Рішення

від 07.09.2006 по справі 10904-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10904-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

07.09.2006Справа №2-3/10904-2006

за позовом ВАТ „Акціонерний банк „Столичний”, м. Суми

до відповідача   ТОВ „Курорт Місхор валеологічна здравниця”, м. Ялта  

Про стягнення 3532,51 грн.   

Суддя  Соколова І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від  позивача –  представник Іваненко І.А., д/п № 18 від 04.09.06 р.

Від відповідача –    представник  не з'явився

Обставини справи:  Позивач  звернувся до Господарського суду АРК з  позовом  до відповідача – ТОВ „Курорт Місхор валеологічна здравниця”, м. Ялта про стягнення  3532,51 грн., у тому числі 3000 грн. основного боргу по договору на відкриття кредитної лінії № 0304-01-09 від 21.04.03 р. та додатками до нього, 532,51 грн. пені за користування кредитними коштами.

У засіданні суду  позивач уточнив позовні вимоги та  просить стягнути з відповідача 2532,51 грн., посилаючись на те, що після пред'явлення позову відповідач добровільно у рахунок погашення боргу  по кредитному договору перерахував 1000 грн. платіжним дорученням № 130 від 23.08.06 р. У частині стягнення 1000 грн. позивач просить провадження по справі припинити на підставі п.1.1. ст.. 80 ГПК України, а судові витрати віднести на відповідача у повному обсязі, так як спор виник з його вини.

Відповідач двічі не забезпечив явку свого представника в судове засідання, не представив запрошені документи, в тому числі відзив на позов, незважаючи на те що, про день и місто слухання справи був повідомлений належним чином – рекомендованою поштою за юридичною адресою.

У відповідності зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами  у справі.

Судом встановлено:

21.04.2003 р. між ВАТ АБ „Столичний” та ТОВ „Курорт Місхор валеологічна здравниця”, м. Ялта   був укладений договір на відкриття кредитної лінії за № 0304-01-09, згідно якого позивач зобов'язався відкрити відповідачу кредитну лінію у межах наявних вільних грошових коштів на час подання заяви, які в сумі не перевищують 3000 000 грн. Термін повернення кредиту був встановлений до 21 квітня 2006 р.

Пунктом 1.3. договору було встановлено, що терміни, суми та процентні ставки по кредитах обумовлюються додатковими угодами, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до додаткової угоди від 21.04.03 р. до договору, відповідачу було надано кредит в сумі  60 000 грн. строком до 30.09.2003 р. зі сплатою 21 % річних на дату погашення всіх кредитів, отриманих по кредитній лінії.

Згідно з додаткової угоди від 16.09.2003 р. до договору, відповідачу було надано кредит у сумі 26 000 грн. строком до 16.03.2004 р. зі сплатою 21 % річних на дату погашення всіх кредитів, отриманих по кредитній лінії.

Додатковою угодою від 01.03.2004 р.  до договору від 21.04.03 р. були внесені наступні зміни, а саме: пункт 1 додаткової угоди від 21.04.03 р. до договору викладений у наступній редакції: „ 1. Відсотки за користування кредитними коштами нараховуються і сплачуються стороною ( дебітором, позивальником) щомісячно до 5 числа кожного наступного місяця, що іде за місяцем користування кредитом”.

Пункт 2.4. додаткової угоди від 21.04.03 р. договору викладений у редакції: „ 2.4. Позичальник  ( сторона, дебітор) повертає отримані в користування відповідно до цього договору кошти не пізніше 01 листопада 2004 р.

Згідно додаткової угоди від 29.10.2004 р.  до договору були внесені зміни, а саме: 1. Строк дії вище визначеного договору продовжується до 30 липня 2005 р. 2. Відсоткова ставка за користування кредитними коштами становить 21 % річних.

Таким чином, за договором від 21.04.03 р. за  № 0304-01-09 та додатками до нього, позивач надав ТОВ „Курорт Місхор валеологічна здравниця”, м. Ялта  кредити  на загальну суму 86 000 грн. зі сплатою  21 % річних та терміном повернення до 30 липня 2005 р.   Тоді як  відповідачем була погашена заборгованість на суму 81000 грн.

Відповідно до п.3.2. договору від 21.04.03 р. договір вважається виконаним після повернення відповідачем позивачу всіх належних сум. Строк дії договору був встановлений до моменту повного виконання зобов'язань сторін по договору ( п.4.1.).

Оскільки термін повернення грошових коштів закінчився 30.07.05 р., а відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, позивач відповідно до п.3.6. договору та Закону „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошові зобов'язань” від 22.11.1996 р., позивач нарахував відповідачеві пеню за період 16.1.05 р. по 15.05.06 р. у розмірі 532,51 грн.

За станом на 15.05.06 р. за ТОВ „Курорт Місхор валеологічна здравниця”, м. Ялта  числилась непогашена заборгованість та пеня у розмірі 3532,51 грн.

23.08.06 р.  відповідач прийняв міри до частково погашення боргу перерахувавши позивачеві 1000 грн. боргу за кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням № 130 від 23.08.06 р.

У зв'язку з чим, на день розгляду справи за відповідачем числиться непогашена заборгованість у розмірі 2532,51 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу  України, діючого з 01.01.2004 р. (раніш ст.162 ЦК України),  одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається.

У відповідності ст. 526 Цивільного кодексу  України ( раніш ст. 161 ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору.  

При таких обставинах, суд вважає, що уточнені  вимоги позивача по даній  справі підлягають задоволенню, тому що вони підтверджуються матеріалами справи,  засновані на нормах чинного законодавства, а тому  з відповідача на користь позивача слід стягнути 2532,51 грн. основного боргу, 532,51 грн. пені.

В частині стягнення 1000 грн. провадження по справі варто припинити на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю між сторонами предмету спору  по цій сумі.

При цьому суд враховує, що відповідач не представив своїх обґрунтованих заперечень по заявленому позову, що передбачено ст.33 ГПК України, але прийняв міри до часткового погашення боргу.

Згідно зі ст.. 49 ГПК України, витрати по оплаті держмита й судові витрати, пов'язані зі сплатою інформаційно-технічних послуг із забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача у повному обсязі, так як спір виник з його провини.

З обліком  викладеного, керуючись, ст. ст. 49, 75, п.1.1. 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу  України, суд -

ВИРIШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВ „Курорт Місхор валеологічна здравниця” (98671,  м. Ялта, с. Кореї, 1 Алупкинське шосе, 15 „ж”1, р/р 26009352 в ВАТ АБ „Столичний”, МФО 397133, ЄДРПОУ 30180181)  на користь ВАТ „Акціонерний банк „Столичний” ( 40024, м. Суми, вул. Харківська,1, к/р 32000101400 в Управлінні НБУ в Сумській області, МФО 397133, ЄДРПОУ 20028816)  заборгованість у розмірі 2532,51 грн., 532,51 грн. пені за користування кредитними коштами,  витрати по держмиту в розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 1000 грн. провадження по справі припинити.

Наказ видається  стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення підписане суддею       07.09.2006  р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Соколова І.А.