Постанова

від 01.05.2024 по справі 758/14605/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 758/14605/23

головуючий у суді І інстанції Якимець О. І.

провадження № 22-ц/824/6796/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 травня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Столичний комфорт», у якому просить зобов`язати відповідача вчинити дії, а саме: надати відповідь на скаргу від 05 жовтня 2023 року.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відзиву на позов вбачається, що на заяву позивача від 05 жовтня 2023 року відповідач надав відповідь від 30 листопада 2023 року № 239-11/23/1 та така направлена на поштову адресу позивача: АДРЕСА_1 , що свідчить про відсутність предмету спору.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду та стягнути з ТОВ «Столичний комфорт» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції, судовий збір за подання апеляційної скарги та витрати на правову допомогу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем пропущено строк, встановлений судом, на подання відзиву на позовну заяву, підтвердження поважності пропуску строку не надано, сам відзив датований 22 грудня 2023 року.

Апелянт вказує, що ним було подано заяву про розгляд справи 14 грудня 2024 року у його відсутність, адже у вказану дату судового засідання позивач не міг бути присутнім у судовому засідання, однак оскаржувана ухвала постановлена 22 грудня 2023 року, про розгляд справи у цей день позивач не був повідомлений.

Вказує, що суд першої інстанції мав вирішувати справу у засіданні 14 рудня 2023 року за наявними матеріалами, натомість відбулось ще одне судове засідання 22 грудня 2023 року, у якому суд першої інстанції розглянув відзив відповідача у відсутність позивача та позбавив останнього подати відповідь на відзив.

Зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження надання письмової відповіді на скаргу.

Вказує, що суд першої інстанції передчасно і помилково закрив провадження у справи, вважаючи, що відповідь відповідача направлена на адресу позивача заднім числом у день постановлення ухвали 22 грудня 2023 року. Предмет спору на час постановлення оскаржуваної ухвали був наявним, оскільки між сторонами залишаються неврегульовані питання.

Відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення, дійшла висновку про таке.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тобто відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

За змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21), зазначив, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, у листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Столичний комфорт», у якому просить зобов`язати відповідача вчинити дії, а саме: надати відповідь на скаргу від 05 жовтня 2023 року (а.с. 1-2).

Підставою позову є те, що 05 жовтня 2023 року позивачем на ім`я директора ТОВ «Столичний комфорт» направлена скарга про службову бездіяльність та створення загроз життю і майну квартиро власників, однак станом на дату подачі позовної заяви відповідь на скаргу він не отримав.

Указаний позов відправлений через засоби поштового зв`язку 23 листопада 2023 року та надійшов до суду першої інстанції 29 листопада 2023 року.

Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідачем до свого відзиву додано відповідь на скаргу ОСОБА_1 на скаргу від 05 жовтня 2023 року (а.с. 45).

Указана відповідь датована 30 листопада 2023 року.

Докази направлення або отримання позивачем указаної відповіді матеріали справи не містять.

Відзив, до якого додано копію указаної відповіді, направлений позивачу 22 грудня 2023 року, що підтверджується описом вкладення та поштовою накладною (а.с. 48).

Цього ж дня - 22 грудня 2023 року постановлено оскаржувану хвалу про закриття провадження.

Станом на день постановлення оскаржуваної ухвали позивачем не могла бути отримана указана відповідь, оскільки ухвала постановлена у день направлення відзиву, до якого така відповідь була додана, а тому відсутні підстави вважати, що станом на цей час між сторонами не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору є передчасними, оскільки закриваючи провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд належним чином не дослідив матеріали справи, не врахував наведені вище обставини, не перевірив та не встановив чи не залишилося між сторонами неврегульованих питань.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно прийняв відзив на позов, оскільки такий подано із пропуском строку, апеляційний суд відхиляє, оскільки 18 грудня 2023 року представник відповідача звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 22), а 22 грудня 2023 року до суду першої інстанції надійшов відзив на позовну заяву.

Таким чином, оскільки в ухвалі про відкриття провадження судом визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відповідачем відзиву на позов, а доказів отримання її копії відповідачем матеріали справи не містять, поданий відповідачем відзив вважається таким, що поданий у межах процесуального строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про наявність підстав для повернення позовної заяви. У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга в частині вимог про стягнення з ТОВ «Столичний комфорт» на користь ОСОБА_1 судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає, оскільки на цій стадії апеляційним судом розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з ТОВ «Столичний комфорт» на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 302 грн.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 302 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 21 травня 2024 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська