Рішення

від 20.05.2024 по справі 400/1772/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 р. № 400/1772/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаДержавної екологічної інспекції України, пров. Новопечерський, 3, корп. 2, м. Київ, 01042, простягнення середнього заробітку 172 400,25 грн,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції України (далі відповідач) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо поновлення позивача на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області за період з 11.11.2023 до 23.02.2024 на суму 172 400,25 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 400/6412/21 визнано протиправним наказ Державної екологiчної iнспекцiї України вiд 20.07.2021 № 94-тр/р та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з 20 липня 2021 року. Однак станом на день подання позову постанова суду не виконана, позивача не поновлено на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, тому відповідач повинен нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час затримки виконання рішення за період з 11.11.2023 до 23.02.2024 в сумі 172 400,25 грн.

Відповідач надав суду відзив, в якому зазначив, що листом від 08.08.2022 позивачу були запропоновані посади, але він не надав своєї згоди, що унеможливлює своєчасне виконання рішення суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала і просила про їх задоволення з підстав, наведених у позовній заяві. Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала і просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

20.07.2021 Держекоінспекція України видала наказ № 94-тр/р про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Держекоінспекції України у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області, відповідно до пункту 11 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з ліквідацією територіального органу.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про оскарження наказів та поновлення його на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2002 у справі № 400/6412/21 визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 20.07.2021 № 94-тр/р про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції України у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області; визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 20.07.2021 № 76-0 Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 20 липня 2021 року № 94-тр/р Про звільнення ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з 20 липня 2021 року, та стягнуто з Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 37992292) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 липня 2021 року по 07 липня 2022 року в сумі 105 204 (сто п`ять тисяч двісті чотири) грн 36 коп з відрахуванням до бюджету обов`язкових платежів.

На виконання вказаного судового рішення Миколаївським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи від 20.07.2022.

Відповідач у відзиві зазначив, що з метою виконання рішення суду 08.08.2022 надіслали позивачу лист із запропонованими посадами, але позивач не надав згоди на посади, зазначені у листі.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.12.2022, яке набрало законної сили, по справі № 400/4729/22 на користь позивача стягнуто середній заробіток за час затримки виконання рішення за період з 08.07.2022 до 10.10.202 суду в розмірі 154010,89 гривень .

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі № 400/1444/22 стягнуто на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення за період з 11.10.2022 до 20.02.2023 в розмірі 209 178,97 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 по справі № 400/9937/23 стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 21.02.2023 до 01.08.2023 на суму 266645,72 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі № 400/13880/23 (не набрало законної сили) стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 02.08.2023 до 10.11.2023 в сумі 167 802,91 грн.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Частина друга статті 235 КЗпП України визначає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до статті 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З наведених норм вбачається, що відповідач зобов`язаний був добровільно виконати рішення суду про поновлення позивача на посаді, оскільки це його законодавчо встановлений обов`язок та самостійно визначити відповідну посаду для позивача.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Отже, згідно із статтею 236 Кодексу законів про працю України, проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Наявність вини відповідача у затримці виконання судового рішення не є обов`язковою підставою для задоволення заявлених вимог, в даній справі наявність цієї вини випливає із норм Конституції України, згідно яких судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду належить встановити, чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Відповідно до частини другої статті 65 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16 (адміністративне провадження № К/9901/21219/18) зазначено: «у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником».

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, юридичну особу Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (37992292) припинено.

За таких обставин, належним відповідачем у цих правовідносинах буде саме Державна екологічна інспекція України.

Відповідач не надав суду наказ про поновлення або призначення позивача на рівнозначну посаду.

Отже, відповідач доказів виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді суду не надав.

За таких обставин, оскільки постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі №400/6412/21 в частині поновлення позивача на посаді не виконано, то згідно зі статтею 236 КЗпП України позивач має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.052.1995 № 100 (далі Порядок № 100).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Пункт 8 Порядку передбачає, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Постановою від 14.02.2024 у справі № 400/9937/23, яка набрала законної сили 14.02.2024, П`ятий апеляційний адміністративний суд установив, що середньоденна заробітна плата позивача становить 2 298,67 грн (а. с. 54).

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тривалість затримки виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду становить 75 робочих днів (з 11.11.2023 до 23.02.2024).

Сума середнього заробітку позивача за час затримки виконання рішення суду становить 172 400,25 грн (2298,67 х 75).

Отже, наведений позивачем розрахунок суми середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення в розмірі 172 400,25 грн відповідає вимогам Порядку №100.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що пропонував позивачу вакантні посади листом від 08.08.2022 № 4088/6.2/16-22, але позивач не надав згоди на призначення на жодну із зазначених посад.

У листі зазначено, що він направляється на поштову і електронну адресу позивача, але доказів направлення позивачу зазначеного листа у будь-який із цих способів відповідач до суду не подав.

У судовому засіданні представник позивача вказала, що відповідний лист позивачу не надходив.

На запитання суду, чим підтверджується направлення позивачу відповідного листа, представник відповідача відповіла, що відповідач не має обов`язку направляти позивачу кореспонденцію реєстрованими поштовими відправленнями. Причин неподання доказів направлення листа електронною поштою представник відповідача не повідомила.

Суд вказує, що відповідач має обов`язок доведення обставин, на які він посилається на обґрунтування заперечень проти позову (частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України). Якщо відповідач посилається на вчинення дій з виконання судового рішення, обов`язок доведення цієї обставини покладається на нього як суб`єкта владних повноважень, і він зобов`язаний подати до суду всі докази, які в нього є (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Небажання відповідача направляти позивачу поштову кореспонденцію реєстрованим поштовим відправленням (яке він пояснює відсутністю такого обов`язку) не звільняє його від обов`язку доказування. Доказів направлення позивачу листа електронною поштою відповідач також не подав.

За такого суд відхиляє посилання відповідача на направлення ним листа позивачу із пропозицією обійняти вакантні посади за недоведеністю такої обставини.

Ураховуючи недоведеність вжиття відповідачем заходів з виконання судового рішення, позовні вимоги належить задовольнити.

Судові витрати становить судовий збір у сумі 1 724 грн, які, відповідно до частин першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають до стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, 3, корп. 2, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код - 37508533) задовольнити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, 3, корп. 2, Київ, 42,01042, код 37508533) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 11.11.2023 до 23.02.2024 в сумі 172 400,25 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, 3, корп. 2, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код - 37508533) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1 724 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Датою складення повного судового рішення є дата його ухвалення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна