу ІІ Податкового кодексу України (порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН). Загальна сума штрафу становить 6366214,49 грн.;

- п. 90 підрозд. 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених п. 89 підрозд. 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Загальна сума штрафу становить 512845,98 грн.

Як вище було встановлено зменшений розмір штрафних санкцій, передбачений п. 90 підрозд. 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України може бути застосований щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Так, відповідно до розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ «ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», який є додатком до податкового повідомлення-рішення №0334070406 від 16.11.2023, судом, зокрема, встановлено, що відповідно до податкових накладних: №51 від 18.11.2022, яка зареєстрована в ЄРПН 23.02.2023 р.; №91 від 18.08.2022, яка зареєстрована в ЄРПН 23.05.2023 р.; №6 та №7 від 06.10.2022 та №46 від 27.10.2022, які зареєстровані в ЄРПН 23.02.2023 р.; №5 та №8 від 06.10.2022, №37 від 20.10.2022, №21 від 10.11.2022, №1 від 02.11.2022, які зареєстровані в ЄРПН 22.03.2023 р.; №39 від 20.10.2022, №40 та №41 від 20.10.2022, №20 від 07.10.2022, які зареєстровані в ЄРПН 26.04.2023 р.; №92 від 25.08.2022, яка зареєстрована в ЄРПН 10.04.2023; №74 від 11.03.2022, яка зареєстрована в ЄРПН 12.09.2023; №50 від 18.08.2022, яка зареєстрована в ЄРПН 12.10.2023; №26 від 15.04.2022, яка зареєстрована в ЄРПН 07.09.2023; №9 від 06.01.2023, №2 від 03.01.2023, №3, №4, №5 від 04.01.2023,№7 від 05.01.2023, №8, №10 від 06.01.2023, №11, №12, №13, №14 від 09.01.2023, №19, №15, №16, №17, №18 від 10.01.2023, №21, №22, №23, №25, №26 від 12.01.2023, №33, №32, №34 від 13.01.2023, №27, №24 від 12.01.2023, які зареєстровані в ЄРПН 10.02.2023 р.; №1 від 02.01.2023, №20 від 12.01.2023, №29, №30, №31 від 13.01.2023 які зареєстровані в ЄРПН 21.02.2023 визначено розміри штрафних санкцій 10 %, 20% та 40% від ПДВ, замість розмірів передбачених п. 90 підрозд. 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України

Верховним Судом в постанові від 05 жовтня 2023 року в справі №520/14773/21 зроблено висновок про наявність у суду компетенції зі скасування податкового повідомлення-рішення лише в частині суми необґрунтовано застосованого штрафу.

Суд зазначає, що розрахунок штрафних санкцій зроблено контролюючим органом, а суд має зробити суто арифметичний розрахунок.

Аналогічне правозастосування здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 05.03.2024 року у справі №160/20797/23.

З урахуванням того, що відповідачем неправильно застосований розмір штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме №51 від 18.11.2022, №91 від 18.08.2022, №6 та №7 від 06.10.2022 та №46 від 27.10.2022, №5 та №8 від 06.10.2022, №37 від 20.10.2022, №21 від 10.11.2022, №1 від 02.11.2022, №39 від 20.10.2022, №40 та №41 від 20.10.2022, №20 від 07.10.2022, №92 від 25.08.2022, №74 від 11.03.2022, №50 від 18.08.2022, №26 від 15.04.2022, №9 від 06.01.2023, №2 від 03.01.2023, №3, №4, №5 від 04.01.2023,№7 від 05.01.2023, №8, №10 від 06.01.2023, №11, №12, №13, №14 від 09.01.2023, №19, №15, №16, №17, №18 від 10.01.2023, №21, №22, №23, №25, №26 від 12.01.2023, №33, №32, №34 від 13.01.2023, №27, №24 від 12.01.2023, №1 від 02.01.2023, №20 від 12.01.2023, №29, №30, №31 від 13.01.2023, а одже застосування до до ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» штрафу у розмірі 929143,25 грн. є протиправним, однак в іншій частині, а саме в розмірі за несвоєчасну реєстрацію 1432 податкової накладної є правомірним, а отже в цій частині спірне податкове-повідомлення рішення лишається чинним.

Щодо посилань позивача на наявність обставин непереборної сили (форс-мажор) з посиланням на військову агресію російської федерації проти України та введенням воєнного стану, суд зазначає, що наявність таких обставин позивачем не доведена жодними доказами.

Посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних. В свою чергу, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності, зокрема за порушення строків реєстрації податкових накладних, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, чого в даному випадку позивачем зроблено не було.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0334070406 від 16.11.2023 року, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в частині застосування до ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму 929143,25 грн. не є обґрунтованим та прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мали значення, а тому не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на положення вказаних статтей та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод», понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 30280,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього у розмірі 4089,87 грн. шляхом стягнення цих коштів на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (49011, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53, код ЄДРПОУ 14311614) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0334070406 від 16.11.2023 року, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в частині застосування до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму 929143,25 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (49011, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53, код ЄДРПОУ 14311614) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4089,87 грн. (чотири тисячі вісімдесят дев`ять гривень 87 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 09 травня 2024 року.

Суддя І.В. Тулянцева