Вирок

від 21.05.2024 по справі 944/2579/24

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/2579/24

Провадження №1-кп/944/967/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2024м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142350000216 від 15 травня 2024 року про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Сєвєродонецьк Луганської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в :

На початку січня 2024 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_2 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що на території України згідно вимог Указу Президента України № 734/2023 від 06 листопада 2023 року продовжено строк дії воєнного стану, а також мобілізацію до Збройних Сил України із встановленням обмежень щодо заборони виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, з метою подальшого особистого використання документу під час перетину державного кордону України, а саме отримання права на виїзд за межі території України, перебуваючи за місцем фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , керуючись прямим умислом спрямованим на підроблення офіційних документів акту встановлення факту здійснення догляду №21 від 09 травня 2024 року, використовуючи реквізити «Управління соціального захисту населення Чортківської міської ради» та висновку №41/62 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 29 квітня 2024 року, витягу з протоколу засідання лікарсько-консультативної комісії №41/62 від 29 квітня 2024 року, використовуючи реквізити Міністерства охорони здоров`я «Тернопільського обласного клінічного онкологічного диспансеру» за допомогою відповідної комп`ютерної техніки та інших засобів, умисно виготовив підроблені офіційні документи, а саме: акт встановлення факту здійснення догляду №21 від 09 травня 2024 року, внісши до нього завідомо недостовірні відомості щодо потреби здійснення постійного догляду на непрофесійній основі за його дружиною ОСОБА_3 , використовуючи печатку із написом: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та проставив підписи посадових осіб, висновок №41/62 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 29 квітня 2024 року, витяг з протоколу засідання лікарсько-консультативної №41/62 від 29 квітня 2024 року, внісши до них завідомо недостовірні відомості щодо перебування його дружини ОСОБА_3 , на обліку онкохворих в Національному інституті з діагнозом: інвазивний плоскоклітинний рак гортані середнього відділу, ІІ ст., процес ремісії, використовуючи печатки із написами: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «Лікар ОСОБА_4 », «Лікар ОСОБА_5 », «Лікар ОСОБА_6 », а також штампи із написами: «Комунальне некомерційне підприємство « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Тернопільської обласної ради код ЄДРПОУ 02001274» та проставив підписи посадових осіб, тим самим підробив офіційні документи, що надають право виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану, що відповідно документально підтверджено.

Таким чином, ОСОБА_2 , здійснив підроблення іншого офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов`язку, з метою його особистого використання, а саме вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 358 КК України.

В подальшому, 15 травня 2024 року приблизно о 04годині 37хвилин ОСОБА_2 супроводжуючи своюдружину ОСОБА_3 ,керуючись прямимумислом спрямованимна використаннязавідомо підробленихдокументів,достовірно знаючита усвідомлюючи,що акт встановлення факту здійснення догляду №21 від 09 травня 2024 року, висновок №41/62 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 29 квітня 2024 року та витяг з протоколу засідання лікарсько-консультативної комісії №41/62 від 29 квітня 2024 року, видані на ім`я його дружини ОСОБА_3 є підробленими та містять завідомо недостовірні відомості, перебуваючи в міжнародному пункті пропуску «Краківець», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , з метою подальшого перетину державного кордону України використав вищевказані завідомо підроблені документи, шляхом їх пред`явлення та надання інспектору Державної прикордонної служби України ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_2 здійснив використання завідомо підробленого документа, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

Як вбачається з обвинувального акта та доданих до нього матеріалів, письмової заяви обвинуваченого ОСОБА_2 складеної у присутності захисника ОСОБА_8 обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

В обвинувальному акті прокурором ОСОБА_9 викладено клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступків повністю знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення іншого офіційного документа, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов`язку, з метою його використання та за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документу.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є кримінальними проступками, особу винного, зокрема те, що він не працює, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває; та щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних проступків, як обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

На основі наведеного, суд дійшов висновку про необхідність призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень та у межах санкції ч. 4 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень. Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, остаточно визначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень.

Таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, та призначити покарання:

- ч.1 ст.358 КК України - у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) 00 гривень;

- 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) 00 гривень.

На підставі частин 1-3 ст.70 КК України, остаточно визначити покарання ОСОБА_2 за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) 00 гривень.

Речові доказиу справі,а саме:акт встановленняфакту здійсненнядогляду №21від 09травня 2024року,виданий наім`я ОСОБА_3 ,висновок №41/62про наявністьпорушення функційорганізму,через якіневиліковно хворіособи неможуть самостійнопересуватися тасамообслуговуватися іпотребують соціальноїпослуги здогляду нанепрофесійній основівід 29квітня 2024року,виданий наім`я ОСОБА_3 ,витяг зпротоколу засіданнялікарсько-консультативноїкомісії №41/62від 29квітня 2024року,виданий наім`я ОСОБА_3 залишити при матеріалах справи.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч.1 ст.394 КПК України, а саме: даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1