Рішення

від 20.05.2024 по справі 380/29685/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 рокусправа № 380/29685/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ» до Головного управління ДПС у Львівській області із вимогами визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Львівській області від 30.11.2023 №28788/13-01-07-10 форми «С», яким до товариства застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 572115,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 25.10.2023 №3931-ПП проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ» з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортному зовнішньоекономічному контракту від 04.01.2022 №1.04012022, дата здійснення експортної операції 04.04.2022, відповідно до отриманої листом від 30.05.2023 №12279/7/99-00-07-05-01-07 податкової інформації від ДПС України про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів чи товарів, станом на 01.05.2023, яка була надана уповноваженим банком (агентом валютного нагляду) ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до НБУ, за результатами якої складено Акт №28174/13-01- 07-10/31362481 від 08.11.2023 року. На підставі вказаного акту ГУ ДПС у Львівській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.11.2023 №28788/13-01-07-10 форми «С», яким до товариства застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 572115,75 грн.

Прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.11.2023 №28788/13-01-07-10 форми «С» позивач вважає протиправним з огляду на те, що 7 березня 2022 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», яким підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 69, яким передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 69.9).

Окрім цього позивач вказує, що факт воєнної агресії російської федерації проти України 24.02.2022 є загальновідомим. Торгово-промислова палата України своїм листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчила воєнну агресію російської федерації проти України як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), вказавши, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об?єктивними обставинами для суб?єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором.

Також позивач зазначив, що згідно з статтею 4 Закону №185/94-ВР у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при виконанні експортних контрактів або встановлені Національним банком України відповідно до статті 1 Закону У країни від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні експортних контрактів, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні експортних контрактів або встановлених Національним банком України відповідно до статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні експортних контрактів, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, на думку позивача, зміст указаних правових норм дає підстави для висновку, що дата звернення резидента із позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону №185/94-ВР, і пеня за їх порушення не сплачується. Днем подання позовної заяви платника податків вважається день його вручення Господарському суду Львівської області, а при відправленні позовної заяви поштою дата штемпеля на конверті поштового відділення місця відправлення (частина друга цієї статті) 02 травня 2023 року, а не дата винесення ухвали від 09.05. 2023 по справі №914/1448/23.

Насамкінець позивач вказав, що відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов?язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Таким чином, оскільки контролюючим органом обов`язковий письмовий запит до позивача не скеровувався, наказ ГУ ДПС у Львівській області від 25.10.2023 №3931-11/1, на підставі якого проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ» являється протиправним.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, в якому представник відповідача щодо задоволення позову заперечила та вказала, що у преамбулі Закону 2473-VIII вказано, що цей Закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства. Частиною 3 ст. 3 Закону №2473-VIII встановлено, що у разі, якщо положення інших законів суперечать положенням Закону, то застосовуються положення цього Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2473-VIII , Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Підпунктом 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 днів. Відповідно до ч. 5 статті 13 Закону №2473-VIII , порушення резидентами строку розрахунків, передбачених п.3 статті 13 цього Закону, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленного товару). Згідно з ч. 8 ст. 13 Закону №2473-VIII, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Представник відповідача вказала, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Тобто, одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов`язання та унеможливлюють після здійснення авансового платежу товариством поставку йому іноземною компанією обладнання на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента, та/або сертифікатом ТПП України. Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності по кожному окремому договору виконання якого настало згідно з умовами договору і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом. При цьому, ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб. Якщо Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник після закінчення дії таких обставин має право звернутися до ТПП України/ регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі Сертифіката до дня їх закінчення (п. 6.12 Регламенту).

Торгово-промислова Палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Тобто, ТПП України листом повідомила «всім кого це стосується» про те, що з 24.02.2022 зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності України. Але, Регламентом ТПП лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Так представник відповідача вказала, що ТОВ «ЮНІТ» до перевірки не представлено висновку на продовження термінів розрахунків по контракту від 04.01.2022 № 1.04012022 укладеному з фірмоюнерезидентом Lacta Trade Company s.r.o. (Чеська Республіка). ТОВ «ЮНІТ» до перевірки представлено Рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2023 по справі № 914/1448/23: позивач: ТОВ «ЮНІТ»,відповідач: Lacta Trade Company s.r.o. (Чеська Республіка), предмет позову: невиконання відповідачем договірних зобов`язань в частині здійснення оплати отриманого у повному обсязі товару та стягнення 149000,00 дол. США по експортному контракту від 04.01.2022 № 1.04012022, укладеному з фірмою-нерезидентом Lacta Trade Company s.r.o. (Чеська Республіка) (виконання розділу 9 Арбітраж, даного експортного контракту). Згідно Рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2023 по справі № 914/1448/23 встановлено, що Ухвалою суду від 09.05.2023 відкрито провадження у справі. Від відповідача: фірми-нерезидента Lacta Trade Company s.r.o. (Чеська Республіка) 07.06.2023 року надійшла заява про визнання позову у повному обсязі. Розглянувши матеріали справи та встановивши обґрунтованість позовних вимог, Господарським судом Львівської області від 09.08.2023 по справі № 914/1448/23 винесено Рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з нерезидента - ТОВ Lacta Trade Company s.r.o. (Чеська Республіка), на користь ТОВ «ЮНІТ» кошти в сумі 149000,00 дол. США заборгованості та 81730,83 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. Таким чином, розрахунки по зовнішньоекономічному експортному контракту від 04.01.2022 № 1.0401202 в сумі 149000,00 дол. США проведені з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків, кількість днів прострочення складає 35 днів.

Щодо твердження позивача про не скерування письмового запиту про надання інформації, представник відповідача вказала, що ГУ ДПС у Львівський області двічі скеровувало лист про надання інформації (пояснення) та її документального підтвердження за адресою: м. Львів, вул. Навроцького, 4 (вих. 17884/6/13-01-07-10-16 від 13.06.2023 та №22090/6/13-01-07-10-16 від 25.07.2023). Дані листи були направленні рекомендованими листами 23.06.2023 та 08.08.2023 відповідно. Копію наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 25.10.2023 № 3931-ПП вручено 26.10.2023 головному бухгалтеру ТОВ «ЮНІТ» ОСОБА_1 . З направленням від 26.10.2023 № 7764 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮНІТ» ознайомлено під підпис 26.10.2023 головного бухгалтера товариства ОСОБА_1 . Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ» не спростовують висновки контролюючого органу, які викладені в Акті перевірки, а спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 25.12.2023 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 17.01.2024 призначено справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення до розгляду в порядку загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні, що відбулось 02.04.2024, суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати постановив закрити підготовче провадження та призначив справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні, що відбулось 23.04.2024, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про здійснення розгляду справи без його участі.

За результатом проведеного судового засідання суд вирішив перейти до письмового провадження з метою подальшого розгляду справи та ухвалення рішення.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Головне Управління ДПС у Львівській області на підставі наказу від 25.10.2023 №3931-ПП та направлення від 26.10.2023 № 7764, згідно із пп. 191.1.4, п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.73.3 ст, 73, п.п. 75.1.2. п.75.1 ст. 75, п. п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 82.2 ст.82, п. п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) (далі ПК України), проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ» з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортному зовнішньоекономічному контракту від 04.01.2022 року №1.04012022, укладеному із нерезидентом Lacta Trade Company s.r.o. (Чеська Республіка) згідно отриманої інформації Національного банку України про виявлені агентами валютного нагляду факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.05.2023, яка надається згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.

За результатами проведеної перевірки ТОВ «ЮНІТ» прийнято Акт перевірки 08.11.2023 №28174/13-01-07-10/31362481, яким встановлено порушення вимог частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу І Постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного України) по зовнішньоекономічному експортному контракту від 04.01.2022 №1.04012022, укладеному з фірмою-нерезидентом Lacta Trade Company s.r.O. (Чеська Республіка), відповідно до отриманої інформації Національного банку України, надісланої листами ДПС України від 30.05.2023 №12279/7/99-00-07-05- 01-07.

На підставі вищевказаного акту, ГУ ДПС у Львівській області винесено платником податкове повідомлення-рішення від 30.11.2023 №28788/213-01-07-10 за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та накладено пеню у сумі 572115,75 грн.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.11.2023 №28788/213-01-07-10, позивач звернувся до суду з метою його скасування.

Аналізуючи спірні правовідносини, доводи й аргументи сторін, суд відзначає наступне.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018 (далі Закон №2473-VIII).

Відповідно до вимог ч. 4, 6 ст.11 Закону №2473-VIII, органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 13 Закону №2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Пунктом 21 розділу II Положення, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 №5, (у редакції чинні на момент платежу) установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону №2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону №2473 за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Відповідно до вимог ч. 8 статті 13 Закону №2473-VIII, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Щодо зупинення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно пп. 41.1.1. п. 41.1. статті 41 ПК України контролюючими органами, зокрема, є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи;

Відповідно до п. 19-1.1.4. та п. 19-1.1.34. ст. 19-1. Податкового кодексу України (далі ПК України), контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У зв`язку з введенням в дію Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 року № 2118-IX, відповідно до якого Підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнили пунктом 69.9 такого змісту: «Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

У подальшому, Законом України від 12.05.2022 №2260-IX внесено зміни до п. 69.9. Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, згідно якого визначено: «Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, окрім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.».

Системне тлумачення вищенаведених норм дає суду підстави дійти висновку про те, що на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи (у даному випадку Головне управління ДПС у Львівській області) покладено обов`язок щодо контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Як вбачається з вищевказаного п. 69.9. Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З урахуванням наведеного суд висновує, що дія норми п. 69.9. Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України поширюється на правовідносини, які випливають з Закону №2473-VIII, адже контроль за дотриманням строків розрахунків в іноземній валюті покладено саме на контролюючі органи.

Відповідач у відзиві посилається на частину 3 статті 3 Закону №2473-VIII, яка передбачає, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Водночас суд звертає увагу на те, що у положеннях ПК України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Отже, мова йде не лише про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Презумпція сформульована як принцип у статті 4 ПК України (пункт 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.

Відповідні правові висновки висвітлені у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №380/671/20.

Таким чином, керуючись принципом презумпції правомірності рішень платника податків, суд знову ж таки приходить до висновку щодо поширення дії норми п. 69.9. Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на правовідносини з приводу строків розрахунків в іноземній валюті, а отже й, заразом, щодо зупинення строків їх перебігу.

Щодо форс-мажорних обставин як підстав для пропуску строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до п. 69.2. Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності

Згідно із підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Згідно з ч. 6 статті 13 Закону №2473-VIII, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Частиною 8 ст. 13 Закону №2473-VIII встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України встановлено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішення президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3) (далі Регламент).

Згідно пп.3.1.1. п.3.1. Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Дія таких обставин може бути викликана:

- винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);

- непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, обмеження комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);

- умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.

Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.

Пунктом 3.3. Регламенту встановлено, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

У відповідності до п.6.1. та п.6.2. Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 РЕГЛАМЕНТУ, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

За результатами розгляду документів ТПП України / регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п.6.11. Регламенту).

Аналізуючи вищенаведені норми права суд відзначає, що підставою для зупинення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів є наявність форс-мажорних обставин. Такі форс-мажорні обставини засвідчуються відповідним сертифікатом, виданим ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою.

Водночас Торгово-промислова Палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Так, як випливає з листа Торгово-промислової Палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 така засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об?єктивними обставинами для суб?єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов?язанням/обов?язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

На підставі наведеного суд висновує, що порушення позивачем строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності було здійснено з об`єктивних причин, а саме внаслідок збройної агресії з боку російської федерації.

Згідно з п.109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 112 ПК України встановлені загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Так, у відповідності до п.112.1 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.112.2 ст.112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 112.7 ст.112 ПК України визначено, що якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відтак, враховуючи все вищевикладене в сукупності суд доходить висновку, що позивачем не пропущено строку здійснення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а отже винесене Головним управління ДПС у Львівській області податкове повідомлення-рішення від 30.11.2023 №28788/13-01-07-10 форми «С», яким до позивача застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 572115,75 грн., слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зібрані і досліджені матеріали цієї справи підтверджують та обґрунтовують позовні вимоги, з якими до суду звернувся позивач. При цьому, відповідачем не доведено правомірність своїх дій та рішень у відповідності до вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Основного Закону та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також їх письмові доводи, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що позов є підставним й підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.11.2023 №28788/13-01-07-10 форми «С», яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ» застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 572115,75 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ: 43698090) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ» (ЄДРПОУ: 31362481) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 8581 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят одна) грн. 74 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 20.05.2024.

Суддя Желік О.М.