Ухвала

від 21.05.2024 по справі 240/9435/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/9435/24

категорія 106020000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Житомирського апеляційного суду, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Житомирського апеляційного суду від 26 січня 2024 року №19-к, у частині встановлення розміру надбавки за вислугу років державної служби секретарю судового засідання відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду ОСОБА_1 на 2024 рік, а саме у період з 01 січня 2024 року на рівні 20% місячного посадового окладу;

- визнати протиправним та скасувати наказ Житомирського апеляційного суду від 26 січня 2024 року №20-к, у частині встановлення розміру надбавки за вислугу років державної служби секретарю судового засідання відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду ОСОБА_1 на 2024 рік, а саме у період з 07 січня 2024 року на рівні 22% місячного посадового окладу;

- зобов`язати Житомирський апеляційний суд здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків відповідно до статті 52 Закону України "Про державну службу" та наказу Житомирського апеляційного суду "Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 " від 09 січня 2023 року № 8-к з 01 лютого 2024 року.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Положеннями частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Відповідно до частин 1, 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) (у редакції чинній, з 19 липня 2022 року), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Правовідносини, з приводу яких позивач звернулась до суду, виникли у період з 26 січня 2024 року, разом з тим, до суду з даним позовом за захистом свого права на перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків позивач звернулась лише 16.05.2024 (згідно дати на позовній заяві, яка була сформована та подана до Житомирського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд") та була зареєстрована судом - 16.05.2024 (згідно відтиску штампу канцелярії суду на позовній заяві), тобто з порушенням трьохмісячного строку звернення до суду.

При цьому заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даними позовними вимогами та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Панкеєва