Рішення

від 21.05.2024 по справі 620/4411/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/4411/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Ніжинської районної державної адміністрації, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Плисківської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Сиволозька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Ніжинської районної державної адміністрації, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернувся до суду з позовом (зі змінами) до Плисківської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Сиволозька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо приведення у стан готовності захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття із обліковим номером 92321, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 26, с. Сиволож Ніжинського району Чернігівської області з метою використання захисної споруди цивільного захисту за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України №579 від 09.07.2018 та зобов`язати відповідача привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття із обліковим номером 92321, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 26, с. Сиволож Ніжинського району Чернігівської області з метою використання захисної споруди цивільного захисту за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України №579 від 09.07.2018.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що невиконання та ігнорування Плисківською сільською радою вимог законодавства України у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) свідчить про бездіяльність відповідача в частині належного утримання захисної споруди із обліковим номером 92321, а також системний та триваючий характер порушень, що створює загрозу життю та здоров`ю учасників освітнього процесу, яка продовжує існувати дотепер, що є неприпустимим та потребує невідкладного реагування, шляхом зобов`язання усунення виявлених порушень у судовому порядку.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду сторонам надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що органи прокуратури як позивач в межах даного провадження, не є належною стороною за даним спором. Єдиним аргументом органів прокуратури є посилання на наявність інтересу держави у цивільному захисті населення. Однак, прокуратура не обґрунтовує, які саме вимоги обліку були недотримані, в чому полягає суть виявлених нібито порушень з боку відповідача (з посиланнями на відповідні приписи законодавства) та в чому саме нібито виявлені прокуратурою порушення щодо управління комунальним майном. Вказує, що відповідно до рішення 2-ї сесії 7-го скликання Плисківської сільської ради від 21.12.2017 № 67- 2/УП, до комунальної власності Плисківської сільської ради прийнято майнові комплекси загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі Сиволозької ЗОШ І-ІІІ ст. Згідно облікової картки захисної споруди цивільного захисту населення - протирадіаційного укриття (далі - ПРУ) із обліковим номером 92321, вказана споруда перебуває на балансі Плисківської сільської ради та знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 26, с. Плиски, Ніжинського р-ну, Чернігівської обл. Відповідач не відмовляється від виконання всього передбаченого комплексу заходів щодо поліпшення ПРУ, однак, не може здійснити їх одномоментно та негайно - адже, такі дії суперечитимуть приписам Бюджетного кодексу України. Відповідач інформує, що неодноразово акцентував увагу органу прокуратури на тому, що рекомендації щодо ПРУ 92321 будуть виконані, але в межах наявного фінансування та поступово - тобто, відсутній факт бездіяльності з боку відповідача.

Позивачем подана відповідь на відзив, в якій зазначені аналогічні обставини, викладені в позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно облікової картки та паспорту захисної споруди цивільного захисту на балансі Плисківської сільської ради перебуває ПРУ № 92321, загальною площею 299,8 кв.м, місткістю 200 осіб, що вбудована в будівлю Сиволозької ЗОШ І-ПІ ст. Плисківської сільської ради, за адресою: Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Сйволож, вул. Незалежності, 26.

Так, 21.02.2024, на виконання листа ДСНС України від 14.07.2023 № 03- 13230/162-2 «Про приведення об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовність», рішення позачергового засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (протокол № 8 від 04.08.2023), комісією у складі: першого заступника сільського голови Плисківської сільської ради, головного інспектора ВЗНС Ніжинського РУ ГУ ДСНС України у Чернігівській області, дільничного офіцера поліції ВП № З Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, начальника благоустрою, комунального майна та цивільного захисту Плисківської сільської ради проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання ПРУ № 92321, розташованого за адресою: Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Сиволож, вул. Незалежності, 26, комунальної форми власності, що належить Плисківській сільській раді.

За результатом огляду від 21.02.2024, складено відповідний Акт оцінки стану готовності захисної споруди, згідно із яким захисна споруда цивільного захисту ПРУ № 92321 оцінена як «обмежено готова» до використання за призначенням (укриття населення у разі виникнення загрози життю та здоров`ю у разі дії засобів ураження), у зв`язку із чим, з метою приведення захисної споруди у готовність до використання, рекомендовано: приміщення протирадіаційногоукриттяобладнатисистемою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації); приміщенняпротирадіаційногоукриттяобладнати системою протипожежного захисту (системою пожежної керування евакуюванням людей в частині оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху); вхід до протирадіаційного укриття обладнати засобами для забезпечення вільного доступу до укриття осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення; забезпечити ведення документації захисної споруди, у якій відображати відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів, тощо.

Зокрема, вищевказані порушення, які встановлено під час комісійного обстеження від 21.02.2024, мають місце за результатами неодноразових перевірок ПРУ № 92321, які зафіксовано у: Приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 62 від 03.03.2020, виданому територіальним органом ГУ ДСНС України у Чернігівській області за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки; Приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 205 від 07.07.2021, виданому територіальним органом ГУ ДСНС України у Чернігівській області за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки; Акті оцінки стану готовності захисної споруди від 19.07.2022, згідно якого ПРУ №92321 оцінюється як «не готове» до використання за призначенням; Акті оцінки стану готовності захисної споруди від 01.03.2023, згідно якого ПРУ № 92321 оцінюється як «обмежено готове» до використання за призначенням; Акті оцінки стану готовності захисної споруди від 07.09.2023, згідно якого ПРУ № 92321 оцінюється як «не готове» до використання за призначенням; Акті оцінки стану готовності захисної споруди від 17.09.2023, згідно якого ПРУ № 92321 оцінюється як «обмежено готове» до використання за призначенням.

В свою чергу, згідно п. 17 Припису № 62 від 03.03.2020 та п. 16 Припису № 205 від 07.07.2021, усунення порушення, щодо обладнання ПРУ № 92321 системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації) пропонувалося до виконання ще із 27.07.2016, втім балансоутримувачем захисної споруди належних заходів до усунення порушень законодавства у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту населення - не вживав.

Також судом встановлено, що згідно листа Плисківської сільської ради № 1085 від 21.12.2023 не усунутими залишаються вимоги щодо обладнання приведення системи вентиляції у працездатний стан, обладнання приміщення ПРУ системою протипожежного захисту та входу до ПРУ засобами для забезпечення вільного доступу осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення, та їх усунення буде профінансовано протягом 2024 року.

Разом з тим, Плисківська сільська рада листом № 89 від 23.01.2024 повідомила, що на останньому пленарному засіданні сесії Плисківської сільської ради (на якому було прийнято рішення № 645 - 40/VIII «Про сільський бюджет Плисківської територіальної громади на 2024 рік») кошти виділено тільки на Програму розвитку ЦЗ на 2024 - 2025 роки, яка передбачає лише фінансування на проведення ремонту вентиляційної системи ПРУ № 92321, при цьому попри наявність інших порушень утримання захисної споруди, кошти для їх фінансування виділено не було.

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

З цього приводу у рішенні від 05.06.2019 № 4-р (ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У Законі України «Про прокуратуру» закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закон, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N З-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20, від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18 та від 14.02.2023 у справі № 580/1374/22.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не повною мірою відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 806/602/18, від 13.03.2019 у справі № 815/1139/18, від 15.10.2019 у справі № 810/3894/17, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 03.12.2019 у справі № 810/3164/18 та від 01.06.2022 у справі № 260/1815/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що ст. 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Цивільний захист населення є важливим елементом національної безпеки України та необхідною складовою її обороноздатності, який покликаний поряд із вирішенням інших завдань забезпечувати виконання державою зобов`язань щодо захисту прав на життя і здоров`я громадян, що гарантовані ст. ст. З, 27 Конституції України.

Одне із провідних місць у системі заходів цивільного захисту населення належить створенню та функціонуванню колективних засобів захисту, призначених для убезпечення широкого кола людей від впливу шкідливих та небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій та терористичних актів.

Захист прав дитини є одним із найважливіших пріоритетів у нашій державі, адже ставлення до дітей, рівень їхньої безпеки та захищеності у державі, стан їхнього всебічного розвитку є одним із показників цивілізованості та гуманності суспільства. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов`язком держави.

Відповідно до статей 3, 4 Конвенції про права дитини, прийнятої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 від 29.02.1991), передбачено, що держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки та охорони здоров`я. Держави-учасниці Конвенції вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних та інших заходів для здійснення прав, визнаних у цій Конвенції. Щодо економічних, соціальних і культурних прав Держави-учасниці вживають таких заходів у максимальних рамках наявних у них ресурсів і при необхідності в рамках міжнародного співробітництва.

Статтею 28 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, поміж іншим вводять безоплатну й обов`язкову початкову освіту; сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей.

У свою чергу, ст. 53 Конституції України гарантовані доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної освіти, різних форм навчання.

Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Таким чином, в Основному законі закріплена соціальна спрямованість діяльності держави та її відповідальність перед громадянами, в тому числі дітьми, за дотримання та забезпечення закріплених в Конституції прав та свобод.

З преамбули Закону України «Про охорону дитинства» вбачається, що цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні, встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтується на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Зокрема, ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає забезпечення належних умов для охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей. Держава гарантує дитині право на охорону здоров`я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, формуванню навичок здорового способу життя. З цією метою держава вживає заходів щодо зниження рівня дитячої смертності та запобігання нещасним випадкам.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про освіту» здобувачі освіти мають право на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці.

Згідно міжнародних актів та вимог чинного законодавства саме державою гарантуються безпечні та нешкідливі умови здобуття дітьми освіти.

Під безпечними та нешкідливими умовами слід розуміти такий стан усіх складових (в т.ч. і побутових), в оточенні яких знаходиться дитина під час здобуття освіти, який не створює ні реальної ні потенційної загрози для її життя та здоров`ю.

Вказане свідчить про наявність суспільного інтересу, а отже і інтересу загальнодержавного щодо створення безпечних умов для розвитку майбутнього покоління.

В умовах збройної агресії проти України, виконання вказаних обов`язків неможливе без належного функціонування системи цивільного захисту населення, складовим елементом якої є захисні споруди, які призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Спір у даній справі стосується бездіяльності відповідача, який є балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту, яка упродовж тривалого проміжку часу не приведена у готовність до використання за призначенням, що призводить до загрози життю та здоров`я учасників освітнього процесу.

Таким чином, внаслідок протиправної бездіяльності відповідача у сфері цивільного захисту населення порушено інтереси держави, що і є підставою для звернення із даним позовом прокурором.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - Порядок №138), балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства (пункт 12 Порядку №138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 09 липня 2018 року №579, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.07.2018 за № 879/32331 (далі - Наказ №579).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ Наказу №579).

Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України від 21 квітня 2021 року №2228-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Разом з тим вказаним законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Отже законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).

Щодо повноважень Ніжинської районної державної адміністрації на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України від 09.04.1999 № 586-XIV Про місцеві державні адміністрації (далі Закон № 586-XIV ) виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Відповідно до статті 27 Закону № 586-XIV місцева державна адміністрація: 1) забезпечує виконання законодавства про територіальну оборону, військовий обов`язок посадовими особами і громадянами, підприємствами, установами і організаціями; 2) здійснює заходи, пов`язані з територіальною обороною, мобілізаційною підготовкою, цивільним захистом на відповідній території; 3) забезпечує виконання законодавства про пільги, встановлені для ветеранів війни та прирівняних до них осіб, військовослужбовців, звільнених з військової служби, а також про пільги і допомогу сім`ям військовослужбовців строкової служби та громадян України, які проходять військову службу у військовому резерві (резервістів); 4) бере участь в організації та забезпеченні заходів підготовки населення України до участі в русі національного спротиву та підготовці молоді до військової служби, сприяє проведенню призову громадян на строкову військову та альтернативну (невійськову) службу на відповідній території; 5) вживає заходів щодо створення належних умов для функціонування пунктів пропуску через державний кордон України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 28 Закону № 586-XIV для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право, зокрема, звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на наведені положення чинного законодавства України, суд зазначає, що Керівник Ніжинської окружної прокуратури в особі Ніжинської районної державної адміністрації має право на звернення до суду з такими вимогами.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 27 Конституції України, кожна людина має невід`ємне право на життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності визначає Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - Кодекс №5403-VI).

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу №5403-VI захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Цивільним захистом, відповідно до статті 4 Кодексу №5403-VI, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 Кодексу №5403-VI громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодекс №5403-VI утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України віл 10.03.2017 № 138 (далі Порядок № 138)

Пунктом 9 Порядку № 138 передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У відповідності до пункту 3 Порядку № 138 балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно із пунктом 10 Порядку № 138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Як вже встановлено судом, відповідач є балансоутримувачем протирадіаційного укриття № 92321, а отже, відповідно до наведених норм, зобов`язаний забезпечити утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

При цьому, з встановлених судом обставин справи слідує про триваючий та систематичний характер порушень у сфері цивільного захисту населення балансоутримувачем захисної споруди - Плисківською сільською радою, що може призвести до завдання шкоди життю та здоров`ю учасників освітнього процесу Сиволозької ЗОШ І-ІІІ ст. Плисківської сільської ради в умовах військової агресії проти України.

Щодо посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на відповідні цілі, то суд зазначає, що відсутність коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм законодавства щодо цивільного захисту населення. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність приведення у стан готовності захисних споруд цивільного захисту з метою використання за призначенням від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення цивільного захисту населення, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення заходів щодо приведення захисних споруд цивільного захисту населення у належний для експлуатації стан.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов керівника Ніжинської окружної прокуратури підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Ніжинської районної державної адміністрації, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Плисківської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Сиволозька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Плисківської сільської ради щодо приведення у стан готовності захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття із обліковим номером 92321, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 26, с. Сиволож Ніжинського району Чернігівської області з метою використання захисної споруди цивільного захисту за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України №579 від 09.07.2018.

Зобов`язати Плисківську сільську раду привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття із обліковим номером 92321, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 26, с. Сиволож Ніжинського району Чернігівської області з метою використання захисної споруди цивільного захисту за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України №579 від 09.07.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Керівник Ніжинської окружної прокуратури (вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави в особі:

Ніжинської районної державної адміністрації (вул. Батюка, 5-а, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 04061636),

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (прос. Миру, 190-а, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 38590042).

Відповідач: Плисківська сільська рада (вул. Незалежності, 33, с. Плиски, Чернігівська область, 16453, код ЄДРПОУ 04414885).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Сиволозька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради (вул. Незалежності, 26, с. Плиски, Чернігівська область, 16452, код ЄДРПОУ 33369892).

Повне судове рішення складено 21.05.2024.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО