Рішення

від 17.04.2024 по справі 160/666/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року Справа № 160/666/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮхно І. В. за участі секретаря судового засіданняДидочкіної О.А. за участі представників: позивача відповідача Євтушок Т.А. Орлянської М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.12.2023р. №0406970702 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на прибуток підприємств: за податковим зобов`язанням +646 522,27 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 59 302,25 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.12.2023р. №0406880702 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість: за податковим зобов`язанням +1 233 502,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 308 375,59 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 29.12.2023р. №0408882410 (форма «Д»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб: за податковими зобов`язаннями +6 995,10 гри., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 748,78 грн., сума пені 831,80 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 29.12.2023р. №0408892410 (форма «Д»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору: за податковими зобов`язаннями +478,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 119,50 грн., сума пені 56,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що висновки відповідача викладені в акті перевірки, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у означеній в позовній заяві частині є протиправними та необґрунтованими, а відтак такі в цій частині рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі; підготовче судове засідання призначено на 31.01.2024 об 11:00 год.; встановлено відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позовну заяву.

За даними КП «ДСС» одержувачам ТОВ «Торгівельна компанія «ІМПУЛЬС» та Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області за допомогою підсистеми «Електронний суд» в їх електронні кабінети надіслано копію ухвали про відкриття провадження 16.01.024 о 19:59 та повістки про виклик 16.01.2024 о 16:55, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву з урахуванням ч.6 ст.251 КАС України до 01.02.2024. Копію позовної заяви з додатками в паперовому вигляді отримано представником відповідача 18.01.2024, про що свідчать матеріали справи.

31.01.2024 сторони у підготовче судове засідання не з`явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином. У зв`язку з незакінченням строку на подання відзиву судом відкладено підготовче засідання до 08.02.2024.

31.01.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшли пояснення у справі.

07.02.2024 від позивача надійшла заява про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку з неотриманням відзиву на позов та неможливістю подати відповідь на відзив.

07.02.2024 засобами поштового зв`язку до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов (направлений до суду 29.01.2024), у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що ТОВ «ТК «ІМПУЛЬС» допущено порушення зазначених у Акті перевірки норм податкового законодавства, відтак, винесені Головним управління ДПС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення, що є предметом спору у справі, є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, в адміністративний позов не підлягає задоволенню.

08.02.2024 сторони у підготовче судове засідання не з`явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином. Судом за клопотанням позивача відкладено підготовче засідання до 07.03.2024.

21.02.2024 від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (представник ознайомився 29.02.2024).

04.03.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

07.03.2024 у підготовчому судовому засідання за участі представників позивача та відповідача судом за клопотанням представника відповідача з метою надання можливості подати заперечення оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 13.03.2024 о 10:00 год.

11.03.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення.

13.03.2024 у підготовчому судовому засідання за участі представників позивача та відповідача судом з метою забезпечення права сторін надати додаткові докази убло продовжено строки підготовчого провадження та оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 19.03.2024 о 10:30 год.

15.03.2024 від позивача до суду надійшла заява про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

18.03.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про залучення додаткових доказів.

19.03.2024 у підготовчому судовому засіданні представник позивача підтримав раніше заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Представники сторін зазначили, що всі докази надані.

Судом у підготовчому судовому засіданні 19.03.2024 ініційоване питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у судовому засіданні. Представники сторін проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечували.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 09 квітня 2024 року об 11:00 год.

09.04.2024 у судовому засіданні у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги судом оголошено перерву до 17.04.2024 о 10:30 год.

17.04.2024 в судовому засіданні представниками сторін підтримано раніше обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.09.2023 №4418-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТК «Імпульс»» вирішено провести документальну планову виїзну перевірки ТОВ «ТК «Імпульс» з 16.10.2023 тривалістю 10 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності 01.01.2017-30.06.2023 з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством.

На підставі вказаного наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області та направлень на перевірку від 06.09.2023 №6055, №6056 посадовими особами контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірки ТОВ «ТК «ІМПУЛЬС» податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2023, за результатами якої складено акт від 10.11.2023 №3726/04-36-07-02/32122603.

У висновках акта встановлено такі порушення ТОВ «ТК «ІМПУЛЬС»:

-14.1.11, п. 14.1 ст. 14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податку на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 653 510 грн., у т.ч. за 2018 рік у сумі 45000 грн., за 2019 рік у сумі 95498 грн., за 2020 рік у сумі 131735 грн., за 2021 рік у сумі 184860 грн., за 2022 рік у сумі 79369грн., за 1 півр. 2023 року у сумі 117048 грн. 2. пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 1 237 690 грн., в т.ч. листопад 2018 -50000грн., січень 2019 -168443грн., лютий 2019-19864грн., березень 2019 -184539грн, квітень 2019-116713грн., серпень 2019 -26046грн, вересень 2019-28084грн, жовтень 2019-121805грн, листопад 2019-93283грн, січень 2020 -13660грн., лютий 2020-153940грн, березень 2020-38444грн., квітень 2020- 9281грн., вересень 2020-25458грн., грн, жовтень 2020-6882грн, листопад 2020-43301грн, січень 2021 -16850грн., березень 2021 -8819грн., травень 2021 -58215грн., червень 2021 -16758грн., липень 2021 -16758грн., серпень 2021 -16758грн., вересень 2021-92грн, жовтень 2021-92грн, листопад 2021-92грн, грудень 2021-92грн, січень 2022-92грн, липень 2022-550грн., вересень 2022-183грн., жовтень 2022-92грн, листопад 2022-92грн, грудень 2022-92грн, квітень 2023-590грн., травень 2023-818грн., червень 2023-916грн;

-абз. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, р.ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за № 4, несвоєчасно подано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2022 року (строк подання до 10.05.2022 року, фактично подано 30.06.2022 року); до Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал та ІІ квартал 2022 року не подано Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам (додаток 1) та Відомості про суми доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (додаток 4ДФ) за березень, квітень та травень 2022 року; відображено у Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску недостовірних даних, а саме: відображено суми нарахованого та виплаченого доходу фізичним особам підприємцям за ознакою доходу «101» замість «157» за ІІІ квартал 2019 року на загальну суму 1550,00 грн., в тому числі ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 550,00 грн., ФОП ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) на суму 1000,00 грн.; не відображено суми нарахованого та виплаченого доходу фізичним особам підприємцям за ознакою доходу «157» на загальну суму 330 854,50 грн., в тому числі за І квартал 2017 року 199,00 грн., ІІ квартал 2017 року 21350,00 грн., ІІІ квартал 2017 року 26000,00 грн., ІV квартал 2017 року 2410,00 грн., І квартал 2018 року 12000,00 грн., ІІІ квартал 2018 року 954,00 грн., ІV квартал 2018 року 609,00 грн., І квартал 2019 року 3528 грн., ІІ квартал 2019 року 7525,00 грн., ІІІ квартал 2019 року 1850,00 грн., ІV квартал 2019 року 2590,00 грн., ІІ квартал 2020 року 5679,00 грн., ІІІ квартал 2020 року 2330,00 грн., І квартал 2021 року 5507,50 грн., ІІ квартал 2021 року 6294,00 грн., ІІІ квартал 2021 року 8020,00 грн., ІV квартал 2021 року 4491,00 грн., І квартал 2022 року 2220,00 грн., ІІ квартал 2022 року 1550,00 грн., ІІІ квартал 2022 року 3268,00 грн., ІV квартал 2022 року 2805,00 грн., І квартал 2023 року 208280,00 грн., ІІ квартал 2023 року 1395,00 грн. та не відображено суми нарахованого та виплаченого доходу, отриманих платниками податку як додаткове благо, за ознакою доходу «126» на загальну суму 56991,67,00 грн., в тому числі за ІІ квартал 2019 року 1275,00 грн., ІІІ квартал 2019 року 2400,00 грн., ІV квартал 2019 року 1650,00 грн., І квартал 2020 року 1650,00 грн., ІІ квартал 2020 року 1650,00 грн., ІІІ квартал 2020 року 1650,00 грн., ІV квартал 2020 року 1650,00 грн., І квартал 2021 року 1650,00 грн., ІІ квартал 2021 року 1650,00 грн., ІІІ квартал 2021 року 1650,00 грн., ІV квартал 2021 року 1650,00 грн., І квартал 2022 року 1650,00 грн., ІІ квартал 2022 року 1650,00 грн., ІІІ квартал 2022 року 1650,00 грн., ІV квартал 2022 року 1650,00 грн., І квартал 2023 року 1791,675,15 грн., ІІ квартал 2023 року 13941,85 грн.;

-п.п. 14.1.180 п.14.1 ст. 14, абз. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2, п.164.5 ст. 164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168 ст.168, п. 171.2 ст. 171, п.171.2 ст.171, абз. «а» п.п. 176.2 п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями не нараховано, не утримано та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб з сум доходів, отриманих платниками податку як додаткове благо на загальну суму 12509,84 грн, в тому числі за квітень 2019 року 60,36 грн., травень 2019 року 120,72 грн., червень 2019 року 98,78 грн., липень 2019 року 285,36 грн., серпень 2019 року 120,72 грн., вересень 2019 року 120,72 грн., жовтень 2019 року 120,72 грн., листопад 2019 року 120,72 грн., грудень 2019 року 120,72 року, січень 2020 року 120,72 грн., лютий 2020 року 120,72 грн., березень 2020 року 120,72 грн., квітень 2020 року 120,72 грн., травень 2020 року 120,72 грн., червень 2020 року 120,72 грн., липень 2020 року 120,72 грн., серпень 2020 року 120,72 грн., вересень 2020 року 120,72 грн., жовтень 2020 року 120,72 грн., листопад 2020 року 120,72 грн., грудень 2020 року 120,72 грн., січень 2021 року 120,72 грн., лютий 2021 року 120,72 грн., березень 2021 року 120,72 грн., квітень 2021 року 120,72 грн., травень 2021 року 120,72 грн., червень 2021 року 120,72 грн., липень 2021 року 120,72 грн., серпень 2021 року 120,72 грн., вересень 2021 року 120,72 грн., жовтень 2021 року 120,72 грн., листопад 2021 року 120,72 грн., грудень 2021 року 120,72 грн., січень 2022 року 120,72 грн., лютий 2022 року 120,72 грн., березень 2022 року 120,72 грн., квітень 2022 року 120,72 грн., травень 2022 року 120,72 грн., червень 2022 року 120,72 грн., липень 2022 року 120,72 грн., серпень 2022 року 120,72 грн., вересень 2022 року 120,72 грн., жовтень 2022 року 120,72 грн., листопад 2022 року 120,72 грн., грудень 2022 року 120,72 грн., лютий 2023 року 1662,80 грн., березень 2023 року 2271,95 грн., квітень 2023 року 776,60 грн., травень 2023 року 1077,35 грн., червень 2023 року 1206,40 грн.;

-пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX, п.п. 14.1.180 п.14.1 ст. 14, абз. «г» п.п.164.2.17 п. 164.2, п.164.5 ст. 164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168 ст.168, п. 171.2 ст. 171, п.171.2 ст.171, абз. «а» п.п. 176.2 п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями не нараховано, не утримано та не сплачено до бюджету військовий збір з сум доходів, отриманих платниками податку як додаткове благо на загальну суму 855,30 грн, в тому числі за квітень 2019 року 4,12 грн., травень 2019 року 8,26 грн., червень 2019 року 6,76 грн., липень 2019 року 19,50 грн., серпень 2019 року 8,26 грн., вересень 2019 року 8,26 грн., жовтень 2019 року 8,26 грн., листопад 2019 року 8,26 грн., грудень 2019 року 8,26 року, січень 2020 року 8,26 грн., лютий 2020 року 8,26 грн., березень 2020 року 8,26 грн., квітень 2020 року 8,26 грн., травень 2020 року 8,26 грн., червень 2020 року 8,26 грн., липень 2020 року 8,26 грн., серпень 2020 року 8,26 грн., вересень 2020 року 8,26 грн., жовтень 2020 року 8,26 грн., листопад 2020 року 8,26 грн., грудень 2020 року 8,26 грн., січень 2021 року 8,26 грн., лютий 2021 року 8,26 грн., березень 2021 року 8,26 грн., квітень 2021 року 8,26 грн., травень 2021 року 8,26 грн., червень 2021 року 8,26 грн., липень 2021 року 8,26 грн., серпень 2021 року 8,26 грн., вересень 2021 року 8,26 грн., жовтень 2021 року 8,26 грн., листопад 2021 року 8,26 грн., грудень 2021 року 8,26 грн., січень 2022 року 8,26 грн., лютий 2022 року 8,26 грн., березень 2022 року 8,26 грн., квітень 2022 року 8,26 грн., травень 2022 року 8,26 грн., червень 2022 року 8,26 грн., липень 2022 року 8,26 грн., серпень 2022 року 8,26 грн., вересень 2022 року 8,26 грн., жовтень 2022 року 8,26 грн., листопад 2022 року 8,26 грн., грудень 2022 року 8,26 грн., лютий 2023 року 113,65 грн., березень 2023 року 155,25 грн., квітень 2023 року 53,05 грн., травень 2023 року 73,60 грн., червень 2023 року 82,45 грн.;

-пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, неподання звіту за формою 20-ОПП

Не погодившись із висновками Акту перевірки ТОВ «ТК «Імульс» подало з використанням засобів поштового зв`язку до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення від 04.12.2023 №1, у яких просило скасувати висновки акту перевірки.

Листом «Про розгляд заперечень» від 22.12.2023 №83623/6/04-36-07-02-13 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомлено директору ТОВ «ТК «ІМПУЛЬС» повідомлено, що з урахуванням наведеного у листі, спростовано висновки акту щодо нарахування податку на прибуток за 1 півр. 2023 року у сумі 3219 грн. (КП "ВОДНО-СПОРТИВНИЙ КОМБІНАТ" за користування майданчиком мініфутболу та вуличних тренажерів).

Пункт 1 висновку акту документальної планової виїзної перевірки від 10.11.2023 №3726/04-36-07-02/32122603 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ІМПУЛЬС" (код ЄДРПОУ 32150080) податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2023 читати в наступній редакції:

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС":

1.пп 14.1.11, п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого знижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 650 291 грн., у т.ч. за 2018 рік у сумі 45000 грн., за 2019 рік у сумі 95498 грн., за 2020 рік у сумі 131735 грн., за 2021 рік у сумі 184860 грн., за 2022 рік у сумі 79369грн., за 1 півр. 2023 року у сумі 113 829 грн.

Пункти 2,3,4,5,6 висновку акту документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС" є правомірними, обґрунтованими, такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі вищеозначеного акту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення:

- від 28.12.2023 №0406970702 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на прибуток підприємств»: за податковим зобов`язанням на суму 650 291,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 59 549,75 грн.;

- від 28.12.2023 №0406880702 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: «Податок на додану вартість»: за податковим зобов`язанням на суму 1 237 690,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 309 422,50 грн.;

- від 29.12.2023 №0408882410 (форма «Д»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, пеня»: за податковими зобов`язаннями на суму 12 509,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 644,58 грн., сума пені 1605,92 грн.;

- від 29.12.2023 №0408892410 (форма «Д»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Військовий збір, пеня»: за податковими зобов`язаннями на суму 855,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 158,07 грн., сума пені 102,78 грн.

Вважаючи протиправними в частині податкові повідомлення-рішення від 28.12.2023 №0406970702, від 28.12.2023 №0406880702, від 29.12.2023 №0408882410 та від 29.12.2023 №0408892410, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Згідно з положеннями частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Згідно з абз.1 п.86.1 статті 86 КАС України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В ході судового розгляду позивачем процедура проведення перевірки не оскаржується.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до приписів п.44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із пп.14.1.181 ПК України, 14.1.181 податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз значених норм права дає підстави дійти висновку, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписами п.201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У постановах Верховного Суду від 28.04.2020 (справа №826/15568/16), від 10.04.2020 (справа №808/954/17), від 06.03.2020 (справа №803/13/16) викладена правова позиція, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Отже, фактичне постачання товарів в межах відповідної угоди повинне розглядатися судами як самостійний предмет дослідження. При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Матеріали справи свідчать про те, що підставою для нарахування ТОВ «ТК «ІМУПЛЬС» грошових зобов`язань з податку на прибуток згідно з податковим повідомленням-рішенням, зокрема, став висновок те, що ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» на порушення пп. 14.1.11, п. 14.1 ст. 14, п. 44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, занижено фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток у сумі 535 573грн, у т.ч. за 2022 рік на суму 80 608 грн., за 1 півр. 2023 року на суму 454 964грн.

Контролюючим органом у акті перевірки вказано про неправомірність списання позивачем дебіторської заборгованості, строк позивної давності за якою не сплив, проте яка визначена ТОВ «ТК «ІМУПЛЬС» як безнадійна.

Так, в п.3.1.1. акту перевірки контролюючим органом вказано, що в ході проведення перевірки встановлено списання дебіторської заборгованості, визначеною підприємством як безнадійна, але строк позивної давності за якою станом на 30.06.2023 не сплив, на загальну суму 535 572,57 грн, а саме:

-підприємство: ТОВ «ТРАНСКОМЛОГІСТИК» код: 43106767 рахунок: №36 період нарахування 2023 сума заборгованості: 200 000,00 грн дата виникнення: 31.05.2020 строк закінчення позовної давності: 31.05.2023;

-підприємство: ТОВ "ДНЕПРСПЕЦРЕМОНТ" код: 31256586 рахунок: №36 період нарахування 2022 сума заборгованості: 80 608,00 грн дата виникнення: 20.11.2017 строк закінчення позовної давності: 19.11.2020;

-підприємство: ТОВ "НІКОПЛЮСРЕСУРС" - код: 33661912 рахунок: №36 період нарахування 2023 сума заборгованості: 80 00,00 грн дата виникнення: 31.10.2019 строк закінчення позовної давності: 30.10.2022;

-підприємство: ТОВ "ФЕНИКС ТРАНС" - код: 38699969 рахунок: №36 період нарахування 2023 сума заборгованості: 74 964,57 грн дата виникнення: 14.06.2018 строк закінчення позовної давності: 13.06.2021;

-підприємство: ТОВ "МАК-ЛЕЙН" - код: 43490739 рахунок: №68 період нарахування 2023 сума заборгованості: 100 000,00 грн дата виникнення: 17.11.2021 строк закінчення позовної давності: 16.11.2024.

В якості обґрунтування означеного висновку податковим органом зазначено, що з огляду на COVID - карантин та воєнний стан припинення строку позовної давності, визначеного ст. 257 ЦКУ, розпочалось 02.04.2020 і триватиме до закінчення воєнного стану (за умови, що не внесуть зміни до відповідного законодавства). А отже, під час дії воєнного стану визнати безнадійною через сплив терміну позовної давності і списати можна лише ту дебіторську заборгованість, з дати виникнення якої минуло 1095 днів до 02.04.2020.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що Позивачем відображено операції зі списання дебіторських заборгованостей наступними бухгалтерськими проводками:

1)Дт 949/ Кт 361 на суму 200 000,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ТРАНСКОМЛОГІСТИК» в частині реалізованих товарно-матеріальних цінностей (бензину А-95, відвантаженого на підставі видаткової накладної №РН-0000671 від 31.05.2020р.). Отже, така заборгованість виникла 31.05.2020р. і станом на 31.05.2023р. залишилась неоплаченою та яку Позивач списав 30.06.2023 року (після спливу 1095 днів) на підставі: -листа-вимоги ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» про сплату заборгованості від 05.05.2023р. №05/1; -листа-відповіді ТОВ «ТРАНСКОМЛОГІСТИК» від 10.05.2023р. №10/05-1 щодо неспроможності виконати договірні зобов`язання; - наказу ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» №2 від 30.06.2023р про визнання дебіторської заборгованості безнадійною та її списання у розмірі 200 000,00 грн.;

2)Дт 949/ Кт 361 на суму 80 608,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ДНЕПРСПЕЦРЕМОНТ» в частині реалізованих товарно-матеріальних цінностей (дизельного пального ENERGY), яка виникла 20.11.2017р. і станом на 19.11.2020р. залишилась неоплаченою та яку Позивач списав 30.09.2022 року (після спливу 1095 днів) на підставі: -листа-вимоги ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» про сплату заборгованості від 18.08.2022р. №08/1; -листа-відповіді ТОВ «ДНЕПРСПЕЦРЕМОНТ» від 25.08.2022р. №01 з проханням вважати зазначену заборгованість безнадійною; - наказу ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» №3 від 30.09.2022 про визнання дебіторської заборгованості безнадійною та її списання у розмірі 80 608,00 грн.;

3)«Дт 949/ Кт 361 на суму 80 000,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «НІКОПЛЮСРЕСУРС» в частині реалізованих товарно-матеріальних цінностей (дизельного пального), яка виникла 31.10.2019р. і станом на 30.10.2022р. залишилась неоплаченою та яку Позивач списав 30.06.2023 року (після спливу 1095 днів) на підставі: листа-вимоги ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» про сплату заборгованості від 05.05.2023р. №05/3; -листа-відповіді ТОВ «НІКОПЛЮСРЕСУРС» від 11.05.2023р. №1105/01 щодо відсутності сплати суми боргу та необхідності відображення такої заборгованості у бухгалтерському та податковому обліку Позивача - як безнадійної; наказу TOB «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» № 4 від 30.06.2023р. про визнання дебіторської заборгованості безнадійною та її списання у розмірі 80 000,00 грн.;

4)«Дт 949/ Кт 361 на суму 74 964,57 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ФЕНИКС ТРАНС» в частині реалізованих товарно-матеріальних цінностей (дизельного пального ДП-Л Євро 5-ВО), яка виникла 14.06.2018р. і станом на 13.06.2021р. залишилась неоплаченою та яку Позивач списав 30.06.2023 року (після спливу 1095 днів) на підставі: - листа-вимоги ТОВ«ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» про сплату заборгованості від 05.05.2023р. №05/2; - листа-відповіді ТОВ «ФЕНИКС ТРАНС» від 11.05.2023р. №02 про ліквідацію товариства та надання статусу сумі боргу - безнадійної заборгованості; - наказу ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» № 3 від 30.06.2023р. про визнання дебіторської заборгованості безнадійною та її списання у розмірі 74 964,57 грн.;

5)«Дт 949/ Кт 361 на суму 100 000,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «МАК-ЛЕЙН» з надання зворотньої фінансової допомоги, яка виникла 17.11.2021р. та яку Позивач списав 30.06.2023р. на підставі: листа-вимоги ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС»про сплату заборгованості від 05.05.2023р. №05/4; листа-відповіді ТОВ «МАК-ЛЕЙН» від 07.05.2023р. №01 про неможливість взагалі повернути зворотню фінансову допомогу у зв`язку із фінансовими труднощами; - наказу ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» № 5 від 30.06.2023р. про визнання дебіторської заборгованості безнадійною та її списання у розмірі 100 000,00 грн.

Відповідно до підпунктів 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Як передбачено в розділі «Визнання витрат» Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

Погашення одержаних позик.

Інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Балансова вартість валюти.

Згідно з підпунктом 139.1.1. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Пунктом 139.1.2. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до підпункту 139.2.1. пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Згідно з підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов`язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року.

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Згідно зі ст. 256 ЦКУ позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша ст.257 ЦКУ).

Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення термінів, встановленими ст. ст. 253 - 255 ЦКУ.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 267 ЦКУ).

Підставою для списання дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку є визнання її безнадійною. У разі відповідності заборгованості одній з ознак, наведених у п.14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, така заборгованість визнаватиметься безнадійною.

Отже, достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною згідно з п. "ж" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України є неможливість стягнення такої заборгованості у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України №2212-IX від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №259/2022 від 18.04.2022, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженого Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 року строком на 90 діб.

Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX затверджено Указ Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 року строком на 90 діб.

Законом України від 02.05.2023 № 3057-IX затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01.05.2023 № 254/2023, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 року строком на 90 діб.

Законом України від 27.07.2023 № 3275-ІХ затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023 № 451/2023, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженого Законом України від 08.11.2023 № 3429-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженого Законом України від 08.11.2023 № 3429-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 року строком на 90 діб.

Законом України від 06.02.2024 № 3564-ІХ затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024 № 49/2024, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 року строком на 90 діб.

Суд вказує, що як і станом на день прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, так і на момент судового розгляду справи, воєнний стан в України триває.

Листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, розміщеним на офіційному сайті: https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf, Торгово-промислова палата України підтвердила, що військова агресія Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року до його офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними й об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У ході судового розгляду позивачем надано пояснення, що ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» було скеровано на адресу контрагентів - ТОВ «ТРАНСКОМЛОГІСТІК», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦРЕМОНТ», ТОВ «НІКОПЛІОСРЕСУРС», ТОВ «ФЕНИКС ТРАНС», ТОВ «МАК-ЛЕЙН» відповідні претензії про сплату сум заборгованостей та отримано від них листи - відповіді про неможливість взагалі виконати договірні зобов`язання за об`єктивними причинами: відсутністю господарської діяльності внаслідок світової економічної кризи, яка триває довгий час у зв`язку із пандемією COVID-19 та настанням форс-мажорних обставин (військовою агресією російської федерації проти України), з проханням вважати таку заборгованість безнадійною.

З ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» на підставі наказів від 30.06.2023 № 2, від 30.06.2023 №3, від 30.06.2023 №4, від 30.06.2023 №5 від 30.09.2022 №3, було визнано таку дебіторську заборгованість безнадійною, із відповідним списанням її 30.06.2023 та 30.09.2022.

Отже, враховуючи факт того, що військова агресія російської федерації проти України є обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною), то суд погоджується з твердженнями Позивача, що ТОВ «ТК «ІМПУЛЬС» у відповідності до положень п. "ж" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України правомірно було списано вищевказані дебіторську заборгованість у розмірі 535 572,57 грн.

Поряд із цим, контролюючим органом в п.3.1.2 акту перевірки було встановлено, що за період з 01.01.2017 по 30.06.2023 ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 78 239 679 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за з 01.01.2017 по 30.06.2023 встановлено їх заниження на загальну суму 52762,29 грн., у т.ч. за грудень 2018 року на суму 46251,4 грн., квітень 2019-45,83 грн., травень 2019-91,67грн, червень 2019-91,67грн., липень 2019-200грн, серпень 2019-91,67,0грн, вересень 2019-91,67,0грн, жовтень 2019-91,67грн., листопад 2019-91,67грн., грудень 2019-91,67грн., січень 2020 -91,67грн., лютий 2020-91,67грн., березень 2020 -91,67,0грн, квітень 2020-91,67,0грн, травень 2020-91,67,0грн, червень 2020-91,67грн., липень 2020-91,67,0грн, серпень 2020-91,67,0грн, вересень 2020-91,67,0грн, жовтень 2020-91,67грн., листопад 2020-91,67грн., грудень 2020-91,67,0грн, січень 2021 -91,67грн., лютий 2021 -91,67грн., березень 2021 -91,67грн., квітень 2021 -91,67грн., травень 2021 -91,67грн., червень 2021 -91,67грн., липень 2021 -91,67грн., серпень 2021 -91,67грн., вересень 2021-91,67грн, жовтень 2021-91,67грн, листопад 2021-91,67грн, грудень 2021-91,67грн, січень 2022-91,67грн., лютий 2022-91,67грн., березень 2022-91,67грн., квітень 2022-91,67грн., травень 2022-91,67грн., червень 2022-91,67грн., липень 2022-91,67грн., серпень 2022-91,67грн., вересень 2022-91,67грн., жовтень 2022-91,67грн., листопад 2022-91,67грн., грудень 2022-91,67грн., квітень 2023-589,66грн., травень 2023-818рн., червень 2023-915,99 грн.

Контролюючим органом також зазначено, що згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів встановлено, ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» списано прострочену кредиторську заборгованість, яка виникла по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у 2018 році на загальну суму 277508,6грн. (в т.ч. ПДВ 46251,4грн ) ТОВ «ЄВРОХІМТРАНС» (код 37103255) за договором № 05-15 від 21.09.2015, при цьому суму ПДВ, яке було раніше включено до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ не відкориговані. ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» в порушення пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198 ПКУ не здійснило коригування податкового кредиту у грудні 2018 в сумі 46251грн.

Отже, податковий орган дійшов до висновку, якщо товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податків необхідно відкоригувати суму податкового кредиту.

У ході судового розгляду з`ясовано, що взаємовідносини ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» (Покупець) з ТОВ «ЄВРОХІМТРАНС» (код ЄДРПОУ 37103255, Продавець) відбувались на підставі Договору №05-15 від 21.09.2015р., в якому визначено, що придбання пального здійснюється на умовах EXW за місцезнаходженням АЗС та подальшого постачання пального ПОКУПЦЮ - юридичній особі (пред`явнику смарт-картки) на підставі пред`явлення ним пластикової смарт-карти оператору АЗС (ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС»). Згідно умов Договору Покупець зобов`язується оплатити товар, зазначений у видаткових накладних. Загальна кількість пального, яке передається у власність ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» складається із кількості пального, зазначеного у спеціальних відомостях, якими оформлялися операції відпуску пального на АЗС.

В бухгалтерському обліку ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» пальне оприбутковано по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з рахунком 281 «Товари на складах» на підставі належним чином складених видаткових накладних, які повністю відповідають вимогам первинних документів в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують факт отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ЄВРОХІМТРАНС». В подальшому вищезазначений товар було продано покупцям ТОВ «Стайл Ком», ПП «Скиф», про що у бухгалтерському обліку на підставі документів про реалізацію було здійснено запис бухгалтерською проводкою Д-т 361 «Розрахунки з покупцями» К-т 70 «Доходи від реалізації товару», Д-г 90 «Собівартість реалізованих товарів» К-т 28 «Товари на складах». Все вищезазначене підтверджує факт отримання товарно-матеріальних цінностей (пального) від ТОВ «ЄВРОХІМТРАНС» на загальну суму 27 7508,60 грн. (з ПДВ) та використання цього товару в господарської діяльності ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС».

Згідно з пп. 14.1.13 п.14.1 ст.14 ПКУ безоплатно наданими товарами, роботами, послугами є:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Товари/послуги, які отримані платником податку на додану вартість та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено у п.198.3 ст.198 ПКУ, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника податку відсутнє.

При цьому у розумінні пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПКУ сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що Договір №05-15 від 21.09.2015р. є оплатним (умовами якого передбачена грошова компенсація ціни товару), то сторони цього правочину залишаються кредитором та боржником в силу ч. 2 ст. 267 Цивільного кодексу України, а товари, отримані за ним, не відповідають визначенню «безоплатно наданих (отриманих)» відповідно до вимог п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим, висновок Відповідача про те, що товари/послуги, які отримані платником податку на додану вартість та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, не відповідає нормалі Податкового кодексу України.

Крім того, у межах спірних правовідносин сума кредиторської заборгованості виникла внаслідок відсутності оплати позивачем ціни отриманого від ТОВ «ЄВРОХІМТРАНС» пального, а отже зазначена кредиторська заборгованість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» не є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Таким чином, Позивачем правомірно було списано безнадійну кредиторську заборгованість по отриманому від ТОВ «ЄВРОХІМТРАНС» товару (пальному) на загальну суму 277 508, 60 грн. разом із сумою ПДВ - 46 251,40 грн.

Крім того, контролюючий орган дійшов висновку, що на порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України, ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» завищено витрати у бухгалтерському та податковому обліку та, відповідно, занижено фінансовий результат, визначений у податковій звітності, всього у сумі 1 666 666,63 грн. у т.ч. за 2018 рік у сумі 250 000грн. , 2019 рік у сумі 375000грн., 2020 рік у сумі 375000грн., 2021 рік у сумі 666666,65грн.

У п.3.1.1. акту перевірки контролюючим органом зазначено, що про неправомірність врахування у складі фінансового результату а саме витрат на збут рекламних послуг у сумі 1 666 666,63 грн. згідно з типовим договорам по наданню рекламних послуг укладених з контрагентами ТОВ "АВЕРСТОН ЛТД" (42193686) всього на суму 2000 000грн. (у т.ч. ПДВ 333 333,33грн.): 300 000 в т.ч ПДВ -50 000грн, ТОВ "АЛЬМАНН ГОЛД" (43719947) всього на суму 100 000 в т.ч ПДВ -16 666,67 грн, ТОВ "АСАП ТРЕЙД" (39452205) всього на суму 100 000 в т.ч ПДВ -16 666,67 грн, ТОВ "БІСЕСВАР" (43716196) всього на суму 300 000 в т.ч ПДВ -50 000грн., ТОВ "ГРАНД ІТ РЕКЛАМА" (43441875) всього на суму 100 000 в т.ч ПДВ -16 666,67 грн, ТОВ "КРЕАТИВ ТОРГ" (37675968) всього на суму 100 000 в т.ч ПДВ -16 666,67 грн, ТОВ "МАРІАНО" (41617933) всього на суму 300 000 в т.ч ПДВ -50 000грн, ТОВ "МАСТЕРС-К" (41651764) всього на суму 150 000 в т.ч ПДВ -25 000грн, ТОВ "НОТЕН ГРУП" (42605384) всього на суму 150 000 в т.ч ПДВ -25 000грн , ТОВ "ФОКСЕР ПРОДАКТ" (43152200) всього на суму 200 000 в т.ч ПДВ -33 3333.3грн , ТОВ "ВЕЛ-ФАРГО" (42990538) всього на суму 100 000 в т.ч ПДВ - 16 666,67 грн , ТОВ "СТРАТЛЕН" (42992776) всього на суму 100 000 в т.ч ПДВ - 16 666,67 грн.

Як на підставу щодо невизнання у складі фінансового результату витрат на отримання рекламних послуг, Відповідач посилався на неможливість підтвердити надання послуг вищезазначеними товариствами у зв`язку з: відсутністю трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, на момент перевірки у всіх підприємств відсутня фінансово-господарська діяльність, підприємства відповідають критеріям ризиковості, відсутнє підтвердження наданих послуг - фотозвіти, скринпринти розміщеної в інтернеті реклами тощо.

Щодо відсутності відповідних звітів по отриманим рекламним послугам, суд вважає за необхідне звернути увагу, що на підставі п.44.6 ст.44, п.86.7 ст.86 ПК України, ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» було надано в якості додатку до Заперечень на Акт перевірки копії звітів по отриманим позивачем рекламним послугам від вищезазначених контрагентів, в якості підстави для їх неврахування контролюючим органом у листі від 22.12.2023 №83623/6/04-36-07-02-13 вказано, що у наданих до заперечень копіях звітів до актів виконаних робіт також відсутній зміст рекламних оголошень, неможливо визначити яка інформація, чого стосується та на що впливає. Надані копії не містять інформативного та смислового характеру щодо відношення до діяльності підприємства.

За змістом частини першої статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону №996-ХІV передбачено перелік обов`язкових реквізитів, які має містити первинний документ, зокрема це: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248.

Відповідно до пункту 6 П(С)БО 16, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з пункту 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

За положеннями пункту 17 ПС(Б)О 16 витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Пунктом 19 ПС(Б)О 16 передбачено, що витрати на збут включають серед витрат, пов`язаних з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), витрати на дослідження ринку (маркетинг).

Відповідно до підпункту 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Таким чином, лише послуги, які забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків можуть визнаватися маркетинговими у розумінні пункту 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Такий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 26 лютого 2019 року у справі №816/670/16.

При цьому первинні документи, надані платником податків на підтвердження реальності отримання таких послуг повинні відповідати вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 201.1 статті 201 ПК України, Положенню № 88.

Оскільки витрати замовника на маркетинг є витратами на збут, то відповідно до пункту 7 П(С)БО 16 такі витрати визнаються в періоді їх здійснення й обліковуються за дебетом рахунка 93 «Витрати на збут» у кореспонденції з відповідними рахунками та субрахунками.

Усталеною є правова позиція Верховного Суду, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів. Тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суди повинні встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання робіт (послуг), обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінити такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Наявними у матеріалах справи копіями первинних документів підтверджується, що взаємовідносини ТОВ «ТК «ІМПУЛЬС» (Замовник) з Виконавцями: ТОВ «АВЕРСТОН ЛТД» відбувались на підставі Договору №01/01-2 від 01.01.2019р. по розміщенню реклами в інтернеті на суму 250 000,0 грн., у т.ч. ПДВ - 5 000,00 грн.; з ТОВ «АЛЬМАНН ГОЛЛ» на підставі Договору №ДГ-000000000006 від 01.06.2021р. по розміщенню реклами в інтернеті на суму 100 000,0 грн., у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн.; з ТОВ «АСАП ТРЕЙЛ» на підставі Договору №01/11 від 01.11.2020р. по розміщенню реклами в інтернеті на суму 100 000,0 грн., у т.ч. ПДВ -16 666,67 грн.; з ТОВ «БІСЕСВАР» на підставі Договору №ДГ-000000000004 від 01.02.2021р. по розміщенню реклами в інтернеті на суму 300 000,0 грн., у т.ч. ПДВ - 50 000,00 грн.; з ТОВ «ГРАНД IT РЕКЛАМА» на підставі Договору №ДГ-000000000001 від 01.01.2021р. по розміщенню реклами в інтернеті на суму 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн.; з ТОВ «КРЕАТИВ ТОРГ» на підставі Договору №0109/3 від 01.09.2020р. по розміщенню реклами в інтернеті на суму 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ -16 666,67 грн.; з TOB «МАРІАНО» на підставі Договору №02/11 від 01.11.2018р. по розміщенню реклами в інтернеті на суму 300 000,00 грн., у т.ч. ПДВ -50 000,00 грн.; з TOB «МАСТЕРС-К» на підставі Договору №0101/2 від 01.01.2019р. по розміщенню реклами в інтернеті на суму 150 000,00 грн., у т.ч. ПДВ -25 000,00 грн.; з TOB «НОТЕН ГРУП» на підставі Договору №3006/3 від 30.06.2020р. по розміщенню реклами в інтернеті на суму 150 000,0 грн., у т.ч. ПДВ -25 000,00 грн.; з ТОВ «ФОКСЕР ПРОЛАКТ» на підставі Договору №ДГ-000000000005 від 01.05.2021р. по розміщенню реклами в інтернеті на суму 200 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 33 333,34 грн.; з ТОВ «ВЕЛ-ФАРГО» на підставі Договору №01/10 від 01.10.2020р. по розміщенню реклами в інтернеті на суму 100 000.00 грн.. у т.ч. ПДВ -16 666,67 грн.; з TOB «СТРАТЛЕН» на підставі Договору № ДГ-000000000009 від 01.08.2021р. по розміщенню реклами в інтернеті на суму 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн. відповідно.

За змістом вищевказаних Договорів Виконавці зобов`язуються надати послуги: по розміщенню реклами в Інтернеті, у т.ч. контекстної та пошукової реклами сайту з реалізації нафтопродуктів в асортименті (інформатизація «оптимізації сайту Замовника https://www.tk-impuls.net/ з подальшим його просуванням у пошуковій системі» «Google»), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги. Найменування сайту, а також зміст та вартість наданих послуг зазначається у Додатку №1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

На підтвердження здійснення означених господарських операцій позивачем до матеріалів справи надано копії відповідних договорів з Додатками № (План робіт з Договору) та №2 (Список категорій сайту, з якими ведуться роботи), у яких визначено вартість робіт; Акти наданих послуг; рахунки-фактури; Звіти до Актів наданих послуг; платіжні інструкції; податкові накладні.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що наданими документами у своїй сукупності підтверджується надані ТОВ «ТК «ІМПУЛЬС» вищевказаними контрагентами маркетингові послуги.

Поряд із цим, у акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» на порушення п. 44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, занижено фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток у сумі 1 389 544 грн., (розмір амортизації ) у т.ч. за 2019 рік на суму 151 108 грн., за 2020 рік на суму 351 359 грн., за 2021 рік на суму 354 831 грн., за 2022 рік на суму 354 831 грн., за 1 півр. 2023 року на суму 177 415,44 грн.

Так, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» (Замовник) укладено договір з ТОВ «НАУКОВО-ПРОЕКТНА БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПОЛІСТРОЙ» (ідентифікаційний код 35042421; Підрядник) з виконання робіт по ремонту офісного приміщення за адресою: Запоріжське шосе буд 38, при. 9, м.Дніпро, що орендується згідно договорів укладених з ФОП ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_3 ).

Згідно з п.1.1 Договору субпідряду від 30.11.2018 №30/11-18 Підрядчик бере на себе зобов`язання використовуючи матеріали Замовника, виконати роботи по ремонту офісного приміщення за адресою: Запоріжське шосе буд 38, при. 9, м.Дніпро.

Ціна робіт по даному договору складає 6 000 000,00 грн. (п.2.1 Договору).

У пункті 4.3 Договору, зокрема, визначено, що Підрядник має право доручити виконання робіт, передбачених п.1.1 цього договору іншим особам.

17.12.2019 Сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої Підрядник зобов`язується виконати будівельно-монтажні роботи з улаштування та утеплення фасаду офісного приміщення за адресою: Запоріжське шосе буд 38, при. 9, м.Дніпро загальною вартістю 381 929,12 грн. У Додатковій угоді вказано, що інші пункті Договору «30/11-18 від 30.11.2018 залишаються без змін.

У акті перевірки контролюючим органом встановлено, що для здійснення ремонту офісного приміщення Підрядником ТОВ «НАУКОВО-ПРОЕКТНА БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПОЛІСТРОЙ» були залучені наступні субпідрядні організації: ТОВ «УНТЕРБАУС» (код ЄДРПОУ 41992639), ТОВ «ПОІН БУД» (код ЄДРПОУ 41587490), ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС АРТБУДМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 42517031), ТОВ «ПІКС ГОЛД ГРУП» (попередня назва ТОВ «ЮСКІ КОМПАНІ», код ЄДРПОУ 42734354), ТОВ «ЛІВАЙС ГРУП» (код ЄДРПОУ 43109024), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ГЛОБУСБУДАКТИВ» (код ЄДРПОУ 42921066), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «УКР-БУД» (код ЄДРПОУ 42680530).

Проте, контролюючим органом у акті перевірки було зазначено, що між ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» та ТОВ "НАУКОВО-ПРОЕКТНА БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ПОЛІСТРОЙ" операції з ремонту офісного приміщення за адресою: Запоріжське шосе буд 38, при. 9, м.Дніпро, реально не виконувались, мали безтоварний характер, не призвели до реальних змін у майновому стані підприємства, відтак не давали підстав для формування податкової звітності з урахуванням цих операцій, оскільки станом на момент перевірки, у всіх підприємств субпідрядників залучених до виконання ремонту за адресою: Запоріжське шосе буд 38, при. 9, м.Дніпро відсутня фінансово-господарська діяльність, всі підприємства відповідають критеріям ризиковості. Враховуючи відсутність достатньої кількості основних засобів та необхідної кількості робітників ТОВ "УНТЕРБАУС", ТОВ "ПОІН БУД", ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС АРТБУДМОНТАЖ", ТОВ "ЮСКІ КОМПАНІ", ТОВ "ЛІВАЙС ГРУП", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ГЛОБУСБУДАКТИВ", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "УКР-БУД" не має можливості надати зазначені роботи. Залучення до ремонту приміщення загальною площею 183,4 кв.м у багатоповерховому житловому будинку сьомими субпідрядними організаціями, які знаходяться у різних регіонах України суперечить Статті 4 Закону №996. Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить те, що метою їх функціонування є створення виключено документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

На підтвердження здійснення вказаної господарської операції за Договором позивачем до матеріалів справи надано копії Договору субпідряду, Додаткової угоди до Договору, платіжних інструкцій, Актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість будівельних робіт та витрат, якими у своїй сукупності підтверджується надані Позивачу ТОВ "НАУКОВО-ПРОЕКТНА БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ПОЛІСТРОЙ" послуги з ремонту офісного приміщення.

Щодо посилань податкового органу на відсутність у контрагентів позивача ТОВ «АВЕРСТОН ЛТД», ТОВ «АЛЬМАНН ГОЛЛ», ТОВ «АСАП ТРЕЙЛ», ТОВ «БІСЕСВАР», ТОВ «ГРАНД IT РЕКЛАМА», ТОВ «КРЕАТИВ ТОРГ», TOB «МАРІАНО», TOB «МАСТЕРС-К», TOB «НОТЕН ГРУП», ТОВ «ФОКСЕР ПРОЛАКТ», ТОВ «ВЕЛ-ФАРГО», TOB «СТРАТЛЕН», а також у контрагентів контрагента позивача ТОВ "УНТЕРБАУС", ТОВ "ПОІН БУД", ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС АРТБУДМОНТАЖ", ТОВ "ЮСКІ КОМПАНІ", ТОВ "ЛІВАЙС ГРУП", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ГЛОБУСБУДАКТИВ", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "УКР-БУД" достатньої кількості трудових ресурсів, необхідних для виконання даних видів робіт, відповідність таких суб`єктів господарювання критеріям ризиковості, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність реєстрації контрагентів як платника ПДВ на час вчинення спірних операцій є свідченням наявності у них необхідного обсягу правосуб`єктності для здійснення таких операцій, тоді як перевірка проведення контрагентами дотриманням вимог законодавства перебуває поза межами можливого контролю платника.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.01.2018 №К/9901/873/18, від 16.03.2021 у справі № 1.380.2019.006624, від 02.02.2022 року у справі № 300/718/20.

Суд додатково наголошує, що всі вищезазначені доводи контролюючого органу щодо постачальників фактично суперечать правилу індивідуальної відповідальності платника податків, який Європейський суд з прав людини визначив як «добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом». Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знайшов своє продовження у праві Європейського Союзу, зокрема, в Шостій Директиві від 17.05.1977 № 77/388/EU щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту.

В подальшому, у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразова підтримав висновок про неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії, тобто, правило індивідуальної відповідальності платника податків (справа ВАТ «Нефтяная компания ЮКОС» проти РФ (Заява №14092/04); справи «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява №38812/97).

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Аналогічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява № 803/02), в якому зокрема зазначено: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Суд також не приймає до уваги доводи відповідача про те, що операції з придбання рекламних послуг та ремонту офісного приміщення направлені лише на збільшення обсягу витрат та податкового кредиту і, як наслідок, зменшення фінансового результату та податкового зобов`язання з ПДВ, оскільки в матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди, а відтак правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосереднім постачальником.

Вказане корелюється із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 20.01.2021 у справі № 640/16152/19.

Більш того, слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів не виконано.

Наведеної позиції дотримався Верховний Суд, зокрема, у постанові від 27.04.2022 у справі № 200/5932/19-а.

Окрім цього, суд ще раз наголошує, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Неналежне декларування контрагентами та контрагентами контрагентів позивача не свідчить про не здійснення господарської операції, а податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця дотримання контрагентів позивача податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених робіт, поставлених товарів, наданих послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Подібної правової позиції дотримався Верховний Суд, зокрема, у постанові від 11.03.2020 у справі № 826/5678/18.

Крім того, суд вказує, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, як і податкова інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Такі висновки судів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20 березня 2019 року у справі №813/1979/15.

У матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаним контрагентом були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди суд дійшов висновку, що у позивача наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження по операціям з ТОВ «АВЕРСТОН ЛТД», ТОВ «АЛЬМАНН ГОЛЛ», ТОВ «АСАП ТРЕЙЛ», ТОВ «БІСЕСВАР», ТОВ «ГРАНД IT РЕКЛАМА», ТОВ «КРЕАТИВ ТОРГ», TOB «МАРІАНО», TOB «МАСТЕРС-К», TOB «НОТЕН ГРУП», ТОВ «ФОКСЕР ПРОЛАКТ», ТОВ «ВЕЛ-ФАРГО», TOB «СТРАТЛЕН» та ТОВ "НАУКОВО-ПРОЕКТНА БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ПОЛІСТРОЙ".

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 у справі № 640/16152/19.

Таким чином, надані ТОВ «ТК «ІМПУЛЬС» первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період. Тобто, правовідносини позивача з вищевказаним контрагентом-постачальником є реальними та підтверджуються долученими до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Контролюючим органом, у свою чергу, в ході судового розгляду не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено об`єктивних обґрунтувань про здійснення ТОВ «ТК «ІМПУЛЬС» вищевказаних господарських операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість, у зв`язку з чим посилання контролюючого органу на те, що надані до перевірки первинні документи не відповідають фактичному руху (його відсутності в дійсності) активів, останні не можуть враховуватися в даних податкового обліку, є безпідставними.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.12.2023 №0406970702 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на прибуток підприємств: за податковим зобов`язанням +646 522,27 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 59 302,25 грн.; від 28.12.2023 №0406880702 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість: за податковим зобов`язанням +1 233 502,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 308 375,59 грн.; від 29.12.2023 №0408882410 (форма «Д»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб: за податковими зобов`язаннями +6 995,10 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 748,78 грн., сума пені 831,80 грн.; від 29.12.2023 №0408892410 (форма «Д»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору: за податковими зобов`язаннями +478,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 119,50 грн., сума пені 56,86 грн., у зв`язку з чим у суду наявні підстави для їх скасування в цій частині.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини наголосив, що «... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)».

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 33 868,99 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 04.01.2024 №1793 на суму 30280,00 грн та від 05.01.2024 №1796 на суму 3588,99 грн.

При цьому, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3статті 4 Закону №3674-VIставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2024 становить 3028,00 грн.

Таким чином, з огляду на ціну позову за подання цього адміністративного позову позивач мав сплатити 30280,00грн. (10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2024), а 3588,99 грн. (5368,00 грн. 2684,00 грн.) є надміру сплаченою сумою судового збору, яка може бути повернута за клопотання позивача відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 30280,00 грн, сплачений позивачем при поданні до суду адміністративного позову відповідно до квитанції від 04.01.2024 №1793 та який підлягає розподілу в цій справі, підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, шосе Запорізьке, будинок 38, приміщення 9; код ЄДРПОУ 32122603) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17а; код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.12.2023 №0406970702 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на прибуток підприємств: за податковим зобов`язанням + 646 522,27 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 59 302,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.12.2023 №0406880702 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість: за податковим зобов`язанням + 1 233 502,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 308 375,59 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 29.12.2023 №0408882410 (форма «Д»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб: за податковими зобов`язаннями + 6 995,10 гри., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 748,78 грн., сума пені 831,80 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 29.12.2023 №0408892410 (форма «Д»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору: за податковими зобов`язаннями + 478,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 119,50 грн., сума пені 56,86 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 30 280,00 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення згідно з вимогами частини 3 статті 243 КАС України у урахуванням положень частини 6 статті 120 КАС України складений у перший робочий день 20 травня 2024 року.

Суддя І.В. Юхно