Ухвала

від 20.05.2024 по справі 215/2494/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 травня 2024 року Справа 215/2494/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Квятковського Ярослава Анатолійовича про встановлення наявності (повноважень), -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2024 до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Квятковського Ярослава Анатолійовича з позовними вимогами про:

-встановлення наявності компетенції (повноважень) виконуючого обов`язки голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Квятковського Ярослава Анатолійовича у сфері управління при отриманні заяви від 04.04.2022 вх.4810 створювати штучні перешкоди для реєстрації заяв про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду та визнати таку процедуру протиправною діяльністю і зобов`язати реєструвати такі заяви.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 18.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Квятковського Ярослава Анатолійовича про встановлення наявності (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії. ухвалено передати на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

15.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали справи №215/2494/24 відповідно до ухвали суду від 18.04.2024.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024 дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, та підлягає залишенню без руху з наступного.

Так, ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00грн.

Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.

З позовних матеріалів слідує, що позивачем заявлені пов`язані вимоги немайнового характеру, що витікають з незгоди позивача з діями відповідача щодо розгляду заяви від 04.04.2022 вх.4810, відтак судовий збір становить 1211,20 грн.

Судом встановлено, що судовий збір позивачем не сплачено.

Разом з цим, до позову подано заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач просить звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з доходами у 2589,00 грн., які менше рівня прожиткового мінімуму 3028,00 грн. та захистом права на державні соціальні гарантії ст. 33 Конституції України, долучивши довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 15.03.2024 №1429, що видана ОСОБА_1 про те, що він знаходиться на обліку в УПСЗН Тернівського району м. Кривий Ріг і отримує компенсацію за надання соціальних послуг на непрофесійній основі по догляду за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до постанови КМУ №859 від 23.09.2020 на загальну суму 35568,00 грн. (за період січень 2023 лютий 2024).

Вирішуючи заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Слід зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

З урахуванням наведених норм права, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування судом майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження свого матеріального стану позивачем до заяви про звільнення від сплати судового збору долучено довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 15.03.2024 №1429, що видана ОСОБА_1 про те, що він знаходиться на обліку в УПСЗН Тернівського району м. Кривий Ріг і отримує компенсацію за надання соціальних послуг на непрофесійній основі по догляду за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до постанови КМУ №859 від 23.09.2020 на загальну суму 35568,00 грн. (за період січень 2023 лютий 2024), проте не може свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема, для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно, з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо), та не відображає відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу.

При цьому, достатнім доказом для підтвердження скрутного майнового становища позивача, серед іншого, може бути довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік (2023 рік).

Однак, позивачем не надано належних доказів того, що розмір судового збору за подання до суду цього позову (1211,20 грн.) перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд зазначає, у розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Отже, ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, зумовлює відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція була викладена в ухвалах Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду за результатами розгляду касаційних скарг (разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору) ОСОБА_1 у справі № 215/3786/19 від 17.10.2019 року, справі № 160/7077/19 від 16.10.2019 року, у справі № 215/3329/19 від 10.10.2019 року, у справі № 215/2132/19 від 23.09.2019 року, у справі № 215/2169/19 від 21.08.2019 року, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 року у справі №9901/77/20.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21.06.2019 у справі № №810/1728/18.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору в силу положень частини першої статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Однак, позивачем не доведено суду відсутність можливості сплатити судовий збір за подання до суду цього позову, у зв`язку з чим заява позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

За таких обставин, ОСОБА_1 слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду цього позову у розмірі 1211,20 грн., сплаченого в установленому порядку, або надати належні докази на обґрунтування наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, заявивши таке клопотання.

Відповідно до ч.2 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Позовну заяву подано та підписано від імені ОСОБА_1 , проте документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності вказаної особи до матеріалів позовної заяви не долучено (копія паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача), у зв`язку із чим, у суду відсутня можливість ідентифікувати особу підписанта поданого адміністративного позову та з`ясувати наявність в нього адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі - Закон № 5492) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1)документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

За наведених обставин, позивачеві слід подати засвідчену належним чином копію документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (документ, що посвідчує особу позивача).

Також, ч.1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Однак, як слідує із доданих до позову документів, позивачем в порушення вимог ч.1 ст.161 КАС України не долучено копій документів, доданих до позову відповідно до кількості учасників справи, лише копію адміністративного позову відповідачу.

Згідно з ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне залишити його без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Адміністративний позов до виконуючого обов`язки голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Квятковського Ярослава Анатолійовича про встановлення наявності (повноважень) залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цього позову у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок), сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або належних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, заявивши таке клопотання;

-засвідченої належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача) у відповідності до кількості учасників справи;

-засвідчених належним чином копій документів, доданих до позову суду, для примірника позову відповідачу.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Бухтіярова