Постанова

від 21.05.2024 по справі 560/15646/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15646/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

21 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" до Хмельницької митниці про скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2023/000161/2 від 18/07/2023 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000551.

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що оскаржуване рішення ґрунтується на припущеннях та сумнівах митного органу щодо повноти і достовірності відомостей про заявлену митну вартість товару, тоді як надані документи не дають підстав для таких висновків. Наданими митному органу документами повністю підтверджені усі числові складові митної вартості товарів, доведені обставини придбання, формування ціни, перевезення, а також інші суттєві обставини, які б могли впливати на прийняття рішення, тоді як окремі зауваження щодо розбіжностей в умовах оплати, оформленні документів тощо не можуть впливати на рівень митної вартості.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 22.06.2023 між компанією - нерезидентом ООО "DIYOR AGRO EKOFRUITS" (продавець) та ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" (покупець) укладено контракт №UZ-1, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю сільськогосподарську продукцію, вирощену та вироблену в Республіці Узбекистан, а Покупець зобов`язаний оплатити вартість товару в асортименті, кількості, цінам і вартості згідно специфікаціям, які є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з умовами пункту 2.1. контракту товар поставляється на умовах "DAP" - Республіка Узбекистан та "СРТ" - м.Київ, Дніпро, Одеса, Хмельницький, Чернівці (Україна), у відповідності до правил "Інкотермс-2010", визначених в Додатках або інвойсах до дійсного Контракту, які є невід`ємною його частиною.

У відповідності до замовлення ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІНФУД", постачальником ООO "DIYOR AGRO EKOFRUITS" було складено Рахунок-фактуру №1 від 22.06.2023 на суму 12600,00 доларів США.

14.07.2023 декларантом (ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІНФУД") сформовано та направлено засобами електронного зв`язку до Хмельницької митниці декларацію щодо оформлення вищезазначеного товару, яка прийнята митним органом 14.07.2023 та якій присвоєно №23UA400040023655.

Позивач зазначає, що разом із зазначеною митною декларацією, позивачем через свого представника було надано весь перелік документів, перелічений в ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують заявлену митну вартість, а саме: рахунок-фактура №1 від 22.06.2023, Сертифікат якості №22/06/2023/1 від 22.06.2023, Автотранспортна накладна A1252505 від 22.06.2023, фітосанітарний сертифікат UZ-UE 23080005341 від 22.06.2023, Книжка МДП (TIR carnet) ХН85977395 від 22.06.2023, Зовнішньоекономічний контракт №UZ-1 від 22.06.2023, Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 22.06.2023, Договір про надання послуг митного брокера №10/07/2023 від 10.07.2023, Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 10174138 від 13,07.2023, Сертифікат про походження товару CT 1 №UZUA310010649001 від 22.06.2023, Копія митної декларації країни відправлення 18005/22.06.2023/0014929 від 22.06.2023, тощо.

За результатами перевірки митної декларації від 14.07.2023 №23UA400040023655U4, та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2022/000643, а також було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA400040/2023/000551, відповідно до якого митну вартість Товару було збільшено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, а також існували підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо "дійсної вартості" товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально. Оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, та не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, Хмельницькою митницею правомірно винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA400000/2023/000161/2 від 18.07.2023 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000551.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

В силу статті 49 Митного кодексу України (МК України) митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частин 4 та 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

У митній декларації №23UA400040023655U2 позивачем митну вартість задекларованої партії товарів було визначено за першим (основним) методом визначення митної вартості відповідно до ст. 58 МК України.

У разі застосування декларантом основного методу визначення митної вартості, відповідно до ч.4 ст.58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За приписами частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина 9 статті 58 МКУ).

Під час митного оформлення митної декларації від 14.07.2023 №23UA400040023655U2 відповідач виконував визначену національними та міжнародними правовими нормами функцію щодо контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару із урахуванням статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, відповідно до якої оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на "дійсній вартості" ввезеного товару, під якою необхідно розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Частиною першою статті 53 МК України визначено, що декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлений у частині 2 статті 53 МК України.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно із ч.4 ст.337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за №1021/27466, із змінами (Порядок №684).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.

За зазначеною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками (далі - АСУР) згенеровано ризики: 000, 101-1, 103-1, 105-2, 106-2, 107-3, 202-1, 911-1, серед яких - за напрямком контролю правильності визначення вартості:

- 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів",

-106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Ризики встановлені АСУР є обов`язковими до виконання посадовою особою митного органу, про що свідчить положення статті 320 МК України, прийняття посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару за митною декларацією від 14.07.2023 №23UA400040023655U2 у митного органу виникли сумніви щодо "дійсної вартості" та у правильності визначення митної вартості задекларованого товару, оскільки документи містили розбіжності в частині включення складових митної вартості товарів, ознаки відсутності складових митної вартості товарів та сумніви щодо "дійсної вартості" товару відповідно до статті VII ГАТТ.

Так, за результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, про що вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості: "Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 cт. 53 МКУ не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до пункту 3.4 зовнішньоекономічного контракту, заявлена ціна товару не являється кінцевою. Пунктом 4.2 визначено, що оплата може здійснюватись третіми особами. Поданий до митного оформлення рахунок не містить відомостей щодо банківських реквізитів, на які має здійснюватись оплата за поставлений товар. Подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МК України, числових значень складових митної вартості, зокрема: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження товару та доставки до місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування. Заявлений декларантом рівень митної вартості товару задекларовано декларантом за резервним методом визначення митної вартості на рівні 0,92 дол. США/кг., при цьому мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, які заявляються до митного оформлення іншими суб`єктами ЗЕД за основним методом визначення митної вартості становить 2,0464 дол. США/кг.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, а також існували підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо "дійсної вартості" товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально.

В силу пункту 1 частини 4 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тому значно нижчий заявлений у МД рівень митної вартості може додатково свідчити про невключення до митної вартості усіх складових митної вартості товарів, визначених частиною 10 статті 58 МК України.

В графі 20 МД заявлено на умови поставки СРТ Хмельницький згідно Правил Інкотермс.

Згідно правил Інкотермс умови поставки СРТ означають, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення.

Умови поставки згідно з Інкотермс визначають лише сторону зовнішньоекономічного договору, яка саме організовує перевезення вантажу та здійснює його оплату. При цьому немає вимоги про "автоматичне" включення згаданих витрат у фактурну вартість товару (контрактну, інвойсову). Лише від продавця залежить включив він ці витрати у фактурну вартість товару чи ні.

Частиною 2 статті 53 МКУ визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, серед інших, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

В даному випадку декларантом не було подано жодних документів які містять відомості про вартість доставки оцінюваного товару, що суперечить положеннями частини 2 статті 53 МКУ.

Таким чином, незалежно від того, що умови поставки СРТ передбачають, що продавець зобов`язаний оплатити витрати на перевезення, необхідні для доставки товару у вказане місце призначення, в той же час позивач не надав до митного оформлення жодної підтверджуючої інформації про включення вартості доставки задекларованого товару у вартість, вказану у рахунку-фактурі.

Декларанта було зобов`язано надати додаткові документи на виконання частини 3 статті 53 МК України, зокрема: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однак, у відповідь декларантом не надано документів, які усувають вищезазначені розбіжності та підтверджують включення складових митної вартості товарів та листами від 14.07.2023 повідомив про відмову від подання інших додаткових документів.

Згідно із ст.55 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 6 ст.54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Вимогами ст.60 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Згідно із ст.61 МК України товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються.

Встановлено, що під час винесення рішення про коригування митної вартості товарів декларантом не надано, а у митного органу була відсутня інформація щодо вартості операції з ідентичними товарами, визначена за основним методом, тому відповідачем не було застосовано другого методу визначення митної вартості задекларованої партії товарів, а застосовано третій метод визначення митної вартості товару відповідно до вимог ст.ст. 60 та 61 МК України.

Оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, та не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею правомірно відмовлено у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA400000/2023/000161/2 від 18.07.2023.

Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, в рішенні про коригування митної вартості міститься вся необхідна та законодавчо визначена інформація, зокрема щодо того, що було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість подібних товарів.

Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товарами, що були оформлені у митному відношенні.

Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, яка висловлена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №809/1260/17.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.