Ухвала

від 20.05.2024 по справі 420/14610/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/14610/24

УХВАЛА

20 травня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРОТІКС -КОМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРОТІКС -КОМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про скасування рішень Головного управління ДПС у Одеській області про відмову у реєстрації податкових накладних: - №10379530/36344027 від 16.01.2024; - №10379545/36344027 від 16.01.2024; - №10379551/36344027 від 16.01.2024; - №10379538/36344027 від 16.01.2024; - №10379537/36344027 від 16.01.2024; - №10379548/36344027 від 16.01.2024; - №10379543/36344027 від 16.01.2024; - №10379547/36344027 від 16.01.2024; - №10379531/36344027 від 16.01.2024; - №10379533/36344027 від 16.01.2024; - №10379539/36344027 від 16.01.2024; - №10379529/36344027 від 16.01.2024; - №10379553/36344027 від 16.01.2024; - №10379544/36344027 від 16.01.2024; - №10379532/36344027 від 16.01.2024; - №10379550/36344027 від 16.01.2024; - №10379534/36344027 від 16.01.2024; - №10379549/36344027 від 16.01.2024; - №10379535/36344027 від 16.01.2024; №10379541/36344027 від 16.01.2024; - №10379546/36344027 від 16.01.2024; - №10379540/36344027 від 16.01.2024; - №10379552/36344027 від 16.01.2024; - №10379554/36344027 від 16.01.2024; - №10379536/36344027 від 16.01.2024; - №10379542/36344027 від 16.01.2024; зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні: - № 1 від 01.12.2023; - № 2 від 01.12.2023; - № 3 від 01.12.2023; - № 5 від 01.12.2023; - № 8 від 01.12.2023; - № 9 від 01.12.2023; - № 10 від 01.12.2023; - № 11 від 01.12.2023; - № 12 від 01.12.2023; - № 13 від 01.12.2023; - № 14 від 01.12.2023; - № 15 від 01.12.2023; - № 17 від 01.12.2023; - № 18 від 01.12.2023; - № 19 від 01.12.2023; - № 20 від 01.12.2023; - № 21 від 01.12.2023; - № 22 від 01.12.2023; - № 24 від 01.12.2023; - № 25 від 01.12.2023; № 26 від 01.12.2023; - № 27 від 01.12.2023; - № 28 від 01.12.2023; - № 29 від 01.12.2023; - № 30 від 01.12.2023; - № 31 від 01.12.2023.

Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Позивач оскаржує в одній позовній заяві 26 рішень Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, в позовній заяві позивач не зазначає жодного обґрунтування про доцільність розгляду вказаних вимог в одному провадженню, що відповідатиме завданню адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суб`єкти владних повноважень юридичні особи сплачують за подання до адміністративного суду позову: - майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менш 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - не майнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3028,00 гривень.

Однак, позивачем не надано до суду докази сплати судового збору у розмірі 78 728,00 гривень.

Разом із позовною заявою позивачем додано до позовної заяви клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на відсутність грошових коштів на рахунку товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 8 ЗУ Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

Велика Палата Верховного Суду від постанові від 14 січня 2021 року по справі № 0940/2276/18 зазначила, що як убачається зі змісту ст. 8 Закону України Про судовий збір, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України Про судовий збір), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Законом України Про судовий збір визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України Про судовий збір чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію суд, враховуючи майновий стан сторони, може…, тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Також, Велика Палата Верховного Суду у вказані постанові вказала, що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово або, не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Отже, положення частини першої статті 133 КАС як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України Про судовий збір, що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України Про судовий збір, застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

При цьому, в постанові від 14 січня 2021 року по справі № 0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

В той же час, з матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При цьому, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, а невмотивоване відстрочення сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до суду.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

За таких підстав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху для надання позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРОТІКС -КОМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.О. Танцюра