Ухвала

від 21.05.2024 по справі 280/1176/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 травня 2024 року м. Дніпросправа № 280/1176/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 р. в адміністративній справі № 280/1176/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство ПІВДЕНЬ-ПІВНІЧ до відповідачів Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії -

в с т а н о в и в:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 р. позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, 16.04.2024 відповідач-2 через підсистему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована Третім апеляційним адміністративним судом 17.04.2024.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 р. апеляційну скаргу залишено без руху для надання належним чином оформленого документу про сплату судового збору та надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 року витребувано з Запорізького окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи та зобов`язано протягом трьох днів з моменту отримання ухвали направити до суду апеляційної інстанції матеріали цієї адміністративної справи.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 02 травня 2024 р. засобами поштового зв`язку скаржником подано клопотання, в якому особа, яка подає апеляційну скаргу просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтоване тим, що у ДПС України не має коштів для сплати судового збору. Також вказує, що судові витрати не повинні бути перешкодою вільному доступу до правосуддя.

14.05.2024 на адресу суду апеляційної інстанції разом із супровідним листом надійшла адміністративна справа №280/1176/24.

У період з 06.05.2024 до 20.05.2024 колегія суддів перебувала у відпустці.

Розглянувши клопотання скаржника, колегія суддів зазначає таке.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (ч.2 ст.298 КАС України), тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в разі неусунення її недоліків у наданий судом строк повертає скаргу заявнику.

Отже, суд в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху встановлює строк, достатній для усунення недоліків скарги.

Водночас, відповідно до приписів ст. 121 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк встановлений судом може бути продовжений судом, який його встановив за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Суд може продовжений встановлений ним строк лише в разі наявності поважних підстав.

Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені заявником підстави для продовження строку не є поважними для цілей задоволення заявленого клопотання оскільки сам факт відсутності поточних коштів для оплати судового збору у сторони, яка є суб`єктом владних повноважень, не є об`єктивною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДПС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк без достатніх на те підстав може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу суб`єкту владних повноважень.

Стосовно посилань апелянта на те, що судові витрати не повинні бути перешкодою вільному доступу до правосуддя, апеляційний суд зазначає таке.

Статтями 8, 55 Конституції України регламентовано кожній особі право на захист її прав та законних інтересів, також гарантовано право на судовий захист, вказані норми - принципи вказують на гарантоване державою право особи, яке вона може реалізувати якщо порушені її права та охоронювані законом інтереси.

У свою чергу, відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У той же час, питання щодо справляння судового збору в Україні регламентовано спеціальними нормами права, зокрема нормами КАС України та Законом України "Про судовий збір".

За приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до приписів ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується також, у разі подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Суд зазначає, що обов`язок щодо сплати судового збору не можна розцінювати як перепону для судового захисту або як надання переваги одному учаснику судового процесу перед іншим, оскільки обов`язок сплати судового збору встановлений Законом для будь-якої особи, що звертається до суду та не має пільг зі сплати судового збору, або не звільнена від його сплати в силу Закону.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

За таких обставин, особа, яка подала апеляційну скаргу не усунула недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 р. в адміністративній справі № 280/1176/24 необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 121, 169, 296, 298 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 р. у справі № 280/1176/24 відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 р. в адміністративній справі № 280/1176/24 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 30 днів в порядку, встановленому ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова